Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
жүктеу/скачать 7 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Способи пізнання і перевірки результатів
| Розвиток
(аинамічнй процес) Діалектика Синергетика Причини Єдність і протидія протилежностей; суперечливість; заперечення заперечення; перехід кількості у якість Нерівноважність; нестабільність; кризи; еволюція та коеволюція Форми Переривання поступовості; "стрибки"; "по спіралі" ("зняття"); від нижчого до вищого Накопичення флуктуацій (відхилень); біфуркація; фазові переходи; мимовільні переходи системи в новий стан; нелінійність, лавиноподібні процеси; самоорганізація Властивості Детермінованість; випадок - форма виявлення необхідного Вірогідніша випадковість; можливий випадок (поява низки можливостей та їх відбір); детермінованість (окремі сфери універсуму) Фактори Об'єктивні, суб'єктивні закономірності, тенденції Малі впливи, випадок, аттрактори; параметр порядку; вплив процесів на мікрорівні через мезорівні на макрорівні Результати Необхідне у кінці; зворотний рух; зміна (у тому числі вплив середовища, що змінилося, на суб'єкта динамічного процесу) Прояв багаторівневого цілого, нерівного в сумі частин; нова нерівноважність, необоротність, невідповідність замислу, ускладнення Способи пізнання і перевірки результатів Сходження від абстрактного до конкретного та від конкретного до абстрактного; практика - критерій істини Раціоналізм; редукціоналізм, коеволюціонізм; непередбачуваність Схема 7-Ю. Співвідношення діалектики і синергетики далеко не всі напрямки, що реалізуються в системі, є бажаними для суб'єкта конструкторських, реформаторських, творчих та інших схожих типів діяльності. Знання обмежень, того, чого в принципі неможливо здійснити в системі, знання свого роду еволюційних правил заборони надзвичайно важливі для людини. По-третє, синергетика демонструє, що хаос може виступати механізмом самоорганізації і самопобудови структур, позбавлення надлишкового, механізмом виходу на відносно прості структури — аттрактори еволюції. Отже, проблема розвитку є однією з центральних у філософії, осмислення якої дозволяє людині краще зрозуміти навколишній світ, своє місце у світі. За всю історію існування людства кращі уми виро- били чимало концепцій процесу розвитку. Найбільш розробленою з них є діалектика. Це зумовлено тим, що у вченні найглибше і найоб- ґрунтованіше розкривається зміст загальних зв'язків, загальні законо- мірності змін, що відбуваються у світі, джерела, механізм і спрямованість процесів розвитку, інші універсальні зв'язки буття. Усе це становить ос- нову формування світогляду і діалектичного методу мислення. В умовах кризи, що охопила країни минулої постсоціалістичної системи, в нашій літературі виникла тенденція зневажливого став- лення до діалектики, спроба перенести власне на неї причини кризи, оскільки, мовляв, вона була головною методологією тоталітарного режиму. Що можна сказати з цього приводу? Очевидно, річ не в самій діалектиці, а в тому, як вона викорис- товувалася, в її схематизації, монополізації, тобто в тій заідео- логізованій формі, якої вона набула (що, до речі, аж ніяк не запере- чує досягнень вітчизняної філософії). Мабуть, правильніше було б ставити питання про творчий розвиток самої матеріалістичної діалектики, про необхідність нового погляду на діалектику, нового «тлумачення з урахуванням науки та практики при переосмисленні її принципів, законів і категорій. жүктеу/скачать 7 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|