Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів


мованого активного відображення об'єктивного світу у сві-



Pdf көрінісі
бет113/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   ...   109   110   111   112   113   114   115   116   ...   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi

мованого активного відображення об'єктивного світу у сві-
домості людей, зумовлений суспільно-історичною практи-
кою людства.
Окреслена багатоаспектність пізнання знаходить своє виявлення 
в різних видах пізнання. Розглянемо їх.
1. Життєво-досвідне пізнання постає безпосереднім, прямо впи 
саним у процеси повсякденної людської життєдіяльності; воно є 
дуже різноманітним за проявами, але нерозчленованим ні за
змістом, ні за формами існування: тут емоції переплетені зі знання 
ми, бажаннями тощо. 
2. Мистецьке пізнання окреслює реальність не відсторонено, а 
через переживання. Воно більше передає не предметні окреслення 
дійсності, а ставлення людини до неї. За змістом воно умовне, тоб 
то надає простір проявам уяви, фантазії, суб'єктивним схильностям 
людини. Завдяки цьому художнє пізнання інколи випереджає хід 
подій, окреслює їх більш багатогранно, багатобарвно та життєво. 


3- Наукове пізнання культивується спеціально через усвідомлен 
ня ролі знання; воно є спеціалізованим і спеціально організованим, 
контролює свій хід, намагаючись досягти максимального ступеня 
достовірності знання. 
4- Релігійно-містичне пізнання часто окреслює джерела своїх 
відомостей як божественне виявлення, особливе просвітлення і, 
хоча ці джерела залишаються для нас багато в чому таємничими та 
недосяжними ні для контролю, ні для світового використання, не 
має сенсу заперечувати особливу значущість для людини того, що 
викладено у священних текстах і релігійних настановах; сама істо 
рія людства переконливо це доводить. 
Тепер слід з'ясувати, як здійснюється процес пізнання, яка його 
діалектика.
Діалектика пізнання. Проблема істини
Пізнання, що розвивається на єдиній основі практики, являє 
собою складний, суперечливий процес відображення дійсності в 
ідеальних образах. Але образи можуть відрізнятися за характером 
і глибиною відображення об'єкта. Це пов'язано з тим, що об'єкт 
пізнання має ніби дві сторони: зовнішню, що відкрита нам, і внут-
рішню, яка схована від нас. Перша — це явище, друга — це його 
сутність. Завдання суб'єкта, що пізнає, — не тільки вивчити явище
а й розкрити його сутність, відкрити закони для того, щоб постави-
ти їх на службу людській практиці.
Як же рухається суб'єкт, що пізнає, від явища до сутності? 
Складність об'єкта пізнання вимагає створення відповідної
поліструктурної системи пізнання. Розрізняють чуттєве і раціо-
нальне пізнання. Чуттєве пізнання є початковим і взагалі передумо-
вою пізнання. Воно виникає при безпосередній взаємодії суб'єкта і 
об'єкта, маючи три форми: відчуття, сприйняття і уявлення. Від-
чуття — це відображення за допомогою п'ятьох органів чуття, ок-
ремих властивостей, певних сторін речей. Слух сприймає звуки; пе-
ред очима людини розкривається простір, відстань в навколишньому 
світі; смаковий аналізатор дає можливість пізнавати смакові 
Якості; нюховий — інформує про запахи; дотик відтворює щільність, 
температуру, жорсткість, форму. Яскравим підтвердженням дії 
органів чуття у формуванні суб'єктивних образів може бути опис
природи в художніх творах. У них природа існує як видима, відчут-
на, як безпосередньо сприйнятий почуттєвий світ. Згадайте відомий
вірш Тараса Шевченка «Причинна»:


Реве та стогне Дніпр 
широкий, Сердитий 
вітер завива, Додолу 
верби гне високі, Горами 
хвилю підійма. І блідий 
місяць на ту пору Із 
хмари де-де виглядав, 
Неначе човен в синім 
морі, То виринав, то 
потопав... 
На основі відчуттів формується більш складна форма 
пізнання — сприйняття. Сприйняття — це синтетичний 
комплекс різного роду відчуттів, що дає можливість також 
безпосереднього створення єдиного образу предмета, 
отримання інформації про об'єкт у його цілісності. 
Сприйняття має вибірковий характер. Сприйняття тих чи 
інших властивостей об'єкта залежить від потреб та інтересів 
суб'єкта. Системність, якість сприйняття формується у 
процесі практики.
Багаторазове сприйняття речі може утримуватися у 
свідомості індивіда і при її відсутності. Це вже буде 
вища ступінь чуттєвого пізнання — уявлення. Уявлення 
— це узагальнений образ об'єкта, сприйнятого раніше. 
Специфікою уявлення є те, що, по-перше, воно може 
пізнавати об'єкти, які не існують в реальності, а станов-
лять результат нашої фантазії, по-друге, уявлення, як 
правило, відтворює узагальнюючі риси предмета. У 
цілому, форми чуттєвого пізнання відтворюють об'єкт у 
Наочно-образній формі.
Тепер ще раз звернемось до художньої літератури. У 
французького 
письменника 
Вольтера 
є 
повість 
«Мікромегас». У ній автор наводить діалог мешканців двох 
планет. Представник Сіріуса заявляє, що істоти його 
планети володіють сімдесятьма двома почуттями і 
відчувають нестачу в них. А мешканець Сатурна на це зі 
співчуттям відповідає, що вони мають тисячу почуттів і їх 
теж мало.
У землян, природно, виникає питання: коли б органів 
чуття у нас було не п'ять, а більше, наші пізнавальні 
можливості були б ширші? Відповіді можуть бути різні. 
Але. слід пам'ятати, що відчуття відображають те, що, 
лежить на поверхні явищ. Вони не в змозі проникнути в їх 
сутність. Ось тут і приходить на допомогу якісно новий 
рівень відображення дійсності, який дістав назву 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   109   110   111   112   113   114   115   116   ...   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет