Найдовшою тушею характеризувалися свині 3 групи – 94,0 см, що на 5,0 (1 група) – 0,4 см (4 група) більше. Так як м’ясність свиней завжди знаходиться у негативній кореляції з товщиною сала, то у свиней, у яких в більшій мірі виражені м’ясні якості, менша товщини сала.
Ефект схрещування проявився і по розвитку такої ознаки, як маса окосту. Кращими були представники 3 групи. Помісі 4 групи поступалися як своїм ровесникам 3 групи, так і чистопородним ровесникам породи ландрас.
Аналогічна закономірність встановлена і по площі м’язевого “вічка”.
У наших дослідженнях одним з основних методів збільшення продуктивності тварин і виробництва продукції тваринництва є використання такого методу розведення, як схрещування (табл. 6).
6. Економічна ефективність відгодівлі свиней різних генотипів
Показники |
Генотипи
|
ВБ
|
Л
|
1/2ВБ+
1/2Л
|
1/4ВБ+
3/4Л
| Поставлено на відгодівлю свиней, голів |
25
|
25
|
25
|
25
|
Жива маса 1 голови, кг:
при постановці на відгодівлю
|
35,6
|
37,8
|
39,5
|
38,5
|
при знятті з відгодівлі
|
100
|
100
|
100
|
100
|
Вік досягнення живої маси 100 кг, днів
|
216,1
|
211,5
|
206,4
|
208,9
|
Отримано приросту живої маси, всього кг
|
1610
|
1555
|
1513
|
1538
|
Забійний вихід, %
|
69,5
|
71,8
|
75,3
|
74,3
|
Повна собівартість отриманого приросту, грн.
|
5852,83
|
5652,89
|
5500,21
|
5591,09
|
Ціна реалізації (з урахуванням швидкостиглості та забійного виходу), грн.
|
6145,69
|
6266,52
|
6548,76
|
6489,32
|
Прибуток (+), збиток (-), грн.
|
292,86
|
613,63
|
1048,55
|
898,23
|
у т.ч. в розрахунку на 1 голову, грн.
|
11,71
|
24,55
|
41,94
|
35,93
|
В розрахунку на 1 голову молодняку на відгодівлі найбільший прибуток було отримано від свиней генотипу 1/2ВБ+1/2Л – 41,94 грн. Даний показник в порівнянні з представниками інших генотипів був більшим на 30,23 грн.(1 група, велика біла порода), на 17,39 грн. (2 група, порода ландрас) і на 6,01 грн. (4 група, помісі 1/4ВБ+3/4Л).
Висновки. 1. Використовувати в широких масштабах промислове схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами породи ландрас з подальшою відгодівлею помісного молодняку.
Література
-
Коваленко Б.П. Забійні якості чистопородних свиней // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. –Х.: РВВ ХДЗВА, 2009. –Вип.18. –Ч.1 „Сільськогосподарські науки”. –С.70-74.
-
Рибалко В.П. Стан розвитку і наукового забезпечення галузі свинарства в Україні // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. –Х.: Золоті сторінки, 2007. –Вип. 15(40). –Ч.1. Сільськогосподарські науки. –Т.2. –С.160-164.
УДК 636.4.082
ВІДТВОРЕННЯ СВИНЕЙ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ В УМОВАХ ТОВАРИСТВА – АНАЛІЗ, ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
Кононенко Н.П., студентка 5 курсу технологічного відділення ФЗН
Коваленко Б.П., професор ХДЗВА, науковий керівник
Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність досліджень. В Україні свиня споконвіку вважалася годувальницею та джерелом прибутку селянської родини і майже ніколи не була збитковою у дбайливого господаря. Свинарство є національною галуззю нашого сільськогосподарського виробництва. Були часи, коли свинина в загальному виробництві м’яса наближалось до 58% [1].
Світовий досвід засвідчує, що закономірним процесом для всіх цивілізованих країн є розвиток свинарства на індивідуальній основі при розумній концентрації виробництва. Тому створення ефективно діючих фермерських господарств потребує значних капітальних витрат на їх організацію і налагодження системи сервісних послуг і не слід найближчим часом розраховувати на їх вагомий внесок у загальний обсяг виробництва товарної свинини [2,3].
Мета досліджень. У зв’зку з наведеним перед нами була поставлена мета – провести аналіз деяких елементів технології виробництва свинини в умовах ТОВ „Красноградський млин” Красноградського району Харківської області.
В господарстві свиноматок до парування готують ще в підсосний період. Для цього годівлю і утримання їх організовано так, щоб за період підсису витрати в живій масі були мінімальними.
В нормальних умовах дорослі матки за період поросності збільшують живу масу на 35-40 кг, присередньодобовому прирості 350 г, а молоді матки, які ростуть, відповідно на 45-50 кг при 400 г середньодобового приросту.
Годівля та утримання поросних свиноматок в господарстві повноцінне, нормоване. На кожні 100 кг живої маси при середній вгодованості згодовують кормів: маткам до 2-х років – 1,5 к.од. в першу половину поросності і 2 к.од. - в другу половину поросності, а молодим ростучим маткам ці норми збільшуються згідно періодів поросності до 2 – 2,5 кормових одиниць.
В господарстві при вирощенні ремонтних свинок великої білої породи застосовується концентратний тип годівлі (табл. 1).
Як бачимо, фактичний раціон годівлі піддослідних свинок в період вирощування та поросності в основному відповідає існуючим нормам.
Відтворні якості свиноматок є головною ознакою, оскільки від її розвитку залежить діяльність всього господарства.
Оптимальним віком першого запліднення для свиней більшості порід є 9-10 місяців при живій масі кнурців 135–150 кг, свинок - 120-140 кг.
Тривалість племінного використання свиноматок у племінних господарствах сягає 5 рокам, де рівень вибракування складає 20-24%.
1. Раціон піддослідних тварин
Корми
|
В період вирощу-вання
|
В період поросності
|
1-ша поло-вина
|
2-га поло-вина
|
В середньому
|
Комбікорм
|
2,4
|
2,8
|
2,5
|
2,7
|
Трав’яна мука
|
0,4
|
-
|
0,6
|
0,2
|
Відвійки
|
0,1
|
0,05
|
0,1
|
0,07
|
Крейда
|
0,02
|
0,02
|
0,05
|
0,03
|
Сіль (г)
|
16,8
|
19,6
|
17,5
|
19,0
|
В раціоні знаходиться: Кормових одиниць
|
2,73
|
3,11
|
2,44
|
3,05
|
Обмінної енергії, Мдж
|
28,4
|
32,3
|
30,6
|
31,7
|
Перетравного протеїну
|
278
|
328
|
334
|
322
|
На 1 корм.од. пер. протеїну, г
|
102
|
106
|
114
|
110
|
Сухої речовини
|
2300
|
2544
|
2670
|
2595
|
Клітковини, г
|
138
|
160
|
224
|
184
|
Кальцію, г
|
26,6
|
25,3
|
34,5
|
31,6
|
Фосфору, г
|
15,8
|
16,4
|
25,1
|
19,2
|
Лізину, г
|
17,8
|
26,1
|
27,5
|
26,9
|
Метіоніну, г
|
10,3
|
14,5
|
14,9
|
14,6
|
Достарыңызбен бөлісу: |