Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Голограми 155
| 154 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
мість поля зору, на якому сходяться лінії, ви опиняєтеся у перевернутій глибині, яка пере творює вас самих на точку сходження... По трібно, щоб рельєф впадав вам у вічі, як у ви падку з трамвайним вагоном чи фігурами на шахівниці. Виходячи з цього, лишається з'я сувати, якого типу предмети чи форми бу дуть "гологенічними", адже голограма не бі льше призначень для продукування тривимі рного кіно, ніж кіно призначалося для відтво рення театру або фотографія — для повто рення змісту живопису. У голограмі, як і в історії з клонами, пред метом безжального цькування є уявна аура копії. Подібність — це мрія і має залишатися нею, аби могла існувати мінімальна ілюзія та сцена для уявного. Ніколи не слід приставати до реального, до точної подібності світу до самого себе, суб'єкта до самого себе. Тому що тоді зникає відображення. Ніколи не слід приставати до копії, тому що тоді зникає ду алістичний зв'язок і разом з ним уся споку сливість. Тож у випадку з голограмою, як і з клоном, ми маємо справу з оберненою споку сою і з оберненим зачаруванням, зумовлени ми кінцем ілюзії, сцени, таїни, який настає внаслідок матеріалізованої проекції всієї на явної щодо суб'єкта інформації, внаслідок матеріалізованої проникності. Після фантазму бачити себе (дзеркало, фо тографія) настає черга фантазму, зосередже ного на тому, щоб отримати змогу інспекту вати себе самого, особливо ж бути прони кним, проходити крізь власне спектральне ті ло, — і будь-який голографічний предмет стає передусім променистою ектоплазмою вашого власного тіла. Однак це означає яко юсь мірою кінець естетики та тріумф меді уму, точно так, як це відбувається із стерео- Голограми 155 фонією, котра в околицях своєї технологі чності, власне, кладе край чарівності та розу мінню музики. Голограма, власне, не дає розуміння ілюзії реальності (розуміння природи спокуси, по стійного звертання, за правилом функціону вання видимого, до алюзії та еліпсису прису тності). Натомість її охоплює непереборний потяг, потяг пристати до копії. Якщо світ, за Махом, це те, чому немає копії, немає дзер кального еквівалента, тоді у випадку з голо грамою ми вже перебуваємо віртуально в ін шому світі — у тому, який є лише дзеркаль ним еквівалентом цього світу. Але чим є ос танній? Голограма, та, про яку ми раніше постійно мріяли (голограми, які ми маємо, — це лише жалюгідні саморобки), хвилює, викликає за паморочення можливістю перейти на інший бік нашого власного тіла, пристати до копії, променистого клона чи мертвого близнюка, який ніколи не народжувався замість нас і який пильнує за нами, вдаючись до антици пації. Голограма — довершений образ і кінець уявного. Чи, радше, ніякий не образ — спра вжнім медіумом виступає лазер, концентро ване, квінтесоване світло, світло, що переста ло сприйматися зором або відбиватися, абст рактне світло симуляції. Лазер/скальпель. Світлова хірургія, спрямована в цьому місці на оперування копії: вас оперують з метою видалення копії, так само, якби вас оперува ли задля видалення пухлини. Копію, яка хо валася всередині вас (вашого тіла, вашого не свідомого?) і таємна форма якої якраз і живи ла ваше уявне, за умови, що вона лишати меться таємною, цю копію видаляють за до- |