Розпорядження голови обласної державної адміністрації 20. 05. 2011 м. Суми №364 Про проект Програми розвитку



бет7/21
Дата24.04.2016
өлшемі4.32 Mb.
#75140
түріРозпорядження
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   21



Додаток 4

План виробництва рослинних кормів (без зернофуражних)




Корми

середнє за 2005-2009 рр.

2011 р.

2012 р.

тис.т

т/га

тис.га

тис.т

т/га

тис.га

тис.т

т/га

тис.га

Сіно

130,5

-

-

155,9

-

-

161,3

-

-

багаторічні трави

96

3

32

90

3

30,0

96

3,2

30,0

однорічні трави

34,5

2,3

15

65,9

2,5

26,4

65,3

2,7

24,2

сіножаті

177,8

1,4

127

175

1,4

125,0

168

1,4

120,0

Сінаж

-

-

-

170,3

-

-

211,4

-

-

багаторічні трави

-

-

-

45

15

3,0

112

16

7,0

однорічні трави сумішки

-

-

-

125,3

15

8,4

99,4

16,5

6,0

Силос

730,8

21,2

34,5

730,8

23

31,8

726,4

24,5

29,6

Зелені корми

420,9

-

-

1246,3

-

-

1229,8

-

-

багаторічні трави

228,8

17,6

13

277,5

18,5

15,0

400

20

20,0

однорічні кормові сумішки

192,1

11,3

17

968,8

15

64,6

829,8

17

48,8

пасовища

-

-

-

507,2

11

46,1

553,5

11

50,3

Коренеплоди

293,7

26,7

11

43,8

30

1,5

45,5

31

1,5

Бульбоплоди

-

-

-

38,9

-

-

40,5

-

-

Солома

-

-

-

3

-

-

3,2

-

-

продовження додатку 4


Корми

2013 р.

2014 р.

2015 р.

тис.т

т/га

тис.га

тис.т

т/га

тис.га

тис.т

т/га

тис.га

Сіно

167,3

-

-

178,2

-

-

181,3

-

-

багаторічні трави

99

3,3

30,0

105

3,5

30,0

120

4

30,0

однорічні трави

68,3

3

22,8

73,2

3,2

22,9

61,3

3,2

19,2

сіножаті

140

1,4

100,0

140

1,4

100,0

140

1,4

100,0

Сінаж

219,8

-

-

253,8

-

-

278,1

-

-

багаторічні трави

128

16

8,0

170

17

10,0

255

17

15,0

однорічні трави сумішки

91,8

17,5

5,2

83,8

18

4,7

23,1

18

1,3

Силос

754,2

25

30,2

801,8

27

29,7

814

30

27,1

Зелені корми

1242,4

-

-

1248,9

-

-

1196,3

-

-

багаторічні трави

575

29

19,8

690

23

30,0

750

25

30,0

однорічні кормові сумішки

667,4

20

33,4

558,9

21

26,6

446,3

21

21,3

пасовища

465,2

11

42,3

547,7

12

45,6

596,1

12,5

47,7

Коренеплоди

44

32

1,4

43,9

35

1,3

42,9

40

1,1

Бульбоплоди

39,9

-

-

38,8

-

-

37,9

-

-

Солома

3,2

-

-

3,2

-

-

3,2

-

-

Примітки: сіно – для господарств 120 – 130 тис. т із багаторічних та однорічних трав, зелені корми – для господарств 700 -750 тис. т із багаторічних та однорічних трав



Додаток 5

Заходи щодо залучення коштів для розвитку аграрної сфери



Назва заходу

Місцезнаходження

Потужність

Інвестиції, млн. грн

Введення в експлуатацію


1

2

3

4

5

Зернопродуктовий підкомплекс

Крупозавод

ДП ДАК “Сумський КХП”

5000 т

2,0

2015

Реконструкція лінії з виробництва комбікормів

ТОВ “Крук”

