Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних закладах Чернівецької області


ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО МОТИВОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНЯТ



бет11/43
Дата16.07.2016
өлшемі1.39 Mb.
#202157
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   43

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО МОТИВОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНЯТ

Організація взаємодії дошкільнят з об'єктами природи у довкіллі потребує аналізу й урахування основних закономірностей їхньої діяльності. Дитині змалечку притаманна активність, яка проявляється у рухових діях. У перші роки життя малюка не мета спрямовує його дії, а самі дії підказують мету. У три-чотирирічного дошкільняти ще недостатньо розвинута здатність контролювати себе. Здатність діяти послідовно й цілеспрямовано формується поступово й поетапно. Спочатку наслідуються дії та поведінка дорослих. На наступному етапі діти вчаться виконувати нескладні й зрозумілі їм дії та доручення. У такий спосіб виявляється їхня природна активність, нагромаджується життєвий досвід, розвиваються вольові якості. Оскільки ж її рухи та вчинки ще слабко узгоджуються, дії непослідовні, обсяг знань та вмінь недостатній, то будь-яка її діяльність потребує цілеспрямованого впливу дорослого. Тут чимало важать схвалення проявів самостійності, наполегливості, прищеплення віри в себе, самоповаги, навчання самоконтролю та самооцінки.

Активність дитини доцільніше розвивати у пізнавальній діяльності. Її основними видами є спостереження, пошукова робота, екологічне моделювання. Уміння організовувати спостереження залежить від достатньої кількості систематизованих знань та їх усвідомлення дитиною. . За даними науковців, найбільш значущими в організації цього процесу є такі моменти:

● зміст спостережень за живими істотами складають: їхній зовнішній вигляд; способи функціювання (поведінка); компоненти середовища існування та особливі ознаки, які допомагають пристосовуватися до нього; взаємодія з іншими живими істотами та людьми;

● “порції”, що дає змогу поступово й ґрунтовно засвоювати їх;

● з певної теми проводяться протягом одного-трьох місяців з невеликими інтервалами в часі, завдяки чому в дитини формуються пізнавальний інтерес, емоційний досвід.

Психолого-педагогічними дослідженнями встановлено, що за допомогою просторових та графічних моделей у дитини досить легко формуються орієнтувальні вміння, інтелектуальні та практичні дії, розвиваються розумові процеси. Розвиткові продуктивної та інтелектуальної діяльності дошкільнят сприяє графічне моделювання. На основі графічного моделювання розробляються й різного типу календарі спостережень за явищами природи. Робота з календарем інтенсивно сприяє розвиткові образного мислення, актуалізує сприйняті образи, дає змогу матеріалізувати прояви активності дітей. Відтак пізнання стає цілеспрямованим і набуває характерних ознак діяльності.

За допомогою моделей-шкал демонструють різні аспекти будови рослини: колір, розмір, характер поверхні, форму, кількість окремих частин. Це дає дітям змогу сприймати й характеризувати її за кількома ознаками водночас.

Щоб сформувати в дитини чутливість до естетичних якостей природи, потрібне цілеспрямоване керівництво з боку дорослих, яке передбачає спілкування, спільні спостереження. Дошкільнята опановують технологію естетичної взаємодії, втілюючи свої враження у малюнках, конструкціях, аплікації, у пластичних рухах, літературній творчості, театралізуванні. Діяльність естетичного спрямування закладає підґрунтя для розвитку естетичних потреб, які стимулюють відповідну поведінку в природі.

Основна форма вияву активності дошкільняти – гра, яка водночас є для нього й головним способом пізнання зовнішнього світу. Дитину захоплює здебільшого сам ігровий процес; від трьох-чотирьох років з’являються епізодичні, а від п’яти-шести – систематичніші цільові задуми й планомірне їх виконання. Важливим моментом у їх організації є збереження структурних елементів гри: зосередження уваги на суто ігрових завданнях, дотримання ігрових правил, відсутність суворого контролю ігрових дій тощо. Екологізація сюжетно-рольової гри як самостійного виду дитячої діяльності вимагає дотримання певних умов. Сюди входять набуття дошкільнятами знань про навколишню дійсність та оволодіння способами використання їх в іграх, що дає змогу використовувати сюжетно-рольову гру у процесі екологічного виховання.

Для створення ігрової мотивації та опосередкованого навчання дошкільнят використовуються й інші види ігор, зокрема, ігри з правилами – сюжетно-рухливі, рухливі, настільно-друковані, словесні, де носієм ігрових умінь є дорослий.

