Практичне заняття №1 ПередпосТмодерні явища у сучасній українській прозі

1. 
   Агеєва В. Казка про нежіночий простір // Література плюс. – 2001. – № 1 (26).– С. 4.
   
2. 
   Агеєва В. Жінка-читач і жінка-автор у постсоціалістичній літературі // Агєєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму: Монографія. – К.: Факт, 2003. – С. 277–302.
   
3. 
   Агева В. Жінка-авторка як інопланетянка // Жінка як текст: Е.Андієвська, С.Павличко, О.Забужко: фрагменти творчості і контексти / Упоряд. Л.Таран. – К.: Факт, 2002. – С. 199–205.
   
4. 
   Башкирова О. Туга за діалогом («Казка про калинову сопілку») // Українська мова та література. – 2002. – № 20. – С. 31–32.
   
5. 
   Голобородько Я. Психологічні натюрморти Оксани Забужко (Про збірку «Сестро, сестро..») // Українська мова та література. – 2005. – № 15. – С. 19–20.
   
6. 
   Грабович Г. Кохання з відьмами // Тексти і маски. – К.: Критика, 2005. – С. 277–298.
   
7. 
   Гундорова Т. Феміністичний постмодерн // Післячорнобильська бібліотека. Український літературний посмодерн. – К.: Критика, 2005. – С. 125–136.
   
8. 
   Долженкова І. «Марія на гранях віків», або Філологічні дослідження з українського сексу // Сучасність. – 1997. – № 2. – С. 94–104.
   
9. 
   Дусова Ж. Некулінарні дослідження з сирого тіста // Слово і час. – 1996. – № 8 – 9. – С. 69–70.
   
10. 
    Єшкілєв В. Забужко Оксана // Плерома 3’98. Мала українська енциклопедія актуальної літератри. – Ів.-Франківськ: Лілея-Нв, 1998.
    
11. 
    Журавльова С. Переакцентування традиційного сюжету про Каїна та Авеля з жіночого погляду в повісті О.Забужко «Казка про калинову сопілку» // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. статей. Вип. 9. – К.: Знання України. – 2004. – С. 202–210.
    
12. 
    Зборовська Н. Архетип Сатани в українському модернізмі кінця
    ХХ століття (за повістю О.Забужко «Казка про калинову сопілку» та романом О.Ульяненка «Дофін Сатани») // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наукових праць Рівненського гуманітарного університету. – Вип. 13. – Рівне: РДГУ, 2004. – С. 54–61.
    
13. 
    Зборовська Н. Про «безталання бути жінкою» // Феміністичні роздуми: На карнавалі мертвих поцілунків. – Л.: Літопис, 1999. – С. 108–117.
    
14. 
    Зборовська Н. Жіночий внутрішній театр особистості // Зборовська Н. Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури. – К.: Академвидав, 2006. – С. 427–466.
    
15. 
    Зборовська Н. Жіноча сповідь на тлі чоловічого герметизму // Слово і час. – 1996. – № 8 – 9. – С. 66–72.
    
16. 
    Зборовська Н. Жіноче письмо на порубіжжі віків (Леся Українка, Оксана Забужко) // Слово і час. – 2004. – № 2. – С.
    
17. 
    Зборовська н. Український культурний канон: феміністична інтерпретація // Кур’єр Кривбасу. – 2000. – № 125 – 126. – С. 117–124.
    
18. 
    Зборовська Н. Перцепція феміністки у західноєвропейському дискурсі та українському письмі // Слово і час. – 2005. – № 1. – С. 55–61.
    
19. 
    Кисла Т. Специфіка маски автора фемінного постмодерністського роману (на матеріалі романів О.Забужко «Польові дослідження з українського сексу», С. Пиркало «Зелена Маргарита» та Н.Зборовської «Українська Реконкіста» // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – № 5. – С. 11–14.
    
20. 
    Ковальчук О. Напій фемінізму в українській літературі // Art line. – 1998. – № 3. – С. 60–61.
    
21. 
    Корабльова О. Сексуальність як вияв самотності у прозі О.Забужко // Слово і час. – 2003. – № 7. – С. 76–83.
    
22. 
    Корабльова О. Художнє вираження жіночої самотності у «Казці про калинову сопілку» О.Забужко // Акт. проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. Вип. 9. – К.: Знання України. – 2004. – С. 219–226.
    
23. 
    Крупка М. Ґендерний дискурс у сучасній українській літературі // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. Зб. наук. праць Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. ІХ. – Рівне: РДГУ, 2000. – С. 145–151.
    
24. 
    Масенко Л. З позиції сповідування. Ключові мотиви «Польових досліджень з українського сексу» Оксани Забужко // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – № 61–64. – С. 75–78.
    
25. 
    Моклиця М. Оксана Забужко // Модернізм як структура: Філософія. Психологія. Поетика. – Луцьк, 2002. – с.
    
26. 
    Моклиця М. Проза О.Забужко: модернізм чи постмодернізм? // Матеріали науково-практичної конференції «Волинські письменники і українське національне відродження». – Луцьк, 1999.
    
27. 
    Павличко С. Чи можливий в Україні фемінізм? // Art line. – 1998. – № 3. – С. 62–64.
    
28. 
    Павличко С. Чи потрібна українському літературознавству феміністична школа? // Слово і час. – 1991. – № 6. – С. 10–15.
    
29. 
    Павлюк П. Двобій добра і зла («Казка про калинову сопілку») // Українська мова та література. – 2002. – № 20. – С. 27–30.
    
30. 
    Скуратівський В. Нельотна погода. Замість передмови та замість монографії // Забужко О. Сестро, сестро: Повісті та оповідання. – К.: Факт, 2003. – С. 5–19.
    
31. 
    Старух О. Іманентність жінки у прозі О.Забужко та Н.Зборовської 90-х рр. ХХ ст. // Акт. проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. Вип. 9. – К.: Знання України. – 2004. – С. 194–201.
    
32. 
    Таран Л. Ланцюгова реакція: Рецепція на рецепції роману О.Забужко «Польові дослідження з українського сексу» // Кур’єр Кривбасу. – 2006. – № 197. – С. 196–205.
    
33. 
    Тебешевська-Качак Т. Автобіографізм як принцип нарації та характеротворення у прозі О.Забужко // Слово і час. – 2004. – № 2. – С. 39–47.
    
34. 
    Харчук Р. Феміністичний дискурс сучасної української прози: О.Забужко, Є.Кононенко // Харчук Р. Лекції з сучасної української прози. Бібліотечка «Дивослова». – 2007. – № 7. – С. 32–42.
    
35. 
    Філоненко С. «Переживання кінця» в сучасній українській жіночій прозі (на матеріалі творів О.Забужко, С.Йовенко, С.Майданської) // Молода нація. – 1999. – № 12. – С. 309–312.
    
36. 
    Філоненко С. Доля як творчість. Творчість як доля (на матеріалі прози Оксани Забужко) // Акт. проблеми слов’янської філології. Вип. 6. – 2001. – С. 248–256.
    
37. 
    Філоненко С. Концепція жінки в українській жіночій прозі 90-х років ХХ ст.: Монографія. – К., Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2006. – 158 с.
    

38. 
    Баран Є. Тільки любов боронить од страху…// Березіль. – 1996. – № 9 – С. 10. – С. 184–186.
    
39. 
    Бетко І. Відлуння мотивів ліричної драми І.Франка «Зів’яле листя» в романі О.Забужко «Польові дослідження з українського сексу» // Варшавські українознавчі записки / Кафедра україністики Варшав. ун-ту. – Варшава, 2007. – Вип. 23–24. – С. 257–265.
    
40. 
    Бондаренко А. Українська еліта: патогенез самотності // Слово і час. – 1998. – № 11. – С. 42–45.
    
41. 
    Гордасевич Г. Любе дзеркальце, скажи... Словесний автопортрет // Кур’єр Кривбасу. – 1998. – № 108. – С. 3–21.
    
42. 
    Гребенюк Т. Поетика прози О.Забужко: постмодерністський аспект інтерпретації // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. статей.– К.: Знання України. – 2005. – Вип. 9. – С. 388–395.
    
43. 
    Гук О. Феміністична проблема роману О.Забужко «Польові дослідження з українського сексу» // Історико-літературний журнал (Одеса). – 2002. – № 7. – С.
    
44. 
    Даниленко В. Богема як герой сучасної української прози // Даниленко В. Лісоруб у пустелі. –К.: Академвидав, 2008. – С. 278–291.
    
45. 
    Дацюк С. Влечение к пагубе // http://www.uis.kiev.ua/russian/win/~_xyz/ruinous.rus.html
    
46. 
    Жолдак Б. На сексуальному полігоні в штаті Непсильванії (До проблематики оргазму в ранній прозі О.Забужко) // Україна. – 1996. – № 8–9. – С. 30–31.
    
47. 
    Залеська-Онишкевич Л. Стверджуючи жіночий есенціалізм // Слово і час. – 1998. – № 9–10. – С. 23–26.
    
48. 
    Зборовська Н. Два «любовних» романи українського кінця століття, або Юрій Андрухович проти О.Забужко // Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків. – К., 1999. – С. 118–126.
    
49. 
    Зборовська Н. Завершення епохи, або українська літературна ситуація кінця 1980-90-х років // Кур'єр Кривбасу. – 1996. – № 61. – С. 76–83.
    
50. 
    Зборовська Н. Перемога плоті // Критика. – 1998. – № 10. – С. 28–29.
    
51. 
    Зборовська Н. Реальність суб’єктивності та абсолют тексту // Слово і час. – 1996. – № 11–12. – С. 34–36.
    
52. 
    Зборовська Н. Перцепція феміністки у західноєвропейському дискурсі та українському письмі // Слово і час. – 2005. – № 1. – С. 55–61; № 2. – С. 53–62.
    
53. 
    Зборовська Н. Архетип Сатани в українському модернізмі кінця
    ХХ століття (за повістю О.Забужко «Казка про калинову сопілку» та романом О.Ульяненка «Дофін Сатани») // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наукових праць Рівненського гуманітарного університету. –
    
54. 
    Єшкілєв В. Оксана Забужко // Мала українська енциклопедія актуальної літератури. Плерома 3’98: Проект «Повернення деміургів. – Ів.-Франківськ: Лілея-Нв, 1998. – 288 с.
    
55. 
    Крупка М. Художні версії любовних драм у сучасному прозовому дискурсі (романи О.Забужко, І.Карпи, С.Пиркало) // Слово і час. – 2007. – № 7. – С. 73–79.
    
56. 
    Крупка М. Інтертекстуальна парадигма мідлітературного діалогу Забужко – Гретковська – Ерно: дискурс тілесності // Акт. проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. статей. – Ніжин: ВД «Аспект-Поліграф». – 2008. – Вип. 17. – С. 302–307.
    
57. 
    Кулігіна О. Роздвоєння жінки: аспекти проблеми в світлі ґендерних досліджень та фемінізму (за повістю О.Забужко «Я, Мілена») // Акт. проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. статей. Вип. 9. – К.: Знання України. – 2004. – С. 227–232.
    
58. 
    Курилова Ю. Рецепція мотиву братовбивства у творах О.Забужко «Книга буття» і «Казка про калинову сопілку» // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Вип. 10. – К.: Гвім інтер, 2002. – С. 184–189.
    
59. 
    Лавринович Л. Сучасний український постмодернізм – стиль? Напрям? Метод? // Слово і час. – 2001. – № 1. – С. 39–46.
    
60. 
    Молоткаста Проня Прокопівна. Мадам Боварі в обставинах сексуальної революції // Дзвін. – 1997. – № 3. – С. 151–153.
    
