Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



жүктеу/скачать 3.33 Mb.
бет34/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   58


Висновок експерта є доказом, оскільки містить відомості про факти, що підлягають доказуванню. Оцінка і використання висновку експерта є найбільш відповідальним етапом проведен­ня експертизи за кримінальною справою. Тут експертиза вис­тупає як засіб доказування в системі інших доказів.

Першим етапом оцінки висновку експерта є оцінка його наукової достовірності, тобто встановлення відповідності вис­новку реальній дійсності.

Існує два способи оцінки наукової достовірності висновку експерта:

    1. аналіз умов і методів проведених досліджень;

    2. зіставлення висновків експерта з іншими доказами, що містять відомості про предмет дослідження, тобто аналіз висновку експерта у відповідній окремій системі доказів.

У ході аналізу умов та методів дослідження слідчий аналізує:

  • компетентність експерта, який проводив експертизу;

  • повноту дослідження об'єктів експертизи;

  • достатність представлених порівняльних зразків експерту;

  • обгрунтованість вихідних наукових положень, застосова­них експертом;

  • відсутність чи наявність протиріч у висновках експерта;

  • форму висновку експерта, відповідність її результатам дослідження.

Процесуальним засобом перевірки й оцінки проведеного дослідження є додаткова і повторна експертизи. Перша призна­чається у випадках, коли висновок експерта є недостатньо яс­ним або неповним. Вона може бути доручена тому самому чи іншому експерту. Друга призначається у випадку наявності сумнівів в обгрунтованості і правильності висновку і доручаєть­ся іншим експертам.

Другим етапом оцінки висновку експерта є оцінка доказо­вого значення експертизи.

Не можуть мати доказового значення висновки, в основі яких лежать факти і положення, що не відповідають дійсності, не відносяться до предмета експертизи об'єкти експертного дослідження. Не можуть мати доказового значення такі виснов­ки, які грунтуються па помилкових положеннях науки, техні­ки, мистецтва, ремесла або положеннях, що неправильно тлу­мачаться експертом.

Судова і слідча практика не визнає доказової сили експер­тних висновків і в тих випадках, коли:

  • висновки експерта достатнім чином не мотивовані;

  • висновок не вирішує всіх поставлених перед експертами питань;

  • висновок експерта не містить повного і конкретного опи­су проведених експертами досліджень;

  • висновки не підтверджуються результатами проведених експертом досліджень (аналізами, фотознімками, матема­тичними розрахунками тощо).

Висновок експерта не має переваг перед іншими доказами. Та обставина, що висновки експерта, обгрунтовані досліджен­нями, проведеними із застосуванням наукових, технічних та інших спеціальних знань, не виключає можливості та необхід­ності оцінки їх слідчим і судом у повному обсязі. Характер виду доказу, який розглядається, не може бути підставою для некри­тичного до нього ставлення, надання йому особливої доказо­вої сили. Відповідно до ст. 75 КПК України «висновок експер­та для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивова­на у відповідних постанові, ухвалі, вироку».

Контрольні запитання



  1. У чому полягає суть і значення судових експертиз?

  2. При яких обставинах призначається судова експертиза?

  3. Які елементи містить процес підготовки до судової екс­пертизи?

  4. В чому полягає тактика проведення судової експертизи?

  5. Що собою являє висновок судової експертизи?

  6. Які є способи оцінки наукової достовірності висновку експерта?

  7. При яких обставинах призначається додаткова і повтор­на експертизи?

  8. Яке значення має взаємодія слідчого з експертом під час підготовки та проведення судової експертизи?

Теми рефератів і курсових робіт

    1. Використання судових експертиз у розкритті і розсліду­ванні злочинів.

    2. Тактичні прийоми підготовки до призначення та прове­дення судових експертиз.

    3. Способи і методи оцінки та використання висновку екс­перта у кримінальному судочинстві.

Література

      1. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К., 1994. - С. 32-33.

      2. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. - М„ 1997. - С. 374-390.

      3. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К., 2001. - С. 340-357.

      4. Лифіииц Е.М., Михайлов В.А. Назначение и производство экспертизы. Волгоград, 1977. - С. 3-110.

Розділ IV

М ЕТОД И КАРОЗСЛІ ДУВ АН НЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ



  • Загальні положення методики розслідування злочинів

  • Криміналістична характеристика злочинів

  • Розслідування вбивств

  • Розслідування зґвалтувань

  • Розслідувати крадіжок

  • Розслідування грабежів і розбоїв

  • Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)

  • Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

  • Розслідування підпалів та злочинних порушень правші протипожежної безпеки

  • Розслідування екологічних злочинів

Тема 24.

Загальні положення методики розслідування злочинів



  • Поняття та завдання методики розслідування злочинів

  • Структура методики розслідування злочинів

  • Загальні положення і наукові основи методики

  • Етапи розслідування та їх напрями

§1. Поняття та завдання методики розслідування злочинів

Методика розслідування злочинів - це самостійний розділ науки криміналістики. Його складають основані на вимогах кримінального і кримінально-процесуального законодавства наукові положення, рекомендації і методи розслідування окре­мих видів злочинів.

Вчені-криміналісти методику розслідування злочинів розгля­дають у двох аспектах: 1) це сам процес розслідування злочинів, що здійснюється на підставі застосування засобів криміналістич­ної техніки, прийомів слідчої тактики, методів розслідування певних видів злочинів; 2) це розділ науки криміналістики, який містить систему комплексних криміналістичних рекомендацій щодо виявлення, розслідування та профілактики окремих видів злочинів. Саме у взаємозв'язку цих двох напрямів (практично­го і теоретичного) методика розслідування злочинів виявляє своє призначення, сприяючи розробленню наукових рекомендацій і запровадженню їх у практику розслідування злочинів.

Методи розслідування кожного злочину, як і сам злочин, індивідуальні. Однак єдині вимоги законності, загальні завдан­ня розслідування однорідних злочинів, аналогічні способи їх вчинення, типові матеріальні сліди злочину дають можливість виділити загальні типові методи розслідування, характерні для певної групи справ. Вивчення і наукове узагальнення практи­ки розслідування однорідних злочинів дозволяє розробити за­гальні, найбільш ефективні методи. Поряд з особливостями розслідування того чи іншого виду злочинів існують і загальні положення, які повинні дотримуватися під час розслідування всіх злочинів, незалежно від їх виду і конкретних обставинах вчинення. Одні із них є загальнообов'язковими вимогами, за­фіксованими в кримінально-процесуальному законі. Інші ство­рюють криміналістичні рекомендації, що застосовуються слідчим. Сюди відносяться загальні методи виявлення, фіксації і дослідження матеріальних слідів злочину і загальні тактичні прийоми виконання окремих слідчих дій. Вони носять універ­сальний характер і тому набувають значення загальних поло­жень, властивих процесу розслідування.

Так, процес розслідування в цілому і окремих видів злочинів закрема може бути охарактеризований як:

  • оперативно-розшукова діяльність відповідних уповнова­жених законом органів щодо розкриття та розслідування злочинів;

  • діяльність органів дізнання, слідства, суду, що здійснюється відповідно до норм кримінально-процесуального закону;

  • організаційна діяльність, спрямована на забезпечення планомірного розслідування окремих видів злочинів на підставі нормативних приписів, рекомендацій з наукової організації праці;

  • пізнавальна діяльність, спрямована на встановлення об­ставин події минулого на підставі теорії судових доказу­вань, законів логіки і положень психології;

  • профілактична діяльність, спрямована на встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, яка здійснюється па підставі рекомендацій кримінології та криміналістики.

Методика розслідування тісно пов'язана з криміналістич­ною технікою і слідчою тактикою, із яких черпає певні дані і прийоми формування методів розслідування і попередження злочинів. Методика, відштовхуючись від загальних положень тактики про планування розслідування, розглядає слідчі дії у взаємозв'язку, показує їх типові системи, а також формулює тактичні рекомендації, характерні для розслідування розкрадань державного і колективного майна, убивств, злочинних пору­шень правил техніки безпеки праці, інших злочинів.

жүктеу/скачать 3.33 Mb.

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   58



©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз
    Басты бет