3700 т

4,0

2015

Модернізація лінії з виробництва борошна

Хлібна база №82

2000 т

0,42

2013

Цех з виробництва круп

СТОВ «Арго» Путивльського району

50 т

1,5

2011

Виробництво хліба і хлібобулочних виробів

ПП «Дронь» смт Улянівка Білопільського району

-

0,2

2011

Зерноочисний комплекс

ТОВ «Нафтогаз Прима» Тростянецького району

-

0,35

2011

Зерносушильний комплекс

ТОВ «Кириківське» Великописарівського району

-

1,5

2011

Насіннєвий завод

Буринський район

10000 т

15

2015

Елеватор

ТОВ «Лат-Агро» Кролевецького району

30000 т

40,0

2011

Елеватор

ТОВ «Вітчизна» Конотопського району

6000 т

5,0

2011

Елеватор

ПрАТ «Райз» Сумського району

100000 т

120,0

2011

Елеватор

ТОВ «Псьол» Краснопільського району

6000 т

7,0

2011

Елеватор

ТОВ «Аліанс-Мєдіа» Охтирського району

32500 т

39,0

2011

Елеватор

Ямпільський район

30000 т

36,0

2014

Елеватор

Глухівський район

40000 т

48,0

2014

Елеватор

Путивльський район

20000 т

24,0

2015

Елеватор

Недригайлівський район

40000 т

48,0

2014


Продовження додатку 5


1

2

3

4

5

Олієжировий підкомплекс

Переробне підприєм-ство з виробництва біодизеля




60000 т




2015

Бурякоцукровий підкомплекс

Цукровий завод

Буринський район

80000 тонн на сезон

300

2015

МТС

Білопільський район

-




2013

Картоплярство

Крохмальний завод

Кролевецький район

100 т/добу

40,0

2015

Овочівництво

Овочесховище

Буринський район

3000 т

7,5

2013

Овочесховище

Конотопський район

3000 т

7,5

2013

Овочесховище

Охтирський район

3000 т

7,5

2013

Консервний завод

Конотопський район

10 млн.ум.банок/рік

40

2014

Льонарство, коноплярство

Льонозавод

Кролевецький район

2 тис. т




2015

Льонозавод

Ямпільський район

2 тис. т




2014

Льонозавод

Зноб-Новгородський район

2 тис. т




2014

Льонозавод

Шосткинський район

2 тис. т




2015

Коноплезавод

Глухівський район

2 тис. т




2014

Коноплезавод

Ямпільський район

2 тис. т




2014

Коноплезавод

Недригайлівський район

2 тис. т




2014

Підприємство з виробництва пелетів з трести конопель




1,5 тис. т волокна

4,5 тис. т паливних пелетів/рік






2015

Підприємство з виробництва целюлози з волокна і соломи конопель




10 тис. т целюлози із волокна конопель

10 тис. т целюлози із соломи конопель






2015


Продовження додатку 5

1

2

3

4

5

Садівництво

Плодопереробний завод




8500 дал на рік




2015

Молокопродуктовий підкомплекс

Молочний комплекс

ТОВ «Шалигінське» Глухівського району

600 гол.

8,0

2011

Молочний комплекс

ТОВ АФ «Лан» Сумського району

800 гол.

4,0

2011

Молочний комплекс

СЗАТ «Іскра» Сумського району

1000 гол.

50,0

2014

Молочний комплекс

СЗАТ «Маяк» Тростянецького району

1000 гол.

28,0

2013

Молочний комплекс

ПСП «Комишанське» Охтирського району

600 гол.

18,0

2014

Молочний комплекс

ЗАТ «Сад» Охтирського району

600 гол.

10,0

2011

Молочний комплекс

СВК «Колядинець» Липоводолинського району

500 гол.

36,0

2013

Молочний комплекс

ТОВ «Дружба-Нова» Недригайлівського району

1200 гол.

64,0

2014

Молочний комплекс

ФГ «Віталія» Буринського району

600 гол.

5,0

2013

Молочний комплекс

ТОВ АФ «Конотопська» Конотопського району

800 гол.

5,0

2013

Молочний комплекс

ТОВ «Вітчизна» Конотопського району

1200 гол.

9,0

2011

Доїльний зал

ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод»

400 гол.

1,9

2011

Доїльний зал

ТОВ «Десна» Кролевецького району»

400 гол.

0,7

2011

Доїльний зал

ФГ «Віталія» Буринського району

600 гол.

3,2

2011

Доїльний зал

ТОВ «Лан» Сумського району

400 гол.

1,5

2011

Доїльний зал

ТОВ «Степ» Сумського району

400 гол.

1,5

2011

Доїльний зал

СЗАТ «Маяк» Тростянецького району

548 гол.

5,2

2011

Молокопроводи

ПСП «Онікс» Шосткинського району

200 гол.

0,3

2011

Молокопроводи

ТОВ «Агроспаське» Кролевецького району

400 гол.

1,0

2011

Молокопроводи

ПрАТ «Райз-Максимко» Буринського р-ну

200 гол.

0,5

2011

Молокопроводи

ПрАТ «Райз-Максимко» Сумського району

400 гол.

0,5

2011

Молокопроводи

СТОВ «Ранок Гамаліївка» Конотопського району

200 гол.

0,3

2011


Продовження додатку 5


1

2

3

4

5

Молокопроводи

ТОВ «Лан» Сумського району

200 гол.

0,2

2011

Молокопроводи

ФГ «Віталія» Буринського району

400 гол.

0,5

2011

Молокопроводи

СЗАТ ім. Тельмана Роменського району

200 гол.

0,2

2011

Молокопроводи

ФГ «Кривозуб» Липоводолинського району

200 гол.

1,0

2011

Молокопроводи

ТОВ «АФ «Низи» Сумського району

200 гол.

0,5

2011

Молокопроводи

ТОВ «Ряснянське» Краснопільського р-ну

200 гол.

0,2

2011

Молокопроводи

СТОВ ім.. Шевченка Лебединського району

400 гол.

0,2

2011

Молокопроводи

ПСП «Комишанське» Охтирського району

400 гол.

0,3

2011

Молокозавод

ССК «Ярославна» Путивльського району

5 т

5

2012

Молокозавод

Білопільський район

100 т

200

2014

Молокозавод

Лебединський район

3 т

7,5

2012

Мясопродуктовий підкомплекс

Свинокомплекс

ТОВ АФ ім.Чапаєва Глухівського району

10000 гол.

10,0

2011

Свинокомплекс

ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод»

10000 гол.

10,0

2014

Свиноферма

ТОВ «Сілва» Білопільського району

300 гол.

0,6

2011

Свиноферма

ТОВ «АК «Маяк» Сумського району

500 гол.

4,0

2011

Свинокомплекс

ТОВ «Ряснянське» Краснопільського району

10000 гол.

2,25

2011

Свиноферма

ФГ «Ян-2010» Липоводолинського району

80 гол.

0,2

2011

Ковбасний цех

ФГ «Апіс» Великописарівського району




1,0

2011

М’ясокомбінат

Сумський район

12 т

150,0

2013

Птахівництво

Птахокомплекс

ТОВ «Авіас» Сумського району

600 тис. гол

20,0

2011

Птахокомплекс

ТОВ «Сумський бекон» Сумського району

138 тис. гол

15,0

2011

Створення забійних потужностей




1 млн. гол. за рік




2013

Розвиток інфраструктури

Будівництво оптового ринку с.-г.продукції «Північний»

м. Суми

5 га

20,0

2013

Продовження додатку 5


Рибництво

Здійснення природоохоронних заходів та збільшення обсягів вирощування товарної риби

Сумська область




431,5

Щороку

Додаток 6

бізнес-план

З УПРОВАДЖЕННЯ ВИРОБНИЦТВА КРУП

З ЛІНІЄЮ ФАСУВАННЯ

СУМИ 2011

ЗМІСТ


Резюме (Паспорт)




Опис ринку




Опис лінії з виробництва круп




Виробничий план




Маркетинговий план




Фінансовий план




Ризики та шляхи їх мінімізації




Резюме (паспорт)


Назва

впровадження виробництва круп з лінією фасування

Мета

забезпечення населення регіону високоякісними крупами

Асортимент продукції

гречана, ячнєва, пшенична, кукурудзяна, горохова крупи та пшоно

Потужність

гречка – 25, пшениця – 20, ячмінь – 16, горох – 30, просо – 25, кукурудза – 16 т/добу

Річне виробництво:

горохова крупа

пшоняна крупа

пшенична крупа

ячнєва крупа

кукурудзяна крупа

гречана крупа

1372,5 тонни

915 тонн

951,6 тонни

683,2 тонни

488 тонн


1141,4 тонни

Виручка від реалізації

33859,4 тис. гривень


Чисельність працюючих

2 особи

Річний фонд оплати праці

355 тис. гривень

Виробничі витрати

32549 тис. грн/рік

Чистий прибуток

982,8 тис. грн

Рентабельність

3%

Інвестиції

2166 тис. гривень


Термін окупності

2 роки 2 місяці


ОПИС РИНКУ
Борошномельно-круп’яна галузь промисловості відіграє важливу роль у забезпеченні населення, інших галузей харчової індустрії борошном та крупами. Найважливішими факторами, що впливають на результати діяльності борошномельно-круп’яних підприємств, є споживачі та сировинні ресурси.

Сумська область володіє достатнім потенціалом для заготівлі продовольчого зерна для виробництва борошна та круп. За потребою продовольчого та фуражного зерна Сумщина є самодостатнім регіоном. Обсяги виробництва зерна в Сумській області упродовж 1992-2009 років спостерігалися в межах


807–2366 тис. тонн. Причин зниження виробництва зерна декілька: проведене реформування сільськогосподарських підприємств, зменшення обсягів внесення мінеральних добрив тощо. Позитивним є те, що в останні роки намітилась тенденція до підвищення обсягів виробництва зерна.

Рис. 1. Виробництво зерна в Сумській області упродовж 1992-2009 років, тис.тонн

Основною зерновою культурою в області, як за площею посіву, так і валовим збором є пшениця. В структурі посівних площ зернових культур пшениця займає 28% при валовому зборі в 831,3 тис. тонн. На другому місці кукурудза – 12% і 565,1 тис. тонн відповідно. На третьому ячмінь – 15% і 375,8 тис. тонн. На перспективу передбачається відносно сталим виробництво пшениці та ячменю, а по кукурудзі буде деяке збільшення обсягів виробництва.

Найбільшу частку у структурі виробництва круп займає пшениця, обсяг виробництва якої у 2009/2010 маркетинговому році склав 20,9 тис. тонн. Більша частка цієї зернової культури (12,1 тис. т) споживалася в регіоні. Виробництво ячменю та кукурудзи становило 11,8 та 10,5 тис. тонн відповідно. Частка експорту у загальному обсязі виробництва пшениці, ячменю та кукурудзи відповідно склала 43,1%, 50,8% та 47,6%


Таблиця 1
Регіональне використання зерна у 2009-2010 маркетинговому році


Показники

Обсяг, тис. т

Пшениця

Ячмінь

Кукурудза

Виробництво

20,9

11,8

10,5

Споживання

12,1

6,1

5,7

Залишки

3

0,8

0,8

Експорт

9

6

5

Імпорт

0,1

0

0

Ціни на крупи залежать від урожаїв круп'яних культур. Зважаючи на те, що врожай круп'яних культур збирають в основному в осінній період, його показник впливає більшою мірою на цінову політику наступного календарного року. Внутрішні ціни на крупи регулюють вплив і активність експортних операцій. При значному зростанні цін виникають проблеми зі збутом круп і на вітчизняному ринку. Часті зміни цін більш характерні в неврожайні роки.


ОПИС ЛІНІЇ З ВИРОБНИЦТВА КРУП
Крупозавод для виробництва круп із зернових культур «Бриг КЗК-1» призначений для виробництва високоякісних гречаної, пшеничної, ячної, перлових, горохових, кукурудзяних круп, пшона.

Таблиця 2

Продуктивність обладнання по сировині


Назва

кг/ч

т/добу

Пшениця

80-1000

20

Ячмінь

700-800

16

Горох

1200-1600

30

Просо

1000-1200

25

Кукурудза

700-900

16

Таблиця 3


Технічна характеристика «Бриг КЗК-1»


Технічні дані

Значення

Вихід товарної продукції:




крупа пшенична нешліфована номерів 1,2,3 і «Артек»,%

73-78

крупа ячнєва номерів 1,2,3,%

68-73

крупа перлова номерів 1,2,4,5,%

50-60

горох цілий і колотий,%

73-77

крупа пшоно з проса,%

60-65

крупа кукурудзяна дрібна,%

40

борошно кукурудзяне,%

15

Електропостачання

380 В, 50 Гц

Споживана потужність, кВт

63

Площа для розміщення обладнання, кв.м

120

Висота обладнання, м

5,8

Обслуговуючий персонал, осіб

2

Час переналагодження обладнання на іншу культуру, год

1-2

Лінія «Бриг-02» призначена для отримання гречаної крупи швидкого приготування за рахунок застосування гідротермічної обробки (ГТО) зерна гречки, що пройшла попереднє очищення від домішок.

Таблиця 4
Технічні характеристики «Бриг-02»


Показник

Значення

Продуктивність:




по сировині, кг / год

240

по готовому продукту, кг / добу

5760

Вихід товарної продукції:




Пропарена, %

65

Не пропарена, %

56

крупа проділ (січка):




Пропарена, %

3

Не пропарена, %

10

Споживана потужність, кВт

60

Висота не менше, м

4

Обслуговування, осіб

2

Фасувально-пакувальний автомат «ПІТПАК» виготовлений фірмою «Таурас-фенікс ЛТД» може з’єднуватися з різними видами дозаторів і застосовуватися з фасування та пакування сипучих, пильних продуктів у термозварювальну плівку.


ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН
Для створення повного комплексу з переробки зернових культур планується впровадити виробництво круп шести різновидів. За основу взяти криті виробничі та складські приміщення, що є у підпорядкуванні підприємства.

Процес виробництва круп включає окремі технологічні операції, що поділяються на підготовку і первинну переробку сировини та безпосереднє виробництво.

Вихiдне зерно з завантажувального бункера-ежектора подається пневмотранспортом у зерноочисний сепаратор, де здійснюється очищення зерна вiд зернових, мiнеральних i рiзних iнших домiшок, що вiдрiзняються вiд основного зерна аеродинамiчними ознаками.

Очищене зерно подається на здвоєний бункер-ежектор i далi двома роздiльними потоками на машини шелушильно-шлiфувальнi ЗШМ-0,4 Мд, де вiдбувасться шелушiння (зняття верхнiх плодових i квiткових оболонок з одночасним видаленням системою аспiрацiї).

Отримане зерно пневмотранспортом направляється в бункер, розташований над модулем розмольним, далi самопливом надходить для подрiбнювання у вальцовий верстат. Продукти розмелу круп, пiсля подрiбнювання проходять аспiрацiйний канал модуля, де вiдбираються легкi частки, мучка.

Аналогiчно працює i другий канал ЗТI1М-0,4 Мд - модуль розмольний.

Ежектором, установленим на виходi аспiрацiйного каналу, сумiш круп подається в завантажувальнi циклони кузовiв А і Б отсiву, де розсiюсться за номерами.

Пiсля просiвання кожен номер крупи самопливом направляється в аспирацiйнi колонки. Тут крупа проходить магнiтний контроль, аспiрiрується вiд легких домiшок i направляється в мiшкотару.


МАРКЕТИНГОВИЙ ПЛАН
Значну увагу необхідно приділяти збутовій політиці. Для цього необхідно досконало знати регіональний ринок, основних постачальників та споживачів молочної продукції. Привабливим каналом збуту продукції є її постачання у бюджетні заклади, до яких відносяться школи, дитячі садки, лікарні, підприємства громадського харчування тощо. Це привабливий канал збут для великих обсягів продукції на постійній основі, який задовольнятиме як виробника, так і споживача круп. При цьому необхідно передбачити технічні умови поставки продукції.

Реалізація продукції може здійснюватися через поставку в роздрібну мережу, а саме продовольчі магазини, місця лоточної торгівлі або через посередницькі структури в інші регіони. Основним при цьому є завчасне визначення можливих каналів збуту продукції та укладення відповідних договорів.

Сучасні потреби ринку вимагають новий підхід до оформлення вигляду виробленої продукції, а також зручності транспортування та зберігання.

Сучасні пакувально-фасувальні лінії повністю автоматизовані, мають можливість програмування процесу фасування та пакування продукту, що зводить людський фактор до мінімуму.

Фасувально-пакувальна лінія доповнюється автоматом групової упаковки що завершує остаточний вигляд товару, який пропонується на ринок збуту.

Зручна кольорова упаковка заохочує споживача до придбання товару, що є запорукою найкращого збуту.

З урахуванням ситуації на ринку середньорічні оптово-відпускні ціни на готову продукцію лінії з виробництва круп становитимуть: горохова крупа – 2582 грн/т, пшоняна крупа – 5135,41 грн/т, пшенична крупа – 2171,99 грн/т, ячнєва крупа – 2563,15 грн/т, кукурудзяна крупа – 2875,5 грн/т, гречана крупа – 15637,65 грн/т.

Таблиця 5


Виручка від реалізації продукції


Продукція

Річний обсяг продажу, т

Оптова ціна, грн/т

Виручка, тис. грн.

