Лiтературознавчих

~
103~ 
Розповіда ч, або Оповіда ч, або Нара тор (лат. narrator – 
розповідач) – вигадана автором особа, від імені якої в епічному 
творі ведеться розповідь. Р. водночас є і автором, і 
персонажем. В українському літературознавстві побутують 
терміни «Р.» і «оповідач». Р. веде оповідь від третьої особи, а 
оповідач виступає у формі першої особи (н-д, Павло 
Завгородній у повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»). 
Рома н (франц. roman ) – жанр епічної літератури, у якому 
широко охоплено життєві події. Р. великий за обсягом, 
складний за побудовою, має кілька головних сюжетних ліній, 
велику кількість персонажів. Діти вподобали адаптовані 
варіанти просвітницького роману Д. Дефо «Життя та 
дивовижні пригоди Робінзона Крузо», перші дві частини 
сатиричного роману Дж. Свіфта «Мандри Гулівера», 
історичні 
романи 
В. Скотта, 
пригодницький 
роман 
Р. Стівенсона «Острів скарбів», соціально-побутовий роман 
Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома». 
☺
 Роман – великий прозовий твір із багатьма героями. 
Романти зм (франц. romantisme) – напрям у літературі та 
мистецтві, який протиставляє буденному життю високі 
ідеали, сильні переживання, прекрасні душевні пориви 
непересічної особистості. Автор романтичного твору показує 
те життя, яке він хотів би бачити. 
Руко пис – текст твору, написаний його автором. Цим 
терміном називають і оригінал твору. 

~
104~ 
 
 
 
 
 
 
Сарка зм (грец. sarkasmos – терзання) – дошкульна 
викривальна насмішка, сповнена ненависті та презирства. 
Об’єктом С. є негативні суспільні явища. Яскравими 
прикладами С. наповнено роман Д. Свіфта «Мандри 
Гулівера». 
Сати ра (лат. satira – суміш, всяка всячина) – спосіб 
художнього відображення дійсності, який полягає в осміянні 
негативного. На відміну від гумору, С. має викривальний 
характер. У сатиричних творах активно використовується 
художня гіперболізація. Сатира в українській літературі 
зросла на ґрунті усної народної творчості. Багато сатиричних 
картин і образів в українських казках, інтермедіях, у творах 
І. Вишенського, Г. Сковороди, І. Котляревського, Л.Глібова. 
Широко відомі твори-сатири Т. Шевченка «Кавказ», «Сон»,
«І мертвим, і живим». Сучасні письменники Л. Костенко, 
В. Симоненко, І. Світличний використовують С. у своїх творах 
викривального змісту. 
С

~
105~ 

жүктеу/скачать 1.44 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: