Технологія вирощування соняшника
Екологічно безпечна технологія вирощування соняшника передбачає комплексне й поточне проведення належних механізованих операцій у встановлені строки для створення оптимальних умов розвитку й росту рослин протягом вегетації.
Місце в сівозміні
Чергування культур у сівозміні спрямоване на підвищення родючості ґрунту, знищення бур'янів, шкідників і хвороб без використання хімічних засобів, а також на одержання високих урожаїв. Установлено, що при розміщенні посівів соняшника на тому самому полі через 8–10 років майже повністю зникає ураження хворобами і шкідниками, а через 4–5 років це призводить до значного ураження рослин шкідниками і хворобами (вовчок, гниль біла й сіра, несправжня борошниста роса та ін.), що зменшує врожайність і погіршує якість насіння. Через 8–10 років насіння вовчка втрачає схожість, а зачатки інфекції у ґрунті гинуть і рослини соняшника наступного посіву не уражуються.
Кращими попередниками для соняшника є ті, після яких у ґрунті залишається більше води і поживних речовин. У Степу найефективнішими ланками сівозміни є такі, де соняшник висівають після кукурудзи чи озимої пшениці, в Лісостепу, де опадів більше і вносять достатньо добрив, високі врожаї одержують при розміщенні соняшника не тільки після озимої пшениці, а й після ячменю. Недоцільно висівати соняшник після суданської трави, цукрових буряків, а в Степу також після ячменю та вівса.
Не можна висівати соняшник безпосередньо після ріпаку, сої, гороху, квасолі, оскільки ці культури мають цілий ряд однакових з ним захворювань, а саме: склеротиніоз, сіру гниль і т.д.
Удобрення
Наявність в ґрунті елементів мінерального живлення в оптимальних співвідношеннях сприяє підвищенню продуктивності рослин, поліпшенню якості насіння.
Порівняно з іншими польовими культурами соняшник дуже вибагливий до поживного режиму ґрунтів. Найбільше він виносить з ґрунту калію.
Для формування 1 ц врожаю насіння соняшник виносить з ґрунту 6,5 кг азоту, 2,7 фосфору і 15,5 кг калію. Проте, незважаючи на високий винос калію з ґрунту, соняшник на чорноземних ґрунтах краще реагує на азотні й фосфорні добрива.
У Південному Степу найбільший ефект дає внесення фосфорних добрив разом з азотними (N30-45Р60), які забезпечують приріст урожаю насіння до 6 ц/га. У східних районах Північного Степу внесення фосфорних добрив під соняшник високоефективне лише при поєднанні з азотними чи азотно-калійними добривами (N60-90Рб0-90Кб0).
Враховуючи, що значна частина фосфору, внесеного в ґрунт з добривами, стає недоступною для рослин, а частину елементів живлення, особливо калію, рослини поглинають безпосередньо з ґрунту, норму добрив і співвідношення елементів для кожного поля уточнюють. Залежно від забезпеченості рослин поживними речовинами ґрунту (згідно з агрохімічними картограмами, які є в кожному господарстві) використовують поправочні коефіцієнти (табл. 4.2).
Таблиця 4.2
Забезпеченість рослин поживними речовинами ґрунту
|
Поправочний
коефіцієнт
|
Дуже низька
|
1,5
|
Низька
|
1,3
|
Середня
|
1,0
|
Підвищена
|
0,7
|
Висока
|
0,5
|
Крім встановлення норм добрив за рекомендаціями науково-дослідних установ, їх можна визначати розрахунковими методами, з яких найбільш поширеним є розрахунок за вмістом поживних речовин у ґрунті (на заплановану врожайність).
Органічні добрива вносять під попередню культуру, а мінеральні – під основний обробіток ґрунту. На полях, де восени не вносили повних норм основного добрива, мінеральне добриво вносять локально-стрічковим способом одночасно з сівбою на відстані 6–10 см від рядка і на глибину 10–12 см.
Важливою умовою підвищення ефективності внесення добрив під гібридний соняшник є їх рівномірний розподіл по площі. Недотримання цієї вимоги призводить до великого недобору врожаю. Нерівномірність розподілу добрив по площі не повинна перевищувати 20 %.
У більшості районів зони Лісостепу і Степу, на чорноземних і темно-каштанових ґрунтах мінеральні добрива під соняшник вносяться з розрахунку N40Рб0. Найбільш високі врожаї отримують при використанні азотно-фосфорних добрив враховуючи забезпеченість ґрунту фосфором (таблиця 4.3).
Таблиця 4.3
Достарыңызбен бөлісу: |