Праця у природі як самостійна діяльність дитини неоднозначно оцінюється в дошкільній педагогіці та психології. Догляд за живими істотами потребує певних знань про умови їхньої життєдіяльності та навичок виконання практичних дій. Недостатність або відсутність у дитини відповідних знань може заподіяти шкоду (нехай і ненавмисну) утримуваній істоті, а негативний наслідок спричинює знищення інтересу до цього виду діяльності. Турбота про живих істот потребує розвиненого почуття відповідальності, відчуття значущості своїх дій, їх систематичності. Примусове залучення всіх вихованців до чергування в куточку природи, до роботи на ділянках знижує педагогічну цінність цих заходів. Кожна дитина повинна сама обирати час, тривалість й зміст діяльності.Важливим моментом організації праці дитини у природі є не її участь в окремих етапах трудового процесу, а можливість простежити наслідки своєї роботи від початку до кінця.

Серед мотивів екологічно доцільної поведінки передусім варто виокремити прагнення дитини діяти так, як діє авторитетний для неї дорослий. Бажання заслужити його прихильність і схвалення спонукають дотримуватися узвичаєних правил поведінки. З ускладненням діяльності, з набуттям індивідуального досвіду активізуються пізнавальні, естетичні, морально-ціннісні мотиви, які й спрямовують поведінку дітей у природному довкіллі.

У становленні екокультури слід орієнтуватися на програмну мету екологічного виховання, передусім на його гуманістичну складову: ставлення до природи є ставленням до самого себе, адже людина і природа якнайтісніше взаємопов’язані. Саме це дає повноцінне відчуття сенсу й неповторності життя.



Інна Гергелійник, дитячо-юнацький центр, смт. Кельменці

РОЛЬ ЕКСКУРСІЙ В ЕКОЛОГІЧНОМУ ВИХОВАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Екскурсії – один з видів занять і основна форма організації роботи з екологічного виховання, одна з трудомістких і складних форм навчання. Проводяться екскурсії поза начальним закладом. Це свого роду заняття під відкритим небом.

Перевага екскурсій в тому, що вони дозволяють у природній обстановці познайомити дітей з об'єктами і явищами природи.

На екскурсіях діти знайомляться з рослинами, тваринами та умовами їх проживання, а це сприяє утворенню первинних уявлень про взаємозв'язки у природі. Екскурсії сприяють розвитку спостережливості, виникненню інтересу до природи.

Велика роль екскурсій в естетичному вихованні дітей. Краса природи, що оточує їх, викликає глибокі переживання, сприяє розвитку естетичних почуттів. Екскурсії в природу пов'язані з перебуванням дітей на повітрі, з рухом, що сприяє зміцненню здоров'я. Перебуваючи в лісі, на березі річки, діти збирають різноманітний матеріал для подальших спостережень і робіт в кабінеті, в куточку живої природи (рослини, гілки дерев і чагарників, черепашки і т. д.).

Як писав В. О. Сухомлинський, у дитини необхідно виховувати любов «до всього, що не може жити без ласкавої людської руки, без чутливого людського серця».

Завдання освітнього компоненту екскурсії полягають в освоєнні дітьми системи екологічних уявлень і елементарних (предметних) понять про природу.

Розвиваючий компонент екскурсій стимулює формування:

- навичок спостереження і спостережливості як такої;

- сенсорних здібностей (уміння бачити різноманітні ознаки об'єктів: колір і його відтінки, просторове розташування, різноманітність форм, фактури тощо);

- розумових процесів (аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації, вміння встановлювати зв'язки, різні за характером і ступеня складності);

- уяви та творчих здібностей.

При розробці екскурсії важливо ставити і вирішувати комплекс завдань виховного, освітнього і розвиваючого характеру.

За характером вирішуваних педагогічних завдань можна виділити чотири різновиди екскурсій: природознавча, екологічна, на сільськогосподарський об'єкт, екскурсія естетичного характеру.

Природознавча екскурсія традиційно вирішує завдання знайомства з природою, тобто накопичення уявлень про різноманітність об'єктів живої природи та їх характерні особливості. Природознавча екскурсія включає вступну бесіду, колективне спостереження, індивідуальні самостійні дитячі спостереження та збір природного матеріалу, ігри із зібраним матеріалом, заключну частину, де керівник гуртка, підбиваючи підсумок, звертає увагу дітей на загальну картину природи. Побудова екскурсій і послідовність їх проведення варіюються залежно від програми гуртка та від сезону.

Основна частина екскурсії – колективне спостереження. Тут вирішуються основні програмні завдання заняття. Керівник гуртка допомагає дітям підмітити і усвідомити характерні ознаки предметів і явищ. Це досягається різними прийомами. Педагог доповнює спостереження своєю розповіддю і поясненням.

Основна увага у спостереженні приділяється питанням, питанням-завданням, змушує гуртківців розглядати предмет, порівнювати, знаходити відмінність і схожість, встановлювати зв'язок між явищами природи.

Екологічна екскурсія спрямована на освоєння дітьми різноманітних біоценологічних зв'язків у світі природи:

· між органами тварин і рослин та їх функціями;

· між середовищем існування живих істот і особливостями їх будови і способу життя;

· між станом конкретних живих об'єктів та умовами їх існування;

· між різними живими істотами в одній екосистемі.

Екскурсії на сільськогосподарські об'єкти допомагають дітям освоїти уявлення про працю людей. Це екскурсії в полі (оранка, сівба, збирання врожаю), на луг (випас худоби, прибирання сіна), в сад, в город, в ягідник, на ферму, в оранжерею, на виставки квітів, птахів, риб, в зоопарк та ін . Відвідування цих об'єктів дає можливість показати дітям, як людина впливає на природу, вирощує рослини і тварини, доглядає за ними. Основна мета екскурсії – показати, що і для якої мети роблять люди, як використовують машини, як ставляться до своєї праці, які її результати.

Екскурсія на сільськогосподарські об'єкти починається з попередньої бесіди. Її завдання – викликати інтерес до майбутніх спостережень. У завдання самої екскурсії входить розглядання об'єктів праці (рослин, тварин) і спостереження самого процесу праці дорослих. Добре, коли по ходу екскурсії гуртківці самі виконують будь-яку справу (годують тварин, збирають колоски і т. д.). Діти беруть участь у розмові з дорослими, слухають розповідь про їх працю.

Екскурсії естетичного характеру допомагають дитині навчитися сприймати красу природи і розвивають культуру його почуттів. Використовуючи різні педагогічні прийоми, керівник гуртка сприяє тому, що діти від спілкування з природою отримують незабутні враження. У той же час завдання морального і естетичного виховання дітей можна і потрібно вирішувати при організації інших видів екскурсій.

Разом з тим, використання всіх різновидів екскурсій спрямоване на виховання любові до природи і усвідомлене і дбайливе ставлення до неї.

Підготовка керівника гуртка полягає, перш за все, у визначенні мети екскурсії і підборі програмного змісту. Намічає педагог екскурсію, виходячи з вимог програми та особливостей навколишньої місцевості.

Визначаючи місце екскурсії, керівник гуртка вибирає найкращий шлях до нього – не складний, безпечний, не відволікаючий дітей від наміченої мети. При визначенні відстані до місця екскурсії слід виходити з фізичних можливостей дітей. Як би не було знайоме педагогу місце екскурсії, необхідно за день, за два до неї оглянути його. Побувавши на місці майбутньої екскурсії, керівник гуртка уточнює маршрут, знаходить потрібні об'єкти, намічає зміст і обсяг тих знань, які повинні отримати діти по даному колі явищ, послідовність проведення окремих частин екскурсії, встановлює місця для колективних і самостійних спостережень, для відпочинку дітей. Попереднє ознайомлення з місцем майбутньої екскурсії дає можливість не тільки уточнити і конкретизувати план, а й продумати прийоми її ведення. Для того щоб екскурсія була цікавою, керівнику гуртка треба підготувати вірші, загадки, прислів'я, ігрові прийоми.

Підготовка дітей починається з повідомлення керівником гуртка мети екскурсії, завдання та інструктажу по техніці безпеки. Гуртківці повинні знати, куди підуть, навіщо, що дізнаються, що потрібно зібрати.

Вихованці повинні знати, що екскурсія – це заняття, яке проводиться не в кабінеті, а в природі і на сільськогосподарському об'єкті, тому на екскурсії необхідно бути дисциплінованим і уважним, дотримуватись правил техніки безпеки під час проведення екскурсій.

До екскурсії керівнику гуртка слід підготувати екскурсійне спорядження та обладнання для розміщення зібраного матеріалу в куточку живої природи. Добре залучити до його підготовки вихованців, це викликає у них інтерес до майбутньої екскурсії.

Знання, отримані на екскурсії, розширюються і закріплюються на заняттях, в іграх, під час спостереженнях в кутку живої природи. Відразу ж після повернення з екскурсії зібраний матеріал необхідно розмістити в куточку живої природи та організувати спостереження за ними.

Плануючи бесіду після екскурсії, керівник гуртка повинен поставити питання так, щоб у пам'яті дітей відновити весь хід екскурсії, підкреслити найбільш важливі в освітньому і виховному відношенні моменти, підвести їх до встановлення зв'язків між явищами.

Література

1. Екологічне виховання в початковій школі / Упоряд.: І.Васильченко, О.Кондратюк. – К.:Ред. Загально пед. газ., 2005. – 128 с.

2. Маневцова Л. М. Листок на долоні / Л. М. Маневцова – СПб.: Дитинство-Прес, 2004р. – 118 с.

3. Світ природи і дитина; ред. Л.М. Маневцовой, П.Г. Саморукова. – СПб.: Вид-во «Акцідент», 1998р. – 146 с.

4. Запорожан З.Є. Екологія в початковій школі. Дидактичні матеріали з методикою їх використання / З.Є. Запорожан. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 1999. – 200 с.

Валентина Граб, вчитель біології та екології, НВК «Берегометська гімназія», смт. Берегомет



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   43




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет