Підручник

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
144 
праці, охорони надр, безпечної експлуатації об’єктів підвищеної 
небезпеки; 
забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію 
підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, 
будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, 
устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних 
робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а 
також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій 
до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих; 
притягати до адміністративної відповідальності працівників, 
винних у порушенні законодавства про охорону праці; 
надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих 
посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали відповідним 
органам для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом. 
Стаття 12 Рекомендації МОП № 164 щодо безпеки та гігієни праці і 
виробничого середовища 1981 р. передбачає загальні підходи до 
співпраці громадськості і роботодавця у контролі за додержанням 
законодавства про охорону праці. Заходи, вжиті для сприяння 
співробітництву, повинні охоплювати, коли це доречно й потрібно 
призначення представників працівників до служб техніки безпеки праці і 
створення комітетів працівників з безпеки та гігієни праці та/або 
спільних комітетів з безпеки та гігієни праці; в спільних комітетах з 
безпеки та гігієни праці працівники повинні бути принаймні однаково 
репрезентовані з роботодавцями. Представники працівників у службах 
безпеки праці, в комітетах з безпеки праці, у спільних комітетах з безпеки 
та гігієни праці, а також у разі потреби інші представники працівників 
повинні: 
a) отримувати належну інформацію з питань безпеки та гігієни праці, 
мати можливість вивчати фактори, що впливають на безпеку та гігієну 
праці, а також заохочуватися пропонувати заходи у цій галузі; 
b) діставати консультації, коли розробляються, до їхнього 
здійснення, нові важливі заходи щодо безпеки та гігієни праці, та 
прагнути здобути підтримку працівників відносно цих заходів; 
c) діставати консультації під час планування змін у робочих 
процесах, складі роботи або організації праці, які можуть мати наслідки 
для безпеки чи здоров’я працівників; 
d) забезпечуватися захистом від звільнення та інших несприятливих 
для них заходів, коли вони виконують функції представників працівників 
або членів комітетів з безпеки та гігієни праці; 
e) мати можливість на рівні підприємства співробітничати в 
прийнятті рішень з питань безпеки і гігієни праці; 

Модуль 2. ПРАВОВІ МОДЕЛІ Й МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ … 
145 
f) мати доступ до всіх ділянок робочих місць та можливість 
обговорювати з працівниками на робочих місцях і в робочий час питання 
безпеки та гігієни праці; 
g) вільно звертатися до інспекторів з праці; 
h) мати можливість співробітничати у переговорах з питань безпеки 
та гігієни праці, що проводяться на підприємстві; 
i) мати можливість у розумних межах використовувати оплачуваний 
робочий час для виконання своїх функцій у галузі безпеки та гігієни 
праці та здобувати підготовку, пов’язану з цими функціями; 
j) звертатися до фахівців по консультацію з конкретних питань 
безпеки та гігієни праці. 
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону праці», 
професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням 
законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих 
умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, 
забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами 
індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або 
здоров’ю працівників професійні спілки мають право вимагати від 
роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, 
виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на 
підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до 
законодавства використовують найману працю, в цілому на період, 
необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників. 
Професійні спілки також мають право на проведення незалежної 
експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призначення, що 
проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх 
нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у 
розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на 
виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, 
державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці 
та одержувати від них аргументовану відповідь. 
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про охорону праці», уповноважені 
найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право 
безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо 
охорони праці і вносити обов’язкові для розгляду роботодавцем 
пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів 
з безпеки і гігієни праці. Для виконання цих обов’язків роботодавець за 
свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і 
звільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони 
праці від роботи на передбачений колективним договором строк із 
збереженням за ними середнього заробітку. Не можуть бути ущемлені 
будь-які законні інтереси працівників у зв’язку з виконанням ними 
обов’язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань 

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
146 
охорони праці. Їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи 
матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих 
працівників у порядку, визначеному колективним договором. Якщо 
уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці 
вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є 
недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу 
державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати 
участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок 
підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до 
законодавства використовують найману працю, цими органами. 
Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці 
діють відповідно до типового положення, що затверджується спеціально 
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці та 
соціальної політики. Так, наприклад, Типове положення про діяльність 
уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці 
затверджено наказом Державного комітету України з промислової 
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 березня 2007 р. № 56. 
Існують й інші органи трудової юрисдикції. 
Сьогодні інститут омбудсмена є більш, ніж у 100 державах світу. 

жүктеу/скачать 3.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: