Лiтературознавчих



Pdf көрінісі
бет67/80
Дата30.03.2024
өлшемі1.44 Mb.
#497047
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   ...   80
Словник-довідник літературознавчих термінів

Рема рка (франц. remargue – примітка) – авторські 
пояснення в драматичному творі, що стосуються часу та 
обставин дії, віку, зовнішності, жестів, голосу героїв тощо. Так, 
у дитячій комічній опері Дніпрової Чайки «Коза-дереза» 
подана Р.: «Завіса звивається; видно ліс: посередині дуб, праворуч 
дуба лисиччина нора, ліворуч стежка і просто стежка; трава, 
бур’ян у лісі, квіточки. Лисичка ходить з віником, обмітає 
навкруги, чепурить свою хату». 
Ре пліка (лат. repliko – повертаю назад, відбиваю) – вислів 
одного з учасників драматичного діалогу, реакція на чуже 
висловлювання. Ось, н-д, Р. з п’єси-казки М. Кропивницького 
«По щучому велінню…»:
Г а л ь к а : А де Гаврило? 
Х о м а : Проти неба на землі: коли не стоїть, то сидить або 
лежить. 
У літературній критиці Р. називають невелике за обсягом 
спростування чи заперечення неприйнятних для автора 
положень. 
Р


~
99~ 
Рефре н (франц. refrain) – повторення групи слів, рядка чи 
кількох віршованих рядків у строфах («Думи мої, думи мої…» – 
Т. Шевченко). Р. у пісні має назву «приспів». Н-д, приспів 
української народної пісні «Ходить гарбуз по городу»:
Ой, чи живі, чи здорові
 
 
 
 Всі родичі гарбузові? 
Реце нзія (лат. recensio – огляд, оцінка) – жанр літературної 
критики, що оцінює твори художньої літератури, визначаючи 
їхню художню вартість і вказуючи на хиби. Існують такі 
різновиди жанру Р.: анотація, коротка Р., реферативна Р., 
звичайна газетна (журнальна) Р., проблемна Р., Р.-діалог,
Р.-памфлет, Р.-жарт тощо. 
Ри ма (грец. rhythmos – узгодженість) – співзвучність 
закінчень слів у віршових рядках. Р. є звуковим, а не 
графічним явищем, у ній збігаються звуки, а не букви. Р. 
бувають точними, коли всі звуки збігаються: 
Враз на сонце, як примара, 
 
 
 
 
налетіла чорна хмара.
(Н. Забіла). 
приблизними та неточними, коли співзвучність неповна: 
Ліс такий густий, кошлатий,
 
 
 
 
і дерев у нім багато.
(Н. Забіла).
Багатшого звучання мають неграматичні рими, що 
утворюються співзвучністю слів, які належать до різних 
частин мови: 
Підем в ліс по гриби,
 
 
 
 
Листя скрізь розгреби,
 
 
 
 
Де пеньки старенькі
 
 
 
 
Там ростуть опеньки.
(Т. Коломієць). 


~
100~ 
За місцем наголосу в словах, що римуються, Р. поділяються на 
чоловічі – з наголосом на останньому складі, жіночі – з 
наголосом на попередньому складі, дактилічні – з наголосом 
на третьому складі від кінця, гіпердактилічні – з наголосом 
далі, ніж на третьому складі. 



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   ...   80




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет