Міністерство аграрної політики України
| Назва
|
Норма, кг/га |
Бур’яни, хвороби, шкідники | |
|
Строки внесення | |||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Гербіциди | |||
|
Гвардіан, 79% |
1,0–3,0 |
Однорічні злакові та дводольні |
До сходів |
|
Гезагард 50 WD |
2,0–4,0 |
Однорічні дводольні та злакові |
До сходів |
|
Гоал 25 к.е. |
0,8–1,0 |
Однорічні дводольні |
До сходів |
|
Трефлан 480 |
2,0–5,0 |
Однорічні злакові та дводольні |
До посіву з негайним загортанням |
|
Трифлурекс |
2,0–5,0 |
Однорічні злакові та дводольні |
До посіву |
|
Трофі 90 |
1,5–2,0 |
Однорічні злакові та дводольні |
До посіву |
|
Херес |
1,5–3,0 |
Однорічні злакові та дводольні |
До посіву |
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 4.4 | |||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Пантера, 4% |
1,75–2,0 |
Злакові |
Обприскування культури в період вегетації (за висоти бур’янів 10–15 см) |
|
Селект 120 |
1,4–1,8 |
те саме |
те саме |
|
Фюзілад супер |
1,0–2,0 |
те саме |
те саме |
|
Шогун |
1,0–1,2 |
те саме |
те саме |
|
Фунгіциди | |||
|
Дерозал |
1,5 |
Біла та сіра гнилі, фомоз, несправжня борошниста роса |
В період вегетації |
|
Карбель |
0,8 |
Фомопсис |
В період вегетації |
|
Апрон XL350 |
3,0 |
Переноспороз, вертицильоз, біла гниль |
Обробка насіння перед сівбою |
|
Дерозал |
1,5 |
Сіра та біла гниль, фомоз, несправжня борошниста роса |
те саме |
|
Діток |
2,5 |
Коренева біла та сіра гнилі, фомоз |
те саме |
|
Колфуго супер |
2,0 |
Фомоз, сіра та біла гнилі |
те саме |
|
Ровраль ФЛО |
8,0 |
Біла та сірі гнилі |
те саме |
|
Інсектициди | |||
|
Децис Форте |
0,05-0,08 |
Лучний метелик, люцернова совка |
В період вегетації |
|
Гаучо |
10,5 |
Дротяники |
Обробка насіння перед висіванням |
|
Круізер 350FS |
6–10 |
Дротяники, сірий та південний бурякові довгоносики |
те саме |
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 4.4 | |||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Промет 400 CS |
30 |
Дротяники, довгоносики |
те саме |
|
Моспілан |
0,05–0,075 |
Саранові |
В період вегетації |
|
Штефесін, 2,5 |
0,25 |
Лучний метелик |
В період масової появи гусені ІІ покоління |
|
Десиканти | |||
|
Баста 140 |
2,0 |
|
Повна стиглість (Вологість насіння – 33–37%) |
|
Гліфоган 480 |
3,0 |
|
Початок побурін-ня кошиків |
|
Раундап |
3,0 |
|
те саме |
|
Реглон супер 150 |
2,0–3,0 |
|
те саме |
Сівба
При вирощуванні сортів соняшника використовують кондиційне насіння (Рн 1–3), схожість якого не менша 87 %, чистота – 98 % (із вмістом обрушеного насіння – не більше 2 %); гібридів(F1) – відповідно 85 та 98% (із вмістом облущеного насіння не більше 3 %). Проти хвороб та шкідників насіння протруюють.
Високоолійні сорти соняшника в усіх зонах України не слід висівати дуже рано. У Південному і Північному Степу, а також у східній частині Лісостепу при сівбі в середні строки, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до 8–12 °С, одержують найбільші врожаї насіння.
У Північному Лісостепу перевагу віддають раннім строкам сівби (одночасно з ранніми ярими культурами). При цьому одержують більші урожай насіння і вихід олії.
У районах Степу та Східному Лісостепу середні строки сівби рекомендується диференціювати залежно від засміченості поля. На відносно чистих від бур'янів полях кращими є строки сівби соняшника при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння до 8–10 °С. Закінчують висівання при температурі не вище за
12–14 °С. На дуже засмічених полях соняшник слід висівати трохи пізніше, при прогріванні ґрунту до 10–12 °С, і знищувати основну масу бур'янів, які проросли, передпосівною культивацією.
Глибина загортання насіння соняшника становить 6–8 см.
Умовою одержання високого врожаю насіння є дотримання рекомендованої густоти посіву і рівномірне розміщення рослин на площі. Посів на кінцеву густоту рослин досягають розрахунками норми висіву, тому необхідно висівати соняшник тільки висококондиційним насінням.
Таблиця 4.5
Рекомендована густота стеблестою соняшника
|
Зона |
Області |
Кількість рослин, тис.шт. /га |
|
Степ Південний | ||
|
Південна частина |
АР Крим, Херсонська, Миколаївська, Одеська (південні райони), Запорізька (південні райони) |
30–35 |
|
Центральна частина |
Запорізька (північні райони) |
40–41 |
|
Зрошувані землі |
Області Південного Степу |
50–60 |
|
Степ Північний | ||
|
Західна частина |
Кіровоградська, Одеська (північні райони) |
45–50 |
|
Центральна частина |
Дніпропетровська: південні райони північні райони |
40–45 |
|
45–50 | ||
|
Східна частина |
Донецька, Луганська |
40–45 |
|
Лісостеп |
Уся зона |
50–55 |
При регулюванні сівалки на норму висіву необхідно враховувати польову схожість насіння, яка може бути меншою за лабораторну на 20–25 %, а під час боронування по сходах гине до 10 % рослин. Тому страхова надбавка до норми висіву має становити 30–35 % (таблиця 4.5).
Сівбу соняшника проводять пунктирним способом з міжряддями 70 см пневматичними сівалками СУПН-8, СКПП-12 та СПЧ-6. Швидкість руху агрегату з сівалкою СКПП-12 –
12 км/ч, СУПН-8 – 6–8 км/ч, СПЧ-6 – 5–6 км/ч.
Догляд за посівами
Слідом за посівом ґрунт необхідно прикоткувати. Важливим прийомом догляду за посівами соняшника є боронування до і після появи сходів. Досходове боронування проводять середніми боронами через 5–6 днів після сівби, коли проростки соняшника знаходяться на глибині, при якій зуби борони їх не пошкоджують, а бур'яни – у фазі «білої ниточки».
При похолоданні після сівби поява сходів соняшника затримується. В такі роки для повнішого знищення бур'янів і запобігання утворенню ґрунтової кірки проводять дворазове боронування: перше – через 5–6 днів після сівби, друге – за 3–4 дні до появи сходів. Друге досходове боронування (ЗОР–07) можна здійснювати тільки тоді, коли проростки соняшника не пошкоджуються зубами борони. Щоб запобігти їх пошкодженню, заглиблення зубів борони має бути меншим за середню глибину залягання проростків на 0,5–0,9 см.
Післясходове боронування соняшника проводять у фазі 2–3-х пар справжніх листків. Якщо боронують посіви у фазі сім'ядоль, то пошкоджується і загортається ґрунтом близько 17,5%, а у фазі утворення 2–3-х пар листків – 11 % рослин. Боронувати поле після появи сходів треба в день, коли зменшується відносна вологість повітря і молоді рослини стають не такими ламкими. Посіви соняшника доцільно боронувати широкозахватними агрегатами при стиглому ґрунті, щоб не допустити зайвого його ущільнення та руйнування структури. Швидкість руху агрегату під час досходового боронування – 6–7 км/год, післясходового – не більше 4 км/год. У багаторічних виробничих дослідах ВНДІОК установлено високу ефективність при догляді за соняшником боронування разом з коткуванням, розпушуванням міжрядь і використанням прополювальних борінок. У Степу ґрунт доцільно розпушувати у міжряддях на глибину 6–8 см культиваторами КРН-4,2, КРН-5,6, КРН-8,4. Глибоке розпушування (12–14 см) призводить до деякого зменшення врожаю. Тому на відносно чистих посівах доцільно проводити неглибокі обробітки, а на засмічених – починати культивацію міжрядь на більшій глибині, поступово зменшуючи її. На полях, де бур'яни знищували восени за системою поліпшеного зябу, достатньо одного-двох розпушувань міжрядь.
Збирання
Рослини соняшника достигають нерівномірно. Через 20–25 днів після цвітіння вміст олії в насінні досягає максимуму, але накопичення масла триває у міру збільшення маси насіння, яке закінчується на 35–40-й день після цвітіння (фаза фізіологічної стиглості). Далі відбувається фізичне випаровування води із сім'янки і настає фаза повної (господарської) стиглості. Для прискорення збирання і одержання сухого насіння посіви обробляють десикантами при середній вологості насіння на пні не більше 30%. Обприскування рослин десикантами при більш високій вологості насіння погіршує його якості – зменшується маса ядра і врожаю в цілому внаслідок гальмування фізіологічних процесів.
Десикацію проводять через 35–40 днів після повного цвітіння хлоратом магнію (20 кг/га) або реглоном (2 л/га). У вологу осінь, а також у роки епіфітотійного розвитку кошикових форм гнилі збільшують норми хлорату магнію до 25–30 кг/га або реглону - до 2,5–3,0 л/га. Для кращого прилипання десикантів на гектарну норму препарату додають 50–70 мл агралу-90. При авіаобробці посівів препарат розчиняють у 100 л води на 1 га. Проте норму дефіцитних препаратів можна наполовину зменшити в суміші з аміачною селітрою. Десикація дає змогу прискорити початок збирання соняшника на 7–8 днів, не зменшуючи врожаю насіння та виходу олії.
Таблиця 4.6
жүктеу/скачать 1.89 Mb.
Достарыңызбен бөлісу:
