Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf көрінісі
бет137/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   ...   133   134   135   136   137   138   139   140   ...   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi

концепція громадського життя, представниками якої 
були ІсаакНьютон, РенеДе-карт,Шарль Луг Монтеск'є, 
Джон Локктя інші, хоча перші натуралістичні ідеї можна 
знайти ще у творах давньогрецьких філософів. Так, 
наприклад, Демокріт висловлював думку про те, що все 
громадське життя має природне походження,Арістотель 
же висунув ідею про природне походження соціального 
розшарування людей.
У чому ж сутність даного підходу? Натуралізм (від лат. 
паіига — природа) як філософський принцип розглядає 
соціальні явища винятково як дію природних сил: 
фізичних, географічних, біологічних і т. ін. Відповідно до 
даного принципу тип суспільства і характер його розвитку 
визначаються кліматичними умовами і географічним 
середовищем (географічна шкапа — Лев Мєчников
Василь Юіючевськийтз. ін.), біологічними, расовими, 
генетичними особливостями людей (соціальний дарвінізм: 
ТомасМальтус, ЛюдвігГумп-лович,Віпьям Самнер;расово-
антропологінна школа-.Жозеф Артур деГобіно й ін.), 
космічними процесами і ритмами сонячного випро-
мінювання (Олександр Чижевський, Лев Гумільов). Таким 
чином, натуралізм вищі форми буття зводить до нижчих, 
а людину — до рівня тільки природної істоти. Головний 
недолік даної концепції


полягає в ігноруванні якісної своєрідності людини, у 
приниженні людської активності, у запереченні людської 
волі.
Інший недолік натуралістичного підходу до суспільства 
полягає в розумінні людини як соціального атома, а 
суспільства — як механічного агрегату індивідів-атомів, 
поглинених лише своїми власними інтересами. Таким 
чином, натуралізм занадто матеріалістично трактує сутність 
людини, виділяючи в ній лише природну субстанцію. 
Внаслідок цього людські зв'язки набувають винятково 
природного характеру, ігнорується їхня соціальна і духовна 
складова.
На відміну від натуралістичної концепції ідеалістична 
модель ізолює людину від природи, перетворює духовну 
сферу громадського життя на самодостатню субстанцію. 
Таке ідеалістичне розуміння історії виникає в результаті 
абсолютизації духовного фактора в людському бутті і 
знаходить своє відображення в принципі: «Ідеї правлять 
світом».
Вершиною об'єктивно-ідеалістичної моделі розуміння 
суспільства є погляди Регеля (1770-1831), який висловив 
ряд геніальних здогадів про закономірності розвитку 
суспільства. За Гегелем, історія рухається вперед не як 
стихійний процес. Вона складається з дій окремих людей, 
кожна з яких прагне реалізувати свої здібності та 
егоїстичні цілі. Однак внаслідок дій людей, що дбають про 
свій інтерес, виникає щось нове, що відрізняється від 
їхніх первісних задумів. У цьому, вважає Гегель, і полягає 
«хитрість 
історичного 
розуму», 
саморозвиток 
і 
самопізнання якого і являє собою власне історичний 
процес.
Таким чином, якщо з погляду натуралізму розвиток 
суспільства визначається дією законів природи, то в 
ідеалізмі функцію творчого початку виконує світовий 
розум (об'єктивний ідеалізм), нічим не обмежена людська 
активність, насамперед духовно-вольова (суб'єктивний 
ідеалізм).
Недоліки натуралістичної й ідеалістичної моделей 
намагалися 
розкрити 
творці 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   133   134   135   136   137   138   139   140   ...   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет