Міністерство аграрної політики України
жүктеу/скачать 1.89 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Підготовка та садіння картоплі
| Удобрення картоплі
Особливо цінні для картоплі органічні добрива, які використовуються не тільки як важливе джерело елементів живлення для рослин, а й як ефективний засіб поліпшення фізичного стану ґрунту та покращення процесів фотосинтезу за рахунок додаткового надходження СО2. Основне органічне добриво для картоплі – гній. Вона добре реагує на внесення високих доз гною – 60–80 т/га. Під картоплю найкраще вносити напівперепрілий гній, який дозрівав протягом 3–5 місяців при ущільненому (анаеробному) способі зберігання. Вносити свіжий гній під картоплю, особливо під весняну оранку, не бажано, оскільки він містить значну кількість життєздатного насіння бур’янів, крім того, призводить до ураження бульб картоплі паршею та деякими іншими хворобами. На піщаних дерново-підзолистих ґрунтах оптимальна норма внесення органічних добрив – 60 т/га. Встановлено, що з агротехнічної точки зору, організаційного боку гній під картоплю краще вносити восени. В якості органічних добрив необхідно використовувати побічну продукцію (солому) з одноразовим внесенням мінерального азоту по 10 кг на тонну. Як пожнивні культури на зелене добриво можна висівати люпин, ріпак, озиме жито, до яких восени додають рекомендовану норму мінеральних добрив. Зяблева оранка на таких полях проводиться пізньої осені. При внесенні мінеральних добрив необхідно дотримуватися співвідношення між азотом, фосфором і калієм. На дерново-підзолистих ґрунтах воно становить 1:0,8:1,2, а на темно-сірих опідзолених ґрунтах та чорноземах – 1:1,4:1,3. В умовах Полісся на дерново-підзолистих, піщаних і супіщаних світло-сірих лісових ґрунтах слід вносити N 60–120 Р 60–90 К 90–180 залежно від скоростиглості сорту та наявності поживних речовин у ґрунті. Так, під ранні сорти картоплі вносять 60 кг азоту, фосфору і калію – по 90 кг, а під середньостиглі та пізньостиглі – 90 кг азоту, фосфору і калію – по 120 кг д.р. на 1 га. Підготовка та садіння картоплі Перед садінням бульби сортують, пророщують або прогрівають, обробляють захисними стимулюючими речовинами, в разі необхідності великі бульби розрізають на частини. Сортують картоплю на картоплесортувальних пунктах КСП-25, КСП-15 В на три фракції: дрібну – 25–50 г, середню – 51–80 г й велику – понад 80 г. Для садіння використовують переважно бульби середньої фракції вагою 70–80 г. Відсортовані за фракціями бульби складають у невеликі бурти, де їх пророщують під плівковим арковим укриттям протягом 2–3 тижнів – до утворення проростків біля 5 мм завдовжки. Можна прогрівати бульби і в засіках, продуваючи їх теплим повітрям (18–20 °С) впродовж 7–10 днів з використанням теплогенераторів ТГ-75, ТГ-150, ВПГ-400 та ін. Пророщують бульби також у плівкових теплицях, парниках, у поліетиленових мішках, на майданчиках під поліетиленовою плівкою при температурі близько 15 °С. Перед садінням картоплю протруюють і обробляють стимуляторами росту. Суспензію препаратів готують у баках обприскувачів з нормою витрат 20 л суспензії фунгіциду на 1 т бульб. Для протруєння картоплі використовують фунгіциди: акробат МЦ-2, рідомил МЦ-2,5, сандофан М8-2–2,25, татту-4, купроксат – 3–5, полікарбоцин – 4–6 кг/га. До садіння картоплі приступають при температурі 4–7 С фізично стиглого ґрунту на глибині 10–12 см. В помірно-вологому ґрунті картопля при 11–120С звичайно дає сходи на 23-й день, при 14–15 °С – 17–18-й день, при 18–25 °С – на 12–13-й день. Якщо температура збільшується до 27–28 °С, то сходи з’являються на 16–17 день. Отже, при дуже низьких і високих температурах темпи росту картоплі уповільнюються. Тип ґрунту, а особливо його гранулометричний склад, також впливає на проростання бульб. Піщані легкі ґрунти швидше прогріваються, і картоплю на них можна висаджувати раніше. За сприятливих умов навесні картоплю краще саджати відразу після сівби ранніх ярих зернових. З метою захисту картоплі від шкідників і хвороб рекомендовано до застосування новий комбінований інсектофунгіцид – престиж 29% т.к.с з нормою витрат препарату 1 л/т і робочої рідини – 15–20 л/т бульб. Престиж показав високу ефективність у боротьбі з основними шкідниками картоплі: колорадським жуком, деякими ґрунтовими шкідниками. Знижується ураженість картоплі паршею та іншими хворобами. На легких піщаних та осушених ґрунтах картоплю краще саджати безгребеневим способом. У районах з помірним і достатнім зволоженням, а також на дуже запливаючих ґрунтах картоплю слід садити гребеневим способом. Для кожного з цих способів важливо вибирати правильну глибину загортання бульб. Під час гребеневого садіння бульби загортають на глибину 4–5 см відносно поверхні підготовленого ґрунту, а висота гребеню може бути 12–14 см. При напівгребеневому садінні бульби слід загортати на 4–5 см від рівня поверхні ґрунту, висота гребеню – 8–12 см. Важливою умовою одержання високих урожаїв є забезпечення оптимальної густоти насаджень: на період збирання не менше 50–55 тис. шт. /га на товарних посадках та 75–80 тис. шт./ га на насіннєвих ділянках. При визначенні норми садіння потрібно переходити на розрахунковий спосіб з урахуванням стеблоутворюючої здатності бульб і притаманного для сорту стеблостою. На товарних посівах густота стеблостою повинна становити не менше 200, а на насінницьких – 300 тис. стебел на 1 га. Враховуючи те, що польова схожість картоплі становить майже 90%, а протягом вегетації пошкоджується та випадає 3–5 тис. рослин на 1 га, норму посадки картоплі необхідно збільшити на 10–15%. Вагова норма садіння залежить від маси насінних бульб. Якщо вона становить 60 г, висаджують 32–40 т/га, а якщо 70 г – 4,2–4,5 т/га. Для визначення фактичної густоти садіння при міжряддях 70 см на довжині робочого гону рядка 14,3 м підраховують кількість висаджених бульб на 1 га. Для садіння використовують картоплесаджалки СН-4 Б, КСМ-4, КСМ-6, СКМ-6, СКС-4. жүктеу/скачать 1.89 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|