Розпорядження голови обласної державної адміністрації 20. 05. 2011 м. Суми №364 Про проект Програми розвитку

План виробництва рослинних кормів (без зернофуражних)

Примітки: сіно – для господарств 120 – 130 тис. т із багаторічних та однорічних трав, зелені корми – для господарств 700 -750 тис. т із багаторічних та однорічних трав

З УПРОВАДЖЕННЯ ВИРОБНИЦТВА КРУП

З ЛІНІЄЮ ФАСУВАННЯ

СУМИ 2011

ЗМІСТ

Резюме (Паспорт)
Опис ринку
Опис лінії з виробництва круп
Виробничий план
Маркетинговий план
Фінансовий план
Ризики та шляхи їх мінімізації

Резюме (паспорт)

Назва	впровадження виробництва круп з лінією фасування
Мета	забезпечення населення регіону високоякісними крупами
Асортимент продукції	гречана, ячнєва, пшенична, кукурудзяна, горохова крупи та пшоно
Потужність	гречка – 25, пшениця – 20, ячмінь – 16, горох – 30, просо – 25, кукурудза – 16 т/добу
Річне виробництво: горохова крупа пшоняна крупа пшенична крупа ячнєва крупа кукурудзяна крупа гречана крупа	1372,5 тонни 915 тонн 951,6 тонни 683,2 тонни 488 тонн 1141,4 тонни
Виручка від реалізації	33859,4 тис. гривень
Чисельність працюючих	2 особи
Річний фонд оплати праці	355 тис. гривень
Виробничі витрати	32549 тис. грн/рік
Чистий прибуток	982,8 тис. грн
Рентабельність	3%
Інвестиції	2166 тис. гривень
Термін окупності	2 роки 2 місяці

ОПИС РИНКУ
Борошномельно-круп’яна галузь промисловості відіграє важливу роль у забезпеченні населення, інших галузей харчової індустрії борошном та крупами. Найважливішими факторами, що впливають на результати діяльності борошномельно-круп’яних підприємств, є споживачі та сировинні ресурси.

Сумська область володіє достатнім потенціалом для заготівлі продовольчого зерна для виробництва борошна та круп. За потребою продовольчого та фуражного зерна Сумщина є самодостатнім регіоном. Обсяги виробництва зерна в Сумській області упродовж 1992-2009 років спостерігалися в межах

Рис. 1. Виробництво зерна в Сумській області упродовж 1992-2009 років, тис.тонн

Основною зерновою культурою в області, як за площею посіву, так і валовим збором є пшениця. В структурі посівних площ зернових культур пшениця займає 28% при валовому зборі в 831,3 тис. тонн. На другому місці кукурудза – 12% і 565,1 тис. тонн відповідно. На третьому ячмінь – 15% і 375,8 тис. тонн. На перспективу передбачається відносно сталим виробництво пшениці та ячменю, а по кукурудзі буде деяке збільшення обсягів виробництва.

Найбільшу частку у структурі виробництва круп займає пшениця, обсяг виробництва якої у 2009/2010 маркетинговому році склав 20,9 тис. тонн. Більша частка цієї зернової культури (12,1 тис. т) споживалася в регіоні. Виробництво ячменю та кукурудзи становило 11,8 та 10,5 тис. тонн відповідно. Частка експорту у загальному обсязі виробництва пшениці, ячменю та кукурудзи відповідно склала 43,1%, 50,8% та 47,6%

Показники	Обсяг, тис. т
	Пшениця	Ячмінь	Кукурудза
Виробництво	20,9	11,8	10,5
Споживання	12,1	6,1	5,7
Залишки	3	0,8	0,8
Експорт	9	6	5
Імпорт	0,1	0	0

Ціни на крупи залежать від урожаїв круп'яних культур. Зважаючи на те, що врожай круп'яних культур збирають в основному в осінній період, його показник впливає більшою мірою на цінову політику наступного календарного року. Внутрішні ціни на крупи регулюють вплив і активність експортних операцій. При значному зростанні цін виникають проблеми зі збутом круп і на вітчизняному ринку. Часті зміни цін більш характерні в неврожайні роки.

Таблиця 2

Продуктивність обладнання по сировині

Назва	кг/ч	т/добу
Пшениця	80-1000	20
Ячмінь	700-800	16
Горох	1200-1600	30
Просо	1000-1200	25
Кукурудза	700-900	16

Таблиця 3

Лінія «Бриг-02» призначена для отримання гречаної крупи швидкого приготування за рахунок застосування гідротермічної обробки (ГТО) зерна гречки, що пройшла попереднє очищення від домішок.

Таблиця 4
Технічні характеристики «Бриг-02»

Показник	Значення
Продуктивність:
по сировині, кг / год	240
по готовому продукту, кг / добу	5760
Вихід товарної продукції:
Пропарена, %	65
Не пропарена, %	56
крупа проділ (січка):
Пропарена, %	3
Не пропарена, %	10
Споживана потужність, кВт	60
Висота не менше, м	4
Обслуговування, осіб	2

Фасувально-пакувальний автомат «ПІТПАК» виготовлений фірмою «Таурас-фенікс ЛТД» може з’єднуватися з різними видами дозаторів і застосовуватися з фасування та пакування сипучих, пильних продуктів у термозварювальну плівку.

Процес виробництва круп включає окремі технологічні операції, що поділяються на підготовку і первинну переробку сировини та безпосереднє виробництво.

Вихiдне зерно з завантажувального бункера-ежектора подається пневмотранспортом у зерноочисний сепаратор, де здійснюється очищення зерна вiд зернових, мiнеральних i рiзних iнших домiшок, що вiдрiзняються вiд основного зерна аеродинамiчними ознаками.

Очищене зерно подається на здвоєний бункер-ежектор i далi двома роздiльними потоками на машини шелушильно-шлiфувальнi ЗШМ-0,4 Мд, де вiдбувасться шелушiння (зняття верхнiх плодових i квiткових оболонок з одночасним видаленням системою аспiрацiї).

Отримане зерно пневмотранспортом направляється в бункер, розташований над модулем розмольним, далi самопливом надходить для подрiбнювання у вальцовий верстат. Продукти розмелу круп, пiсля подрiбнювання проходять аспiрацiйний канал модуля, де вiдбираються легкi частки, мучка.

Аналогiчно працює i другий канал ЗТI1М-0,4 Мд - модуль розмольний.

Ежектором, установленим на виходi аспiрацiйного каналу, сумiш круп подається в завантажувальнi циклони кузовiв А і Б отсiву, де розсiюсться за номерами.

Пiсля просiвання кожен номер крупи самопливом направляється в аспирацiйнi колонки. Тут крупа проходить магнiтний контроль, аспiрiрується вiд легких домiшок i направляється в мiшкотару.

Реалізація продукції може здійснюватися через поставку в роздрібну мережу, а саме продовольчі магазини, місця лоточної торгівлі або через посередницькі структури в інші регіони. Основним при цьому є завчасне визначення можливих каналів збуту продукції та укладення відповідних договорів.

Сучасні потреби ринку вимагають новий підхід до оформлення вигляду виробленої продукції, а також зручності транспортування та зберігання.

Сучасні пакувально-фасувальні лінії повністю автоматизовані, мають можливість програмування процесу фасування та пакування продукту, що зводить людський фактор до мінімуму.

Фасувально-пакувальна лінія доповнюється автоматом групової упаковки що завершує остаточний вигляд товару, який пропонується на ринок збуту.

Зручна кольорова упаковка заохочує споживача до придбання товару, що є запорукою найкращого збуту.

З урахуванням ситуації на ринку середньорічні оптово-відпускні ціни на готову продукцію лінії з виробництва круп становитимуть: горохова крупа – 2582 грн/т, пшоняна крупа – 5135,41 грн/т, пшенична крупа – 2171,99 грн/т, ячнєва крупа – 2563,15 грн/т, кукурудзяна крупа – 2875,5 грн/т, гречана крупа – 15637,65 грн/т.

Таблиця 5

Ураховуючи ціни та обсяги реалізації продукції, виручка від реалізації продукції становитиме 31,4 млн. гривень.

Основною статтею виробничих витрат є придбання сировини. За умови розміщення лінії базі філії Державного підприємства «Державна продовольча зернова корпорація України» «Сумський комбінат хлібопродуктів» забезпечення сировиною здійснюватиметься за рахунок придбання сировини як у сільськогосподарських підприємств, так і в господарств населення.

Таблиця 6
Виробничі витрати

Статті витрат	Сума, тис. грн
Кількість сировини	30339,5
Допоміжні матеріали	550,491
Електроенергія	605,636
Заробітна плата	257,687
Нарахування на заробітну плату	97,071
Амортизація	433,2
Загальновиробничі витрати	90,501
Адміністративні витрати	100,703
Витрати на збут	73,9
Всього	32549,00

В структурі витрат найбільшу питому вагу займає сировина 93,2%. Витрати на електроенергію визначаються в залежності від енергоспоживання та діючого тарифу 0,82 грн/кВт становитимуть 605,6 грн./рік, заробітна плата з нарахування становить 354,76 гривень. На допоміжні матеріали передбачається виділяти 550,5 тис. грн/рік. Отже, загальні річні витрати оцінюються на рівні 32,5 млн. гривень.

Ефективність діяльності

Показники	Сума, тис. гривень
Виручка (доход)	33859,4
Загальні витрати	32549,0
Валовий прибуток	1310,4
Чистий прибуток	982,8
Рентабельність, %	3
Термін окупності, роки	2,2

Доцільність проекту визначається, виходячи з розміру отриманого прибутку та терміну окупності капіталовкладень. З урахуванням вищезазначених цін реалізації круп, дохід (виручка) від його продажу становитиме 33,8 млн. гривень. При цьому чистий прибуток за підсумками річної діяльності планується на рівні 982,8 тис. гривень. При збереженні такого рівня доходності бізнесу капіталовкладення окупляться впродовж 2 років 2 місяців.

політичні (нестабільність політичної влади, зміна законодавства тощо);

господарські, зокрема:

виробничий ризик, пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх зобов’язань за контрактом або договором із замовником;

фінансовий ризик, пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх фінансових обов’язків перед інвесторами;

інвестиційний ризик, пов'язаний з можливістю знецінення інвестиційно-фінансового портфеля;

валютний ризик, пов'язаний з можливістю коливань ринкових ставок гривні та інших курсів валют;

юридичний ризик, пов'язаний з неправильним чи неправомірним оформленням документів, укладанням угод;

страховий ризик, ризик страхової компанії, пов'язаний з адекватністю формування страхових тарифів;

інноваційний ризик, ризик відхилення від мети в разі вкладання коштів у виробництво інноваційного продукту, науково-дослідні та конструкторські роботи;

форс-мажорні обставини (ризики стихійних лих, втрати майна при пожежі тощо).

Одним із видів господарського ризику є маркетинговий ризик, що є ключовим в умовах ринкових відносин. Він зумовлений невизначеністю попиту на продукцію та на ефективність діяльності підприємства. Не менш небезпечним є ризик зміни цін. Однак, якщо у втратах підприємства від відсутності попиту на продукцію, що випускається, винним цілком і повністю можна вважати саме ж підприємство, то втрати від коливання цін часто пов’язані з об’єктивними і не передбачуваними процесами в економіці країни або ряду країн.