Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний авіаційний університет проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі

Свідченням зміни менталітету суспільства є поява концепції білінгвістичного підходу в педагогіці, яка ґрунтується на визнанні права людей із вадами слуху на власну культуру, мову, систему навчання, спрямовану на відтворення цієї культури.

Цьому сприяли тривалі дослідження вчених дефектологів (Бондар В. І., Вавіна Л. С., Єременко І. Г., Засенко В. В. та ін.). Як зазначила координатор підготовки сурдопедагогів Університету Альберті, канадський професор Мері Енн Біббі: «Я глибоко переконана, що ті, хто працює в сурдопедагогіці, зараз переживають надзвичайно хвилюючі часи, оскільки технологічні успіхи науки дають нам такі можливості, яких просто не могло існувати раніше».

Молоді люди з вадами слуху при правильному навчанні та вихованні можуть продовжувати після закінчення спеціальної середньої школи навчання в деяких ВНЗ країни: в університеті розвитку людини «Україна», в НТУУ «КПІ», у Київському медичному інституті ім. Богомольця та ін., де створені групи для глухих і з вадами слуху.

Упродовж багатьох років в лабораторії нових інформаційних технологій навчання Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України проводяться дослідження, спрямовані на виявлення психологічних засад, на які мають спиратися спеціалісти, що проектують навчання з використанням мультимедійних технологій для студентів із особливими потребами.

Одним із напрямів досліджень є людино-машинний інтерфейс. Головна ідея полягає в тому, що діалогове спілкування має бути організовано у такий спосіб, щоб воно допомагало учневі або студенту із недостатнім слухом активізувати свої здібності та можливості.

При використанні новітніх розробок зоровий аналізатор бере на себе майже все інформаційне навантаження. При вивченні іноземної мови студентами із вадами слуху замість звукового супроводу активніше використовуються візуальні ефекти, зокрема, анімація. Якомога більше фрагментів інформації мають бути подані на екрані у вигляді просторово-часових схем, оскільки пам’ять людини має просторовий характер. Проблема візуального подання інформації є дуже важливою для оптимального використання комп’ютера студентами із вадами слуху. Нехтування закономірностями психології сприйняття іншомовного тексту та зображення, невдале розташування інформації на екрані, перевантаженість деталями та неструктурованість візуальної інформації, некоректне застосування кольору, високий темп зміни зображень можуть спричинити зниження ефективності сприйняття іншомовного матеріалу.

У наш час існує три методи навчання іноземної мови глухонімих та людей з недостатнім слухом: 1) французький, або мімічний; 2) німецький звуковий, або метод усної мови; 3) змішаний.

Вирізняються три основні форми, в яких може бути використаний комп’ютер при виконанні ним навчальних функцій: як тренажер; як репетитор, котрий виконує певні функції викладача; як обладнання, яке моделює певні предметні ситуації (імітаційне моделювання).

Для опрацювання і закріплення вмінь і навичок при вивченні іноземної мови студентами з особливими потребами застосовуються програми контрольно-тренувального типу. У репетиторських системах використовуються керуючі дії, які йдуть як від програми, так і від користувача. Отже, репетиторські системи передбачають певний діалог між тим, хто навчається, і комп'ютером у реальному масштабі часу. Зворотний зв’язок здійснюється не тільки при контролі, але й у процесі засвоєння знань, що дає тому, хто навчається, об'єктивні дані про хід цього процесу, сприяє розвитку самостійного мислення людей із проблемами слуху.

Одним із основних методів формування усного мовлення осіб з вадами слуху є мультисенсорний, який передбачає максимальне залучення різних аналізаторних систем: мовленнєво-слухової, мовленнєво-рухової, зорової, тактильної.

На відміну від студентів з нормальним слухом, не всі молоді люди з його вадами навчаються читати і писати іноземною мовою однаково, що зумовлено різною природою їх захворювання. Тому не слід прив’язуватись лише до одного способу навчання, потрібно застосовувати різні способи, широко використовувати в роботі сучасні мультимедійні засоби і намагатися зробити їх доступними та цікавими. Серед методичних рекомендацій заслуговує на увагу фонематичний підхід, який передбачає усвідомлене опанування правильною артикуляцією фонеми. Такий підхід базується на врахуванні наукових даних фонетики мови у визначенні груп фонем та їх артикуляційних диференційованих ознак і визначає порядок роботи над кожною групою. Корисними тут можуть бути програми відображення озвученої мови на екрані комп’ютера. Річард Скрас, викладач Кембриджського університету, вважає: «Письмо чутливо реагує на фонологічні здібності людини, що включають два компоненти: здатність сприймати звук у звуковому ряді та здатність виокремити у звуковому ряді конкретні фонеми» .

Великі можливості студентам із вадами слуху, які вивчають англійську мову в ВНЗ, надає повний інтерактивний комп’ютерний курс «Английский: путь к совершенству-2», розроблений російською фірмою з програмного забезпечення «МеДиаХауз» на базі комп'ютерного курсу американської фірми Syracuse Language System. Курс має три рівні: Beginner (Початковий); Intermediate (Середній); Advanced (Продвинутий). Комунікативна спрямованість курсу може допомогти нечуючим студентам інтегруватись у навчальну групу.

Вивчаючи психологію людей з порушенням чи повною відсутністю слуху, ми зазначаємо, що в них надзвичайно розвинена спостережливість, пам'ять. При вивчені іноземної мови мультимедійні засоби здатні адаптувати рівень складності матеріалу, швидкість його пред’явлення.

Допоміжним засобом вивчення іноземної мови за допомогою комп’ютера є Автоматизований навчальний словник, орієнтований на навчальні завдання. Його перевага перед традиційними словниками всіх типів полягає у тому, що повнота інформації про словникову одиницю може бути практично необмеженою при значній економії часу на її отримання. Основною одиницею Автоматизованого навчального словника є словникова стаття. Вміщення у словниковій статті різних типів сполучуваності, синонімів, антонімів, морфологічних форм слова і тексту забезпечує підтримку як рецептивної, так і продуктивної мовної діяльності.

Також даний словник використовується при роботі над багатозначністю слова, яка має велике значення при вивченні іноземної мови особами із вадами слуху. Така робота дає уявлення про лексичне багатство мови, вчить правильно користуватися словом. Критерії відбору мовних одиниць для роботи над багатозначністю слова можуть бути зведені до таких положень: належність слова до різних морфологічних категорій; наявність конкретних і абстрактних значень, широкі можливості вибору синонімічних і антонімічних значень.

Навчальні курси, розроблені на основі використання новітніх технологій, є необхідною складовою системи дистанційного навчання, яке дозволяє зняти основні обмеження, що перешкоджають студентам з особливими потребами здобути вищу освіту.

Вивчення студентами із вадами слуху іноземної мови в ВНЗ сьогодні неможливе без вивчення американської жестової мови. Вчений із США В. Стокоу, досліджуючи американську жестову мову довів, що жестова мова – це багаторівнева лінгвістична система, яка володіє широким набором лексичних, граматичних засобів для висловлення думки і аналізу інформації, а жест – основна значуща (семантична) одиниця, що має складну структуру. Компоненти жесту вчений порівнює з фонемами у слові і зазначає: як слово складається з фонем, так і жест складається з компонентів (конфігурація, розташування, рух) і детально описує та аналізує їх. Завдяки дослідженню В. Стокоу було схвалено новий напрям у науці, який отримав назву «структурна лінгвістика», завдяки чому стало можливим не тільки порушувати питання, але й вирішувати завдання наукового вивчення жестової мови глухих.

У лабораторії університету Бостона розроблена нова програма по вивченню американської жестової мови, яка дозволяє глухій людині вибрати відеокліп, який ілюструє новий жест, або самому уявити його, показав, наприклад, перед веб-камерою комп’ютера.

У наш час в усьому світі ведуться наукові розробки, здатні полегшити життя людей з особливими потребами. Західноєвропейські вчені розробили рукавичку, яка здатна перекладати мову жестів в письмовий текст, що значно полегшує спілкування при порушенні або втраті слуху. Зовсім скоро цей винахід з’явиться у продажу.

Таким чином, програма застосування новітніх інформаційних технологій у сучасній сурдопедагогічній теорії і практиці з усією актуальністю постала нині перед освітньою системою осіб із сенсорною недостатністю. Тому будь-які дослідження теоретичного чи практичного характеру означеного аспекту допоможуть оптимізувати систему освітньої підготовки студентів із вадами слуху, озброювати їх ефективними технологіями пізнання, водночас забезпечуючи максимальну інтеграцію в сучасне суспільство.
Наталія Ляпунова

м. Київ
Формальні ознаки мережного спілкування
Інтернет є специфічним комунікативним середовищем, що має певні характерні ознаки, які й зумовлюють фундаментальні відмінності мови мережного спілкування від традиційних форм усного та писемного мовлення. В основі будь-якої мови лежить кодування значення за допомогою системи знаків. Коли йдеться про усну форму природної мови, базовою одиницею кодування є звук, в писемній формі цю роль виконують графічні знаки (букви алфавіту, ієрогліфи, руни тощо). У разі комп'ютерно-опосередкованого спілкування з точки зору технології кодування базовою одиницею є набір двійкових цифрових комбінацій, за посередництвом яких записуються та передаються дані. Цей технологічний рівень запису не усвідомлюється пересічним користувачем комп'ютерів чи комп'ютерних мереж. Більшість користувачів взаємодіє з комп'ютерними мережами за посередництвом семіотичного інтерфейсу, сформованого з 256 символів ASCII, а також з набору стандартних іконок в межах інтерфейсу. Проте саме на технологічному рівні виникають ті правила, що зумовлюють подальші характеристики комп'ютерно-опосередкованого спілкування. Розуміння цього факту є важливим для мережної лінгвістики, оскільки суто технічно зумовлені особливості цифрового запису інформації в той чи інший спосіб впливають на мову комп'ютерно-опосередкованого спілкування не тільки на лінгвістичному, але й на соціолінгвістичному рівні.

Характеристики, що відрізняють мережне спілкування від усного мовлення:

– відсутність безпосереднього зворотного зв'язку (характерна також і для чатів та месенджерів, незважаючи на їхню удавану наближеність до “живого” спілкування);

• 
  відсутність паралінгвістичної складової спілкування: акцентування частини висловлювання, емоційного забарвлення, тембру голосу, його сили, дикції, жестів та міміки; брак просодії та кінесики частково компенсується за допомогою графічних засобів: курсиву, підкреслення чи товстого шрифту, заголовних літер, т.з. смайлів (смайл (англ. smiley) – ідеограма на позначення типізованих емоційних реакцій, найчастіше утворюється з типографських знаків – букв алфавіту та допоміжних символів; останнім часом набули популярності графічні смайли (обмежений набір схематичних картинок з тим самим значенням), проте їх запас та виразна здатність в значній мірі обмежені;
  
• 
  багатоканальнісь, як можливість здійснювати одночасно більш ніж один акт спілкування (в чатах та месенджерах).
  

• 
  більш активний та швидкий зворотній зв'язок: рівень взаємодії приблизно дорівнює ситуації, коли двоє мовців обмінюються записками, сидячі поруч, і недосяжний при груповому позамережному спілкуванні;
  
• 
  динамічність, що включає в себе: а) анімаційні ефекти (рухомі рядки, зміна кольору та/або розміру тексту); б) можливість редагування тексту в режимі реального часу;
  
• 
  можливість створення багаторівневих рамочних конструкцій (наприклад, при цитуванні);
  
• 
  гіпертекстуальність через систему посилань.
  
• 
  умовна фіксованість тексту (на відміну від писемного тексту, текст опублікований в мережі, на матеріальному носії існує не як текст, а як фрагмент машинного коду, і може в будь-який час бути змінений або знищений, при чому матеріальний носій лишається неушкодженим).
  

Мові мережного спілкування в цілому властиві такі риси:

• 
  Змішення мов: значна частина користувачів Інтернету є двомовною (зазвичай однією з мов є англійська), що призводить до їх умисного або мимовільного поєднання в межах одного мовленнєвого акту.
  
• 
  Масове помилкове написання слів внаслідок: а) особистої неграмотності (неусвідомлюваної); б) свідомого ігнорування правил орфографії як ідеологічного меседжу; в) помилок друку як результату властивої мережному спілкуванню спонтанності та швидкості обміну інформацією; г) ератизації як свідомого систематичного викривлення орфографічної форми слова, що здійснюється за певними правилами з ігровими, конспіративними тощо, цілями.
  
• 
  Велика кількість абревіатур: швидкість обміну інформацією провокує мовців на скорочення більшості загальновживаних лексичних одиниць. Серед найбільш розповсюджених – абревіатури англомовного походження. Абревіації піддаються навіть загальновідомі цитати. Так абревіатура TBONTBTITQ розшифровується як “To be, or not to be, that is the question” (“Бути, чи не бути – ось питання” – цитата з трагедії “Гамлет” У. Шекспіра). Крім цього в кожній мові утворюються власні специфічні абревіатури.
  
• 
  Використання смайлів: має власні правила (так в різних спільнотах можуть використовуватися традиційні, графічні чи “японські” смайли, припускатися чи засуджуватися використання серій смайлів тощо).
  
• 
  Типографічні засоби оформлення тексту для передачі емоційних станів. Окрім традиційної можливості виділення тексту товстим, курсивом чи підкресленням, що надається майже всіма текстовими редакторами та веб-інтерфейсами, вживається: набір врозбивку (im-po-si-ble); подовження голосних (te amooooo; coooool) чи приголосних (rulezzz); верхній регістр (TE QUIERO!!!) – зловживання ним суворо засуджується більшістю комунікативних спільнот, оскільки таке написання традиційно сприймається як крик; закреслений текст (eres cachazudo conservativo) – вживається як елемент мовної гри, для імітації т.з. хибних кроків: мовець удає, що він не хотів чогось сказати, хоча насправді він хотів сказати саме це; також часто вживається для гри з цитатами.
  
• 
  Велика кількість лексичних одиниць термінологічного походження: комп'ютерно-опосередковане спілкування, з огляду на складність комп'ютера як засобу спілкування, вимагає постійної рефлексії над тими комунікативними засобами та афордансами, які мережа пропонує мовцю. Вона починається з оволодіння апаратним та програмним забезпеченням самого комп'ютера і продовжується під час входження мовця в мережний простір (ознайомлення зі специфікою браузерів, поштових клієнтів, веб-інтерфейсів тощо). Відтак спілкування в мережі неможливе без шару лексики, що описує технічні аспекти мережної комунікації.
  
• 
  Широке вживання різноманітних мовних аномалій: консонантний запис (q замість que, tmb замість tambiйn, xq замість porque); звуконаслідування (grrr – на позначення роздратування, hmm – задумливості); елементи з коміксів (zzzz – так в коміксах зазвичай позначають сплячого персонажа); вживання цифр та пунктуаційних знаків при абревіації (salu2 = saludos; 4u = for you) тощо. Деякі з цих аномалій перейшли до мережі з традиційних форм спілкування (коміксів, молодіжного сленгу), але набули такого поширення, що стали частиною мережної субмови і є зрозумілими навіть тим користувачам, які не читають коміксів і не належать до молодіжних угрупувань.
  
• 
  Порушення синтаксичної структури речення: широке вживання незавершених та неповних речень, інверсії тощо;
  
• 
  Порушення правил пунктуації та вживання діакритичних знаків: а) повне опущення всіх пунктуаційних знаків; б) наслідування правил англійської пунктуації та орфографії в інших мовах (наприклад, опущення графічного наголосу, тильди, питального та окличного знаку на початку речення в іспанській мові) – в більшості випадків означає спрощення; в) багаторазове повторення пунктуаційних знаків (!!!! ; ??? ; ……………).
  
• 
  Умовність межі між формою та контентом (тобто змістовною частиною, інформаційно значущим наповненням системи, на противагу службовим елементам): у комп'ютерно-опосередкованому спілкуванні смислове навантаження несе не тільки саме повідомлення, але й форма в якій воно представлено, і канал його передачі. Більше того, комп'ютерні технології дозволяють використання в межах одного повідомлення тексту, графіки та звуку. В конструюванні значення бере участь також просторова організація елементів повідомлення.
  

Зміна історичних умов, розширення міжнародних контактів та інтенсивність інформаційних процесів зумовлюють появу великої кількості нових слів у лексиці української мови. Це відбувається, як правило, за рахунок запозичення з інших мов, а особливо з нглійської. Запозичення з'являються як у загальнонародній, так і в термінологічній лексиці української мови.

Р. Будагов виділяє два способи термінотворення: 1) надання існуючим словам термінологічного значення і 2) використання іншомовних елементів.

І.В.Арнольд вважає основними способами творення термінів:

1) використання грецьких і латинських форм; 2) запозичення з інших терміносистем; 3) словотворення, у якому основним є словоскладання, семантична зміна і деривація; 4) запозичення з інших мов.

Хоч процес запозичення вважається одним із важливих шляхів поповнення лексичного складу мови, але на сучасному етапі вже виникає небезпека перенасичення мови словами іноземного походження та вимивання національних лексем. Тому, на думку вчених, необхідно ретельно слідкувати за процесом запозичення та його результатом – запозиченим словом. «Запозичення того чи іншого слова доцільно тоді, коли воно дійсно необхідно мові, яка запозичає, якщо воно її збагачує», – підкреслює І. Протченко

Українська мова має багатий словниковий склад, досить диференційований за сферами використання та функціонально-галузевими ознаками, має належним чином розвинену термінологію, яка в цілому задовольняє вимоги сучасної науки і техніки, хоча й потребує ще вдосконалення у концептуальному плані та належного термінологічного облаштування. З отриманням статусу державної мови українська мова обслуговує всі сфери життя і діяльності українського народу (економічна, політична, культурна та ін.). З розширенням функціональних можливостей відбулись (і продовжують відбуватися) позитивні процеси в структурній системі сучасної української мови, однак збільшення кількості структурних засобів призводить до зниження культури мови в окремих сферах комунікації. Тому виникає потреба у нормативній стабілізації мови.

У процесі появи нових термінів-слів є необхідність пристосувати їх до мовного оточення, в яке вони потрапили, або знайти у своїй мові такі терміни-слова, які б змогли замінити у повній мірі (у першу чергу за семантикою) іноземні. І тут найголовнішим завданням є не схибити, витримати «золоту середину» між доречністю використання та пошуком штучних мовних еквівалентів, замінників, бо «...безперечною помилкою було б, – як це не раз мало місце переважно у лексикографії народів, що недавно відродилися для культурного життя і в яких гіркота визнання своєї відсталості ще дає себе взнаки, – намагатися за всяку ціну збільшувати це багатство призбируванням всього, що в цьому відношенні дають різні діалекти (у нашому випадку – англійська мова), з тим щоб зараз же пустити це в літературний обіг.» З іншого боку, «Штучно утворювана, вигадувана термінологічна лексика справді не культивованих серед певного народу галузей знання і мистецтва, скільки б не пишались діячі часу його відродження тим, що в їх мові наявні всі способи таку термінологію створити, живою і корисною не буде.»

Кінець XX – початок XXI століття характеризується великим надходженням іншомовних слів до складу української мови і, за словами дослідників, англіцизми становлять близько 70-80% усіх запозичень (частіше американський варіант, а іноді, лише невелика група, сленг).

Сучасна українська мова змінює свій соціальний статус. Вона вживається досить інтенсивно в різних функціональних стилях і підстилях.

Найбільш продуктивною з погляду запозичень є група лексики, що обслуговує сфери економічної діяльності (зокрема, бухгалтерський облік, банківська справа, маркетингова діяльність та ін.), а також найбільш некерованою, оскільки мовознавча наука не встигає дати аналіз новим термінам-словам, що потрапили до мови, що призводить до калькування та варваризації мови, до запозичення термінів, які вже мають свою історію в українській мові (бренд-менеджер – спеціаліст певної торгової марки; топ-менеджер – головний менеджер, екаунт-менеджер – бухгалтер-менеджер тощо). Тенденція до утворення таких „штучних" термінів-назв пов'язана з модою та естетичними смаками людей, що користуються цією групою лексики, бо засоби масової інформації, комп'ютерні технології користуються цими термінами, не розраховуючи на високу мовну культуру споживачів (більшість бізнесменів та бізнес-леді – це люди віком від 25 до 40). Більш престижно (незнайомо) звучить мерчандайзер, ніж спеціаліст з продажу; екаунтент, ніж бухгалтер; хед-хантер, ніж кадровик тощо. До цієї ж категорії слів належать такі: супервайзер, франчайзер, ритейлор, ріелтор, рекрутер (дуже цікаве слово, яке отримало друге життя у мовному просторі України: від Шевченкового рекрута до рекрутера приватної фірми), креативный директор, андеррайтер, коучер, ПР-менеджер (Public Relation manager), конвент-менеджер, лід-менеджер, солід-менеджер, копірайтер. З іншого боку залучення цих слів до словникового складу забезпечує «мінімізацію» мовного потоку, що спричинено збільшенням вартості кожного слова у засобах масової інформації. До цієї ж семантичної групи можна віднести і таке слово як gвte keeper, що в газеті «Бізнес» вживається замість слова „сторож, охоронець, вартовий", графічно передається англійською мовою, оскільки автори публікації впевнені, що навіть учні середніх класів здатні зрозуміти його зміст без перекладу. Судячи з першого слова gаte (з англ. ворота), йдеться не про велику фірму, а про мега-фірму, що зачиняється не дверима, а щонайменше воротами, отже через деякий час це слово може отримати українську оболонку і зайняти належне місце в нашій мові. (До речі, така доля спіткала слово хейдж (hedge), яке й досі зустрічається у пресі як в англійському, так і в українському написанні).

Семантика запозичених слів дуже часто не збігається з семантикою їх етимонімів у мові-джерелі. Слід звернути увагу на такі випадки:

Запозичене слово вжиається не в первинному значенні, наприклад, слово brand в англійській мові має сім значень: 1) розжарений або палаючий предмет; 2) вугілля; 3) розжарений шматок заліза; 4) смолоскип, факел; 5) меч; 6) знак, клеймо (що засвідчує моральне падіння людини); 7) заводський знак, клеймо, маркування, серійний номер. В українській мові це слово має значення «широковідомої торгової марки», тобто охоплює 6 (частково) та 7 значення англійської мови. Варто зауважити, що слово бренд стало складовою частиною у таких словах, як : бренд-менеджер, бренд-старожил; при поєднанні з суфіксом -ува утворилося новее слово брендування, що означає проставляння торгової марки на товарі, просування, стимулювання товару на ринку, що дещо розширило семантику слова в українській мові (в англійській мові таке значення має слово promotion, яке також є запозиченим нашою мовою); слово corruption (корупція) в англійській мові має такі значення: 1) гниття, псування, розпад; 2) розбещенність, розпутність; 3) заміна, викривлення (змісту, інформації), 4) підкупність, продажність.

Первинне значення запозиченого слова збігається із значенням слова-джерела, але семантика при цьому звужується: license (ліцензія): 1) формальний дозвіл від уряду або іншої владної структури для здійснення бізнесової діяльності; 2) сертифікат, що посвідчує дозвіл, 3) дозвіл або заборона щось робити; 4) винятковий дозвіл, що видається у спеціальних ситуаціях;

5) міжнародні відхилення від правил (для збереження літературного, художнього змісту, досягнення певного ефекту);

6) надмірна свобода, рівність; 7) розпутність (licentiousness);

8) легальне право на використання патенту; credit (кредит) 1) кредит (укр.: кошти та матеріальні цінності, що пропонуються резидентам або нерезидентам до використання юридичними або фізичними особами на певний термін та під певний відсоток); 2) курс у ВНЗ для отримання диплома; 3) дієслово: вірити; 4) титри (кіно); 5) платоспроможність.

Запозичується не лише літературне значення слова, а й сленгові значення американського варіанта англійської мови: racket (рекет): 1) тенісна ракетка; 2) вид тенісу; 3) дерев'яний чобіт; 4) шум, гудіння; 5) суєта, хвилювання; 6) натовп людей, зборище народу; 7) (амер.сленг) шантаж, махінація, шахрайство, афера; 8) робота, бізнес (I am in the insurance racket. - Я займаюся страхуванням.) У цьому випадку до пояснення значення в українській мові залучено 6, 7, 8 значення англійського та американського варіантів; release (реліз): 1) звільнення від обов'язків, клопотів; 2) визволення з тюрми; 3) виправдний документ; 4) розмикаючий апарат, відмичка; 5) імпровізований програш; 6) відпускати на волю; 7) (амер. сленг) випускати у світ, в обіг; swap (своп) (syn. barter, trade).: 1) (сленг) товарообмін, заміна, 2) звільняти, бути звільненим, 3) переодягатися.

Проникає до мови слово, що призводить до варваризації мови: континуація (continuation of debt) – продовження, поновлення після перерви; кеш (cash) – готівка, гроші; виникають питання щодо використання слова лізинг (leasing), яке часто замінюється словом оренда та навпаки. Порівняймо: лізинг: в українській мові:1. господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншими фізичними або юридичними особами під процент та на певний строк; оренда: в українській мові: 1. Тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою і т. ін. на договірних засадах. 2. Плата за таке користування; лізинг: в англійській мові: 1. видача обладнання на прокат; 2. довгострокова оренда; 3. лізинг (від оренди відрізняється довготривалістю та обсягом лізингованих товарів та послуг). Оренда (rent): в англ. мові: 1. дірка, отвір, щілина, тріщина; 2. розрив, розходження, роздирання; 3. непогодження; 4. орендна плата (за проживання, автомобіль, землю). Чітко окреслити використання цих двох слів важко у мовному просторі України, тому потрібно досконало вивчити систему їх функціонування в двох мовах і розмежувати їх (в залежності від тривалості найму), чи залишити одне, що має значення іншого для використання в українській мові. До того ж останнім часом вживається ще одне слово «хай ринг» (hiring) (середньострокова оренда машин, обладнання, транспортних засобів, наймання на роботу тощо), якого також можна уникнути.

Викликає сумнів доречність вживання таких слів як: ідентифікаційний код (замість особовий номер); субсидія (державна допомога); індексація (перерахунок); бонус (нагорода, приз), брифінг (зустріч), дивіденд (прибуток), презентація (показ, ознайомлення), шоп (магазин), ноу-хау (знаю як) тощо.

Спостерігається явище переходу слова із пасивного до активного словника. Так лексема рекрутуватися (СУМ фіксує її як застарілу), що відома із значенням «залучатися до якої-небудь справи; вербуватися», в мові нашого часу набула ще й додаткової семантики — «поповнюватися, набиратися». Відомо, що рекруторські кампанії проводяться на території України досить часто; виникла також нова лексема - рекрутер (людина, яка проводить набір на роботу, агент з найму кадрів).

Слід зауважити, що значення деяких лексем мови економіки набувають похідних значень шляхом метафоризації. Наприклад, словосполучення «звести належного стану речей, думок, сімейного бюджету». Завдяки суворій податковій політиці слово «аудитор» вживається не тільки у значенні «людина, яка перевіряє, контролює, консультує», але й у негативному значенні, емоційно- експресивному «цербер, наглядач, дармоїд». У газетних статтях – «політичний аудит»; інфляція – «знецінення, падіння»: «Інфляція духу, інфляція слова»; здевальвований – «знецінений»: «Здевальвовані символи соціалізму» Тобто відбувається переміщення певної частини спеціальної лексики до розряду широковживаної.

Помітним стало порушення вимовних норм, передусім у наголошенні іншомовних слів: марк'етинг – замість м'аркетинг, ринк'овий – замість р'инковий, фінансовий – замість фінансовий.

У різних номерах газети «Бізнес» зустрічаються англійські слова, вжиті без перекладу, що, перш за все, пояснюється зростаючою кількістю людей в Україні, які володіють англійською мовою (в першу чергу бізнесові люди): cost-killing, gate keeper, executive search and head hunting, hi-tech, smart-технології.