Програма «Український мовленнєвий етикет»

Районний методичний кабінет

Автор – Антоненко С.В., методист

районного методичного кабінету

2011-
ЗМІСТ

Анотація……………………………………………………………….	4
Програма «Український мовленнєвий етикет»……………………..	5
Календарне планування факультативного курсу…………………...	15
Розробки занять факультативного курсу «Український мовленнєвий етикет»…………………………………………………	16
4.1 Загальне уявлення про роль і значення етикету в житті людини…	16
4.2 Український мовленнєвий етикет як складник культури нації. Традиційні українські етикетні форми привітань та прощань………..	20
4.3 Правила поведінки в конкретних життєвих ситуаціях: у громадських місцях, у службових приміщеннях, під час знайомства та прощання………………………………………………………………	26
4.4 Форми звертання в українській мові. Різні форми звертань до незнайомих людей……………………………………………………….	32
4.5 Зустріч гостей. Загальні правила поведінки за столом. Елементи оформлення святкового столу…………………………………………..	37
4.6 Знайомство - важливий момент для розвитку подальших стосунків. Форми етикету при знайомстві………………………..	40
4.7 Вибір подарунка…………………………………………………….	48
4.8 Види листів. Особливості ділового листування…………………..	53
4.9 Формули ввічливості в дипломатичному листуванні……………	58
4.10 Телефонний мовленнєвий етикет…………………………………	66
4.11 Присяга в мовному етикеті українців……………………………..	71
4.12 Поняття про телеграфний стиль і телеграфний етикет…………..	78
4.13 Сприйняття смерті давніми народами. Етикет поховальних обрядів українців……………………………………………………	83
4.14 Естетична категорія прекрасного та повторного. Еталон жіночої краси в різні часи в різних народів	96
4.15 Мова жестів. Відображення невербальних сигналів в українській фразеології	103
4.16 Різновиди жестів. Усмішка, її різновиди. Жестикуляція в дипломатії	108
4.17 Різновиди елементів анти етикету: забобони, прокльони, віщування, замовляння	113
5. Бібліографія	122

Цей методичний посібник створено відповідно програми факультативного курсу для учнів 8 (9) класу загальноосвітніх навчальних закладів «Український мовленнєвий етикет» (укладач: Валентина Синюта, учитель-методист української мови та літератури Синівської гімназії м. Львів), схваленої до використання в навчально-виховному процесі комісією з української мови Науково-методичною радою з питань освіти МОН України (протокол №2 від 04.05.2007 року). У посібнику подано програму, календарне планування, складене на основі даної програми і розраховане на 17 годин, та розробки занять.

Мета посібника – допомогти вчителю-словеснику та учням у підготовці до занять даного курсу. Подані конспекти можна використовувати і при підготовці до уроків української мови та літератури, до занять факультативного курсу «Українське ділове мовлення», уроків народознавства. Даний курс спирається на знання, здобуті учнями в процесі вивчення різних предметів: української мови та літератури, світової літератури, риторики, історії, етики, народознавства, основ психології, фізики. Численні довідкові та додаткові матеріали полегшать учителеві пошук відповідної інформації.

Для вчителів української мови та літератури, учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Укладач: Валентина Синюта, учитель-методист української мови та літератури Сихівської гімназії м. Львова.

Рецензенти: І.Д.Остапик, кандидат філологічних наук, доцент Львівського національного університету імені І.Франка; Л.Я.Мельник, головний методист-організатор Інформаційно-методичного центру освіти м. Львова; Є.В.Ромашок, учитель-методист української мови й літератури
загальноосвітньої школи № 22 імені В.Стефаника м. Львова,
заслужений учитель України.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Людина - істота cоціальна, її життя в суспільстві регламентується

Особливе місце серед цих настанов належить звичаєво-традиційним та етикетним приписам. Правила соціальної поведінки людини,

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти поняття мовного етикету в нинішній загальноосвітній системі набуває особливої актуальності. Адже основним завданням освіти є «формування молоді, що буде захищеною і мобільною на ринку праці, матиме необхідні знання, навички і компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях» (Жулинський М. Подих третього тисячоліття. - Луцьк: Терен, 2000).

Водночас у чинній програмі з української мови зазначається, що
«основна мета навчання рідної мови полягає у формуванні національної свідомості, духовно багатої мовної особистості, яка володіє
вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови - її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності». (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-12 класи / Г.Шелехова, В.Тихоша та ін. / За ред. Л.Скуратівського. - Київ; Ірпінь: Перун, 2005. - С. 3).

Нині навчання рідної мови «потребує комунікативного спрямування. Отже, для методики рідної мови актуальним є мовленнєве спілкування, що розглядається як процес впливу на співрозмовника, здійснюваного у формі мовлення» (Пентилюк М.І., Галетова А.Г. та ін. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах: Підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти. - К.: Ленвіт, 2000. - 264 с).

Питання мовленнєвого етикету українців досліджували в багатьох мовознавчих та народознавчих працях. Це, зокрема, І.Франко, М.Сумцов, Я.Головацький, В.Шухевич, І.Свєнцицький, В.Сімович та багато інших.

Сучасний мовознавець Я.Радевич-Винницький пропонує розрізняти три близькі, але не однакові за змістом ї обсягом поняття: мовний етикет, мовленнєвий етикет та етикет спілкувальний.

За ступенем ритуалізації поведінки людини виділяють такі основні

Система етикету має багаторівневу будову:

• 
  рівень словесний - це формули привітання, прощання, подяки,
  вибачення, побажання тощо;
  
• 
  паралінгвістичний — це темп, гучність, інтонація мовлення та ін.;
  
• 
  кінетичний — це жести, міміка, пози;
  
• 
  проксемічний - це стандартні дистанції спілкування, почесне
  місце для гостя.
  

Особливе місце в системі етикету мають словесні знаки. Словесний

Лінгвісти визначають етикет як національно-специфічні правила

У наш час питання мовленнєвого етикету особливо актуальні.

Сьогодні ми відкрито говоримо про бездуховність, падіння моралі в нашому суспільстві. І хоча моральні норми не пов'язані безпосередньо з етикетною поведінкою, однак нехтування цими нормами свідчить про девальвацію цінностей, які здавна були основою життя українців.

Саме тому постійне, але м'яке, ненав'язливе навчання дітей мовленнєвих етикетних висловів є нагальною потребою сьогодення. І робити це слід і в родині, і в школі.

Необхідність уведення у школі факультативного курсу «Український мовленнєвий етикет» очевидна, оскільки правописні, граматичні, стилістичні правила залишаються для більшості дітей лише

Український народ надбав багаті скарби в царині мовленнєвого

• глобальна (кінцева) мета - формування особистості - патріота України, - який усвідомлює свою належність до європейської цивілізації, чітко орієнтується в сучасних реаліях і підготовлений до життя і праці у XXI ст.;

• 
  локальна (ближня) мета - збереження та продовження культурно-історичних традицій українського народу й виховання шанобливого ставлення до мови, історії, культури інших народів,
  формування культури міжетнічних відносин;
  
• 
  особистісна мета - формування навичок поведінки в родині,
  колективі та суспільстві; етичне й естетичне виховання й фор-
  мування високої гуманістичної культури особистості, здатної протидіяти проявам бездуховності; формування активної життєвої позиції особистості.
  Основні завдання вчителя:
  

• 
  цікаво, доступно і ґрунтовно подати знання про основні етикетні
  норми української мови;
  
• 
  навчити учнів доречно використовувати вербальні (і як підзавдання - невербальні) засоби етикету;
  
• 
  виховувати в учнів потребу постійного поглиблення знань з
  української мови та літератури.
  

• основні норми мовленнєвого етикету;

• набір стереотипних фраз мовного етикету.

Учні повинні вміти:

- вибирати й доречно використовувати потрібні етикетні формули ввічливості в офіційній і неофіційній сферах;

- шукати оптимальні способи використання мовних і позамовних засобів вираження відповідно до ситуації спілкування;

- контролювати свою поведінку в спілкуванні;

- аналізувати реакцію своїх комунікативних партнерів;

- стежити за змінами правопису;

- здійснювати самостійний пошук потрібної інформації, класифікувати та відбирати необхідні факти.

Розвивальні завдання:

заохотити учнів до читання і таким чином зацікавити їх історією, культурою, звичаями і традиціями інших народів, а тому навчити дітей користуватися різними джерелами інформації, а для того вчити дітей самостійно шукати потрібну інформацію, а з неї вміти виділяти головне, важливе, і як результат навчити дітей самостійно робити висновки з прочитаного; не йти
сліпо за модними, але неприйнятними для гармонійно розвиненої особистості тенденціями в мовленні.

З метою реалізації цих завдань розроблено програму факультативного курсу «Український мовленнєвий етикет». Він спирається на

Зміст факультативного курсу реалізується у двох аспектах: мовно-літературному та історико-культурологічному.

Тому пропонований факультативний курс розрахований орієнтовно на учнів 8-х (9-х) класів, тобто на дітей, які вже здобули базову суму знань і мають певні навички й уміння. Успішність реалізації програмового змісту залежить від рівня підготовленості вчителя та учнів. Є матеріали, які, звичайно, зацікавлять як молодших, так і старших школярів. Але для вчителя - це основа, з якою можна імпровізувати.

Зміст програмового матеріалу
та вимоги до рівня навчальних досягнень учнів

Зміст програмового матеріалу	Вимоги до рівня навчальних досягнень учнів
Вступ Загальне уявлення про роль і значення етикету в житті людини. Значення слова етикет у давні часи та в наші дні. Зовнішня культура людини - відображення культури внутрішньої. Уміння поводитися в товаристві та в родині - це і привілей, і обов'язок. Чіткість мислення - чіткість мовлення. Стать людини і її вплив на особливості спілкування. Типи людей за мовленнєвою поведінкою, за активністю в мовленні, за ролями в акті мовлення.	Учень: Загальні вміння та навички знає походження слова етикет та його значення в давні часи й тепер, у різних країнах та культурах; розуміє важливість мовленнєвого етикету в наші дні; аналізує біблійні та фольклорні сюжети, у яких підкреслюється значення мовної культури людини; порівнює сучасні елементи мовленнєвого етикету у різних народів; бере участь у тренінгах, уголос висловлює свої думки; характеризує та визначає типи людей за мовленнєвою поведінкою. Мовні знання та вміння знає форми звертання в українській мові; доречно вживає займенники в мовленні; вирізняє особливості різних стилів української мови. Літературний матеріал Біблія, український фольклор, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, поезія Л.Костенко.
«Яке привітання — таке і прощання». Традиційні українські етикетні словесні та несловесні (жестові, мімічні й інші) форми привітань та прощань. Походження загальновідомих. слів і виразів та їх варіантів: доброго ранку, добрий день, добрий вечір, доброго здоров'я, здрастуйте, до побачення, вітаю, чолом тобі, Христос рождається, Христос воскрес тощо. Правила поведінки в конкретних життєвих ситуаціях: у громадських місцях, у службових приміщеннях, під час знайомства та прощання.	Учень: Загальні вміння та навички знає словесні і несловесні (жестові, мімічні) форми вітань та прощань в українській мові; вибирає доречну форму привітання чи прощання залежно від ситуації спілкування; аналізує конкретні життєві ситуації і за допомогою слова знаходить правильне рішення; знає форми вітання-прощання в інших мовах; уміє працювати у групах. Мовні знання та вміння добирає синоніми до слів; доречно вживає іншомовні слова, діалектизми у своєму мовленні; користується словником іншомовних слів; правильно й доречно використовує особливу групу слів - вигук. Літературний матеріал Український фольклор, твори Лесі Українки, М.Коцюбинського, М.Стельмаха.
Форми звертання в українській мові. Відображення в мовленнєвих етикетних формулах звертання морально-етичних цінностей нашого народу. Дохристиянське походження окремих форм звертання в українській мові. Етимологія слів пан і товариш. Офіційні форми звертань. Родинні звертання. Врахування вікових особливостей при звертанні. Звертання в листах Т.Г.Шевченка	Учень: Загальні вміння та навички знає основні форми звертань до різних груп людей; уміє редагувати мовленнєві формули, скальковані з близькоспоріднених мов; аналізує правильність добору відповідних етикетних форм у конкретних життєвих ситуаціях; знає багаті традиції української етнопедагогіки в царині етикетних формул звертання; має й реалізує акторські навички; аналізує конкретні життєві ситуації і за допомогою слова знаходить правильне рішення. Мовні знання та вміння правильно добирає закінчення іменників у кличному відмінку в українській мові; знає розряди займенників за значенням. Літературний матеріал Український фольклор, листи Т.Г.Шевченка, твори І.Франка
«Язик до Києва доведе» (розпитуємо незнайомих). Різні форми звертань до незнайомих людей. Несловесні способи привернути до себе увагу незнайомців. Різниця у вживанні числівників для формулювання запитання про час в російській та українській мовах. Етикетнімовленнєві формули відмови в наданні допомоги.	Учень: Загальні вміння та навички знає правила поведінки при розмові з незнайомою людиною; уміє правильно й чітко формулювати запитання; порівнювати формули називання часу в українській та російській мовах; пояснює роль синонімів та фразеологізмів у мовленні; аналізує конкретні життєві ситуації і за допомогою слова знаходить правильне рішення. Мовні знання та вміння уміє правильно відмінювати числівники, вживати їх для позначення часу; правильно добирає закінчення кличного відмінка іменників у своєму мовленні; вживає фразеологізми, синоніми
«Дозвольте познайомитись». Знайомство - важливий і відповідальний момент для розвитку подальших стосунків. Норми етикету при знайомстві ровесників, членів родини, офіційних осіб тощо. Проблемно-ситуативні завдання та тренінги, що допомагають вибрати потрібну модель поведінки. Форми вибачення та відмови в ситуації знайомства.	Учень: Загальні вміння та навички знає основні способи знайомства та мовленнєві етикетні формули, які використовуються при цьому; доводить, що знайомство - важливий момент для розвитку подальших стосунків; уміє гідно виходити зі складних життєвих ситуацій за допомогою етикетних словесних формул; має й реалізує акторські навички. Мовні знання та вміння уміє складати діалог та окремі репліки за певною темою; складає оголошення з метою знайомства; вживає в мовленні синоніми, прислів'я та приказки. Літературний матеріал «Енеїда» І .Котляревського. Елементи теорії літератури Епітети, метафори, порівняння.
«Гість на поріг — радість у дім». Гості за всіх часів та народів. Ви приймаєте гостей (запрошення знайомих та незнайомих людей, бажаних та небажаних). Деякі елементи оформлення святкового столу (страви, столові прибори, квіти, свічки, настільні картки для гостей та ін.). Зустріч гостей. Одяг на всі випадки життя. Пам'ятка «Загальні правила поведінки за столом для чоловіків». Пам'ятка «Як слід приймати гостей». Стосунки з сусідами під час прийому гостей. Вас запросили в гості. Вибір подарунка. Даруємо і приймаємо подарунки. Поради-жарти "Як вибрати поганий подарунок". Пам'ятка-жарт "Як не слід дарувати подарунок". Проблемно-ситуативні завдання.	Учень: Загальні вміння та навички знає звичаї гостинності народів різних країн; аналізує особливості етикету гостинності українців; уміє запросити до себе гостей і прийняти запрошення від інших, вибрати подарунок, подарувати і прийняти його; характеризує людину, проаналізувавши її поведінку в гостях; бере участь у тренінгах; висловлює свої думки. Мовні знання та вміння уміє визначати лексичне значення слова; добирає синоніми до загальновживаних слів; уживає кличний відмінок у мовленні; складає діалоги; визначає особливості окремих стилів; має й реалізує акторські навички. Літературний матеріал Поезії С.Руданського, Д.Павличка, «Хазяїн» І.Карпенка-Карого.
«Пишіть листи і надсилайте вчасно». Види листів: приватні та офіційні. Роль індексу на конверті. Правила оформлення конверта: різні зразки оформлень. Пароніми, їх розрізнення за значенням. Варіанти записів дати в листах. Власні та загальні назви, їх відмінювання. Відміни іменників. Форми звертань до адресата. Етикетні особливості способу викладу думок та змісту приватних листів. Історія та етикет у листуванні. Особливості ділового листування. Етикетні формули відмови в листуванні. Листи відомих людей і їх значення для нащадків.	Учень: Загальні вміння та навички знає правила оформлення листів різних видів; пояснює значення листування в давнину й у наші часи; усвідомлює важливість епістолярної спадщини видатних людей; уважно читає твори художньої літератури для збагачення свого лексичного запасу. Мовні знання та вміння знає поділ іменників на власні та загальні назви, правила вживання великої букви у власних назвах, поділ іменників на відміни; уміє відмінювати жіночі та чоловічі прізвища (залежно від закінчення у Н. відм. одн.); розрізняє пароніми за значенням; складає листи різних видів. Літературний матеріал Листи Лесі Українки, Л.Костенко.
Формули ввічливості в дипломатичному листуванні. Україна - незалежна суверенна держава. Українська мова - державна мова України. Значення дипломатичної служби для держави. Різниця в значеннях слів посол, посланник, посланець. Особливості офіційно-ділового стилю мовлення: спонукальність, непроникність, розпорядність, регламентованість. Підстилі офіційно-ділового стилю: законодавчий, адміністративно-управлінський, їх особливості. Поняття міжнародної ввічливості. Основні види документів для дипломатичного листування: ноти, листи, меморандуми, пам'ятні записки, заяви уряду, ноти уряду, особисті послання, приватні листи напівофіційного характеру. Дипломатичне листування Б.Хмельницького - зразок міжнародної ввічливості. Дипломатія в Запорозькій Січі. Форми звертань, подяки, засвідчення в повазі та компліменти в дипломатії	Учен ь: Загальні вміння та навички знає основні дати становлення незалежної України; доводить значення державної мови; аналізує особливості дипломатичного листування; розрізняє види дипломатичних листів; уміє скласти найпростіший лист в офіційно-діловому стилі, вживаючи етикетні мовленнєві формули дипломатичного характеру; аналізує конкретні життєві ситуації і за допомогою слова знаходить правильне рішення; читає твори художньої літератури для збагачення свого лексичного запасу. Мовні знання та вміння вживає в мовленні іменники в кличному відмінку; розрізняє значення синонімів; добирає доцільні етикетні мовленнєві формули. Літературний матеріал. «Енеїда» І.Котляревського. Елементи теорії літератури Епітети, метафори, гіперболи, інверсія.
Віч-на-віч з телефоном. Телефон - важливий елемент нашого життя. Історія винайдення телефону (Тайлор, Шарль Бурсель, Томас Едісон, Александр Грехем Белл, Елізо І рей). Ставлення до телефону в різні часи. Перша телефонна розмова. Перші телефонні станції. Вимоги до .телефоністок у минулому столітті. Значення слова телефон. Телефонний мовленнєвий етикет. Різновиди реплік: початок та закінчення розмови, уточнювальні запитання та відповіді, формули привітання, подяки, звертання, повідомлення про себе. Пам'ятка «Розмова по телефону». Раціональна структура часу в телефонній розмові. Особливості приватних та ділових дзвінків. Статусно-рольова гра. Значення автовідповідача. Телефонні розіграші: за і проти. Тест на фоногенічність.	Учень: Загальні вміння та навички знає історію винайдення телефону, основні вимоги до телефонної розмови (приватної чи ділової) колись і тепер; розуміє й пояснює значення слів та висловів королівські вуха, комутатор, телефон; висловлює свої думки; має й реалізує акторські навички. Мовні знання та вміння уміє правильно вживати іменники в кличному відмінку, користуватися словником іншомовних слів; добирає відповідні пошанівні форми, форми вибачення.
Присяга в мовному етикеті українців. Присяга в житті українців у минулому: у скіфів, у часи Київської Руси-України. Рота та божба як різновиди давніх присяг. Найсвященніша присяга - цілувати землю. Звичай побратимства в давні часи. Одна з найдавніших - присяга на вірність коханій людині. Козацькі присяги. Чому право присягати мав не кожен. Відповідальність присягати іменем Бога. Принцип самозакляття в присязі. «Неофіційна» присяга.	Учень: Загальні вміння та навички знає історію присягання в давні часи; аналізує звичаї та правила поведінки під час складання присяги в різні часи; розкриває виняткову роль присяги в житті людей; уміє пояснити ті чи інші звичаї під час присягання, відповідальність за сказане; має й реалізує акторські навички; уміє уважно читати твори художньої літератури для збагачення свого лексичного запасу. Літературний матеріа «Благослови, мати» Д.Гуменної, вірші П.Ребра. Елементи теорії літератури Епітети, метафори.
На телеграфі. Поняття телеграфний стиль і телеграфний етикет. Основні їх ознаки: небагатослівність, лаконізм, докладні лише адреса та дані про адресата, необов'язковість уживання прийменників, сполучників, часток, розділових знаків. Умови написання слів крапка, кома тощо. Види телеграм: ділові, службові, вітальні, приватні. Особливості вітальних телеграм. Епітети в телеграмах. Особливості телеграм, що повідомляють про неприємності, висловлюють співчуття.	Учень: Загальні вміння та навички знає ознаки «телеграфного стилю»; вирізняє основні елементи телеграфного етикету; уміє скласти й відправити телеграму. Мовні знання та вміння добирає відповідні синоніми, до слів; правильно вживає й відмінює власні імена, прізвища людей та складні географічні назви. Елементи теорії літератури Епітети.
«Ти славно вік свій одробив» (етикет поховальних обрядів українців). Життя - це чергування сумних та радісних подій. Почуття страху перед обличчям смерті. Сприйняття смерті давніми народами: скіфами, трипільцями, єгиптянами, вавилонянами, слов'янами-язичниками, народами Африки, Азії, Європи. Літературні описи ритуалів поховання в «Повісті минулих літ». Пекло і потойбічний світ в «Енеїді» І.Котляревського. Опис поховальних традицій у повістях «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, «Маруся» Г.Квітки-Основ'яненка. Один із найдавніших жанрів народної творчості - голосіння, його магічне значення. Промова про покійного - перелік його чеснот. Мовленнєвий етикет у слові про померлого - некролозі.	Учень: Загальні вміння та навички знає елементи поховальних обрядів різних народів; уміє пояснювати певні їхні елементи, спираючись на традиції цих народів; знає правила поводження на похороні; уміє виголосити промову про покійного, скласти некролог; має й реалізує акторські навички; уважно читає твори художньої літератури для збагачення свого лексичного запасу. Мовні знання та вміння уміє добирати відповідні до ситуації синоніми, вживати доречні фразеологізми. Літературний матеріал «Повість минулих літ», український фольклор (плачі та голосіння), «Енеїда» І.Котляревського, «Маруся» Г.Квітки-Основ'яненка, «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, поезії Т.Шевченка, Є.Гребінки, П.Грабовського, І.Франка, І.Манжури, П.Тичини, новели Гр.Тютюнника: Елементи теорії літератури Епітети, порівняння, метафори, уособлення, гіперболи, літоти.
