Розпорядження голови обласної державної адміністрації 20. 05. 2011 м. Суми №364 Про проект Програми розвитку

сільськогосподарські угіддя – 1700,5 тис. гектарів;

лісові та лісовкриті площі – 458,5 тис. гектарів;

забудовані землі – 83,9 тис. гектарів;

відкриті заболочені землі – 63 тис. гектарів;

відкриті землі без рослинного покриву – 5,8 тис. гектарів;

землі під водою – 30,8 тис. гектарів;

інші землі – 40,7 тис. гектарів.

Рис. 4. Динаміка структури земельного фонду Сумської області, %

Рис. 5. Динаміка структури сільськогосподарських угідь Сумської області, %

Значні зміни відбулися в розподілі земельного фонду області за формами власності. Станом на 01.01.2010 у державній власності залишилось
1164,2 тис. гектарів земель. Це, переважно, землі лісового, водного фонду та природоохоронного і рекреаційного призначення, а також 20,8% сільськогосподарських угідь області, що використовуються переважно для забезпечення наукової діяльності, в навчальних цілях, а також для ведення насінництва, племінного господарства, вирощування лікарських рослин, виробництва специфічних видів сільськогосподарської продукції.

Рис. 6. Розподіл земель Сумської області за формами власності, %

Рис. 7. Порівняльний розподіл земель Сумської області за формами власності, гектарів

Рис. 8. Ґрунти, поширені на території Сумської області, %

Ці ґрунти здатні повністю задовольнити потреби області у виробництві рослинного білку, що використовується безпосередньо для харчування людей та відгодівлі сільськогосподарських тварин.

Важливим завданням сільськогосподарського виробництва є раціональне використання сільськогосподарських угідь, збереження і відтворення їх продуктивності.

З ґрунтів області з одержаним урожаєм з 1 гектара виноситься 71 кілограм азоту, 30 кілограм фосфору, 81 кілограм калію, що в цілому становить 182 кілограми поживних речовин.

Для компенсації цих витрат у рамках Програми заплановано збільшення внесення мінеральних добрив як одного з основних факторів збільшення урожайності сільськогосподарських культур.

Обсяги внесення мінеральних добрив під основні сільськогосподарські культури ( діючих речовин) у 2010 році становили 63 кг/га, на 2011 рік –

Рис. 9. Динаміка внесення мінеральних добрив під основні сільськогосподарські культури (діючих речовин), кг/га

Внесення мінеральних добрив в повній мірі незможе компенсувати втрати органічної речовини в ґрунті при вирощуванні сільськогосподарської продукції. Щорічні втрати гумусу ґрунтами області становлять 0,6 т/га. З урахуванням стану, що склався, для відтворення родючості ґрунтів області необхідно вносити органічної речовини в перерахунку на органічні добрива під основні культури:

озима пшениця – 10,4 т/га;

кукурудза на зерно – 12,8 т/га;

цукровий буряк - 18,5 т/га;

соняшник – 20,7 т/га;

У цілому по області потреба в органічних добривах становить

Збільшення виробництва органічних добрив в першу чергу планується за рахунок відтворення тваринництва.

Виробництво органічних добрив у 2010 році становило 1,4 млн. тонн, прогноз до 2015 рік – 1,7 млн. тонн, до 2020 року – 1,8 млн. тонн.

Рис. 10. Динаміка виробництва органічних добрив, млн. тонн

Використання пожнивних решток для компенсації органічної речовини в ґрунті у 2010 році становила 0,51 млн. тонн, до 2015 року – 1 млн. тонн, до

Рис. 12. Використання пожнивних решток для компенсації органічної речовини в ґрунті, млн. тонн

Рис. 13. Обсяги вапнування кислих ґрунтів в області, тис. гектарів

Рис. 14. Вартість мінеральних добрив для АПК Сумської області, млн. гривень

У боротьбі з водною та вітровою ерозією ґрунту обмеженням втрат з промивними водами азоту суттєвим фактором є використання сидератів. Сидерати в рамках Програми необхідно розглядати як провідний захід у системі біологізації землеробства області.

Для подальшої оптимізації землеволодінь і землекористувань, підвищення ефективності використання земельних ресурсів передбачається:

запровадження системного підходу до ведення моніторингу земель та комплексний моніторинг якості ґрунтів;

здійснення поступових оновлень грунтово-картографічних матеріалів;

запровадження грунтово-агрохімічного обстеження у випадках укладення договорів оренди землі та включення до договорів оренди інформації про якісні характеристики земель;

установлення контролю змін стану земель і на його базі формування відповідних програм з призупинення деградації і відтворення родючості ґрунтів;

проведення повторного ґрунтового обстеження схилових земель у зв’язку з зниженням родючості ґрунтів;

припинення негативних процесів деградації ґрунтів;

додаткове інформування потенційних інвесторів щодо можливих ризиків ведення сільськогосподарського виробництва на території області.

Реалізація заходів Програми забезпечить збереження та відтворення родючості ґрунтів, покращення стану екосистеми області та забезпечить сталий розвиток аграрної галузі Сумської області.
6. Зернопродуктовий підкомплекс
Зернове господарство є стратегічною і найбільш ефективною галуззю економіки як України, так і Сумської області. Зерно і вироблені з нього продукти завжди є ліквідними, оскільки вони становлять основу продовольчої бази і безпеки держави.

У структурі посівних площ області, при загальній посівній площі у

Рис. 15. Структура посівних площ у Сумській області в 2010 році, %

Рис. 16. Площі зернових культур від загальної площі посівів у

Рис.17. Динаміка вирощування зернових культур у всіх категоріях господарств

Рис. 18. Середня врожайність зернових культур у Сумській області порівняно з Україною та іншими державами, т/га

створення високоефективного планового зерновиробництва на основі сучасних технологій, що забезпечить ріст рентабельності і досягнення її у 2015 році на рівні понад 50%;

забезпечення впровадження інноваційних технологій на основі використання нового покоління біоадаптивних сортів з селекційно-технологічним комплексом насінництва для досягнення середньої урожайності в області понад 40 ц/га;

залучення підприємницьких ресурсів на умовах комерційної концесії;

формування системи замовлень на зернопродукти в межах споживання в області до 250 тис.тонн продовольчого зерна;

формування трейдерної структури для реалізації надлишків виробленого зерна на зовнішньому ринку;

модернізація та будівництво сучасних ємностей для зберігання зростаючих об’ємів зерна загальною потужністю понад 300 тис. тонн;

створення лінії з виробництва круп потужністю 5 тис. тонн у ДП «Державна продовольча зернова корпорація України» «Сумський КХП» для якісної переробки зерна на готову продукцію відповідно до міжнародних стандартів;

створення цеху із виробництва круп потужністю 50 т/добу у СТОВ «Арго» Путивльського району;

створення лінії з виробництва комбікормів потужністю 3,7 тис. тонн у ТОВ «Крук» для якісної переробки зерна на готову продукцію відповідно до міжнародних стандартів;

виробництво хліба і хлібобулочних виробів на базі ПП «Дронь» Білопільського району;

створення зерноочисного комплексу в ТОВ «Нафтогаз Прима» Тростянецького району;

створення зерносушильного комплексу в ТОВ «Кириківське» Великописарівського району;

створення насіннєвого заводу потужністю 10 тонн/год у Буринському районі;

удосконалення борошномельного виробництва на Хлібній базі №82 для збільшення потужності на 2 тис. тонн для забезпечення ефективної зовнішньої торгівлі відповідною продукцією.

У 2015 році планується збільшити виробництво зернових до 2,5 млн. тонн через розширення площі вирощування до 620 тис. гектарів, підвищення врожайності до 4 т/га для повного забезпечення внутрішньої потреби та експортування як за межі області, так і за межі України.

Україна входить до першої десятки виробників сої, але обсяги виробництва її незначні й можуть збільшитись у три-п’ять і більше разів. Для цього є всі передумови: вітчизняні сорти, науково-практичний досвід вирощування, техніка і перш за все природний ґрунтово-кліматичний потенціал.

В Україні й на Сумщині соя – перспективна економічно приваблива культура, унаслідок чого спостерігається тенденція до зростання посівних площ, урожайності та валового збору. Посівні площі в Сумській області збільшилися у 2010 році в порівнянні з 2005 роком на 42,5 тис. гектарів, валовий збір на 39,2 тис. тонн.

Рис. 19. Динаміка вирощування сої у всіх категоріях господарств

Аналіз виробництва сої по Сумській області в розрізі районів показав, що посівна площа під нею не перевищує 3-5 тис. гектарів, це не більше 3-5% в структурі ріллі, а урожайність у більшості знаходиться на рівні середньої по Україні.

Тобто резерви зростання обсягів виробництва є достатньо великими.

Основні переваги виробництва сої:

1. 
   Значний вміст повноцінного білка, що за складом амінокислот не поступається білкам тваринного походження.
   
2. 
   Урожай в 1 тонну повністю відшкодовує всі витрати на виробництво сої.
   
3. 
   Виробництво високоякісної харчової олії і борошна для приготування продуктів харчування та соєвого шроту для додавання в корми.
   
4. 
   Важлива технічна культура, олія якої використовується в миловарній, лакофарбовій промисловості та для виробництва соєвих кормів.
   
5. 
   при вирощуванні не потребує спецтехніки та агрегатів, збагачує грунт на азот і є цінним попередником для зернових та технічних культур.
   

Соняшник

Сумська область має відповідний науковий та виробничий потенціал (сорти соняшнику Сумського НАУ, державна наукова і селекційна Програма по соняшнику на базі Сумського інституту АПВ) для забезпечення необхідних обсягів виробництва власного насіння соняшнику.

На Сумщині, починаючи з 2005 року, спостерігається стійке зростання рівня врожайності соняшнику з 0,9 до 1,7 т/га, що є вищим, ніж в середньому по Україні. Така врожайність відповідає 50% рівню реалізації потенційної продуктивності ультра- та скоростиглих генотипів соняшнику.

З 1995 по 2007 рік площі посіву під соняшником були в межах 35-40 тис. гектарів, а з 2007 року зросли до рівня 55-60 тис. гектарів. У 2010 році посівні площі під соняшником становили 80,6 тис. гектарів, урожайність 1,6 т/га та валовий збір 129,0 тис. тонн.

Рис. 20. Динаміка вирощування соняшнику у всіх категоріях господарств

З появою безерукових низькоглюкозинолатних сортів ріпак став культурою з великими потенційними можливостями. Збільшення виробництва насіння дасть можливість збільшити ресурси рослинної олії на харчові цілі, а також забезпечити тваринництво кормовим білком. У насінні ріпаку міститься від 32 до 50% олії та до 23% білка. Олія використовується в харчовій, миловарній, поліграфічній та інших галузях промисловості. Ріпак є одним з основних видів сировини для біодизельного палива. Він містить багато жирів, що забезпечує високу теплоту згорання. Виробництво біодизелю на сьогодні доступне лише тим, хто самостійно вирощує ріпак і робить ріпакову олію на власних потужностях.

На Сумщині резерв площ для ріпаку використаний менше, ніж на половину – 2,54% (при дозволеному насиченні на рівні - 6%). Площі посіву ріпаку озимого в 2010 році становили 14,3 тис. гектарів, ярого –
13,8 тис. гектарів, валовий збір ріпаку озимого 28,2 тис. тонн, ріпаку ярого – 18,3 тис. тонн.

Рис. 21. Динаміка вирощування ріпаку у всіх категоріях господарств

створення сировинної бази для завантаження наявних потужностей з переробки олійних культур на підприємствах регіону шляхом збільшення площ під олійними культурами, зокрема: сої – на 106,4 тис. гектарів (у 4 рази), соняшнику – на 37 тис. гектарів (54,4%), та ріпаку – на 32,6 тис. гектарів (у 2,2 раза);

будівництво переробного підприємства з виробництва біодизеля потужністю 60 тис. тонн ріпаку в рік;

створення експортного потенціалу олійних культур на рівні 40-90% від обсягу виробленої в області продукції;

упровадження у виробництво наукових і практичних розробок Сумського ІАПВ НААНУ та Сумського НАУ в селекції соняшнику, насінництві олійних культур та технологіях їх вирощування;

забезпечення відповідного контролю та підтримки власного первинного насінництва соняшнику Сумським НАУ та Сумським інститутом АПВ;

підвищення рентабельності виробництва олійних культур, зокрема сої на 12%, соняшнику – на 9%, ріпаку – на 11%.

За підсумками виконання Програми в регіоні збільшиться виробництво сої до 233,5 тис. тонн, соняшнику до 189 тис. тонн, ріпаку до 112 тис. тонн, що дозволить завантажити потужності сировиною та використати соєвий, соняшниковий і ріпаковий шрот для годівлі тварин і птиці.

У 2010 році в Сумській області працювали такі цукрові заводи:

З метою розширення виробництва цукрових буряків та максимального завантаження цукрових заводів сировиною передбачається:

збільшення площ посіву цукрових буряків до 2015 року до 35 тис. га;

підвищення урожайності до 380 ц/га за рахунок покращення родючості ґрунтів, використання насіння високоврожайних сортів і гібридів, комплексного захисту посівів, дотримання науково-обґрунтованих сівозмін;

створення обласного реєстру виробників цукросировини, надання їм фінансової допомоги для закупівлі засобів захисту рослин, добрив, якісного насіннєвого матеріалу для формування стабільних сировинних зон навколо цукрових заводів області;

будівництво цукрового заводу потужністю виробництва 80 тис. тонн цукру за сезон;

формування навколо цукрових заводів МТС для стабілізації сировинних зон із застосуванням сівалок точного висіву, високопродуктивних бурякозбиральних комбайнів;

повне забезпечення області цукром власного виробництва;

збільшення обсягів експортної продукції до 70% власного виробництва цукру.

За підсумками виконання Програми в регіоні збільшиться виробництво цукрових буряків до 1330 тис. тонн, що дасть повністю забезпечити сировиною 2 існуючих та, по можливості, новий цукрові заводи.

Рис. 23. Динаміка вирощування картоплі в усіх категоріях господарств

поступове переведення картоплярства на промислову основу в Поліській і Перехідній зонах, зокрема через збільшення в 5 разів обсягів виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах;

прискорене розмноження нематодостійких сортів картоплі шляхом створення в кожному районі 1-2 насіннєвих господарств з вирощування репродукційного насіння та пунктів обміну посадкового матеріалу на товарну картоплю;

підвищення середньої урожайності картоплі до 20 т/га, зокрема в сільськогосподарських підприємствах до 25 т/га;

підвищення рентабельності промислового виробництва картоплі до 100%.

будівництво крохмального заводу потужністю 100 тонн/добу.

За підсумками виконання Програми в регіоні стабілізується виробництво картоплі на рівні 1 млн. тонн, що дасть можливість забезпечити продовольчі, технічні та кормові потреби регіону, сформувати товарний фонд продукції не менше 400 тис. тонн для реалізації в інші регіони України, переробити на крохмаль та реалізувати у вигляді готової продукції 10 тис. тонн.