Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет36/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   58

о

5

л у

_ о

я О

с Сл

ta

H <

Сл Р

Р я

я о

Р

с я

X со
S СЛ-Ô 2-Я


X я



о

Я ь К - Ç ^ <<: p. с

ь я
Sv 2 S а> н

S Р ё с Ї


ta я



о о\ ►

СО Я.

  1. P o>

  2. з £

о
г;' ^ Я

-

о --<

^ P-


с



СО Г!

п

і—£

s
Я r

? £

ч:

ta ь х

я о

И


p



У.

tr" я

ta x

x -a

P Ґ8

О Я
с ■-1 о

о о

H

Я S

3 2

<<


н



у

s S. <<
J3 "

S g - 2 ~


2



о

H

я

га я s
Я с: О Я П>

Розроблення методик розслідування спирається на цілісну си­стему загальних положень (принципів), до яких можна віднести:

  • обумовленість вказаних розробок потребами слідчої практики;

  • реалізація принципу законності наукових рекомендацій, які повинні відповідати принципам кримінального про­цесу, етичності і гуманності;

  • комплексне використання правових та інших джерел інформації;

  • використання нових досягнень науково-технічного про­гресу і передового слідчого досвіду, інших сфер практич­ної діяльності;

  • оптимальний набір слідчих дій, тобто в будь-якій окремій методиці доцільно використовувати повну сукупність слідчих дій, яка забезпечує вирішення слідчої ситуації, досягнення мети розслідування.

Складовою частиною криміналістичної методики є методо­логічні основи. До них відносяться філософські категорії та за­кони, зокрема:

  • закон загального зв'язку явищ, тобто всі факти, умови середовища, в якому вчинено злочин, взаємопов'язані, пізнання одного з них створює умови для пізнання інших;

  • теорія відображення, за якою: а) якщо є слід, то існує слідоутворюючпй об'єкт; б) будь-який взаємозв'язок по­роджує зміни (сліди);

  • категорії загального та окремого, тобто загальні положен­ня властиві окремим явищам, фактам, і навпаки, всяке окреме слугує часткою для формування загального.

Головним завданням методологічних основ криміналістич­ної методики є: розкриття основних умов, в яких проходить розслідування; формування принципів використання сучасних методів пізнання фактів минулого; розроблення нових методів для розв'язання конкретної ситуації розслідування злочинів.

§3. Етапи розслідування та їх напрями

Процес розслідування, як відомо, ділиться на декілька етапів, зокрема на: першочерговий; наступний; заключний. Поряд з вказаними періодами за деякими, найчастіше складними бага­тоепізодними злочинами, інколи виділяють підготовчий етап. Однак цей етап не є частиною розслідування, а лише підготов­кою до його початку відповідно до кримінально-процесуально­го закону. Тому до етапів розслідування він не відноситься.

Названий поділ процесу розслідування має суттєве мето­дичне значення, оскільки кожний із виділених етапів має пев­ну специфіку в обсягу і методах даної криміналістичної діяль­ності. Тому для здійснення найбільш успішного розслідування злочину на всіх його етапах і на стадії підготовки до нього в методиці розслідування розробляються прийоми і способи дій слідчого з урахуванням особливостей вказаних етапів. Відпов­ідно в кожній методиці виділяються особливості розслідуван­ня на першочерговому, наступному і заключному етапах.

На першочерговому етапі слідчий встановлює наявність ознак злочину в події, що вчинена, та приймає рішення щодо порушення або відмови в порушенні кримінальної справи. На цьому етапі проводяться першочергові невідкладні слідчі дії - визначаються напрями розслідування, здійснюється пошук зло­чинця за «гарячими слідами», будуються версії тощо.

Характер типових слідчих ситуацій на наступному етапі розслідування в основному визначається результатами пер­шочергових слідчих дій. В одних випадках основним напря­мом розслідування є розшук уже встановленого злочинця, в інших - все ще невстановленого, в третіх - спрямованість на збирання додаткових фактичних даних. На даному етапі здійснюється планування розслідування за обраним напря­мом, проводяться відповідні слідчі дії. Слідчий перебуває у тісному взаємозв'язку з органами дізнання та завершує збір і попередню оцінку доказів.

Заключний етап розслідування ставить логічну оцінку зібраних доказів та обставин, які необхідно довести. Слідчий складає обвинувальний висновок, знайомить обвинуваченого з матеріалами справи, подає його на затвердження прокурору та направляє справу до суду. Криміналістична методика деталь­но розглядає два перших етапи. Заключний етап лише згадуєть­ся, оскільки він більше відноситься до кримінального процесу і не потребує будь-яких розробок. Типовими на даному етапі є ситуації, в яких при наявності повних доказів вини обвинува­чені частково чи повністю не визнають своєї вини. В подібних випадках основне спрямування подальшого розслідування по­в'язується з перевіркою і встановленням додаткових обставин і можливим новим пред'явленням звинувачення чи з виконан­ням вимог, пов'язаних з закінченням розслідування.

Контрольні запитання



  1. У чому полягають сутність і завдання методики розсліду­вання злочинів?

  2. Які є принципи криміналістичної методики?

  3. Що становить структуру криміналістичної методики?

  4. Що відноситься до загальних положень криміналістичної методики?

  5. На які етапи поділяється розслідування злочинів?

Теми рефератів і курсових робіт

    1. Місце і роль криміналістичної методики в розкритті, роз­слідуванні і попередженні злочинів.

    2. Загальні положення та наукові основи методики розслі­дування злочинів.

    3. Структура і види окремих методик розслідування зло­чинів, напрями і способи її удосконалення.

Література

      1. Советская криминалистика. Методика расследования от­дельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лисиченко. - К., 1988. - С. 1-21.

      2. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. - М„ 1997. - С. 481-491.

      3. Салтевсъкий М.В. Криміналістика. Навчально-довідковий посібник. - К., 1996. - СЛ 21 —128.

Тема 25.

Криміналістична характеристика злочинів



Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування окремих видів злочинів

Елементи криміналістичної характеристики злочинів

Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою, кримінологічною та судово-психологічною

§1. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування окремих видів злочинів

Криміналістична характеристика є загальною категорією методики розслідування окремих видів злочинів, вона вхо­дить першим елементом в її структуру і тому має принци­пове значення.

З розвитком теоретичних основ методики розслідування, поглибленням аналізу слідчої практики, розробленням сучас­них прийомів і засобів дослідження сукупність загальних по­ложень розслідування злочинів певного виду набуває чіткого системного характеру. Подальші розроблення в цьому напрямі привели до формування поняття «криміналістична характери­стика злочинів», визначення елементів її змісту.

Криміналістична характеристика - це система відомостей про криміналістично важливі ознаки злочинів даного виду, яка відоб­ражає закономірні зв'язки і слугує побудові та перевірці слідчих версій для вирішення основних завдань розслідування.

Криміналістична характеристика - це інформаційна модель, яка становить кількісно-якісний опис типових ознак конкрет­ного виду (групи) злочинів. Причому ця інформація має вірог­ідний характер, тому вона використовується як орієнтовна.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет