Розпорядження голови обласної державної адміністрації 20. 05. 2011 м. Суми №364 Про проект Програми розвитку

ЗМІСТ

На початку 1991 року бурякоцукровий комплекс в Україні мав у своєму складі: 192 цукрових заводи, 5 рафінадних заводів, 135 насінницьких господарств, 4 насіннєві заводи, понад 8 тис. колективних господарств, які вирощували цукрові буряки, 10 кар’єрів з видобування вапняного каменю,

Кількість зайнятих у бурякоцукровому комплексі становила понад 1,5 млн. осіб. Україна займала провідне місце у світі за площами посіву цукрових буряків (1,6 млн. га) та у виробництві цукру з цукрових буряків – понад 5 млн. тонн, що складало 10 відсотків світового виробництва бурякового цукру, і входила до числа провідних його експортерів.

За останні роки значно скоротилось виробництво цукру. За попередніми даними у 2010 році обсяги виробництва солодкого піску становитимуть
1,6 млн тонн. На сьогодні Україна з експортера перетворилася на виробника цукру, який забезпечує лише власні потреби (щорічна потреба України в цукрі становить 1,7-1,8 млн тонн цукру). Споживання цукру населенням України скоротилося з 50 кілограм на душу населення в рік в 90-ті роки минулого століття до 30 кілограм в останні роки.

На протязі останніх майже 20-ти років в Україні не побудовано жодного нового цукрового заводу. Останні цукрові заводи, побудовані в минулому столітті (в середині 80-х років), - це заводи добовою потужністю 6 тис.тонн переробки буряків за добу – в Вінницькій області (Крижопільський), в Кіровоградській (Добровеличківський) і в Хмельницькій області (Деражнянський).

В Сумській області також становище галузі є досить складним і напруженим. Скоротилася кількість бурякосійних підприємств, отже і зменшилось виробництво буряків. Так, в 2010 році в площі під цукровими буряками становили 14,5 тис.га, що у 8 разів менше, ніж у 1990 році, та майже в 4 рази менше, ніж в 2006 році. Урожайність цукрових буряків зменшилася з
389 ц/га у 2009 році до 232 ц/га. Відповідно валовий збір за період
1990-2010 роки також скоротився у 8,8 рази з 2972 тис.тонн у 1990 році до
336 тис.тонн у 2010 році. В 1990 році працювало 17 цукрових заводів, в
2006 році – 6, в 2008-2009 роках у регіоні цукор не вироблявся. Причиною цього стало припинення діяльності цукрових заводів через нестабільний фінансовий стан. Проте сільськогосподарські підприємства та дрібні господарства продовжували вирощувати цукрові буряки. У 2008 році з площі 9,6 тис. га було отримано 329 тис. тонн солодких коренів, що на 35% менше в порівнянні з попереднім роком. Товарна частина вирощеного врожаю повністю реалізовувалася за межі області.

У 2010 році на Сумщині проведено реконструкцію та відновлено переробку цукрових буряків на 2-х цукрових заводах загальною потужністю 3950 тонн цукрового буряку на добу.

Виходячи з того, що матеріально-технічна база цукрової промисловості фізично та морально зношена та помітно відстає від рівня її розвитку в країнах з розвиненим бурякоцукровим виробництвом, вважаємо доцільно будівництво цукрового заводу потужністю 6000 тонн переробки цукрових буряків за добу.

Оптимальним місцем розташування заводу вважаємо Буринський район, а саме місце раніше існуючого цукрового заводу. По-перше, цукровий завод буде завантажений сировиною через потужну сировинну базу. По-друге, на території залишилися поля фільтрації, жомні ями. По-третє, у даного підприємства широко розвинена мережа під’їзних шляхів: автошляхи і залізниця. Ставок, що знаходиться поряд з цукровим заводом, можна використовувати як аварійну водойму. Варто зазначити, що саме тут наявні висококваліфіковані кадри – досвідчені спеціалісти, які раніше працювали на Буринському цукровому заводі.

При будівництві цукрового заводу необхідна підтримка органів місцевої влади та самоврядування, оскільки від впровадження такого проекту виграють всі його учасники. Для влади буде позитивним фактор соціально-економічного зростання адміністративно-територіальної одиниці завдяки створенню робочих місць, збільшенню надходжень до бюджету, задоволенню потреб споживачів тощо.

Вважаємо цукровий завод потужністю 6000 тонн переробки сировини за добу займе провідне місце в даній галузі за допомогою виробництва цукру з цукрових буряків, що дозволить забезпечувати населення якісним цукром, а також вийти на світові ринки. Результати впровадження такого проекту матимуть як економічну доцільність так і соціальне значення.

Таблиця 1

Характеристика цукрового заводу

Показники	Значення
Продуктивність за сировиною, т/добу	6000
Вихід цукру, %	12,5
Вихід сирого жому , т/добу (80%)	4800
Вихід сухого жому, т/добу (10%)	600
Вихід меляси, т/добу (4%)	240

Процес виробництва цукру-піску з цукрового буряка складається з таких основних виробничих операцій:

очистка і миття цукрового буряка;

подрібнення буряка і сокодобування;

очистка дифузійного соку;

згущення соку в сироп (вміст сухих речовин 68%);

уварювання і кристалізація

центрифугування утілю (мокрий цукор);

сушка, охолодження і упаковка цукру.

Типова схема виробництва цукру-піску, що застосовується на більшості підприємств цукрової промисловості України, містить такі технологічні операції: безперервне знецукрення бурякової стружки, пресування жому, повернення всієї жомопресової води в дифузійну установку, вапняково-вуглекислотне очищення дифузійного соку, три кристалізації та афінацію жовтого цукру ІІІ кристалізації.

Для виготовлення цукрових виробів необхідні такі види сировини:

цукровий буряк (доставка автотранспортом від сільськогосподарських виробників, які знаходяться в окрузі даного підприємства);

кам'яне вугілля (доставка залізницею із Донбасу);

камінь вапняковий (доставка залізницею із Донбасу);

сірка.
МАРКЕТИНГОВИЙ ПЛАН
Буринський цукровий завод планує проводить широку маркетингову діяльність щодо своєї продукції.

Жом відпускається сільськогосподарським підприємствам і служить кормом для худоби. Меляса реалізується на підприємствах спиртової галузі для виготовлення стратегічного продукту - спирту, а також для виготовлення кормових та хлібопекарських дріжджів, лимонної кислоти і частково для корму великої рогатої худоби.

Так як підприємство орієнтовано на всі сегменти ринку, тобто спрямовує свою продукцію на всіх споживачів, то збут і реалізація цукру проходить через декілька каналів збуту: оптова і роздрібна торгівля без участі посередників, а також за їх допомогою. Підприємство намагатиметься забезпечити наявність своїх товарів у якнайбільшій кількості торгових точок.

Привабливим каналом збуту продукції є її постачання на харчопереробні підприємства (кондитерські фабрики, спиртові заводи, консервні заводи тощо). Це привабливий канал збут для великих обсягів продукції на постійній основі, який задовольнятиме як виробника так і споживача цукру. При цьому необхідно передбачити технічні умови поставки продукції, зокрема відповідність до температурних режимів, санітарних вимог, що впливатиме на кінцеву якість товару.

Готова продукція має бути упакована з урахуванням зручності для споживачів, забезпечення безпечності та збереження якості продукції.

З метою стимулювання збуту продукції застосовуються різноманітні засоби реклами, а саме: радіо, телебачення, преса (місцева, регіональна), зовнішня реклама тощо.

Таблиця 2

Упаковка продукції

Продукція	Упаковка	Вага од. продукції, кг
Цукор-пісок	поліпропілен, мішки	50,0
Цукор-пісок	поліпропілен, мішки	10,0
Цукор-пісок	поліетилен, пакет	1,0
Жом сухий	паперові мішки	30,0

З урахуванням ситуації на ринку цукру оптово-відпускні ціни на готову продукцію проектного підприємства становитимуть: на цукор – 7,5 грн/кг, жом гранульований 1,80 грн/кг, меляса – 750 грн/т.

Таблиця 3
Виручка від реалізації продукції

Продукція	Річний обсяг продажу, тис. тонн	Оптово-відпускна ціна, грн/т	Виручка, млн. грн.
Цукор-пісок	80	7500	600
Жом сухий сухий гранульований	0,6	1800	108
Меляса	26,4	750	19,8
Всього	х	х	727,8

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН
На підприємстві працюватиме близько 447 осіб персоналу, 27 з яких керівники, 20 спеціалісти, 32 службовці, 303 виробничі працівники.

У період міжсезонного простою половина персоналу підприємства тимчасово звільняються, решта задіяні у ремонтних роботах.

Заробітна плата виробничих робітників залежить від виробітку, а управлінського персоналу від розміру посадового окладу. Для стимулювання праці плануємо виплачувати премії, доплати, надбавки як в грошовій так і матеріальній формі.

Значний вплив на загальні витрати має оплата праці персоналу. Для забезпечення безперебійної роботи заводу в період сокодобування необхідно мати 447 осіб персоналу, у період міжсезонного простою приблизно 199 осіб. Річний фонд оплати праці складає 3910850 гривень.

Таблиця 4

Витрати на персонал

Персонал	Чисельність, (вересень-грудень),чол.	Чисельність (січень-серпень), чол.	Річний фонд оплати праці з нарахуваннями, грн
Промислово-виробничий персонал, осіб в т.ч.:	403	178	3509050
робітники	303	120	2282400
молодший обслуговуючий персонал	3	3	36000
охорона	18	18	259200
керівники	27	12	476250
спеціалісти	20	9	227200
службовці	32	16	228000
Не промислова група, осіб	44	21	401800
Всього	447	199	3910850

ФІНАНСОВИЙ ПЛАН
Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) – це розрахунок економічної доцільності здійснення проекту, заснований на порівняльній оцінці витрат і результатів ефективності використання, а також строку окупності вкладень. Вартість техніко-економічного обґрунтування приблизно 1,89 млн. гривень, проектно-кошторисної документації на будівництво заводу – 11,3 млн. гривень, проекту організації робіт – 2,3 млн. гривень, конструкторської документації на технологічне обладнання і системи автоматизації – 20,4 млн. гривень, будівельно-монтажних робіт – 132,3 млн. гривень, технологічного обладнання і систем автоматизації – 76,95 млн. гривень, загальнопромислового обладнання – 11,07 млн. гривень, монтажу обладнання і систем автоматизації –
21 млн. гривень, пусконалагоджувальних робіт – 11,19 млн. гривень, інших робіт та витрат, в т.ч. транспортно-складських, канцелярських –
7,92 млн. гривень.

Всього будівництво цукрового заводу з придбанням обладнання і систем автоматизації потребує 296,32 млн. гривень.

Таблиця 5

Інвестиції

Основною статтею виробничих витрат є придбання сировини. Цукрові буряки плануємо придбавати у сільськогосподарських підприємств Буринського, Білопільського, Путивльського, Конотопського, Недригайлівського, Роменського районів.

Мінімальна ціна на цукровий буряк визначається постановою Кабінету міністрів. Згідно цього документу Україна підвищила мінімальні ціни на цукровий буряк на 16,3% - з 291,66 грн/т до 339,24 грн/т (без ПДВ). Мінімальна ціна на цукор встановлена на рівні 4925 грн/т (без ПДВ)

З урахуванням мінімальної ціни на цукрові буряки, потреби в сировині – 660 тис. т/сезон, можливі витрати за цією статтею становитимуть –

Потреба в допоміжних матеріалах, таких як вапняковий камінь, фільтраційне полотно, інші допоміжні матеріали становитиме

Річна потреба в паливі та енергії на технологічні цілі складатиме

Таблиця 6

Виробничі витрати

Статті витрат	Сума, тис. грн
Сировина (цукрові буряки)	244359
Допоміжні матеріали (вапняковий камінь, фільтраційне полотно, інші допоміжні матеріали)	9324,2
Оплата праці, нарахування	3910,9
Паливо і енергія на технологічні цілі	22506,7
Пально-мастильні матеріали	9645,7
Утримання та експлуатація обладнання	23149,8
Загальногосподарські витрати	7330,7
Загальновиробничі витрати	18262,6
Інші витрати	4179,8
Всього	342669,4

На утримання та експлуатацію обладнання передбачається виділяти 23149,8 тис. грн/рік. Загальногосподарські та загальновиробничі витрати складатимуть 7330,7 та 18262,6 тис. гривень відповідно. Інші витрати оцінюються на рівні 4179,8 тис. гривень. Загальні річні витрати оцінюються на рівні 349,3 млн. гривень.

Ефективність діяльності

Показники	Сума, млн. грн
Виручка (доход)	727,8
Загальні витрати	342,7
Податок на додану вартість	121,3
Валовий прибуток	263,8
Податок на прибуток (23%)	60,7
Плата за користуванням кредитом	110,8
Чистий прибуток	92,3
Рентабельність, %	27
Термін окупності, роки	7

Доцільність проекту визначається, виходячи з розміру отриманого прибутку та терміну окупності капіталовкладень. З урахуванням вищезазначених цін реалізації цукру, доход (виручка) від його продажу становитиме 727,8 млн. гривень. При цьому, чистий прибуток за підсумками річної діяльності планується на рівні 92,3 млн. гривень. Рентабельність виробництва дорівнюватиме 27%. При збереженні такого рівня доходності бізнесу капіталовкладення окупляться впродовж 7 років.

До основних ризиків можна віднести:

ризики, пов'язані із системою взаємодії з партнерами та контрагентами;

ризики, пов'язані із не передбачуваною конкуренцією;

ризики, пов'язані із невчасною доставкою сировини та матеріалів;

ризики непередбачених витрат і збільшення кошторису;

ризики, пов'язані із впровадженням інновацій тощо.

Щоб запобігти цим ризикам на підприємстві потрібно встановити жорсткий контроль за постачанням сировини і матеріалів, проводити постійний аналіз діяльності конкурентів, вести безперервний нагляд за виробництвом, аби запобігти не передбачуваних витрат. Потрібно тісно взаємодіяти і тримати міцний зв'язок з партнерами та контрагентами, щоб запобігти виникненню конфліктних ситуацій.

ЗОНІ ЦУКРОВОГО ЗАВОДУ