Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Академічна філософія життя
жүктеу/скачать 7 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Концепція творчої еволюції.
| Академічна філософія життя. Так само як і Ніцше,
Вільгельм Дільтей вважав, що основним завданням філософії є осягнення життя. Він розглядав історію Духу починаючи з найдавніших часів. У його розумінні Дух — це не тільки індивідуальна свідомість, але й самі філософські системи (матеріалізм, ідеалізм, дуалізм та ін.). Дух не можна пояснити лише за допомогою засобів науки. «Не пояснити, а зрозуміти за допомогою засобів інтуїтивного проникнення» — такий підхід Дільтея. Психологія «розуміння» повинна бути заснована на самоспостереженні, «вживанні», «самопереживанні» та інших подібних методах дослідження. «Остання таємниця життя» не може бути пізнана до кінця, до неї можна лише весь час наближатися. Георг Зіммель, для того щоб розкрити проблему життя, звертався до історії культури і взаємовідносин людини з нею. Життя — це невпинна боротьба зі смертю, довічна плинність і мінливість форм культури. Історія культури представляє собою невблаганне породжування «життям» все нових і нових культурних форм, які рано чи пізно старіють і стають гальмом для життя. Доля культури через це завжди трагічна, так само як трагічна і вся історія людського роду. Інтерпретує поняття «життя» в культурно-історичному плані і Ос-вальдШпенглер. Життя для нього — це «доля», «душа» культури, яка обґрунтовує ідею катастроф, що, постійно і регулярно повторюючись в історії, призводять до виникнення і смерті замкнутих у собі цивілізацій. Концепція творчої еволюції. її розвивав представник французького інтуїтизму лауреат Нобелівської премії АнріБергсон. Як і попередники, він закликав розглядати життя не як щось закостеніле і завершене, а як безперервне творче становлення. Для Бергсона життя — це метафізичний космічний процес, могутній потік творчого формування, «життєвий порив». Матерія — якісне начало буття, хоча й спричиняє опір, але все ж підкоряється життю. Людина трактується Бергсоном як творча істота, здатність до творчості якої визначається ірраціональною інтуїцією. Інтуїція (від лат іпіиегі — раптове осяяння) — це безпосереднє і безмежне споглядання істини шляхом творчого натхнення і сили волі. Вона виникає не внаслідок міркування або ж спостереження, а шляхом укорінення в «інтимну сутність» предметів. Інтуїція представляє собою один із проявів життєвого пориву, який має в собі ясність і очевидність. Бергсон характеризує інтуїцію як основу духу, як саме життя, а завдання філософії — в тому, щоб допомогти людині оволодіти інтущіями. Помітний вплив на сучасну філософську культуру мала феноменологія. Цей філософський напрямок започаткував німецький філософ і вчений, професор Нільського і Фрейбурзького університетів Едмунд Гуссерль (1859-1938). «Феномен» у перекладі з грецької мови — це те, що з'являється. У феноменології йдеться про те, що з'явилося у свідомості людини в її чуттєвому досвіді і в подальшому процесі його осмислення. Феномен — це і відчуття, і сприймання, і уявлення, і думка. Феноменологія є вченням про особливий стан свідомості, про феномени і їх значення. Проте під свідомістю феноменологія розуміє «чисту» трансцендентальну свідомість, абстраговану від людини і від суспільного середовища. Чиста свідомість — це потік свідомості, яка формує феномени — значення предметного світу. Гуссерль називає це інтенційною спрямованістю свідомості на предмет і на себе. Чиста свідомість відкривається як неупередженість між собою і світом. Вирішальну роль у феноменології відіграють методи дослідження. Найбільш детально Гуссерль розробив метод ідеалізації або сут-нісного опису. Це метод пізнання чистих ідеальних властивостей, таких як «чисельність», «кольоровість», «вродливість». Такі властивості називаються «ейдосом» (від грец. eidos — вид, образ, ідея). У процесі ідеалізації необхідно абстрагуватись від основи, в якій дані властивості конкретизуються, а також від її індивідуальних і родових властивостей. Пізнавальне зусилля повинно бути сконцентровано на якісному боці «ейдосу». Провідне місце в ірраціоналістично-гуманістичному напрямку західної філософії належить екзистенціальній жүктеу/скачать 7 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|