Найновите научни постижения - 2023 ★ Volume 9
164
У 1973–1995 рр., коли Євросоюз пройшов перших три розширення,
процедура набуття членства відбувалася за одних умов. Проте, з розпадом
соціалістичної системи та її лідера СРСР, перед Євросоюзом об’єктивно постали
питання про необхідність суттєвих коректив у внутрішній і зовнішній політиці.
Нова ситуація в Європі вимагала від Євросоюзу корекції його східної стратегії,
розроблення практичних заходів і шляхів її реалізації. Водночас необхідно було
продовжувати процес внутрішньої інтеграції, тобто головна проблема полягала
в тому, щоб знайти механізм оптимального узгодження двох тенденцій і двох
процесів: поглиблення внутрішньої інтеграції та розширення впливу на країни
Центральної і Східної Європи [2, с.73; 4, с.54-55; 12]. Процедура розширення
Євросоюзу відбувалася зовсім за інших умов, ніж раніше. З них доцільно
відзначити хоча б три основні:
по-перше, якщо раніше процеси поглиблення інтеграції та її
географічного розширення чергувалися, тому Євросоюз змушений був рухатися
в обох напрямках одночасно (цей процес часто називали “подвійне
розширення”);
по-друге, розширення було масовим; у союз мала ввійти не одна, не дві чи
три, як раніше, країни, а велика група країн, здебільшого з перехідною
економікою;
по-третє, ця фаза інтеграційного розвитку відбувалася за умов великої
невизначеності як з майбутньою внутрішньою трансформацією Євросоюзу, так і
з країнами-кандидатами.
Дискусія щодо процедур вступу до Євросоюзу в країнах-кандидатах
Центральної і Східної Європи почалася ще наприкінці 1980-х – на початку 1990-
х років після падіння Берлінського муру, розпаду Організації Варшавського
договору та Ради економічної взаємодопомоги. Проте тільки Маастрихтський
договір (2 лютого 1992 р.) [2, с.74; 5, с.257-265] і наступні рішення Євросоюзу
стали реальною базою його розширення. Основні умови та процедури вступу до
Європейського Союзу були уточнені на засіданні Європейської Ради (нарада глав
держав і урядів країн-членів), яка на сесії в Копенгагені (21–22 червня 1993 р.)
одностайно проголосила принцип “відкритих дверей” для своїх сусідів і
окреслила процедурні перспективи їх приєднання [4, с.55; 5, с.347-348].
Офіційно було проголошено, що до Євросоюзу може вступити будь-яка
європейська країна, що поділяє основні принципи його функціонування. До
|