Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf көрінісі
бет142/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   ...   138   139   140   141   142   143   144   145   ...   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi

інститути.
Соціальний інститут являє собою історично 
визначені форми організації і регулювання громадського 
життя.
За допомогою соціальних інститутів впорядковуються 
відносини між людьми, їхня діяльність і поведінка в 
суспільстві, забезпечується стійкість суспільства. Соціальні 
інститути в сучасній соціальній філософії розглядаються 
як різноманітні організації, установи, що відповідають 
соціальній структурі суспільства; як сукупність соціальних 
норм і зразків, що визначають стійкі форми соціального 
поводження і дії; як системи поведінки відповідно до цих 
норм.
Залежно від сфери суспільних відносин, вирізняють, як 
правило, такі групи соціальних інститутів: 1) економічні 
(виробництво матеріальних благ, поділ праці, власність та 
ін.); 2) політичні (держава, партії, поліція, армія); 3) правові 
(законодавчі та судові органи, інститути правозастосування, 
правового виховання та ін.); 4) культурні (наукові, 
художні об'єднання, що створюють культурні багатства); 5) 
релігійні; 6) інститути стратифікації (розподіл позицій і 
людських ресурсів); 7) інститут споріднення, шлюбу і 
родини та ін.
Діяльність становить четвертий елемент соціальної 
структури суспільства.
Проблема діяльності була предметом пильної уваги 
багатьох мислителів і філософів. Значний внесок у 
дослідження соціальної діяльності внесли такі філософи, як 
І. Кант, Г. В.Ф. Гегель, Й.-Г. Фіхтс,


К. Маркс, М. Вебер, які дійшли висновку, що соціальна 
діяльність у всіх її різновидах являє собою той знаменник, 
до якого можна звести всю різноманітність форм 
громадського життя. До цієї думки, зокрема, прийшов 
Макс Вебер, який вбачав основу життя суспільства в 
соціальній дії, яку він визначив як людську поведінку, 
спрямовану на іншу людину. Розвиваючи його ідеї
Толкотт Парсонс стверджував, що вся соціальна 
практика, по суті, являє собою сукупність «взаємин між 
виконуючими свої обов'язки людьми». Приблизно так 
вважав і Карп Маркс. Він зробив висновок про те, що су-
спільство є «продуктом взаємодії людей».
Ґрунтуючись на цій традиції, сучасні соціальні 
філософи бачать у соціальній дії субстанцію всього 
соціального, вихідний пункт усієї системи суспільних 
відносин, а також засіб інтеграції соціальної системи і 
всіх її компонентів. Сьогодні не вимагає доказу ідея, що 
саме за допомогою діяльності людина набула відмінних від 
природних форм соціальні форми буття.
У філософській літературі діяльність як соціально-
філософська категорія вживається для позначення того чи 
іншого прояву соціальної активності, за допомогою якої 
створюються умови громадського життя. На відміну від 
пристосувальноїдіяльності тварин діяльність людини являє 
собою єдність матеріального й ідеального. Соціальна 
діяльність перетворює зовнішню природу в «другу 
природу», тобто 
культуру. Таким чином, діяльність 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   138   139   140   141   142   143   144   145   ...   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет