Навчально-методичні рекомендації
жүктеу/скачать 1.41 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Регуляція статевої функції
| Іннервація прямої кишки
Сечовий міхур і пряма кишка мають загальні регуляторні центри і провідники: внутрішній сфінктер прямої кишки отримує подвійну вегетативну іннервацію, зовнішній сфінктер - соматичну. Тому акт дефекації реалізується за схожими рефлекторними механізмами. Особливість акту дефекації полягає в тому, що м'яз-витіснювач відсутній, а його роль виконують м'язи черевного пресу. При відповідних захворюваннях порушення дефекації і сечовипускання зазвичай виникають одночасно (в нормальних умовах обидва акти також часто відбуваються одночасно: акт дефекації супроводжує синхронне сечовипускання). Ураження спінальних центрів пов'язане з розвитком істинного нетримання калу - відходження калу невеликими порціями в міру надходження в пряму кишку. При гострому вимкненні цих центрів виникає затримка дефекації (пригнічення перистальтики прямої кишки). Двобічне надсегментарне ураження спинного мозку тягне за собою стійку затримку стільця: зовнішній сфінктер спазмований (підвищення тонусу), зникають позиви на дефекацію та відчуття наповнення прямої кишки. Іноді спостерігається періодичне випорожнення кишківника (пасивне розтягування сфінктерів значним скупченням калових мас та їх незначне відходження). При частковому порушенні надсегментарної регуляції можливі імперативні поклики на дефекацію; при подразненні корінців і нервів (перші етапи компресії) - ректальні тенезми. Регуляція статевої функції Різнорівневі патологічні процеси можуть викликати як глобальні порушення статевої функції, так і диференційований розлад її фрагментів (лібідо, ерекції, еякуляції, оргазму, детумесценціі); у жінок виділяють три види статевої дисфункції - порушення потягу, фази статевого збудження і оргазму (аноргазмія). Парасимпатичний статевий центр (центр ерекції) знаходиться в бічних рогах сегментів спинного мозку S2-S4. Аксони клітин повторюють шлях аксонів клітин, що регулюють сечовипускання, і перериваються у плетиві передміхурової залози. Парасимпатичні волокна, розширюючи артерії статевого члена і підвищуючи тиск в печеристих тканинах, сприяють виникненню ерекції. Симпатичний статевої центр (центр еякуляції) міститься в бічних рогах сегментів спинного мозку L1-L2. Еферентні волокна виходять з передніми корінцями, проходять вузли симпатичного стовбура, перериваються в підчеревному сплетінні. Постгангліонарні волокна досягають сім'явиносних проток, сім'яних пухирців, передміхурової залози. Посмуговані (бульбо- і ішіо-кавернозні) м'язи, що сприяють виділенню сперми з сечівника, іннервуються статевими нервами, нейрони яких розташовуються в передніх рогах сегментів S2-S4. Структури, що визначають сексуальні нервові і нервово-гуморальні регуляторні механізми, представлені в гіпоталамусі, гіпокампі, лімбічній закрутці, парацентральній часточці, лобній частці. Двобічне ураження сакрального парасимпатичного центру викликає імпотенцію. Двобічне ураження симпатичного центру проявляється порушенням еякуляції (ретроградна еякуляція). Пошкодження спинного мозку вище спінальних центрів призводить до втрати психогенної фази ерекції. Вогнищеві ураження гіпоталамуса пов'язані зі зниженням статевого потягу та сексуальної потреби, ослабленням ерекції, запізненням сім'явиверження. Пошкодження гіпокампа та лімбічної закрутки проявляються ослабленням всіх фаз статевого циклу або повним статевим безсиллям. Вплив правої і лівої півкуль головного мозку на статеву функцію носить диференційований характер. При правопівкулевих процесах згасають сексуальні стимули, послаблюються безумовно-рефлекторні реакції, втрачається емоційний сексуальний намір, послаблюється лібідо; при лівопівкулевих процесах - послаблюються умовно-рефлекторні компоненти лібідо і ерекційна фаза. Порушення статевої функції або її складових фрагментів можуть бути індуковані широким спектром різнорідних захворювань. Однак в більшості випадків (до 90%) імпотенція пов'язана з психологічними причинами, що зумовлює терапевтичну перспективність її лікування. |