"Краса жінки — в очах її коханого" або "Кому — як ґава, а мені — як пава" (про вміння робити компліменти). Естетична категорія прекрасного та потворного. Еталон жіночої краси з різні часи у різних народів. Відображення жіночої краси в українській фразеології. Літературні героїні: типове та індивідуальне в описах їхньої зовнішності («Маруся» Г.Квітки-Основ'яненка, «Дві московки» І.Нечуя-Левицького). Порівняння - поширений портретний засіб («Кайдашева сім'я» І.Нечуя-Левицького). Некрасивих людей не буває: кожен тип краси має своїх прихильників.	Учень: Загальні вміння та навички характеризує красу в різних її виявах; аналізує конкретні життєві ситуації, коли доцільно робити компліменти; уміє зробити доречний комплімент у слушний момент; описує зовнішність людини, використовуючи художні засоби; уважно читає твори художньої літератури для збагачення свого лексичного запасу; добирає такі засоби в мовленні, які були б щирими та приємними людині. Мовні знання та вміння уміє творити ступені порівняння прикметників та прислівників; добирає синоніми; доречно вживає в мовленні фразеологізми. Літературний матеріал «Маруся» Г.Квітки-Основ'яненка, «Дві московки», «Кайдашева сім'я» І.Нечуя-Левицького. Елементи теорії літератури Епітети, порівняння, метафори, уособлення, гіперболи, літоти.
Жести правдивіші, ніж слова? (Несловесні засоби спілкування) Мільйон невербальних сигналів, їх відображення в українській фразеології. Більшість жестів - однакова в усьому світі. Міміка та жести - відбиток психологічного стану людини та її характеру. Лікувальний характер усмішки, її різновиди. Різновиди жестів: ритмічні, емоційні, вказівні, зображальні, жести-символи. Жестикуляція в дипломатії. Фізкультхвилинка жестами. Жестикуляція в різних народів. Не етикетний характер деяких «зображальних» жестів. Уміння контролювати свої жести - свідчення вихованості людини.	Учень: Загальні вміння та навички знає символіку жестів різних народів; уміє пояснювати міміку та жести навколишніх людей, щоб не потрапити в неприємну ситуацію; контролює свої жести, доречно використовуючи їх; має й реалізує акторські навички. Літературний матеріал Міфологія, фольклор, Біблія, молитовники, «Конотопська відьма»
«Замовляння й забобони — давньої мудрості закони?» Розуміння давніми людьми магічної сили вимовленого слова. Різновиди елементів антиетикету: забобони, прокльони, віщування, замовляння. В основі замовлянь - ототожнення природного та людського. Різновиди замовлянь: родинно-побутові, дівочі (приворотні та відворотні), господарські, лікувальні, суспільні тощо. Вербальна магія - наука про прокльони. Біблійні та небіблійні прокльони. Елементи антиетикету у творах художньої літератури («Конотопська відьма» Г.Квітки-Основ'яненка, «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, «Зачарована Десна» О.Довженка). Лайка в українців у давнину – це побажання добра. Причина та «вроки» («лихе око»), різниця між ними. Ознаки зурочення та способи захисту від нього. Сила молитви.	Учень: Загальні вміння та навички доводить на конкретних прикладах силу вимовленого слова; розуміє антиетикетний характер прокльонів, замовлянь тощо; уміє пояснити медичну природу деяких зурочень; встановлює різницю між віруваннями та забобонами; аналізує образи міфології як носіїв забобонів та джерела прокльонів; аналізує біблійні та фольклорні сюжети, у яких підкреслюється значення й сила слова; розуміє, що елементи антиетикету присутні в культурах усіх народів; знає основні відомості про міфологію різних народів; порівнює антиетикет різних народів і знаходить причини відмінностей; має й реалізує акторські навички. Літературний матеріал Міфологія, фольклор, Біблія, «Конотопська відьма» Г.Квітки-Основяненка, «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, «Зачарована Десна» О.Довженка.

Орієнтовне календарно-тематичне планування занять факультативного курсу