Міністерство аграрної політики України



бет25/114
Дата22.02.2022
өлшемі1.89 Mb.
#455655
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   114
ПІДРУЧНИК

Удобрення
Мінеральні добрива під льон вносять згідно з рекомендаціями науково-дослідних установ: азоту – 20–45 кг/га, фосфору –
90–120 і калію – 120–140 кг/га з уточненням у кожному господарстві на програмований врожай, з урахуванням попередника, ступеня окультуреності ґрунту і його механічного складу. Оптимальне співвідношення між NPK повинно становити 1:2:2 або на більш родючих ґрунтах – 1:2:3; 1:3:4.
Наукові дослідження і практика рекомендують помірні дози азотних добрив під льон, тому що надмірне азотне живлення посилює вилягання рослин, призводить до ураження їх грибними хворобами, особливо іржею, затримує розвиток і визрівання. До того ж воно послаблює формування найціннішої частини стебла – лубу, що значно зменшує вихід волокна і погіршує його якість.
При розміщенні льону після удобрених озимих зернових доза аміачної селітри становить 0,5–1,5 ц/га. Азотні добрива під льон вносять навесні під передпосівний обробіток ґрунту. Можна використовувати сечовину і сульфат амонію.
Із фосфорних добрив застосовують: суперфосфат простий порошкоподібний чи гранульований, подвійний і борний (крім фосфору, містить мікроелемент бор), а також фосфоритне борошно; з калійних – хлористий калій, калійну сіль, сірчанокислий калій.
Фосфорні й калійні добрива вносять восени під одну з культивацій зябу, що забезпечує їх рівномірний розподіл у ґрунті. Досліди ДАУ показали, що фосфорні й калійні добрива краще вносити частинами 2/3 восени і 1/3 навесні під передпосівну культивацію, що у колгоспі „Червоний прапор" Червоноармійського району Житомирської області дало змогу підвищити врожайність на 8–12%. Якщо добрива не внесли восени, їх вносять якомога раніше навесні по мерзлоталому ґрунту, щоб під час наступного обробітку рівномірно їх загорнути. У той же час внесення підвищеної кількості мінеральних добрив весною на легких за механічним складом ґрунтах призводить до підвищення концентрації ґрунтового розчину, що в окремих випадках, особливо в посушливі роки, різко зменшує продуктивність льону.
Частину фосфорних добрив, краще борний суперфосфат
10 = 0,5ц/га), вносити у рядки під час сівби. Нітрофоску і нітроамофоску вносять весною як основне добриво, розраховуючи його норму за азотом з добавкою фосфорних і калійних добрив до потрібних норм. Їх можна вносити під передпосівну культивацію, як азотне добриво.
Вапно безпосередньо під льон не вносять, тому що льон негативно реагує на іони кальцію, надлишок яких зменшує рухомість бору та інших мікроелементів, він уражується бактеріальними хворобами. При цьому знижується врожай насіння і волокна, погіршується їх якість.
В останні роки рекомендовано використання спеціальних добрив, що мають назву кристалони на хелатній основі і являють собою високоефективні водорозчинні, збалансовані макро- і мікроелементами комплексні добрива. Вони застосовуються для позакореневого підживлення. Із серії кристалонів для льону може бути використаний кристалон оранжевий з вмістом азоту – 6, фосфору – 12 і калію – 36%.


Сівба
Навесні для підвищення схожості проводять повітряно-теплове обігрівання насіння в сушарках з активним вентилюванням підігрітим до 30–35 °С повітрям або на сонці. Чим раніше і краще буде проведене обігрівання після зимового зберігання, тим вищою буде енергія проростання та схожість насіння. Протруєне насіння не піддають повітряно-тепловому обігріву. Для поліпшення умов вилежування соломи в льон підсівають кострицю лучну або райграс пасовищний. Насіння багаторічних трав змішують з насінням льону перед його протруюванням. За 2–3 тижні до сівби насіння протруюють проти комплексу хвороб, використовуючи препарат вітавакс 200ФФ. Кращими за санітарно-гігієнічними умовами праці є протруювання із зволоженням 3–5 л води на 1 т насіння. Насіння протруюють в машинах ПС-3 і ПС-10. Під час протруєння насіння обов’язково обробляють мікроелементами. Протруєне насіння зберігають у сухому приміщенні, не допускаючи його зволоження.
Останнім часом використовують також інкрустацію насіння льону, яка передбачає приготування спеціальної суміші:
1. Розчин плівкоутворюючої речовини.
2. Протруювач вітавакс 200ФФ.
3. Регулятор росту (емістим С – 1%-й розчин).
Після цієї операції насіння льону опилюється захисно-стимулюючою сполукою (ЗСС), до складу якої входять:

  • гідрофобний адгезив – 2%;

  • борна кислота – 3%;

  • молібденово-кислий амоній – 3%;

  • сульфат цинку – 1%;

  • нітроамофоска – 73%.

Сіють льон рано навесні, коли температура ґрунту на глибині 10 см коливається в межах 6–7°С. Сівба льону в оптимальний строк зменшує ймовірність утворення ґрунтової кірки, сходи льону з’являються через 7 днів, їх ріст випереджає ріст бур’янів, причому льон раніше визріває, що дає можливість розстелити солому в серпні. Календарні строки початку сівби кожного року в конкретному районі й господарстві можуть змінюватись залежно від погодних умов і, як правило, припадають на квітень. Норму висіву встановлюють залежно від сорту, якості насіння та родючості ґрунту, тобто таку, щоб при збиранні на 1 га було 16–20 млн шт. рослин.
Норму висіву насіння льону встановлюють залежно від стійкості сортів до полягання. Оптимальна густота стеблостою перед збиранням становить:
– недостатньо стійкі до полягання сорти – 1600 шт/м2;
– середньостійкі – 1800 шт/м2;
– стійкі – 2000 шт/м2.
Враховуючи посівні якості насіння, польову схожість та збереженість рослин протягом періоду вегетації, розраховують фактичну норму посіву. Наприклад, посівна придатність (добуток лабораторної схожості на чистоту) становить 95%, польова схожість – 80%, причому за період вегетації випадає близько 15% рослин. Тоді з урахуванням посівної придатності норма посіву пізньостиглих сортів становитиме 2000×100/95=2105 шт./м2, а враховуючи польову схожість, вона становитиме 2105×100/80=2631 шт./м2, за період вегетації випаде 15%. Фактично фізична норма посіву становитиме 3025 шт./м2, або біля 30 млн шт./га. Враховуючи масу 1000 шт. насінин (4,5 г), вагова норма становитиме 135 кг/га.
На родючих ґрунтах для уникнення вилягання льону норму висіву зменшують на 10–15%. Сіють його вузькорядним способом з шириною міжрядь 7,5 см сівалками СЗЛ-3,6.
Насінницькі господарства в основному застосовують також вузькорядний спосіб сівби з міжряддями 7,5 см і нормою висіву (при 100%-й посівній придатності) для першої репродукції –
12–14 млн (50–70 кг/га), другої – 14–16 (70–90 кг/га), третьої – 16–20 млн (80–100 кг/га) схожих насінин.
На суглинкових і оглеєних запливаючих ґрунтах насіння загортають на глибину 1–1,5 см, а на супіщаних – 1,5–2 і не більше 3 см, що забезпечує добрі дружні сходи.
Сіють льон впоперек оранки. Перед сівбою поле розбивають на загони, відбивають ширину поворотної смуги для односівалкового агрегату (12 м). Між загонами залишають незасіяними льоном смуги шириною 7,2 м, для першого проходу льонокомбайнів.




Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   114




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет