Міністерство аграрної політики України

В історії відомі масові хвилювання селян під назвою „картопляні бунти”. Вони охопили з 1840–1844 рр. п’ять російських центральних губерній. Це була відповідь населення на жорстке, примусове розведення картоплі в селянських господарствах. Та згодом селяни впевнилися у великій користі нового продукту, він став другим хлібом, особливо після відміни кріпацтва у Росії. Та урожайність картоплі була низькою: в 1895–1915 рр. вона складала 59 ц/га. Зараз світовим рекордом картопляного врожаю вважається 1331 центнер з гектара.

Початок вітчизняної селекції картоплі було закладено дослідником М. К. Малюшицьким в 1914–1916 рр. на Київській крайовій дослідній станції. Він зібрав першу в Україні колекцію картоплі (приблизно 500 зразків), а також став автором першого сорту картоплі української селекції.

Нині центром досліджень картоплі в Україні є Інститут картоплярства, заснований у 1968 році. Основними напрямками його діяльності є селекція, насінництво, агротехніка, удосконалення технології, вирощування та зберігання картоплі.

Господарське значення

Картопля – унікальна культура. Недаремно в народі її називають другим хлібом. Це цінний і незамінний продукт харчування людини, соковитий корм для худоби, хороша сировини для промисловості.
Понад 1,5 млн. га картоплі висаджують на городах і близько 30 тис. (2%) га в колективних та приватних підприємствах. Урожайність на частині площ сягає
200–300 ц/га, але на переважній її більшості за останні
10–20 років урожайність картоплі становить 70–90 ц/га.
Основною причиною перенесення виробництва картоплі з громадського сектора у приватний була відсутність системи збуту картоплі, в 1991–1993 роках господарства зазнали дуже великих збитків. Другою причиною стало зубожіння населення, через що люди почали розширювати вирощування картоплі для задоволення власних потреб. Однак перенесення виробництва картоплі у приватний сектор не призвело до якогось відчутного збільшення її виробництва.
Виробляти продукцію на великих площах завжди економічно вигідніше. Але сьогодні на рівні держави відсутні серйозні заходи, спрямовані на повернення виробництва картоплі у громадський сектор.
Існують дві причини низької врожайності, а отже й низьких валових обсягів виробництва: брак високоякісного насіння картоплі й відсутність системи захисту картоплі від хвороб і шкідників. Через брак коштів приватний сектор майже не поновлює сорти, тож урожайність картоплі постійно знижується. Продаж засобів захисту картоплі набув неконтрольованого характеру.
Картоплю вирощують на всіх континентах. За останні роки її площі стабілізувалися на рівні 20 млн. га, а валові збори бульб при врожайності 150–155 ц/га становлять біля
300 млн. т. Посіви картоплі найбільш поширені у країнах з помірним кліматом.
Роль картоплі в розв’язанні світової продовольчої проблеми дуже велика, оскільки це одна з найважливіших продовольчих культур з високою поживною цінністю і продуктивністю. За загальними енергетичними запасами картопля займає п’яте місце після пшениці, кукурудзи, рису, ячменю. Бульби картоплі містять в середньому біля 25% сухих речовин, а в т. ч. до 20% і більше крохмалю і 2% білкових речовин.
Дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених встановлена висока біологічна цінність білку картоплі. Білок картоплі (туберин) і азотисті сполуки, які входять до складу бульб, обумовлюють високу харчову цінність картоплі, оскільки легко засвоюються організмом людини.
У бульбах картоплі міститься 10 незамінних амінокислот. Свіжозібрані бульби картоплі містять 20–40 мг протицинготного вітаміну С на 100 г сирої речовини і вітаміни групи В (В₁, В₂, В₆).
При середньому вживанні 300 г картоплі на добу на 50% задовольняється потреба дорослої людини у вітаміні С, В₁ – на 10–15%, РР – на 15%, В₂ – на 5%, в каротині – на 1–2%.
Велике значення картоплі, як кормової культури. Гектар її посівів дає в 2–3 рази більше кормових одиниць, ніж гектар зернових культур.
Картопля є хорошою сировиною для крохмально-патокової і овочесушильної промисловості. З однієї тонни бульб можна отримати 150 кг сухого крохмалю або 100 кг патоки. Картопляний крохмаль, крім використання на продовольчі цілі, широко використовується в різних галузях промисловості. Картопля є одним з основних видів сировини для одержання спирту і синтетичного каучуку. При переробці 1 тонни картоплі з вмістом 17,5% крохмалю можна одержати 112 л спирту, 13–17 кг синтетичного каучуку, а високоефективної глюкози – біля 80 кг.
Завдяки вмісту в бульбах мінеральних солей кальцію, заліза, йоду, калію, сірки та інших речовин картопля має лікувальні властивості і широко використовується в народній медицині.
Під картоплю вносять велику кількість органічних та мінеральних добрив, впродовж вегетаційного періоду проводиться розпушування ґрунту і знищення бур’янів, у зв’язку з цим картопля є одним із кращих попередників для ярих зернових, круп’яних, бобових культур, коренеплодів та однорічних трав.
Після картоплі, зібраної на ранню товарну продукцію, можна вирощувати столову моркву, редиску, салат.
Велике значення для Полісся має можливість отримувати високі врожаї на бідних піщаних ґрунтах.
Збільшення виробництва картоплі з найменшими затратами праці і засобів виробництва можна досягнути шляхом науково-обґрунтованого розміщення її посівів в найбільш сприятливих ґрунтово-кліматичних зонах країни і значного збільшення врожайності на основі впровадження високої агротехніки, вирощування високоякісного насіннєвого матеріалу, раціонального поєднання агротехнічного і хімічного методів захисту від шкодочинних організмів.
У вирішенні цієї задачі важлива роль належить науково-дослідним установам. Вони повинні розробляти систему агротехнічних прийомів з вирощування картоплі в кожній ґрунтово-кліматичній зоні окремо, виводити високопродуктивні сорти, стійкі до різних хвороб і шкідників, а також отримувати високоякісний насіннєвий матеріал кращих сортів картоплі.

жүктеу/скачать 1.89 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: