Тематика рефератів до дисципліни:
-
Розвиток ідей гуманізму від найдавніших часів до сьогодення.
-
Історичні етапи нормативно-правового врегулювання правил ведення війни.
-
Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного публічного права.
-
Поняття та види джерел міжнародного гуманітарного права.
-
Право Женеви, право Гааги і право Нью-Йорку.
-
Принципи сучасного міжнародного гуманітарного права.
-
Поняття та види збройних конфліктів.
-
Нейтралітет під час війні.
-
Початок війни та його правові наслідки.
-
Правила ведення сухопутної і морської війни.
-
Способи закінчення бойових дій.
-
Учасники війни та цивільне населення.
-
Поняття та види учасників війни.
-
Правовий статус комбатантів і некомбатантів.
-
Правовий статус партизанів.
-
Розвідники та лазутчики (шпигуни).
-
Правове становище цивільного населення під час збройного конфлікту.
-
Поняття і ознаки військовополонених.
-
Правовий статус військовополоненого.
-
Поняття воєнної окупації.
-
Засоби та методи ведення війни.
-
Правове обмеження деяких видів засобів ведення війни.
-
Заборонені методи ведення війни.
-
Правовий режим воєнних і цивільних об’єктів під час війни.
-
Правовий режим об’єктів, що є культурними цінностями.
-
Кримінальна відповідальність фізичних осіб за військові злочини та злочини проти людства.
-
Поняття та характеристика «військового злочину», «злочину проти людства», «геноциду».
-
Міжнародні трибунали ad hoc.
-
Відповідальність за злочини у сфері міжнародного гуманітарного права в національному праві.
-
Міжнародно-правові процедури захисту прав людини.
-
Правила розгляду індивідуальних скарг у Європейському Суді з прав людини.
-
Розслідування випадків, що стосуються порушення прав людини.
-
Діяльність Верховних комісарів ООН з прав людини та із справ біженців.
8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
-
лекційні заняття;
-
практичні (семінарські) заняття;
-
самостійна підготовка;
-
індивідуальні та групові консультації;
-
написання контрольних та курсових робіт;
9. ФОРМИ КОНТРОЛЮ
Основними видами контролю у навчальному процесі є: поточний, проміжний (рубіжний) та підсумковий (семестровий).
Поточний контроль проводиться викладачами на аудиторних заняттях усіх видів (лекційних, семінарських). Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів з певної теми (тематичного блоку). Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між викладачами та студентами в процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів навчання, так і студентами – для планування самостійної роботи.
Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на семінарських заняттях та лекціях, у формі колоквіуму, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, письмових робіт (індивідуальні самостійні роботи, реферати, контрольні роботи, курсові роботи та ін.), розв’язання практичних задач, вирішення тестових завдань.
Результати поточного контролю (поточна успішність) з дисципліни є основною інформацією при проведенні заліку і можуть враховуватися викладачем при проведенні екзамену з цієї дисципліни.
Проміжний (рубіжний) контроль – це контроль знань студентів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни. Цей контроль може бути тематичним (модульним) або календарним і проводитися у формі колоквіуму, контрольної роботи, тестування та ін.
Підсумковий контроль з дисципліни «Міжнародне гуманітарне право» проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни. Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, тестування тощо) та критерії оцінювання визначаються рішенням кафедри. Залік – це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю (тестування, поточного опитування, виконання індивідуальних завдань та певних видів робіт на семінарських заняттях) протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутності екзамену і як правило не передбачає обов’язкової присутності студентів на заліковому заході. На залік виносяться питання, які дають можливість оцінити рівень та повноту знань студента з навчальної дисципліни «Міжнародне гуманітарне право».
Питання для підготовки до заліку -
Розвиток ідей гуманізму від найдавніших часів до сьогодення.
-
Перші спроби нормативно-правового врегулювання правил ведення війни та поводження із військовополоненими і мирним населенням.
-
Створення Міжнародного комітету Червоного Хреста і Женевська конференція 1864р.
-
Міжнародні конференції з питань гуманітарного права.
-
Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного публічного права.
-
Види джерел міжнародного гуманітарного права.
-
Джерела загального та спеціального характеру.
-
Глобальні та регіональні акти з прав людини.
-
Право Женеви, право Гааги і право Нью-Йорку.
-
Принципи сучасного міжнародного гуманітарного права.
-
Понятті збройного конфлікту.
-
Збройні конфлікти міжнародного і неміжнародного характеру.
-
Сторони у міжнародному збройному конфлікті.
-
Поняття «воюючої сторони».
-
Поняття і умови проведення «гуманітарної інтервенції».
-
Нейтралітет у війні.
-
Початок війни та його правові наслідки.
-
Об’явлення війни і початок бойових дій.
-
Стан війни.
-
Театр бойових дій.
-
Правила ведення сухопутної і морської війни.
-
Способи закінчення бойових дій.
-
Учасники війни та цивільне населення.
-
Види учасників війни.
-
Правовий статус комбатантів і некомбатантів.
-
Правовий статус партизанів.
-
Розвідники та лазутчики (шпигуни).
-
Правове становище цивільного населення під час збройного конфлікту.
-
Поняття держави-покровительки.
-
Поняття і ознаки військовополонених.
-
Правовий статус військовополоненого.
-
Інтернування військовополонених.
-
Звільнення і репатріація військовополонених.
-
Поняття воєнної окупації.
-
Права і обов’язки держави-окупанта.
-
Гарантії відносно цивільних осіб, які проживають на окупованих територіях.
-
Поняття засобів і методів ведення війни.
-
Повна та часткова заборона на деякі види засобів ведення війни.
-
Заборона або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї.
-
Заборона або обмеження застосування зброї масового ураження.
-
Застосування ядерної зброї.
-
Заборонені методи ведення війни.
-
Розмежування понять «віроломство» та «військова хитрість».
-
Поняття воєнних і цивільних об’єктів.
-
Об’єкти, що є культурними цінностями.
-
Міжнародно-правові основи захисту цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів.
-
Міжнародний реєстр культурних цінностей, які перебувають під спеціальним захистом.
-
Міжнародні акти про кримінальну відповідальність фізичних осіб за військові злочини та злочини проти людства.
-
Поняття «військовий злочин», «злочин проти людства», «геноцид».
-
Правила видачі осіб, які вчинили злочини у сфері міжнародного гуманітарного права.
-
Міжнародні трибунали ad hoc.
-
Відповідальність за злочини у сфері міжнародного гуманітарного права в національному праві.
-
Міжнародно-правові процедури захисту прав людини.
-
Розгляд доповідей держав про виконання взятих зобов’язань по захисту прав людини.
-
Розгляд звернень про порушення прав окремих осіб та груп осіб.
-
Правила розгляду індивідуальних скарг у Європейському Суді з прав людини.
-
Розслідування випадків, що стосуються порушення прав людини.
-
Діяльність Верховних комісарів ООН з прав людини та із справ біженців.
Достарыңызбен бөлісу: |
