Розпорядження голови обласної державної адміністрації 20. 05. 2011 м. Суми №364 Про проект Програми розвитку

В останні роки спостерігається зменшення обсягів виробництва більшості кормових культур. У 2005-2009 роках виробництво кормових коренеплодів зменшилося на 5,9%, кукурудзи на силос та зелений корм – на 39,2%, однорічних трав на зелений корм – на 59,5%, багаторічних трав посіву минулих років на зелений корм – на 26,8%.

Основними чинниками спаду виробництва кормів була недосконала структура та скорочення посівних площ кормових культур. Якщо у 2000 році під кормовими культурами було засіяно 315,8 тис. гектарів, то у 2010 році – 110,5 тис. гектарів, що у 2,9 рази менше. При цьому значні площі займали багаторічні злакові трави, що без достатнього внесення азотних добрив були низькопродуктивними.

Рис. 36. Динаміка посівних площ кормових культур, тис. гектарів

Для забезпечення галузі тваринництва збалансованими кормами, підвищення ефективності кормовиробництва передбачається:

упровадження інтенсивних енерго- і ресурсозберігаючих технологій вирощування кормових культур та заготівлі сіна, силосу, сінажу тощо;

збільшення площ під багаторічними бобовими травами з 45 тис. гектарів до 75 тис. гектарів (або з 37% до 52% у структурі посівних площ);

доведення площ посіву бобових трав та їх сумішей зі злаковими культурами в кормовій групі до 50-55%;

доведення в структурі посівів зернових і зернобобових культур частки зернобобових до 6-8%, ячменю кормового - до 10-20% та кормового тритикале до 60-70% від загальних площ його посіву;

застосування дво- і трикомпонентних сумішок однорічних кормових культур з часткою в структурі посівів не менше 65-70%.

За підсумками виконання Програми передбачається забезпечення галузі тваринництва кормами з урахуванням прогнозної річної потреби. У 2015 році очікується збільшення виробництва кормів у порівнянні з середніми показниками 2005-2009 років: сіна багаторічних та однорічних трав на 39%, силосу – на 11%, зелених кормів – у 2,8 раза.

Рис. 37. Динаміка лісовідновлення, га

З метою підвищення ефективності лісового господарства передбачається:

підвищення рівня лісистості шляхом розширення площі лісорозведення державними лісогосподарськими підприємствами на 12,2 тис. гектарів підприємствами ОКАП «Сумиоблагроліс» на 2,1 тис. гектарів;

нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів, забезпечення ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку, зокрема на площі 280,4 тис.гектарів, що надана в постійне користування для ведення лісового господарства;

відтворення, охорона і раціональне використання мисливської фауни, зокрема, шляхом доведення середніх витрат на 1 тис. гектарів мисливських угідь пов’язаних з охороною і відтворенням мисливських тварин з 4880 гривень у 2011 році до 5150 гривень у 2015 році;

раціональне використання лісових ресурсів шляхом щорічного проведення рубок головного користування ліквідної деревини в межах 345,1 тис. куб. метрів;

розвиток лісової інфраструктури, зокрема шляхом будівництва, реконструкції і відновлення 56,3 кілометра доріг лісогосподарського призначення;

розвиток рекреаційної та туристичної інфраструктури, шляхом збереження 82 природо-заповідних об’єктів.

За підсумками виконання Програми очікується розширення площі лісів та інших земель, укритих лісовою рослинністю до 461 тис. гектарів, збільшення запасів деревостанів до 95,6 млн. куб. метрів, доведення середнього запасу деревостанів до 282 куб.м/га, середньої зміни деревостанів
до 4,6 куб.м/га, рівня лісистості до 18%.
19. Кадрове забезпечення

Формування і реалізація кадрового потенціалу агропромислового комплексу є одним із стратегічних завдань в регіоні, від вирішення якого залежить розвиток аграрного сектору, та його адаптація до ринкових умов господарювання.

За останні роки значно зменшилося прибуття та закріплення випускників вищих навчальних закладів, що вчилися за державним замовленням для роботи в агроформуваннях регіону. У 2009 році із 369 випускників Сумського НАУ працевлаштувалося за попередньо отриманими направленнями лише 52%. На
1 січня 2011 року потреба аграрного сектору в кадрах становила 4,1 тис. осіб, з яких вакансії - 10%, спеціалісти з середньої спеціальною освітою – 50%. Ліквідація дефіциту керівних кадрів, збільшення чисельності випускників вищих аграрних навчальних закладів, працевлаштованих у сільській місцевості, є одними з основних завдань розвитку агропромислового комплексу регіону.

Для максимального наближення освітньої системи і системи кадрового забезпечення до вимог аграрного сектору, вирішення проблемних питань з підготовки фахівців передбачається:

подальше вдосконалення і розвиток цільової підготовки фахівців сільського господарства з числа сільської молоді шляхом виділення для навчання до 75% бюджетних місць за цільовими направленнями;

запровадження освітньої підготовки керівників, фахівців і фермерів, що працюють у сільськогосподарському виробництві, шляхом проведення не менше 1 разу на рік комплексних навчань з актуальних питань ведення господарської діяльності;

створення умов для закріплення фахівців в сільськогосподарському виробництві шляхом будівництва щорічно в період до 2015 року 70 нових житлових будинків;

поліпшення роботи з професійної орієнтації сільських загальноосвітніх шкіл, шкіл районних центрів для вступу на навчання до аграрних освітніх установ шляхом проведення в кожному районі не менше 1 разу на місяць публічних профорієнтаційних заходів;

введення додаткових соціальних гарантій і пільг для молодих фахівців сільськогосподарських підприємств після вступу їх на роботу на умовах договорів і контрактів;

участь у стажуванні і навчанні викладачів освітніх установ не менше 1 разу на 5 років.

Таблиця 1

Потреба та план підготовки фахівців за основними спеціальностями в Сумському НАУ (спеціалісти, магістри)

За підсумками виконання Програми передбачається забезпечення агропромислового комплексу області висококваліфікованими працівниками.

З метою розвитку аграрного ринку, формування сприятливого конкурентного середовища, створення прозорих умов просування продукції від виробника до споживача передбачається:

розширення обсягів біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема, шляхом створення регіонального майданчика з купівлі-продажу товарних деривативів як способу страхування (хеджування) цінових ризиків у майбутньому через розрахунково-клірингові установи;

розбудова інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції «Північний» (м. Суми), міжрайонних оптово-роздрібних ринків в містах Глухів, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка та формування за їх участі кооперативних каналів збуту сільськогосподарської продукції, передусім для дрібних товаровиробників;

створення мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

модернізація та будівництво сучасних складів із зберігання зерна загальною потужністю понад 300 тис. тонн, зокрема шляхом створення сільськогосподарськими товаровиробниками мережі кооперативних елеваторів за участю зернових трейдерів на засадах асоційованого членства;

створення машино-технологічних станцій, зокрема в бурякоцукровому підкомплексі за сприяння цукрових заводів із застосуванням сівалок точного висіву, високопродуктивних бурякозбиральних комбайнів тощо;

будівництво 3 логістичних центрів потужністю 3-5 тис. тонн зі зберігання, сортування та пакування картоплі та овочів з наступною їх реалізацією;

участь у міжнародних, державних та проведення обласних виставково-ярмаркових заходів.

За рахунок коштів обласного бюджету буде надаватись підтримка на створення і розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, здешевлення вартості обладнання для оптового ринку сільськогосподарської продукції та здійснення виставково-ярмаркових заходів.

За підсумками виконання Програми очікується формування сучасної інфраструктури аграрного ринку та підвищення ефективності заготівельно-збутової діяльності суб’єктів господарської діяльності аграрної сфери регіону.
21. Продовольча безпека
Агропромисловий комплекс області є основою забезпечення її продовольчої безпеки.

Проаналізувавши питання забезпечення продовольчої безпеки області, з урахування раціональних норм споживання усіх видів продуктів ми можемо зробити висновок, що внаслідок недостатньої уваги до цих питань на сьогодні область має окремі недоліки у виробництві деяких видів сільськогосподарської продукції.

Як наслідок скоротились обсяги виробництва продукції переробної та харчової галузей, а сільське господарство зосередилось в основному на виробництві зерна, велика частка якого непродовольче, та олійних культур.

Агропромисловий комплекс повинен у першу чергу забезпечити загальний достатній рівень якості життя жителів області, забезпечивши їх при цьому якісними продуктами харчування в необхідному обсязі та за доступними цінами.

З метою забезпечення продовольчої безпеки регіону зусилля будуть спрямовані на:

приведення площ посіву сільськогосподарських культур до розмірів, що дозволять забезпечити наповнення регіонального ринку продовольчою продукцією на увесь маркетинговий рік;

створення тримісячного стратегічного незнижувального запасу сільськогосподарської продукції, залучивши для цього кошти місцевих бюджетів;

забезпечення бюджетних закладів області продукцією місцевого товаровиробника;

забезпечення місцевою сировиною стратегічних переробних підприємств області.

Фінансова підтримка за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів буде надаватися для створення тримісячного стратегічного незнижувального запасу сільськогосподарської продукції.

Таблиця 2

Орієнтовний обсяг тримісячного стратегічного незнижувального запасу

сільськогосподарської продукції

Види сільськогосподарської продукції	Значення
Пшениця продовольча	34 тис. тонн
Жито продовольче	11 тис. тонн
Просо	525 тонн
Гречка	1,3 тис. тонн
Соняшник	5,8 тис. тонн
Картопля	28 тис. тонн
Капуста	7,8 тис. тонн
Цибуля	2,7 тис. тонн
Морква	2,6 тис. тонн
Столовий буряк	2,5 тис. тонн
Яблука	6,5 тис. тонн