Політичні та безпекові інститути Сутність і поняття політичних іститутів держави?
жүктеу/скачать 106.69 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Чи заберуть у СБУ слідство
- Актуальні проблеми впливу субєктів системи органів внутрішніх справ країни на політику національної безпеки
| "Ліквідувати" так, щоб зберегти
Попри те, що закон про СБУ містить чимало позитивних норм, загалом запропонована для ухвалення "на швидку руку" реформа призведе до збереження не лише старих кадрів, а й корупційних підрозділів. Наприклад, у Службі залишається економічна контррозвідка, яка найбільше "доїть" бізнес. Президент під час своєї передвиборчої кампанії обіцяв її ліквідувати, але на практиці її просто переназвуть на "департамент захисту об'єктів критичної інфраструктури". зачистки ринку імпорту з РФ скрапленого газу для фірм, пов’язаних з Віктором Медведчуком. Чи заберуть у СБУ слідство? У законопроєкту, що є нині у ВР, є два основних досягнення: часткова демілітаризація СБУ, тобто позбавлення працівників військових звань, та ліквідація функції слідства. Завдяки цьому СБУ має стати класичною спецслужбою, завдання якої – не розслідувати корупцію чи контрабанду, а ловити шпигунів та терористів. Все б нічого, але, по-перше, такі нововведення передбачаються аж через понад три роки, з 2025-го, а по-друге, це наразі лише декларативна обіцянка, бо змін до Кримінального процесуального кодексу, які мали б реально позбавити Службу слідства, поки не передбачають – для цього потрібен окремий закон. Ще важливіше – те, що за цей час мають відбутися парламентські вибори. І повірте, новий парламент скаже, що "попередники" були не праві, передавати повноваження немає кому, а функцію слідства треба залишити. Саме тому функція слідства має бути ліквідована за час першого терміну Зеленського та каденції чинного парламенту, адже має бути політична відповідальність за доведення цього процесу до фіналу. 15. Актуальні проблеми впливу субєктів системи органів внутрішніх справ країни на політику національної безпеки Під системою суб’єктів деінституалізації в Україні слід розуміти сукупність органів державної влади, які відповідно до норм чинного законодавства є самостійними, організаційно відособленими ланками державного апарату, кожна з яких виконує власні, специфічні функції у відповідній сфері суспільних відносин, задля чого наділена певним адміністративно-правовим статусом. Разом із тим самостійність вказаних суб’єктів не виключає можливість та необхідність їх взаємодії між собою задля досягнення кінцевої мети, яка стоїть перед ними у сфері деінституалізації. У залежності від обсягу повноважень, особливостей їх реалізації система суб’єктів деінституалізації в Україні може бути представлена таким чином: 1) вищі органи влади: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України; 2) центральні органи виконавчої влади, безпосередньо відповідальні за деінституалізацію: Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство освіти і науки України; 3) допоміжні державні суб’єкти деінституалізації, відповідальні за окремі аспекти реформування інституційного догляду та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство фінансів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство інформаційної політики України, Національна поліція України, Державна служба статистики України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Національне агентство України з питань державної служби. Ураховуючи досить великий перелік суб’єктів деінституалізації, слід відмітити, що в нормах чинного законодавства можна зустріти дублювання їх повноважень, що, беззаперечно, тільки шкодить і заважає реалізації їх функцій у цій сфері. А тому, на нашу думку, сьогодні постала гостра необхідність в оптимізації системи суб’єктів деінституалізації в Україні. жүктеу/скачать 106.69 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|