Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
| 150 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
Історія клонів 151 погляду, іманентне тіло без змін, без інсцену вань, без трансцендентності, тіло, приречене на імплозивний метаболізм церебральних та ендокринних виділень, тіло чуттєве, однак не чутливе, через свою замкненість винятково на внутрішніх терміналах, а не на предметах перцепції (ось через що його можна замкну ти у "фіктивній", нульовій чуттєвості, досить лише від'єднати його від його власних сенсор них закінчень, не зачіпаючи навколишній світ), тіло, вже однорідне на цій стадії такти льної пластичності, ментальної гнучкості, всебічного психотропізму, вже близьке до ядерно-генетичної маніпуляції, тобто до аб солютної втрати образу, тіло, репрезентація якого неможлива ні для інших, ні для нього самого, тіло, позбавлене свого буття і свого сенсу внаслідок перетворення на генетичну форму або внаслідок біохімічної мінливості: точка неповернення, апофеоз технології, що сама теж стала інтерстиційною та молекуля рною. П р и м і т к а Слід мати на увазі, що проліферація ра кових клітин — це також мовчазна непокора приписам генетичного коду. Рак, якщо його аналізувати з точки зору логіки, властивої інформаційному ядерному баченню живих іс тот, також є його жахливим розростанням і запереченням, адже веде до повної дезін формації та розпаду. "Революційна" пато логія втрати органічного зв'язку, сказав би Ричард Пінхас—лш- його працю "Фікції"" ("Синоптичні замітки з приводу загадкової біди"). Ентропічна маячня організмів, які тинної організації. Марно запитувати себе, чи рак є хворобою капіталістичної ери. Саме хвороба керує насправді всією сучасною па тологією, тому що вона — сама форма віру лентності коду: крайня надмірність тих са мих сигналів, крайня надмірність тих самих клітин. Разом із незворотним технологічним "по ступом" змінюється сцена тіла: коли ми ру хаємося від засмаги на сонці, що вже відпові дає штучному використанню природного се редовища, тобто перетворенню цього середо вища на тілесний протез (саме тіло стає си мульованим, але де його правда?), — до за смаги в домашніх умовах за допомогою йо- дової лампи (це ще добра стара механічна техніка) — до засмаги за допомогою пігулки та гормональних препаратів (хімічний про тез, що ковтається) — і, на закінчення, до за смаги, отриманої внаслідок втручання у гене тичну формулу (стадія незрівнянно більш просунута, але йдеться все-таки про протез: просто він остаточно інтегрований, і при цьо му не задіяні ні поверхня, ні отвори тіла), ми маємо справу з різними тілами. Метаморфо зи зазнає вся загальна схема. Традиційний протез, який призначений для відновлення ураженого органа, нічого не змінює в загаль ній моделі тіла. Пересаджені органи також належать ще до цього порядку. Але що мо жна сказати про ментальне моделювання за допомогою психотропних засобів і наркоти ків? Вони змінюють саму сцену тіла. Психо тропне тіло — це тіло, змодельоване "зсере дини", поза перспективним простором репре зентації, дзеркала та дискурсу. Мовчазне, ме нтальне, вже молекулярне (і аж ніяк не дзе ркальне) тіло, що зазнає прямих метаболі чних перетворень, без посередництва дії чи |