Горохова крупа

1372,5

2582

3544,7

Пшоняна крупа

915

5135,41

4698,9

Пшенична крупа

951,6

2171,99

2066,9

Ячнєва крупа

683,2

2563,15

1751,1

Кукурудзяна крупа

488

2875,5

1403,2

Гречана крупа

1141,4

15637,65

17848,8

Разом

-

-

31313,7

Ураховуючи ціни та обсяги реалізації продукції, виручка від реалізації продукції становитиме 31,4 млн. гривень.


ФІНАНСОВИЙ ПЛАН
Лінія з виробництва круп з лінією фасування (з урахуванням монтажно-налагоджувальних робіт) потребує до 2,2 млн. гривень.

Основною статтею виробничих витрат є придбання сировини. За умови розміщення лінії базі філії Державного підприємства «Державна продовольча зернова корпорація України» «Сумський комбінат хлібопродуктів» забезпечення сировиною здійснюватиметься за рахунок придбання сировини як у сільськогосподарських підприємств, так і в господарств населення.

Таблиця 6
Виробничі витрати


Статті витрат

Сума, тис. грн

Кількість сировини

30339,5

Допоміжні матеріали

550,491

Електроенергія

605,636

Заробітна плата

257,687

Нарахування на заробітну плату

97,071

Амортизація

433,2

Загальновиробничі витрати

90,501

Адміністративні витрати

100,703

Витрати на збут

73,9

Всього

32549,00

В структурі витрат найбільшу питому вагу займає сировина 93,2%. Витрати на електроенергію визначаються в залежності від енергоспоживання та діючого тарифу 0,82 грн/кВт становитимуть 605,6 грн./рік, заробітна плата з нарахування становить 354,76 гривень. На допоміжні матеріали передбачається виділяти 550,5 тис. грн/рік. Отже, загальні річні витрати оцінюються на рівні 32,5 млн. гривень.


Таблиця 7

Ефективність діяльності




Показники

Сума, тис. гривень

Виручка (доход)

33859,4

Загальні витрати

32549,0

Валовий прибуток

1310,4

Чистий прибуток

982,8

Рентабельність, %

3

Термін окупності, роки

2,2

Доцільність проекту визначається, виходячи з розміру отриманого прибутку та терміну окупності капіталовкладень. З урахуванням вищезазначених цін реалізації круп, дохід (виручка) від його продажу становитиме 33,8 млн. гривень. При цьому чистий прибуток за підсумками річної діяльності планується на рівні 982,8 тис. гривень. При збереженні такого рівня доходності бізнесу капіталовкладення окупляться впродовж 2 років 2 місяців.



Ризики та шляхи їх МІНІМІЗАЦІЇ
До можливих ризиків реалізації цього бізнес-проекту належать:

політичні (нестабільність політичної влади, зміна законодавства тощо);

господарські, зокрема:

виробничий ризик, пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх зобов’язань за контрактом або договором із замовником;

фінансовий ризик, пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх фінансових обов’язків перед інвесторами;

інвестиційний ризик, пов'язаний з можливістю знецінення інвестиційно-фінансового портфеля;

валютний ризик, пов'язаний з можливістю коливань ринкових ставок гривні та інших курсів валют;

юридичний ризик, пов'язаний з неправильним чи неправомірним оформленням документів, укладанням угод;

страховий ризик, ризик страхової компанії, пов'язаний з адекватністю формування страхових тарифів;

інноваційний ризик, ризик відхилення від мети в разі вкладання коштів у виробництво інноваційного продукту, науково-дослідні та конструкторські роботи;

форс-мажорні обставини (ризики стихійних лих, втрати майна при пожежі тощо).

Одним із видів господарського ризику є маркетинговий ризик, що є ключовим в умовах ринкових відносин. Він зумовлений невизначеністю попиту на продукцію та на ефективність діяльності підприємства. Не менш небезпечним є ризик зміни цін. Однак, якщо у втратах підприємства від відсутності попиту на продукцію, що випускається, винним цілком і повністю можна вважати саме ж підприємство, то втрати від коливання цін часто пов’язані з об’єктивними і не передбачуваними процесами в економіці країни або ряду країн.




Додаток 7

бізнес-план
зі СТВОРЕННЯ МІНІ-ЗАВОДУ

З ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА

СУМИ 2011


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   21




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет