Міністерство аграрної політики України
жүктеу/скачать 1.89 Mb.
|
| Біологічні особливості
Насіння соняшника проростає при температурі 3–5 °С. Оптимальна температура проростання + 20 °С. При цій температурі сходи з'являються на 7–8-й день. Сума активних температур від сівби до сходів становить 140–160 °С, а ефективних за вегетацію – від 1600 до 1800 °С для ранньостиглих і від 2000 до 2300 °С для пізньостиглих сортів. У фазі цвітіння і в наступний період найсприятливіша температура + 25–27 °С. Підвищення температури до 30 °С і вище негативно впливає на рослини, а при 40 °С припиняється фотосинтез. Весняні заморозки до – 5–6 °С не завдають істотної шкоди рослинам, проте затримують і послаблюють їх ріст, а осінні до – 3 °С спричинюють загибель рослин. Соняшник – посухостійка рослина. Його транспораційний коефіцієнт значно вищий, ніж у багатьох інших рослин, і становить 450–570, може підвищуватись до 700. Соняшник задовольняє потребу у воді завдяки розвиненій кореневій системі, яка глибоко проникає в ґрунт. Проте це призводить до сильного висушування ґрунту і нестачі вологи в ньому для наступної культури сівозміни. За період вегетації соняшник використовує від 3000 до 6000 т води з 1 га. Вирішальне значення для формування повноцінного врожаю має вологозабезпеченість соняшника у фазі цвітіння і наливання насіння (критичний період). Високі врожаї соняшника можливі лише в районах, де за осінньо-зимовий період в кореневмісному шарі (0–200 см) є достатні запаси вологи. За нестачі води в цей період різко знижується його врожайність внаслідок збільшення пустозерності, поганої виповненості насіння та зменшення озерненості кошика. Це типове явище при вирощуванні соняшника в посушливих районах. Тому зрошення у другий період вегетації підвищує олійність насіння і більш як удвічі – врожайність соняшника. Соняшник добре росте на родючих аерованих ґрунтах. Найбільш придатними для нього є чорноземи супіщані й суглинкові з нейтральною (рН 6,7–7,2) або слабколужною реакцією ґрунтового розчину. На цих ґрунтах, а в лісостепових районах – і на сірих лісових розміщують основні площі посівів соняшника в Україні. На важких безструктурних ґрунтах соняшник росте дуже повільно, особливо в перший (ювенільний) період. Тут потрібні додаткові агротехнічні заходи. Малопридатні для соняшника також легкі піщані, солонцюваті й дуже кислі ґрунти. Соняшник – світлолюбна рослина. Затінення молодих рослин і хмарна погода затримують їх ріст і розвиток, зумовлюють формування на них дрібного листя і малих кошиків, що знижує врожайність. Соняшник належить до рослин короткого дня. В міру просування на північ його вегетаційний період збільшується. У розвитку соняшника від сівби до повного достигання розрізняють такі фази: сходів, першої пари справжніх листків, утворення кошика, цвітіння, достигання. Тривалість міжфазних періодів у найпоширенішої середньостиглої групи сортів (гібридів) соняшника становить: від сівби до сходів – 14–16 днів, від сходів до початку утворення кошика – 37–43, від початку утворення кошика до цвітіння – 27–30, а від цвітіння до достигання – 44–50 днів. У ранньостиглих форм міжфазні періоди скорочуються, в середньопізніх – подовжуються. Період вегетації сортів і гібридів соняшника (від сівби до достигання насіння), які вирощуються в Україні, триває від 80 до 130 днів. Таблиця 4.1 жүктеу/скачать 1.89 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|