61. 
    Монахова Н. «Підпорядковане» в українському контексті // Сучасність. – 2003. – № 4. – С. 134–140.
    
62. 
    Окара А. Записки киевского доктора Фауста // Лит. Газета. – 1997. – № 26.
    
63. 
    Полковський В. Ще раз про «Польові дослідження…» О.Забужко // Слово і час. – 2000. – № 2 – С.
    
64. 
    Романець М. Біль, бажання і відраза: морфологія плоті у прозі Забужко, Іздрика і Покальчука // ґендер і культура. Зб. статей / Упоряд. В.Агеєва та ін. – К.: Факт, 2001. – С. 110–120.
    
65. 
    Руженець С. Не польові дослідження сестринських взаємин // Літ. Україна. – 2003. – № 12. – 20 березня.
    
66. 
    Скаліцкі М. Нестерпна легкість творчості // Сучасність. – 1994. – № 7 – 8. – С.
    
67. 
    Таран Л. Жіночий простір: витворення цілісності («Інопланетянка» О.Забужко) // Березіль. – 2005. – № 12. – С. 165–176.
    
68. 
    Таран Л. «Коли б я володіла мистецтвом жити…» (О.Забужко. Інопланетянка) // Сучасність. – 1994. – № 7–8. – С.
    
69. 
    Таран Л. Сад Артеміди // Жінка як текст: Е.Андієвська, С.Павличко, О.Забужко: фрагменти творчості і контексти / Упоряд. Л.Таран. – К.: Факт, 2002. – С. 113–121.
    
70. 
    Терлецький В. Те, що не існує, але є насправді. Спроба препарування сучасної прози // Літ. Україна. – 2002. – 10 жовтня.
    
71. 
    Філоненко С. Буденність/безмежність – два полюси жіночого існування (на матеріалі повісті О.Забужко «Дівчатка») // Актуальні проблеми слов’янської філології. Вип. 4. – 2000. – С. 239–247.
    
72. 
    Шевченко Т. Жанрові особливості «Польових досліджень з українського сексу» О.Забужко // Історико-літературний журнал (Одеса). – 2002. – № 7. – С. 134–143.
    
73. 
    Яровий О. Маніфест «жіночого шовінізму» чи Сізіфова сповідь жінки? (про роман О.Забужко «Польові дослідження…» // Вежа. – 1996. – № 4–5. – С. 190–195.
    

1. 
   Проблемно-тематичне коло драматургії О.Ірванця. Жанрова специфіка його п’єс.
   
2. 
   Особливості творчого стилю Ірванця-драматурга. Риси постмодерністської естетики та вплив драми абсурду.
   
3. 
   Жанр політично заангажованої п’єси у творчості митця («Лускунчик-2004», «Прямий ефір»).
   
4. 
   Майстерність прийомів гри, містифікації («Маленька п’єса про зраду»).
   

1. 
   Балдинюк В. «П’ять п’єс Олександра Ірванця: маленькі історії на тлі великих перетворень // Література. Театр. Суспільство: Зб. наукових праць. – Херсон: Аднайт, 2005. – С. 8–13.
   
2. 
   Близнята ще зустрінуться. Антологія драматургії української діаспори / Упор. та автор. передм. Л.Залеська-Онишкевич. – Київ-Львів: Час, 1997. – С. 3–8.
   
3. 
   Бондар Л. Від деперсоналізації до екзистенції // Література. Театр. Суспільство: Збірник наукових праць. – Херсон: Аднайт, 2005. – С.
   
4. 
   Бондарева О. Сучасна українська драматургія – «діагностична модель суспільства» // Література. Театр. Суспільство: Зб. наук. праць. – Херсон: Аднайт, 2005. – С. 25–32.
   
5. 
   Бондарева О. Художні принципи міфоструктури сучасної української драми // Південний архів. Зб. наук. праць. Філологічні науки. – Вип. ІХ. – Херсон, 2001. – С. 189–193.
   
6. 
   Бондарева О. Міф і драма у новітньому літературному контексті: поновлення структурного зв’язку через жанрове моделювання. Монографія. – К.: «Четверта хвиля», 2006. – 512 с.
   
7. 
   Голобородько Я. Прозора непроза О.Ірванця // Голобородько Я. Артеграунд. Український літературний істеблішмент: Збірка статей. – К.: Факт, 2006. – С. 93–100.
   
8. 
   Даниленко В. Театр у шухляді // Кур’єр Кривбасу. – 2006. – № 199. – С. 173–179.
   
9. 
   Даниленко В. Лісоруб у пустелі. Письменник і літературний процес. – К.: Академвидав, 2008. – С. 317–323.
   
10. 
    Есслін М. Театр абсурду // Український театр. – 1999.– № 1–2.– С. 20–22.
    
11. 
    Залеська-Онишкевич Л. Українська драма сьогодні (1992 – 2002) // Матеріали 5 конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство / Упор. В.Антофійчук. – Чернівці: Рута, 2003. – Кн. 2. – С. 353–367.
    
12. 
    Іздрик Ю. Сучасна українська драматургія // Плерома.Енциклопедія актуальної сучасної української літератури. –
    
13. 
    Корнієнко Н. Український театр у переддень третього тисячоліття. Пошук (Картини світу. Ціннісні орієнтири. Мова. Прогноз). – К.: Факт, 2000. – 367 с.
    
14. 
    Корнієнко Н. Сучасний український театр: місце після «гріхопадіння» // Сучасність. – 1995. – № 7. – С. 185–192.
    
15. 
    Корнієнко Н. Самосвідомість: гра в театр на межі тисячоліть: соціологічний портрет сучасника. – К., 2003. – С.
    
16. 
    Красильникова О. Історія українського театру ХХ ст. – К.: Либідь, 1999. – 378 с.
    
17. 
    Кудрявцев М. Ідеї, конфлікти, характери: фрагменти з історії української новітньої драматургії. – Кам’янець-Подільський, 1995. – 173 с.
    
18. 
    Науменко Л. Традиція «театру в театрі» як засіб моделювання світу // Література. Театр. Суспільство: Зб. наукових праць. – Херсон: Айлант, 2005. – С. 88–94.
    
19. 
    Скибицька Ю. Сучасна українська драма: мотиви та поетика // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006.– № 1. – С. 8–14.
    
20. 
    Хороб С.І. Українська драматургія: Крізь виміри часу: Зб. статей. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. – С.
    
21. 
    Шаповал М. Новітня конфігурація української драми: путівник ілюзорного світу // Страйк ілюзій: Антологія сучасної української драматургії. – К., 2004. – С. 9–12.
    
22. 
    Шаповал М. Час без героя // Українська мова та література. – 2004. – № 39. – С. 29– 32.
    
23. 
    Шаповал М. Післямова // У пошуку театру: Антологія молодої української драматургії. – К.: Смолоскип, 2003. – С. 535–544.
    

24. 
    Бондарева О. Транзитність літературного героя у новітній українській драмі (Стаття друга. Новаторські ігрові стратегії драматургічної рецепції «традиційних структур») // Актуальні проблеми слов’янської філології: Лінгвістика і літературознавство: Міжвузівський збірник наукових статей. Вип. 16. – К.: «Освіта України», 2008. – С. 205–210.
    
25. 
    Мірошниченко Н. Сучасна українська драматургія: деструкція міфів та пошук нових територій // Дніпро. - 2009.- № 1.- С. 116 – 119.
    
26. 
    Онишкевич Л. Прояви ідентичності у новій українській драмі помимо постмодернізму // Літературознавство. – Кн. 2. – К.: МАУ, 2000. – С. 210–222.
    

1. 
   Проблематика, жанрові різновиди прози Марії Матіос («Щоденник страченої», «Бульварний роман»).
   
2. 
   Художнє осмислення драматичних сторінок української історії в романі Марії Матіос «Солодка Даруся». Епічно-драматична організація тексту. Філософський і психологічний художній аналіз руйнації підвалин буття української нації. Трагедія Дарусі – трагедія України.
   
3. 
   Філософська, морально-етична проблематика роману «Майже ніколи не навпаки». Жанр твору. Соціально-побутова та історична драма в трьох новелах. Універсальна картина світу у творі. Філософія повноти життя і любові у романі.
   
4. 
   Становлення жанру політичної сатири в українській прозі к. ХХ – п. ХХІ ст. (Ю.Рогоза, М.Матіос). Роман Марії Матіос «Містер і місіс Ю-Ко в країні укрів»: роль фантастичного сюжету, майстерність засобів комічного зображення, глибокий підтекст, блискуча публіцистичність.
   

1. 
   Габор В. Марія Матіос // Незнайома: Антологія української «жіночої» прози та есеїстики др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст. – Львів, 2005. – С. 374–375.
   
2. 
   Гребенюк Т. Мораль, гріх і провина в концептосистемі прози М.Матіос // Акт. проблеми слов’янської філології: Міжвуз зб. наук. ст. – К.: ТОВ «Вид-во «Аспект-Поліграф», 2006. – С. 480–467.
   
3. 
   Дімаров А. Марічка // Матіос Марія. Солодка Даруся. – Львів: ЛА «Піраміда», 2004. – С. 7–8.
   
4. 
   Жила С. «Трагедія адекватна історії»: роман М.Матіос «Солодка Даруся» та читацька коференція за цим твором // Українська література в ЗОШ. – 2007. – № 3. – С. 6–12.
   
5. 
   Кісь О. Моделі конструювання тендерної ідентичності жінки в сучасній Україні // Ї: Незалежний культурологічний часопис. – 2003. – № 27. – С. 38–39.
   
6. 
   Матіос М. «У моїй лівій руці зосереджено все моє серце, письменницький досвід і жадоба знань» // Українська культура. – 2006. – № 3 – 4. – С. 14–15.
   
7. 
   Матіос М. Я не хочу, щоб мене читали у метро // День. – 2001. – 23 березня.
   
8. 
   Насмінчук І. Проза Марії Матіос як інтертекст // Науковий Вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія. Вип. 394–398. – Чернівці: Рута, 2008. – С. 379–385.
   
9. 
   Павличко Д. Безодня, куди страшно заглянути («Солодка Даруся» М.Матіос) // Літ. Україна. – 2005. – 20 січня. – С. 6.
   
10. 
    Римарук І. Трояка ружа, або Солодка Даруся // Кур’єр Кривбасу. – 2006. – № 196.
    
11. 
    Семків Р. Чому я не читатиму «Солодку Дарусю»? // Книжник review.–2005. – № 8 – 9.
    
12. 
    Сипливець С. «Історія, яка ніколи не припиняє їхати колесами по людях…»: До вивчення твору М.Матіос «Солодка Даруся» // Українська література в ЗОШ. – 2007. – № 3. – С. 12–14.
    
13. 
    Соболь В. Коли говорить серце. Рец.: Марія Матіос. Містер і місіс Ю-Ко в країні укрів. – Львів: Піраміда, 2006 // Літ. Україна. – 2006. – 28 лютого. – С. 6.
    
14. 
    Соболь В. «Життя коротке, нація – вічна, а я щаслива – отут і вже…» // Сучасність. – 2 003. – № 11. – С. 147–150.
    
15. 
    Тебешевська Т. Художні особливості «Щоденника страченої» М.Матіос // Слово і час. – 2006. – № 2. – С. 54–62. Тільки Правда! Не виголошена промова лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка М.Матіос під час вручення відзнаки // Літ. Україна. – 2005. – 17 березня.
    
16. 
    Філоненко С. «Юля косу носить»: гендерні стереотипи в сучасній політичній сатирі // Слово і час. – 2007. – № 11. – С. 62–72.
    
17. 
    Фурманова С. Інвективи в романі М.Матіос «Солодка Даруся» // Науковий Вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія. Вип. 394–398. – Чернівці: Рута, 2008. – С. 386–389.
    
18. 
    Харчук Р. Марія Матіос: між традицією і стилізацією // Харчук Р. Сучасна українська проза. Постмодерний період. – К.: Вид. центр «Академія», 2008.–С.68–73.
    
19. 
    Червак Б, Символіка часу у творах М.Матіос // Слово і час. – 2000. – № 8 – 9.
    
20. 
    Шкляр В. Трояка ружа Марії Матіос // День. – 2005. – 3 лютого.
    
21. 
    Якубовська М. Міфологія буття українства у прозі Марії Матіос: Літературний портрет. – Львів, 2005. – С.
    

22. 
    Андрусяк І. Латанні німбів. – Ів.-Франківськ, 2008. – 254 с.
    
23. 
    Бойченко О. Хвала рукам, що пахнуть яйцями /http:/ www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=211
    
24. 
    Ведмідь І. Три життєві уроки «Солодкої Дарусі»: Спроба акцентувати деякі проблеми роману М.Матіос // Дивослово. – 2007. – № 6. – С. 12–14.
    
25. 
    Гузьо Г. Політична сатира від М.Матіос // Високий замок. – 2006. – № 38. – 1 березня, або: www. wz. lviv. ua
    
26. 
    Кодак М. Душа під вантажем доби: Про сучасну прозу, здебільшого молоду // Дніпро. – 1997. – № 3 – 4. – С.
    
27. 
    Кокотюха А. Рецензія: «Убить Юлю» Ю.Рогози та «Убити Ющенка!» Ж.деВілльє // Київська Русь. – 2006. – ІV (Піпл.)
    
28. 
    Матіос М. Я не Стефаник у спідниці, я – Марія Матіос у спідниці // www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=029.
    
29. 
    Морозов А. Ліки від постмодерну /www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=563.
    
30. 
    Письменникові конче бути совісним у творчості: Розмова Л.Таран з Марією Матіос // Кур’єр Кривбасу. – 2006. – № 196.
    
31. 
    Родик К. Історія без токсикозу /www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=920.
    
32. 
    Рубан В. Фаворитизм у літературі // Курєр Кривбасу. – 2005. – № 191. – С. 198–202.
    
33. 
    Червак Б. Що таке «країна укрів» // http www. artvertep. dp. ua / news 776. html.
    
34. 
    Червак Б. Символіка часу у творах М.Матіос // Слово і час. – 2000. – № 8 – 9.
    
35. 
    Шкляр В. Трояка ружа Марії Матіос // День. – 2005. – 3 лютого.
    
36. 
    Щербаченко Т. Любовно-політична брошура // Київська Русь: Літ.-крит. часопис. – К., 2006. – Кн. 3. – С. 201–205.
    
37. 
    Щербаченко Т. Небульварна нація /www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=498.
    
38. 
    Якубовська М. Міфологія буття українства у прозі Марії Матіос: Літературний портрет. – Львів, 2005. – С.
    

1. 
   Складний світ українського інтелігентства, мотив втраченої особистості («Шибениця для ніжності», «Інфекція», «Серафими й мізантропи»).
   
2. 
   Відображення глибинних психологічних зрушень, комплексів, надривів, складного внутрішнього світу українського інтелігента на межі тисячоліть («Репортаж із царства нелюбові»).
   
3. 
   Сучасний етнопростір прози; невибагливий життєпис кількох доль; персонажі – носії певної ідеології; «наші підлі і скупі часи» в романах.
   

Література

1. 
   Андрусяк І. Латання німбів. – Ів.-Франківськ, 2008. – 254 с.
   
2. 
   Баран Є. Між Діонісом та Аполлоном (Степан Процюк) // Кур’єр Кривбасу. – 1997. – № 85–86. – С. 48–49.
   
3. 
   Баран Є. Репортаж із царства мелодрами (С.Процюк) // Кур’єр Кривбасу. – 1998. – № 99–100. – С. 162–165.
   
4. 
   Баран Є. Ліки від страху // file: // localhost /D/:u protsuk.htm.
   
5. 
   Баран Є. Повчання Степана Процюка дітям… // Галичина. – 26 травня. – 2005. – С. 11.
   
6. 
   Бондар-Терещенко І. Ім’я троянди, або гамбурзький рахунок Степана Процюка // Кур’єр Кривбасу. – 2002. – № 153. – С. 168–172.
   
7. 
   Бондар-Терещенко І. Діагностика від Процюка // http. кut.оrg. ua books-a0100 php.
   
8. 
   Боронь О. «Філологічна» проза Степана Процюка // Слово і час. – 2002. – № 5. – С. 59–61.
   
9. 
   Голобородько Я. Артеграунд. Український літературний істеблішмент. – К.: Факт, 2006. – С.
   
10. 
    Деркачова О. Комплекс нелюбові як причина деструкції власної харизми: Спроба діагнозу // Кур’єр Кривбасу. – 2003. – № 159. – С.
    
11. 
    Дякунова Л. Страсті по чистоті // Кур’єр Кривбасу. – 2001. – № 142. – С. 140–143.
    
12. 
    Жулинський М. Чи відчуваємо ми катастрофу в простій українській душі? // Українська мова й література в середніш школах, гімназіях, ліцеях…..– 2001. – № 2. – С. 50–64.
    
13. 
    Прокопів Ю. Християнський меридіан повісті С.Процюка «Там, де поплутані кольори» // Слово і час. – 2002. – № 5. – С. 62–68.
    
14. 
    Процюк С. Згадуючи і загадуючи. Есей // Кур’єр Кривбасу. – 2003. – № 169. – С. 155–160.
    
15. 
    Процюк С. Любити і ненавидіти. Есей // Кур’єр Кривбасу. – 2003. – № 166. – С. 196–205.
    
16. 
    Процюк С. Я полюбляю міняти маски // Як є. – № 4. – 27 лютого. – 2004. – С. 6.
    
17. 
    Процюк С. Дружнє посланіє Владіміру Єшкілєву від Стефка Процюка // Кур’єр Кривбасу. – 2001. – № 139. – С. 197–201.
    
18. 
    Процюк С. З праху нерван постає святопрестольний перелік // Кур’єр Кривбасу. – 1997. – № 85–86. – С. 49–53.
    
19. 
    Слапчук В. Міф про вічного українця (С.Процюк) // Березіль. – 2002. – № 5–6. – С. 171–174.
    
20. 
    Соловей О. Свято, яке не з тобою: Процюк С. Інфекція. – Львів, 2002. – // Кур’єр Кривбасу. – 2002. – № 157. – С. 140–147.
    
21. 
    Тебешевська Т. Тлумачний словник нашого буття // Березіль. – 2005. – № 11. – С. 170–173.
    
22. 
    Терлецький В. Спроба препарування сучасної прози // Літ. Україна. – 2002. – 10 жовтня.
    
23. 
    Терлецький В. Як кувати «слов’янське залізо», або погляд у лабораторію українського Йожефа Менгале (Спроба ідентифікації роману С.Процюка «Тотем») // Березіль. – 2005. – № 11. – С. 166–170.
    
24. 
    Терлецький В. Підручник української психіатрії // Кур’єр Кривбасу. – 2001. – № 142. – С. 174–178.
    
25. 
    Харчук Р. Нова LOVE STORY від Степана Процюка із зізнанням у нелюбові до Галичини й любові до психоаналізу // Вітчизна. – 2007. – № 5–6. – С. 27–32.
    
26. 
    Харчук Р. Сучасна українська проза. Постмодерний період: Навчальний посібник. – К.: Вид.центр «Академія», 2008. – С. 97–106.
    
27. 
    Юрчук О. Необарокові тенденції в українській прозі кінця ХХ – поч. ХХІ ст. // Літературознавчі обрії: Праці молодих учених. Вип. 12. – К.: Інститут літератури ім. Т.Шевченка НАН України, 2006. – С. 252–257.