ПРИРОДООХОРОННА РОБОТА НА ТЕРИТОРІЇ ЗАПОВІДНИХ ОБ’ЄКТІВ – ШЛЯХ ДО РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ШКОЛЯРІВ

ПРИРОДООХОРОННА РОБОТА НА ТЕРИТОРІЇ ЗАПОВІДНИХ ОБ’ЄКТІВ – ШЛЯХ ДО РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ШКОЛЯРІВ

У найважливіших міжнародних документах останнього десятиріччя, присвячених проблемам навколишнього середовища і гармонійного розвитку людства, велика увага приділяється екологічній культурі і свідомості, інформованості людей про екологічну ситуацію в світі, регіоні, на місці проживання, їх обізнаності з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем, з концептуальними підходами до збереження біосфери і цивілізації.

Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту.

Загальноосвітня школа має найбільші можливості для розвитку екологічної культури та екологічної компетенції школярів. Учні не байдужі до проблеми бережливого ставлення до природи, усвідомлюють і розуміють її важливість, тому і працюють в екологічній групі “Горицвіт”. Кредо нашої групи – “Не будь байдужим”. Працюємо за такими напрямами:

1. 
   Екологічні дослідження: дослідження та вивчення екологічних проблем околиць наших сіл та заповідних об’єктів нашої території.
   
2. 
   Практична діяльність: участь в акціях та Всеукраїнських екологічних програмах, походах, екологічних стежинах.
   
3. 
   Пропагандистська робота: випуск листівок, проведення анкетування, складання звернень до жителів села, виступи екологічних бригад.
   

Державні пам’ятки природи місцевого значення: ботанічні – урочище «Жафино», "Чотири тополі", «Василівський яр»; гідрологічні – «Джерело Розкопинці».

Перш за все здійснюємо моніторинг стану заповідних територій, який дає нам результат для подальшої практичної роботи. А саме:

1. В урочищі “Жафино” – місце зростання адонісу звичайного або горицвіту ( від цієї назви рослини походить і назва нашої групи “Горицвіт”) – щорічний облік рослин; проведення навчальних занять у вигляді тематичних вечорів, вікторини "Чи знаєш ти рідкісні рослини?", організація навчальних екскурсій, виставка учнівських творів "Боже, землю бережи", проведення конкурсу малюнків "Природа – наш дім".

2. Члени нашого клубу ведуть постійний догляд за цінним заповідним об'єктом, свідком давнини, ботанічним заказником "Чотири тополі". Тополі білі (сріблясті), віком понад 200 років. Висота дерев – 35м, а діаметр більший 8 м: щорічно проводимо санітарну очистку крон дерев. Звільняємо територію від опалого листя та гілок. Тріщини, що утворюються на корі дерев, регулярно змащуємо садовим варом. Проводимо навчальні екскурсії та роз’яснювальні роботи серед населення з метою збереження цінних об’єктів. Випускаємо листівки, у яких звертаємось до жителів.

3. Місце, де знаходиться джерело, дуже мальовниче і приваблює відпочиваючих. Після них залишаються місця, де горіли вогнища, сміття, поламані гілки дерев. Таким же чином забруднюється струмок, що тече з джерела. Велике занепокоєння викликає зміна рівня води в джерелі. Впродовж десяти років ми ведемо заміри глибини джерела. За нашими спостереженнями, рівень води щорічно зменшується. Це підтверджується порівнянням даних з даними попередніх років. Точної причини ми не можемо знати, але робимо висновок, що зміна стану навколишньої території, її рельєфу, рослинності впливають на зміну рівня води у джерелі. Вивчали флористичний склад травостою, рясність, фенофазу, життєвість кожного виду, а також участь у травостої рідкісних рослин. Порівнювали наші дані з даними за 1995 рік і дійшли до висновку, що тенденція до зменшення рослин на досліджуваній території є катастрофічною. Відмічаємо такі негативні чинники:

• 
  не контрольована вирубка дерев;
  
• 
  знищення підліску;
  
• 
  відсутність природного самовідновлення лісу;
  
• 
  знищення трав’яного покриву, викликаного витоптуванням, випасанням худоби, розпалюванням вогнищ, на місці яких довгий час не ростуть рослини, та масове зривання весняних ефемероїдів для букетів;
  
• 
  зміна щільності та структури ґрунту.
  

Дійшли до висновку про необхідність створення карти природного заповідного фонду Сокирянського району та ознайомлення широких мас населення з цією інформацією.

Для покращення екологічної освіти серед населення весною 2011 року провели акцію “Сліди людської байдужості”. Виготовили 2 фотогазети, з якими обходили громадські місця, вулиці і звертали увагу людей, на що перетворюється довкілля внаслідок їх бездумної діяльності.

Весною 2011 року нами було проведено рейд "Джерелу – чисту воду". Очистили територію навколо джерела. Зібрали п'ятдесят консервних банок, багато поліетиленових пляшок, обгортки цукерок та інше сміття. Все це винесли і закопали.

Природоохоронна діяльність на цьому об'єкті:

- роз’яснювальна робота серед населення, особливо учнів школи;

- проводимо лекції, виставки, конференції, семінари;

- організовуємо рейди до лісу по запобіганню зривання рідкісних рослин для букетів;

- біля джерела відвели спеціальне місце для вогнища;

- виготовили попереджувальні таблиці і розставили їх на заповідній території вважаємо, що до заповідної території слід відносити не тільки джерело, а й прилеглу до нього територію, що дуже впливає на його стан.

Негативного впливу людей зазнають малі річки України. Багато з них, це вже історія, а не сучасне географії. Назви залишилися, а річок уже немає. Така ж участь чекає і на річку Коболча Сокирянського району, частина якої протікає на території с. Василівка. З кожним роком річка міліє, забрудненість зростає. Досліджували антропогенне навантаження на р.Коболча, складали шкалу коливання індексу забруднення та визначали кількісну оцінку антропогенного навантаження на річковий басейн за топографічною картою. Користувались методикою визначення шкали рангу для вирахування індексу антропогенної змінності Шишченко, Романчука і Щура. Наші практичні дії:

• 
  виявлення місць забруднень;
  
• 
  очищення берегів та дна річки від сміття;
  
• 
  спільно з виконкомом сільської ради проводили роз’яснювальні бесіди з населенням нашого села;
  
• 
  провели загальношкільну гру “Господарі – діти”;
  
• 
  очистили притоку річки, розчистили джерело, з якого витікає ця притока, цим самим збільшили його рівень води.
  

1. 
   Білявський Г.О. Основи екологічних знань / Г.О. Білявський. – К. – «Либідь»,1992. – 327с.
   
2. 
   Волошин Г.О. Оздоровчі ресурси Буковини / Г.О. Волошин, В.П. Пішак. – Чернівці, «Прут», 1992. – 173с.
   
3. 
   Горохова З.Н., Солдкова Т,І. Флора Буковини та її раціональне використання / З.Н. Горохова, Т.І. Солдкова. – «Вища школа». Львів. – 1974. – 303с.
   
4. 
   Червона книга Буковини. Тваринний світ. Том 2, частина І / І. В. Скільський [та інші] Чернівці: ДрукАрт, 2007. – 328с.
   
5. 
   Конспект флори північної Буковини / Б.К. Термена [та інші]. – Чернівці: «Прут», 1992. – 363с.
   
6. 
   Черней В.І. Проблеми охорони рідкісних та зникаючих рослин північної Буковини. Тези доповіді на науково-практичному семінарі / В.І. Черней. – Миколаїв, 1992. – С. 24-29.