Лiтературознавчих



Pdf көрінісі
бет21/80
Дата30.03.2024
өлшемі1.44 Mb.
#497047
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   80
Словник-довідник літературознавчих термінів

 
Ві рш, або Віршови й рядо к (від лат. versus) – одиниця 
ритмізованої мови, окремий рядок у віршованому 
поетичному творі. Від наступного рядка В. при читанні 
відокремлено ритмічною паузою, яка часто не збігається з 
синтаксичним членуванням мови і має специфічний 
інтонаційний характер. Наявність такої паузи в кінці В. є 
обов’язковою в усіх системах віршування. Іноді віршований 
рядок називають грецьким словом стих (stichos – ряд). 
Ще частіше слово «вірш» вживається для означення 
цілого поетичного твору, а «вірші» – як синонім поезії, 
віршованої мови. 

Вірш – невеличкий поетичний твір. 
 
 


~
32~ 
Ві рш про зою, або Пое зія в про зі – переважно невеликий 
за обсягом літературний твір, написаний прозою, але своїм 
звучанням близький до вірша завдяки великій емоційності
ліризму і своєрідній ритмічності мови. Зверталися до цього 
жанру М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська, 
І. Вільде, Є. Гуцало та ін. Приклад із сучасної української 
літератури: 
О с і н ь у м і с т і (уривок) 
Останній крик літа розчиняється у небі 

 
І темні вуса хмар розривають 

 
Холодний простір над горизонтом… 

 
На зникаючих будинках, немов бородавки, 

 
Завмирають ворони… 

 
Легкий, теплий вітерець помирає 

 
На скроні старого дуба. 

 
А небо вже не сріблиться синню… 
(О. Гірняк). 
Віршува ння – система організації поетичної віршованої 
мови, основою якої є повторення певних мовних елементів. 
Залежно від особливостей тієї чи іншої національної мови в 
певні історичні періоди розвитку літератури виробилися 
системи В.: антична, або метрична, силабічна, силабо-
тонічна, тонічна, народне В. 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   80




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет