Міністерство аграрної політики України
жүктеу/скачать 1.89 Mb.
|
7.2. МахоркаМахорка – Nikotiana rustica – однорічна рослина з родини Пасльонових – Sоlanaceae. Стебло пряме, ребристе, заввишки 1 м і більше, опушене. Коренева система потужна. Листки округло-серцеподібні, опушені. З бруньок у пазухах листків розвиваються бічні пагони-пасинки. Квіти двостатеві, жовтого або зеленого кольору, суцвіття – китиця. Можливе як самозапилення, так і перехресне запилення комахами. Плід – двогнізда багатонасінна коробочка. Насіння дуже дрібне: маса 1000 шт. – 0,25–0,30 г . Батьківщина махорки – Америка, у Європу була завезена у 16 сторіччі, в нашу країну потрапила у 17 сторіччі. В Європі вирощується в п’яти країнах – Росії, Білорусі, Україні, Польщі та Угорщині. Листки махорки містять від 5 до 10% нікотину (у перерахунку на суху речовину), 15–20% органічних кислот, в т.ч. 5–10% лимонної. Вирощується для одержання промислової сировини, з якої виготовляють курильну махорку, а також добувають нікотин та лимонну кислоту. Махорка – досить теплолюбна рослина, мінімальна температура росту і розвитку – +7–8 °С. Досить вимоглива до вологи, світловимоглива рослина довгого світлового дня, не витримує затінення. Вибаглива до родючості ґрунту, вирощується по пласту багаторічних трав або по свіжому гною. В Україні районовано три сорти махорки, всі вони виведенні Українською дослідною станцією тютюнництва (Тернопільська обл.): Високоросла зелена – 317, Хмелівка 125 С, Малопасинковий пехлець 4. Махорку вирощують у спеціальних або польових сівозмінах. Кращими попередниками є багаторічні трави, озимі зернові культури. При вирощуванні по пласту багаторічних трав під махорку вносять лише мінеральні добрива у дозах N60P50 K80 кг/га д. р. Впроваджується напівпаровий обробіток ґрунту. Махорку вирощують двома способами – розсадним та безрозсадним, тому у виробництві розрізняють “садженку” та “сіянку”. Розсаду вирощують протягом 45–35 днів у напівтеплих парниках аналогічно розсаді тютюну, отримуючи з-під рами 1–1,3 тис. штук розсади. При безрозсадній культурі застосовують посів сумішшю пророщеного (2 кг) та непророщеного (1,5–2 кг) насіння загальною нормою посіву 3,5–4 кг/га. Насіння сіють у поле в першій декаді травня, розсаду висаджують на тиждень пізніше. Під розсадну культуру в передпосівну культивацію вносять гербіциди – трефлан 480 або трифлурекс 480 дозою 2–4 кг/га. Розсаду висаджують з міжряддям 60 см і відстанню в ряду 20–25 см, розміщуючи на гектарі 66–83 тис. рослин. Сіють насіння також з міжряддям 60 см, густоту регулюють шляхом прорідження. Догляд за махоркою полягає в 3–4-х розпушеннях міжрядь, 2-х ручних просапках, рослини двічі підживлюють – через 20 та 40 днів після садіння розсади або після прорідження, щоразу вносячи по 20 кг NPK. Рослини регулярно – раз на тиждень – пасинкують, на початку цвітіння вершкують, видаляючи суцвіття. Іноді, при доброму розвитку рослин, видаляють 2–3 нижніх листки, залишаючи для достигання 10–12 вище розташованих листків. При появі шкідників – трипсів, попелиці, гусені совок – плантацію обприскують розчином золону (1,6–2 кг/га). За 3–5 днів до збирання урожаю рослини “пластують”, розрізуючи стебла вздовж від верхівки майже до основи, це робиться для кращого висушування. Махорку збирають цілими рослинами, зрізуючи чи зрубуючи біля основи, тут же на плантації злегка прив’ялюють і звозять для подальшого обробітку. Первинна обробка махорки полягає у прив’яленні протягом 20–24 годин, сушінні на “глицях”, ферментуванні в купах 2–3 м заввишки. Далі махорку сортують і здають на заготівельні пункти. Урожай махорки залежить від сорту та рівня агротехніки і коливається в межах 50–70 ц/га. жүктеу/скачать 1.89 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|