Метаморфічні процеси Лекція 29. Характеристика метаморфічних процесів. Типи локального метаморфізму.– 2 год. Наводяться свідчення про метаморфічні процеси та фактори метаморфізму. Типи метаморфізму. Характеризуються типи локального метаморфізму: динамометаморфізму, контактового та ударного метаморфізму. Визначаються їх параметри.
Рекомендована література: [35]
Лабораторна робота 20. Магматичні інтрузивні породи. Визначення та опис – 2 год. Проводиться закріплення знань про магматичні інтрузивні породи, визначаються головні тип інтрузивних магматичних порід.
Завдання для самостійної роботи (5 год.) - Опанувати питання лекційного матеріалу, викладеного у лекції 29.
Рекомендована література: [3, 8, 35]
Лекція 30. Регіональний метаморфізм. Метаморфічні фації – 2 год. Наводяться свідчення про ступені метаморфізму та їх параметри, про фації метаморфізму. Дається поняття ультраметаморфізму, анатексису, прогресивному метаморфізму та діафторезу. Розглядаються ряди пород регіонального метаморфізму, характерні парапороди (мармури, кварцити, сланці, гнейси та інші) і ортопороди (зелені сланці, амфіболіти, гнейси та інші), породи гранулітовій фації та мігматити.
Рекомендована література: [8, 35]
Лабораторна робота 21. Метаморфічні гірські породи. Класифікація, найважливіші особливості. Опис та визначення. Типи та фації метаморфізму – 2 год. Проводиться вивчення структурних та текстурних особливостей основних метаморфічних порід, їх мінерального складу.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) –Побудувати таблицю основних метаморфічних утворень з визначенням їх структурно-текстурних характеристик та мінерального складу
Рекомендована література: [4, 8]
ТЕМА 7
Тектонічні рухи та деформації гірських порід Лекція 31. Тектонічні рухи та деформації гірських порід. Новітні тектонічні рухи – 2 год. Вивчаються типи тектонічних рухів у межах земної кори та причини цих рухів. Досліджуються методи вивчення тектонічних рухів та деформацій гірських порід. Аналізуються різні типи деформацій гірських порід. Приводяьбся приклади новітніх тектонічних рухів.
Лабораторна робота 22. Типи та фації метаморфізму – 2 год. Аналізуються типи та фації метаморфічних процесів та породи, що їм відповідають. Проводиться вивчення структурних та текстурних особливостей основних метаморфічних порід, їх мінерального складу.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) – Проаналізувати методи вивчення тектонічних рухів, визначити їх класифікаційні ознаки.
Лекція 32. Типи дислокаційних порушень. Плікативні дислокації. Диз’юнктивні дислокації – 2 год. Вивчаються складчасті та розривні тектонічні порушення. Розглядаються головні елементи складок та типи складчастих порушень. Досліджується процес формування складок. Аналізується структура розривних порушень та процеси, що призводять до їх формування.
Рекомендована література: [3, 51, 86, 87]
Лабораторна робота 23. Робота з гірничим компасом. Визначення елементів залягання – 2 год. Вивчається будова гірничого компасу, закріплюються навички визначення азимутів та елементів залягання гірських порід.
Завдання для самостійної роботи (5 год.) – Графічно зобразити різні типи складок за класифікаційними категоріями та їх елементи. Графічно зобразити різні типи розривних порушень за класифікаційними категоріями та їх елементи. На учбовій геологічній карті проаналізувати структуру розривних порушень.
Рекомендована література: [3, 8, 51, 86, 87]
ТЕМА 8
Землетруси Лекція 33. Землетруси. Механізми виникнення землетрусів та їх параметри. Географічне поширення землетрусів – 2 год. Розглядаються причини та механізми виникнення землетрусів, їх параметри, їх класифікаційні ознаки. Детально вивчаються методи їх досліджень. Аналізується географічне поширення землетрусів та їх геологічна позиція. Вивчаються методи сейсмопрогнозування.
Лабораторна робота 24. Флексури та складки. Основні елементи. Тріщини та розломи. Головні ознаки – 2 год. Вивчаються головні елементи складчастих та розривних порушень, визначаються їх головні класифікаційні ознаки.
Завдання для самостійної роботи (5 год.) – Показати на контурній карті світу географічне поширення землетрусів та визначити причини їх виникнення. Підготувати реферат на тему “Найсильніші землетруси в історії людства”
Лекція 34. Головні структурні елементи земної кори та літосфери – 2 год. Розглядаються структура земної кори та головні її структурні елементи в межах континентів – платформи, геосинкліналі, складчасто-орогенні пояси. Характеризуються будова та петрографічний склад фундаменту та осадового чохла платформ, плити та щити. Визначаються особливості геосинклінальних прогинів та орогенів, міжгірських западин та передових прогинів. Розглядаються головні структури океанів – глибоководні рівнини (океанські плити) та серединно-океанічні хребти, а також зони зчленування континентів та океанів.
Рекомендована література: [86, 59, 15]
Лабораторна робота 25. Основні елементи загальної геологічної карти. Побудова топографічного профілю по геологічній карті – 2 год. Вивчаються принципи побудови загальних геологічних карт. Проводиться побудова топографічного профілю по геологічній карті.
Завдання для самостійної роботи (4 год.) – На контурній карті світу зобразити основні структурні елементи літосфери.
Рекомендована література: [3, 86, 59, 15]
Лекція 35. Екологічна геологія. Головні завдання та напрямки. Охорона геологічного середовища – 2 год. Визначається предмет та об‘єкт екологічної геології, її головні завдання та напрямки. Розглядаються процеси техногенного впливу на геологічне середовище.
Рекомендована література: [76, 82, 32, 50, 26]
Лабораторна робота 26. Складання геологічного розрізу по геологічній карті – 2 год.
Завдання для самостійної роботи (5 год.) – Опанувати матеріал, викладеній на лекції 35.
Рекомендована література: [8, 86, 59, 15]
Проблемні теми для обговорення:
Фації метаморфізму та характер метаморфічних перетворень.
2. Імпактні структури України та їх формування.
3. Причини виникнення Канівських дислокацій.
Рекомендована література: [8, 80, 49, 23, 34, 60]
Контрольні запитання для модульно-рейтингової контрольної роботи № 4:
Умови утворення магми.
Перетворення первинної магми.
Дві основні форми магматизму : інтрузивний та ефузивний.
Форми інтрузивних тіл.
Субвулканічна стадія.
Продукті виверження вулканів.
Різні типи виверження вулканів.
Поствулканічна стадія
Географічне поширення діючих вулканів та зв'язок поясів вулканізму з основними структурами земної кори.
Механізм виникнення землетрусів. Глибини осередків землетрусів, їх визначення.
Інтенсивність землетрусів, шкала оцінки інтенсивності.
Енергія землетрусу, магнітуда, шкала енергії землетрусів Ріхтера.
Географічне поширення землетрусів, зв'язок сейсмічних поясів з основними структурами земної кори, їх геологічна позиція .
Проблеми прогнозу землетрусів. Типи передвісників землетрусів.
Вертикальні, горизонтальні тектонічні рухи, приклади. Причини рухів.
Дислокації гірських порід: плікативні та диз’юнктивні . Фізичні умови виникнення різного типу дислокацій у твердому тілі.
Шари гірських порід. Горизонтальне та нахилене залягання, монокліналь.
Відклади льодовиків. Генетичні типи відкладених морен, особливості їх будови.
Флювіогляціальні відкладення, їх особливості та форми рельєфу. Лімногляціальні відклади.
Заледеніння у геологічної історії Землі та причини заледенінь.
Обвали, зсуви. Фактори, які викликають зсуви. Морфологія схилу зсуву. Тіло зсуву та його елементи. Селі.
Озера, їх типи. Геологічна діяльність озер. Відмінні особливості осадків озер.
Болота, їх типи. Торф, його утворення та еволюція в часі. Особливості утворення вугільних родовищ, їх типи.
Морфологія дна Світового океану. Біономічні зони.
Руйнівна робота моря – абразія. Рознос та диференціація уламкового матеріалу.
Акумулятивні прибережні форми рельєфу.
Генетичні типи морських осадків: теригенні, органогенні, хемогенні, полігенні.
Закономірності розміщення осадків в різних біономічних зонах.
Діагенез осадків. Стадії (процеси ) діагенезу. Катагенез і гіпергенез.
Тектонічні рухи земної кори. Горизонтальні та вертикальні рухи. Тектонічні деформації та дислокації.
Первинне залягання гірських порід. Монокліналь. Похиле залягання пласту. Елементи залягання. Гірський компас, робота з ним.
Складки. Елементи складок. Антикліналі і синкліналі. Діагностичні ознаки.
Класифікація складок у розрізі: по нахилу осьової поверхні, за відношенням осьової поверхні і крил, за формою замка складки.
Класифікація складок у плані. Перикліналь, центрикліналь, ундуляція.
Незгідність. Структурні поверхи.
Розривні порушення. Елементи розривних порушень.
Класифікація розривних порушень.
Магматизм. Поняття про магму та лаву.
Інтрузивний магматизм. Форми залягання інтрузивних тіл.
Загальні поняття про інтрузивні гірські породи. Класифікація.
Ефузивний магматизм. Типи вулканів.
Продукти виверження вулканів. Поствулканічні явища.
Загальні поняття про ефузивні гірські породи. Класифікація.
Поняття про метаморфізм. Фактори метаморфізму.
Типи метаморфізму.
Поняття про фації метаморфізму. Загальні поняття про метаморфічні породи.
Землетруси. Геологічні умови виникнення землетрусів. Енергія та інтенсивність землетрусів.
Проблеми прогнозу місця і часу землетрусів. Антисейсмічні заходи.
Основні положення тектоніки літосферних пліт.
Рекомендована література до курсу
Основна:
Аллисон А., Палмер Д. Геология. - М.: Мир, 1984. - 565 с.
Горшков А.П. и др. Общая геология.-М.,1978.
Горшков Г.П., Якушова А.Ф. Общая геология. М.: Изд-во МГУ, 1973. – 592с.
Короновский Н.В. Общая геология – М.: Изд-во МГУ, 2002. – 448 с.
Куровець М., Гунька Н. Основи геології.- Львів, 1997.
Пособие к лабораторным занятиям по курсу общей геологии.-М,1983
Шевчук В.В., Іванік О.М., Крочак М.Д., Мєнасова А.Ш. Загальна геологія. Практикум. – К.:ВПЦ „Київський університет”, 2005. – 136 с.
Якушева А.Ф. Хаин В.С., Славин В.И. Общая геология.- М.:Изд-во МГУ 1988.-488 с.
Додаткова:
Авдонин В.В. и др. Полезные ископаемые Мирового океана. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000. -158 с.
Аплонов С.В. Геодинамика. Изд-во С.-Петерб. Ун-та, 2001. - 352 с.
Атлас Геологія та корисні копалини України. – Київ. – Вид-во НАН України, 2001. – 168с.
Базилевский А.Т. Новые данные о строении планет, полученные с помощью космических аппаратов / Энциклопедия “Современное естествознание”. – М.: Магистр-Пресс. – Т.9. – 2000. – С.7-15.
Баит В.В. и др. Геологические стихии. - М.: Мир, 1978. - 440 с.
Барсуков В.Л. Сравнительная планетология и ранняя история Земли //Геохимия – 1981 - №1 – С.1603-1615.
Белоусов В.В. Структурная геология. - М.: Изд-во Моск. ун-та. - 244 с.
Берзин Н.А. и др. Мир зеленого безмолвия. Болота, их свойства и жизнь - М., 1983.
Богословский Б.Б. Основы гидрологии суши. Реки, озера, водохранилища. - Минск: Изд. БГУ, 1974. - 214 с.
Болт Б.В. В глубинах Земли: о чем рассказывают землетрясения. - М.: Мир, 1984. - 189 с.
Браун Д., Массет А. Недоступная Земля. - М.:Мир, 1984. - 261 с.
Бушинский Г.И., Теняков В.А. Выветривание – процессы, породы и руды // Литология и полезные ископаемые, 1977. - № 5. - С. 10-19.
Виноградов Ю.Б. Этюды о селевых потоках. - Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - 143 с.
Витязев А.В. Современные представления о происхождении Солнечной системы // Энциклопедия “Современное естествознание”. – М.: Магистр-Пресс. – Т.9. – 2000. – С.16-19.
Влодавец В.И. Вулканы Земли. – М., 1973. – 168с.
Войткевич Г.В. Геологическая хронология Земли. - М.: Наука, 1984. - 128 с.
Войткевич Г.В. Геологическая хронология Земли. – М.: Наука, 1984. – 128 с.
Галимов Э.М. Феномен жизни. Между равновесием и нелинейностью М.: УРСС, 2001. 253 с.
Гвоздецкий Н.А. Карст. - М.: Мысль, 1981. - 214 с.
Гидрогеология СССР. Том V. Украинская СССР. – М.: Изд-во “Недра”, 1971. – 614 с.
Гир Дж., Шах Х. Зыбкая твердь. - М.: Мир, 1988. - 220 с.
Гутта Х., Растоги Б. Плотины и землетрясения. - М.: Мир, 1979. - 251 с.
Дайсон Дж. Л. В мире льда Л.: Гидрометеоиздат, 1966. - 232 с.
Дотто Л. Планета Земля в опасности. М.: Мир, 1988. 208 с.
Дрейк Ч. и др. Океан сам по себе и для нас. - М.: Прогресс, 1982. - 468 с.
Евсеев С.В. Землетрясения Украины. – Киев. – Изд-во АН УССР, 1961. – 73с.
Емельяненко П.Ф., Яковлева Е.Б. Петрография магматических и метаморфических пород. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. - 247 с.
Ершов Э.Д. Общая геокриология. М.: Изд-во моск. ун-та, 2002. - 682 с.
Зейболд Е., Бергер В. Дно океана (введение в морскую геологию). - М.: Мир, 1984. - 318 с.
Зимы нашей планеты. - М.: Мир, 1982. - 332 с.
Изотопная геохимия сегодня // Природа. - 1988. - № 1. - С. 92-97.
Касьяненко Л.Г., Пушков А.Н. Магнитное поле, океан и мы. Л.: Гидрометеоиздат, 1987. 190 с.
Кеннет Дж.П. Морская геология . Т. 1, II. - М.: Мир, 1987. Т. 1-396 с., т. II – 383 с.
Киссин И.Г. Вода под землей. - М.: Наука, 1976. - 223 с.
Клиге Р.К., Данилов И.Д., Конищев В.Н. История гидросферы . - М.: Научный мир, 1988. - 368 с.
Кови К. Орбита Земли и ледниковые эпохи // В мире науки. 1984. № 4. - С. 26-35.
Короновский Н.В. Последний день Помпеи // Природа. - 1999. № 2. - С. 29-41.
