Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf көрінісі
бет5/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi

Принципи діяльності. Вони є нормативно-
регулятивним компонентом світогляду; визначають 
свідоме практичне і теоретичне ставлення соціального 
суб'єкта до об'єкта і до самого себе.
Життєві норми. Це зразки, стандарти діяльності, 
що^гклали-ся історично або усталилися як певні правила 
поведінки, виконання яких окремою людиною чи групою 
людей є необхідною умовою підпорядкування особистої 
діяльності суспільним вимогам.
Слід також назвати ще один варіант структури 
світогляду, 
що 
сприяє 
розумінню 
його 
поліфункціональності. 
В 
основу 
цієї 
полі-
функціональності 
покладені 
властиві 
людині 
фізіолого-психо-логічні механізми та засоби пізнання 
світу й орієнтації. Йдеться про такі засоби духовного 
світу людини і їх роль у функціонуванні світогляду, яю 
почуття, розум, воля і їхня взаємодія. Виходячи з цього, у 
структурі світогляду вирізняють такі його підструктури: а) 
світовідчуття, 
або^моційно-психологічний 
рівень 
світогляду; б) світосприймання, або досвід формування 
пізнавальних уявлень про світ з використанням наочних 
образів; 
в) 
світорозуміння, 
або 
пізнавально-
інтелектуальний рівень. Синтез знань людей про природу і 
соціальну реальність утворює загальну картину світу, 
сукупність природничих наук — природничо-наукову, а 
сукупність суспільних наук — соціально-історичну 
картину дійсності. Створення загальної картини світу є 
завданням усіх галузей знання.
Отже, світогляд — це своєрідна інтегративна 
цілісність знання і цінностей, розуму і чуття, інтелекту і дії, 
критичного сумніву і свідомої переконаності. Спільне 
функціонування названих елементів і створює ту цілісну 
систему духовного світу людини, яка спонукає її до 
практичної дії, до певного способу життя та думки. 
Функціону-


вання світогляду повинно: а) забезпечити ефективність 
пізнаваль-но-орієнтаційної діяльності людини і б) бути 
духовним 
спонукачем 
у 
її 
соціально-практичній 
діяльності. Таким чином, світогляд виконує дві 
взаємопов'язані функції: пізнавально-орієнтаційну (яка за-
безпечується світоглядними знаннями і оцінками) та 
соціально-практичну (яка ґрунтується на світоглядних 
переконаннях і принципах діяльності).
Світогляд у цілому постає загальнолюдським явищем, 
тобто він є притаманним кожній людині в її нормальному 
стані. Але саме загальнолюдський характер світогляду 
зумовлює його надзвичайно велику різноманітність, адже 
люди дуже по-різному уявляли і уявляють собі світ і себе в 
ньому. Коли б ми поставили перед собою завдання 
перелічити основні види світогляду, нам, напевно, 
знадобилося б багато часу. Отже, виникає потреба в 
класифікації світогляду.
Існує кілька критеріїв класифікації світогляду (схема 
1.1). За критерієм загальності можна вирізнити такі 
світогляди: індивідуальний, груповий (професійний, 
національний, класовий), загальнолюдський та ін. Проте як 
з особистістю, так і без особистостей не може існувати жодна 
світоглядна система. За ступенем історичного розвитку 
виокремлюють античний, середньовічний і т. д. світогляди, а 
за ступенем теоретичної «зрілості» — життєво-практичний і 
теоретичний.
Схема 1.1. Класифікація світогляду


Життєво-практичний світогляд являє собою сукупність 
різноманітних, а іноді таких, що виключають одні одних 
світоглядних понять, ідей, поглядів, цілей соціального 
суб'єкта. Такий світогляд породжується безпосередніми 
умовами життя і досвідом людей, який передається з 
покоління в покоління. Він має стихійний, несистема-
тизований характер, становлячи набір сентенцій 
життєвої мудрості, виражених у прислів'ях, приказках, 
притчах та інших фольклорних формах. Прикладом 
таких форм життєвої мудрості є численні прислів'я і 
приказки. Цей рівень світогляду існує у формі 
здорового глузду. Теоретичний світогляд більш складний: 
тут усвідомлюються світоглядні проблеми, дається їх 
розгорнуте обґрунтування і рішення. Це можуть бути 
різні концепції простору, часу, суспільного розвитку, 
людини тощо. Теоретичний світогляд існує в логічно 
впорядкованих системах, в основі яких лежить певний ка-
тегоріальний апарат і логічні процедури доведень та 
обґрунтувань.
Світогляд має історичний характер. Це означає, що 
індивідуальний світогляд змінюється протягом життя 
окремої людини, а суспільний світогляд еволюціонує з 
розвитком 
спільноти, 
людства. 
Таке 
розуміння 
світогляду породжує необхідність виділення його 
історичних типів.
Протягом історії людської цивілізації сформувалися 
такі типи світогляду: міфологічний, релігійний та 
філософський. Звичайно ці типи світогляду не 
відокремлені один від одного якоюсь чіткою межею або 
історичною датою. В реальному, особливо сучасному, світо-
гляді завжди можна відшукати елементи всіх його 
історичних форм. Проте така класифікація дає змогу 
виявити 
певну 
закономірність 
соціального 
функціонування та розвитку світогляду як певної реаль-
ності. Розглянемо історичні типи світогляду детальніше.


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет