Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН
189
По-третє, ніяких зобов’язань дана угода не викликає на стадії її
укладання, бо не існує юридичного зв’язку між громадянином і
власником. Юридичний зв’язок виникає між працівником і роботодавцем
в процесі виконання умов угоди, тобто фактичної праці.
По-четверте, сам по собі трудовий договір є підставою для
можливого виникнення юридичного зв’язку, а в разі не виникнення – він
ніяких
юридичних наслідків не має, бо за чинним законодавством
примусова праця заборонена в нашій державі.
По-п’яте, будучи укладеним з моменту досягнутої угоди про умови
праці, реалізація умов трудового договору може наступати не відразу, а
через деякий час: через тиждень, два тижні, місяць тощо.
Таким чином,
трудовий договір, на думку проф. В.С. Венедиктова,
треба визначати як угоду між громадянином і власником засобів
виробництва про можливість реалізації права на працю відповідно до
вимог чинного трудового законодавства.
Таке визначення поняття трудового договору цілком відображає
сутнісні характеристики цього різновиду правочину.
Трудовий договір у країнах з ринковою економікою розглядається як
центральне поняття, головний інститут трудового права,
навколо якого
групуються такі питання, як дисципліна праці й трудовий розпорядок,
заробітна плата, робочий час, час відпочинку, а частково й охорона праці.
Ці питання звичайно трактують у концептуальному плані в контексті
прав і обов’язків сторін трудового договору. Як зазначає І.Я. Кисельов,
більшість західних дослідників головну специфіку трудового договору в
країнах з ринковою економікою вбачають у тому, що такий договір є не
тільки зобов’язанням. Укладення трудового договору неодмінно веде до
визнання працівником підпорядкування й залежності, а правовідносини,
що
виникають, мають довірчий і тривалий характер. Це зафіксовано і в
законодавстві низки країн (Італії, Бельгії, Нідерландів, Фінляндії).
З точки зору формальних характеристик, на думку західних
правників, трудовий договір – це різновид цивільно-правового договору
найму послуг, договір приватного права, що передбачає можливість
розповсюдження на нього загальних принципів та конструкції цивільного
зобов’язального й договірного права. У законодавстві європейських країн
наголошується на головних ознаках трудового договору: добровільність,
відплатність, рівноправність сторін. Особливе значення надається
добровільності трудового договору як протилежності примусовій праці.
У
багатьох країнах для відмежування трудового договору від
договору підряду використовуються
такі критерії:
якою мірою підприємство-користувач визначає, де і як повинна
виконуватись робота, включаючи тривалість робочого часу та інші умови
праці;
ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
190
виплачує підприємство-користувач працівнику належну йому
винагороду за працю періодично і відповідно до заздалегідь
встановлених критеріїв;
якою мірою підприємство-користувач
здійснює нагляд і контроль
за підрядним працівником стосовно виконуваної роботи, включаючи
контроль за дисципліною;
якою мірою підприємство-користувач здійснює інвестиції і надає
обладнання, матеріали і машини, необхідні для виконання відповідної
роботи;
чи може працівник отримувати прибуток
або піддаватись ризику
понести збитки при виконанні роботи;
чи виконується робота на регулярній і постійній основі;
чи працює людина на одне підприємство-користувач;
якою мірою виконувана робота є складовою частиною звичайної
діяльності підприємства;
чи надає підприємство працівнику професійну підготовку.
Отже,
трудовий договір – це базова юридична конструкція
Достарыңызбен бөлісу: