Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на
жүктеу/скачать 3.33 Mb.
|
У випадку, коли особа трупа ще не встановлена, то за правилами впізнавального методу зйомки здійснюється його фотографування і дактилоскопіювання. Під час огляду звертається увага на ознаки, за якими труп може бути упізнаний. У випадку необхідності ексгумації трупа з метою його огляду слідчий виносить про це постанову, запрошує судового медика, спеціаліста-криміналіста, понятих. Після відкриття труни труп фотографують і описують його зовнішніш стан. Потім проводять детальне його обстеження, фотографування і складають протокол. §5. Освідування живої особи Освідування живих осіб є різновіднистю слідчого огляду. Освідування - це огляд тіла живої особи. Нею може бути потерпілий, підозрюваний, обвинувачений. Освідування провадиться на підставі постанови слідчого з метою виявлення важливих для розслідування справи доказів, а також встановлення прихованих під одягом особливих прикмет (татуїровок, шрамів, плям). У випадку необхідності для участі в освідуванні залучається лікар і спеціаліст-криміналіст. Якщо під час освіду- вання оглядаються відкриті частини тіла (обличчя, руки), слідчий, поняті можуть бути будь-якої статі, а в ході обстеження прихованих частин вони повинні бути однієї статі з тим, кого освідують. Освідування починається з ознайомлення особи (потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого) з постановою слідчого, потім їй пропонують роздягнутися і обстежують її тіло. В залежності від обставин справи звертається увага на наявність і характер тілесних ушкоджень, які могли утворитись у зв'язку з вчиненням злочину. В ході виявлення їх фотографують масштабним способом. У випадку освідування в зв'язку з розслідуванням убивства, зґвалтування чи інших статевих злочинів під час його провадження звертається увага на наявність на тілі особи крові, сперми, інших виділень, виявлення яких полегшується в ході застосування ртутно-кварцевої лампи. За даною категорією справ необхідно брати залишки з-під піїтів, де під час експертизи можуть бути виявлені частинки крові, шкіри, волокон одягу тощо. Під час освідування підозрюваних у справах про крадіжки необхідно звертати увагу на плями техніко-криміналістичних слідоутворюючих речовин, якими часто блокуються об'єкти з матеріальними цінностями. У випадку попадання на тіло вони довгий час зберігаються і можуть бути легко виявленими в ультрафіолетових променях. Доцільно також у таких підозрюваних брати проби із вушних раковин та вміст із-під нігтів. Освідування часто поєднується з оглядом одягу, на якому можуть бути виявлені такі само сліди, як і на тілі. В цьому випадку складається єдиний протокол освідування та огляду одягу. До нього додаються фотознімки тілесних пошкоджень, особливих прикмет та вилучених речових доказів. §6. Фіксація результатів огляду місця події Фіксація результатів огляду місця події - це точне і повне відображення обстановки місця події і її окремих частин, виявлених предметів і слідів, їх стану і характерних особливостей, а також здійснених під час огляду дій і одержаних результатів. Хід і результати огляду фіксуються за допомогою таких прийомів: складання протоколу; складання планів і схем; фотографування; кінозйомки; відеозапису; звукозапису. Складання протоколу є основним прийомом фіксації результатів огляду місця події. В протоколі відображаються всі дії слідчого, методи і науково-технічні засоби, що ним застосовувались, у тій послідовності, в якій провадився огляд. У протоколі описується все вилучене під час огляду. Протокол огляду місця події складається відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства і поділяється на три частини: вступну, описову та заключну. У вступній частині вказується місце, час, дата, умови проведення огляду, перераховуються учасники огляду, правове обгрунтування огляду, відмітка щодо роз'яснення учасникам огляду їхніх прав та обов'язків. В описовій частині протоколу записується інформація щодо обстановки місцезнаходження і меж території, що оглядається, чи приміщення, а також конкретні дані про всі предмети і сліди, виявлені під час огляду. Вказується, які науково-технічні засоби і методи застосовувалися для виявлення, дослідження та фіксації речових доказів і результати їх застосування. У заключній частині протоколу міститься інформація щодо перерахування додатків до протоколу - планів, схем, фотознімків, кінофільмів, відеозаписів, зліпків, відбитків, а також вилучених предметів. Протокол підписується слідчим, понятими та іншими учасниками огляду. Під час складання протоколу необхідно враховувати судову перспективу. В ньому обстановка повинна бути відображена так, щоб за описом можна було чітко уявити місце події і у випадку необхідності відновити обстановку за протоколом. Складання планів і схем місця події також є одним із прийомів фіксації результатів огляду. План місця події становить собою графічне зображення даного місця, виконане схематично або у масштабі. Відмінність між цими прийомами полягає в тому, що схема виконується без масштабу, а план - у масштабі. План і схема додаються до протоколу і дають уявлення щодо місцевості або приміщення, де провадився огляд. Предмети на плані і відстань між ними зображаються в такому масштабі, щоб були відображені всі необхідні предмети і сліди. Якщо не вимагається дотримуватися масштабу, складається схема місця злочину. Необхідні розміри предметів указуються безпосередньо на ній. їх точність визначається призначенням схеми і характером зображеного предмета. Фотозйомка дозволяє швидко зафіксувати все, що оглядається на місці події. Фотозйомка ілюструє протокол огляду і доповнює його. Фотознімки допомагають більш точно зрозуміти зміст протоколу огляду. Під час застосування фотозйомки у ході огляду місця події необхідно дотримуватися таких важливих умов, як своєчасність і послідовність, повнота і детальність фіксації об'єктів зйомки. Виготовлені фотознімки на протилежному боці позначаються надписами про те, що вони є додатками до відповідного протоколу, що зображено на фотознімку і з якого місця здійснено зйомку. Фотознімки завіряються підписами слідчого, особи, яка здійснювала фотозйомку, і понятих. Кінозйомка застосовується під час огляду місця події в тих випадках, коли необхідно зафіксувати динаміку будь-яких процесів, наприклад, послідовність виконання окремих операцій, роботу агрегатів, інтенсивність руху. Кінозйомка обстановки місця події особливо важлива у випадках, коли вона може швидко змінюватись внаслідок невідкладних рятувальних чи відновлюваних робіт, ліквідації наслідків події. Застосування кінозйомки відмічається в протоколі огляду, де вказується марка і технічні дані кінокамери і кінострічки. В протоколі вказуються також об'єкти, що зняті на стрічку. Відеозаиис також використовується для фіксації процесу і результатів огляду місця події. Вона переглядається на екрані телевізора. Відеозаиис дає можливість не лише зафіксувати на магнітній стрічці зображення, а й забезпечити звуковий коментар події, що відбувається па екрані. Для детального вивчення окремих елементів місця злочину демонстрування відеозапи- су можна тимчасово зупинити і спостерігати потрібний кадр у статичному стані. Про застосування відеозапису також робиться відмітка в протоколі огляду. Крім того, після закінчення відеозапису він переглядається всіма учасниками огляду і на ту саму стрічку фіксуються їх заяви щодо правильності його виконання. В ході огляду місця події слідчий може використовувати прилади звукозапису. Це може бути звичайний або портативний магнітофон. На магнітофонну стрічку записується все, що виявляється, а також заяви і пояснення учасників огляду, результати опитування очевидців та інші відомості допоміжного характеру. Застосування звукозапису дозволяє слідчому більш цілеспрямовано проводити огляд місця події, оскільки він не відволікається на складання чорнових записів. Звукозапис сприяє також більш повній фіксації в протоколі результатів даної слідчої дії. Під час фіксації результатів огляду місця події застосовуються також інші прийоми, зокрема: копіювання та моделювання; вимірювання; вилучення слідів разом з предметами тощо. Контрольні запитання
Теми рефератів і курсових робіт
Література
Тема 19. Тактика допиту
§1. Поняття, завдання та види допиту Допит - це слідча дія, в ході якої органи розслідування або суд одержують інформацію від допитуваного щодо обставин, які мають значення для встановлення істини у справі. Суть допиту полягає в одержанні від допитуваних осіб показань стосовно будь-яких обставин, що підлягають доказуванню. Допит це трудомістка, складна, багатопланова слідча дія, яка вимагає від слідчого високої професійної підготовки та майстерності. Особливість одержання інформації полягає в тому, що її джерелом є людина. Тому одержання інформації пов'язано з рядом процесуальних, психологічних та етичних вимог, які відносяться до загальних положень допиту. Для ефективного проведення допиту слідчому необхідно добре розумітися в психології допитуваних, уміти налагоджувати з ними правильні взаємовідносини, уміло застосовувати до них різноманітні тактичні прийоми і методи психологічного впливу. жүктеу/скачать 3.33 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|