вання світогляду повинно: а)
забезпечити ефективність
пізнаваль-но-орієнтаційної діяльності людини і б) бути
духовним
спонукачем
у
її
соціально-практичній
діяльності. Таким чином, світогляд виконує дві
взаємопов'язані функції: пізнавально-орієнтаційну (яка за-
безпечується світоглядними знаннями і оцінками) та
соціально-практичну (яка ґрунтується на світоглядних
переконаннях і принципах діяльності).
Світогляд у цілому постає загальнолюдським явищем,
тобто він є притаманним кожній людині в її нормальному
стані. Але саме загальнолюдський характер світогляду
зумовлює його надзвичайно велику різноманітність, адже
люди дуже по-різному уявляли і уявляють собі світ і себе в
ньому. Коли б ми поставили
перед собою завдання
перелічити основні види світогляду, нам, напевно,
знадобилося б багато часу. Отже, виникає потреба в
класифікації світогляду.
Існує кілька критеріїв
класифікації світогляду (схема
1.1). За критерієм загальності можна вирізнити такі
світогляди: індивідуальний, груповий (професійний,
національний, класовий), загальнолюдський та ін. Проте як
з особистістю, так і без особистостей не може існувати жодна
світоглядна система. За ступенем історичного розвитку
виокремлюють античний, середньовічний і т. д. світогляди, а
за ступенем теоретичної «зрілості» — життєво-практичний і
теоретичний.
Схема 1.1. Класифікація світогляду
Життєво-практичний світогляд являє собою сукупність
різноманітних, а іноді таких, що виключають одні одних
світоглядних понять, ідей, поглядів,
цілей соціального
суб'єкта. Такий світогляд породжується безпосередніми
умовами життя і досвідом людей, який передається з
покоління в покоління. Він має стихійний, несистема-
тизований характер, становлячи набір сентенцій
життєвої
мудрості, виражених у прислів'ях, приказках,
притчах та інших фольклорних формах. Прикладом
таких форм життєвої мудрості є численні прислів'я і
приказки. Цей рівень світогляду існує у формі
здорового глузду. Теоретичний світогляд більш складний:
тут усвідомлюються світоглядні проблеми, дається їх
розгорнуте обґрунтування і рішення. Це можуть бути
різні
концепції простору, часу, суспільного розвитку,
людини тощо. Теоретичний світогляд існує в логічно
впорядкованих системах, в основі яких лежить певний ка-
тегоріальний апарат і логічні процедури доведень та
обґрунтувань.
Світогляд має історичний характер. Це означає, що
індивідуальний світогляд змінюється протягом життя
окремої людини, а суспільний світогляд еволюціонує з
розвитком
спільноти,
людства.
Таке
розуміння
світогляду породжує
необхідність виділення його
історичних типів.
Протягом історії людської цивілізації сформувалися
такі типи світогляду: міфологічний, релігійний та
філософський. Звичайно ці типи світогляду не
відокремлені один від одного якоюсь чіткою межею або
історичною датою. В реальному, особливо сучасному, світо-
гляді завжди можна відшукати елементи всіх його
історичних форм. Проте
така класифікація дає змогу
виявити
певну
закономірність
соціального
функціонування та розвитку світогляду як певної реаль-
ності. Розглянемо історичні типи світогляду детальніше.
Достарыңызбен бөлісу: