НАЦІОНАЛЬНО-ЕТНІЧНІ ВІДНОСИНИ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

1 Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др.: Пер с англ. и нем. – М.: Праксис, 2002. – С. 26-52.

2 Геллнер Э. Пришествие национализма. Мифы нации и класса // Путь. Международный философский журнал. – 1992. – № 1. – С. 9- 61.

3 Див.: Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др. – С. 52-120.

4 Бердяев Н. А. Судьба России. Опыт по психологии войны и национальности. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – С. 93-152.

5 Жаботинський В. Вибрані статті з національного питання: Пер., вступ. стаття та коментар І. Клейнера. – К.: Респ. асоціація українознавців, 1991. – С. 25-39.

6 Хюбнер К. Нация: от забвения к возрождению : Пер. с нем. – М.: Канон+, 2001.

7 Римаренко Ю. І. Національний розвій України: проблеми і перспективи. – К.: Юрінком, 1995.

8 Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму. – К.: Либідь, 1999.

9 Див.: Феномен нації: основи життєдіяльності / За ред. Б. В. Попова. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1998.

10 Дашкевич Я. Національне питання в Україні // Україна. Наука і культура. Вип. 28. – К.: Знання України, 1994. – С. 6-17.

1 Сміт Е. Д. Національна ідентичність : Пер. з англ. – К.: Основи, 1994.

2 Іванишин В. Нація. Державність. Націоналізм. – Дрогобич : Відродження, 1992.

3 Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др. – С. 332-346.

4 Альтерматт У. Этнонационализм в Европе. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 2000.

5 Хрох М. От национальных движений к сформировавшейся нации // Нации и национализм. – С. 121-145.

6 Забужко О. С. Філософія української ідеї та європейський контекст. – К.: Основи, 1993.

7 Римаренко Ю. І. Національний розвій України: проблеми і перспективи. – К.: Юрінком, 1995.

8 Колодій А. Нація як суб’єкт політики. – Львів: Кальварія, 1997.

9 Шуба О. В. Релігія в етнонаціональному розвитку України (політологічний аналіз). – К.: Криниця, 1999.

10 Степико М. Т. Буття етносу: витоки, сучасність, перспективи (філософсько-методологічний аналіз). – К.: Знання, 1998.

1 Лурье С.В. Историческая этнология. – М.: Аспект Пресс, 1997.

2 Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера земли. – М.: Мишель и К°, 1993.

3 Нельга О. Самосвідомість особистості і її етнічний зміст // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 7-8. – С. 111-129.

4 Юрій М.Т. Етногенез та менталітет українського народу. – К.: Таксон, 1997.

5 Геллнер Э. Пришествие национализма. Мифы нации и класса // Путь. Международный философский журнал. – 1992. – № 1. – С. 28-29.

6 Монтескю. Дух законов: Пер. Е. Корнеева. – Изд. 2-е. – С.-Пб, 1862. – Ч. 1. – С. 152.

1 Хюбнер К. Нация: от забвения к возрождению. – С. 121.

2 Кравченко П. Історичні передумови формування ідеалу незалежної України // Стратегія українського державотворення. Філосовсько-політологічний та економічний аналіз (Філософія. Економіка. Політика. Освіта). Збірник наук. праць. – Київ-Полтава: «АСМІ», 2000, – С. 9.

3 Гердер Й. Г. Мова і національна індивідуальність // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В.Лісовий. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 37-45.

4 Фіхте Й. Г. Що таке народ у вищому розумінні цього слова і що таке любов до батьківщини // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 46-55.

5 Див.: Хюбнер К. Нация: от забвения к возрождению. – С. 122-184.

6 Див.: Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – К.: Критика, 2001. – С. 28.

1 Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др. – С. 44.

2 Див.: История древного мира / Р. Ю. Виппер. История средних веков / А. А. Васильев. – М.: Республика, 1994. – С.6.

3 Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др. – С. 44.

4 Див.: Основи етнодержавознавства: Підручник / За ред. Ю. І. Римаренка. – К.: Либідь, 1997. – С. 131.

1 Див.: Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму. – 209-210.

2 Див.: Основи етнодержавознавства: Підручник / За ред. Ю. І. Римаренка. – С. 141-143.

3 Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др. – С. 82-83.

1 Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др. – С. 82.

2 Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – С. 28-29.

3 Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – С.19.

4 Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – С.13.

1 Сміт Е. Д. Національна ідентичність. – С. 28.

2 Нация и национализм: Пробл.-темат. сб. / Отв. ред. вып. Миллер А. И. и др. – М.: ИНИОН РАН, 1999. – С. 6, 8.

3 Бердяев Н. А. Судьба России. Опыты по психологии войны и национальности. – С. 93-94.

1 Потебня О. Мова. Національність. Денаціоналізація / Упоряд. і вступ. стаття Ю. Шевельова. – Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1992. – С.118.

2 Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму. – С. 210.

3 Римаренко Ю. І. Національний розвій України: проблеми і перспективи. – 272 с.

4 Римаренко Ю. Права людини та громадянина, права народів, права етнічних меншин // Український часопис прав людини. – 1996. – № 3-4. – К.: Право, 1997. – С. 27.

5 Рабінович П. М. Соціальна сутність держави: національно-етнічний та національно-політичний аспекти // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ІІ регіональної наукової конференції. – Львів, ЛДУ, 1996. – С. 6-7.

6 Степико М.Т. Буття етносу: витоки, сучасність, перспективи (філософсько-методологічний аналіз). – К.: Знання, 1998.

7 Альтерматт У. Этнонационализм в Европе. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 2000.

1 Нікітюк В.О. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правовий аспект). – К., 1996.

2 Куц Ю. О. Етнополітичні державотворчі процеси в Україні: управлінський аспект. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ «Магістр», 2002.

3 Надолішний П.І. Етнонаціональний фактор адміністративної реформи в Україні: проблеми теорії, методології, практики. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 264 с.

4 Надолішний П.І. Розбудова нової системи врядування в Україні: Етнонаціональний аспект (теоретико-методологічний аналіз). – К., Одеса: Вид-во УАДУ, Астропринт, 1999. – 304 с.

5 Бромлей Ю.В. Национальные процессы в СССР: в поисках новых подходов. – М.: Наука, 1988.

1 Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера земли. – С. 51.

1 Нация и национализм: Пробл.-темат. сб. / Отв. ред. вып. Миллер А. И. и др. – С. 6.

2 Бромлей Ю. В. Предисловие // Этнологические исследования за рубежом. Критические очерки. – М.: Наука, 1973. – С. 3.

3 Бромлей Ю. В. Национальные процессы в СССР: в поисках новых подходов. – С. 41-42.

4 Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонова: Пер. с англ. – М.: Политиздит, 1992. – С. 248.

5 Див.: Тишков В.А. Забыть о нации (Постсоциалистическое понимание национализма) // Этнографическое обозрение. – 1998. – № 5. – С. 24.

6 Кола Д. Политическая социология : Пер. с фр./ Предисл. А. Б. Гофмана. – М.: Весь Мир, ИНФРА-М, 2001. – С. 352.

1 Див.: Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – С.19.

2 Кузик П. Нація у контексті сучасних наукових досліджень: спроба методологічного розв’язання проблеми // Людина і політика. – 2001. – № 5. – С. 87.

1 Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – С. 19.

1 Астахов Д. И., Калугин В. М. Межнациональные отношения: некоторые социально-политические и экономические аспекты . – Л.: Лениздат, 1989. – С. 43-44.

2 Хрох М. От национальных движений к сформировавшейся нации // Нации и национализм. – С.127.

3 Альтерматт У. Этнонационализм в Европе. – С. 309.

1 Альтерматт У. Этнонационализм в Европе. – С. 310.

2 Див.: Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред., сост. и предисл. А.Ю.Согомонова. – С. 248;

Тишков В.А. Забыть о нации (Постсоциалистическое понимание национализма) // Этнографическое обозрение. – 1998. – № 5. – С. 24.

3 Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – С. 28.

1 Див.: Палестинская проблема. Документы ООН, международных организаций и конференций. – М.: Прогресс, 1984. – 240 с.; Хронология палестинской проблемы // Персонал. – 2002. – № 4. – С. 4-10.

2 Римаренко Ю. Права людини та громадянина, права народів, права етнічних меншин // Український часопис прав людини. – 1996. – № 3-4. – С. 27.

1 Кола Д. Политическая социология. – С. 344.

2 Кола Д. Политическая социология. – С. 346.

3 Симонс-Симонолевич К. Поняття нації: спроба теоретичного пояснення // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В.Лісовий. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 542.

1 Нация и национализм: Пробл.-темат. сб. / Отв. ред. вып. Миллер А. И. и др. – С. 5.

2 Бердяев Н. А. Философия неравенста / Состав, предисл. и примеч. Л. В. Полякова. – М.: ИМА-пресс, 1990. – С. 107.

3 Кимлічка В. Лібералізм і права меншин: Пер. з англ. Р. Ткачук / Гол. ред. Дж. Перлін. – Х.: Центр Освітніх Ініціатив, 2001. – С. 134.

4 Сміт Е. Д. Доктрина та її критики // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – С. 235.

1 Огульчанський Ю. Права людини в Україні на тлі міжетнічних взаємин // Права людини в Україні: Щорічник. 1994. – К.: Право, 1996. – С. 49.

2 Майноуг К. Тлумачення націоналізму // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – С. 330.

3 Хрох М. От национальных движений к сформировавшейся нации // Нации и национализм. – С. 122.

1 Хрох М. От национальных движений к сформировавшейся нации // Нации и национализм. – С. 124.

2 Див.: Сравнительное конституционное право. – М.: Манускрипт, 1996. – С. 106.

1 Див.: Міжнаціональні відносини. Терміни і визначення // Політика і час. – 1992. – № 2. – С. 34.

2 Див.: Общая теория права и государства: Учебник для юрид. вузов / Под ред. В. В. Лазарева. – М.: Юристъ, 1996. – С. 422.

3 Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори: Пер. з іспанської В. Бурггарда, В. Сахна, О. Товстенко. – К.: Основи, 1994. – С.169.

1 Див.: Шульга М. Етнічні росіяни – нова суперменшість України // Український часопис прав людини. 1996. – № 3-4. – К.: Українська правнича фундація, 1997. – С. 47-52.

1 Ренан Е. Що таке нація? // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – С. 118-119.

2 Сміт. Е. Д. Національна ідентичність. – С. 23.

3 Сміт. Е. Д. Національна ідентичність. – С. 24.

4 Хюбнер К. Нация: от забвения к возрождению. – С. 52.

1 Хюбнер К. Нация: от забвения к возрождению. – С. 53.

2 Колодій А. Нація як суб’єкт політики. – С. 21.

3 Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – С.22.

4 Бромлей Ю.В. Национальные процессы в СССР: в поисках новых подходов. – С. 40.

5 Хрох М. От национальных движений к сформировавшейся нации // Нации и национализм. – М.: Праксис, 2002. – С.122.

1 Кузик П. Нація у контексті сучасних наукових досліджень: спроба методологічного розв’язання проблеми // Людина і політика. – 2001. – № 5. – С. 93.

2 Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори. – С.171.

3 Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори. – С.127-128.

4 Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори. – С.128.

5 Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори. – С.129.

6 Українська радянська енциклопедія. – 2-е вид. – К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1982. – Т. 7. – С. 286.

1 Хомяков П. Человек, государство, цивилизация и нация. Развенчание мифов и поиск гармонии. – М.: УРСС, 1998. – С.8-9.

2 Дейк Р. Регионализм, федерализм и права меньшинств в Бельгии // Этнические и религиозные конфликты в Евразии: В 3 кн. – М.: Весь Мир, 1997. – Кн. 3: Международный опыт разрешения этнических конфликтов / Общ. ред. Б. Коппитерс, Э. Ремакль, А. Зверев – С. 252.

3 Крысько В. Г. Этнопсихология и межнациональные отношения: Курс лекций. – М.: Экзамен, 2002. – С. 100.

4 Там само. – С. 101.

5 Гомеров И. Н. Государство и государственная власть: предпосылки, особенности. Структура. – М.: ЮКЭА, 2002. – С. 227.

1 Бердяев Н. А. Философия неравенста. – С. 93-94.

2 Бердяев Н. А. Философия неравенста. – С. 96.

3 Рабінович П.М. Соціальна сутність держави: національно-етнічний та національно-політичний аспекти // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ІІ регіональної наукової конференції.. – Львів, ЛДУ, 1996. – С. 10.

4 Бромлей Ю. В. Национальные процессы в СССР: в поисках новых подходов. – С. 39.

5 Див.: Мюллерсон Р. А. Права человека: идеи, нормы, реальность. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 38-39.

1 Ружмон. Д. Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист до європейців / Пер. з фр. Я. Кравець, Я. Іванів. – Львів: Центр гуманітарних досліджень Львівського державного університету, 1998. – С. 214.

2 Кола Д. Политическая социология. – С. 373.

3 Кола Д. Политическая социология. – С. 373-374.

4 Майнеке Ф. Загальний погляд на націю, національну державу і космополітизм // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В.Лісовий. – С. 503.

1 Крейчі Я., Велімський В. Етнічні та політичні нації в Європі // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – С. 489.

2 Кимлічка В. Лібералізм і права меншин. – С. 35-36.

3 Шилз Е. Нація, національність, націоналізм і громадянське суспільство // Ї. Незалежний культурологічний часопис. – 2001. – № 21. – С. 79-80.

1 Див.: Шульга М. О. Міжнародний досвід захисту прав національних меншин // Права людини в Україні: Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-американського бюро захисту прав людини. – К., 1998. – Вип. 21. Права меншин. –С.14.

2 Права людини в Україні. Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-амери­канського бюро захисту прав людини. – К., 1998. – Вип. 21. Права меншин. – С. 408-409.

3 Нікітюк В. О. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правовий аспект). – С. 7.

4 Нікітюк В. О. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правовий аспект). – С. 7-8.

5 Буроменський М. В. Міжнародний захист прав людини та права біженців: Навчальний посібник. – К., 2002. – С. 96.

1 Кимлічка В. Лібералізм і права меншин. – С. 32.

2 Этнологический словарь. Вып. 1. Этнос. Нация. Общество. – М., 1996. – С. 74.

3 Австрийская республика. Конституция и законодательные акты. – М.: Прогресс, 1985. – С. 326.

4 О правах национальных и этнических меньшинств: Закон Венгерской Республики от 7 июля 1993 г. – Будапешт, Телеграфное Агенство МТИ, 1993. – С. 3.

5 Карапетян Л.М. Федеративное устройство Российского государства. – М.: НОРМА, 2001. – С. 253.

1 Садохин А. П., Грушевицкая Т. Г. Этнология. – М.: Академия, Высшая школа, 2000. – С. 248.

2 Див.: Римаренко Ю. Права людини та громадянина, права народiв, права етнiчних меншин // Український часопис прав людини. – 1996. – № 3-4. – С. 36.

3 Див.: Абашидзе А. Х. Защита прав меньшинств по международному и внутригосударственному праву. – М.: Права человека, 1996. – С. 175.

4 Див.: Алексеев В., Терехов В. Татары Крыма – аборигены или пришельцы // Журналист. – 1997. – № 44. – С. 4.

1 Див.: Пєтков В. П., Пєтков С. В. Питання наукової розробки проблеми правового статусу національних меншин в Україні // Вiсник Луганського iнституту внутрiшнiх справ. – 1998. – № 2. – С. 56.

2 Попеску I. Людина в державi: гармонiя права. Нацiональнi меншини в новiй Конституцiї та перспективи їх розвитку //Голос України. – 1996. – 3 грудня.

3 За даними ЮНЕСКО найбільша чисельність корінних народів мешкає в Індії (63,0 млн. чол.), Бірмі (14,0 млн. чол.), Мексіці (10,9 млн. чол.), Перу (9.0 млн. чол.), на Філіпінах (6,0 млн. чол.), у Болівії (5,6 млн. чол.), Гватемалі (4,6 млн. чол.), Еквадорі (3.8 млн. чол.), Папуа-Новій Гвінеї (3,0 млн. чол.), Бразилії (1,5 млн. чол.), Лаосі (1,3 млн. чол.).

1 Международные акты о правах человека: Сб. документов / Сост. В. А. Карташкин. – М.: НОРМА, 2002. – С. 119.

2 Кимлічка В. Лібералізм і права меншин. – С. 141-142.

1 Беліцер Н. Кримські татари (проблеми корінного народу) // Права людини в Україні. Щорічник. 1994. – К.: Право, 1996. – С. 66.

1 Етнонаціональні чинники державотворення: Монографія / О. М. Куць, В. В. Лісничий, Ю. О. Куц; керівник авт. кол. О.М. Куць. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ «Магістр», 2002. – С. 55.

2 Национальный состав населения СССР: По данным Всесоюзной переписи населения 1989 г. / Госкомстат СССР. – М.: Финансы и статистика, 1991. – С. 78.

1 Шульга М. Етнічні росіяни – нова суперменшість України // Український часопис прав людини. – 1996. – № 3-4. – С. 49.

1 Шульга М. Міжнародний досвід захисту прав національних меншин // Права людини в Україні. Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-американського бюро захисту прав людини. – К., 1998. – Вип. 21. Права меншин. – С. 17.

2 Козлов В.И. Сущность бытового расизма и проявление его в Британии // Расы и расизм. История и современность. – М.: Наука, 1991. – С. 158-159.

1 Урядовий кур’єр. – 2001. – 20 вересня.

2 Положення про Державний комітет України у справах національностей та міграції від 19.03.2002 р. // Офіційний вісник. – 2002. – № 12. – Ст. 560.

1 Див.: Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – 2-е вид. – Х.: Консум, 2001. – С. 248-249, 369.

1 Див.: Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера земли. – С. 87.

2 Див.: Садохин А. П., Грушевицкая Т. Г. Этнология. – С. 246.

1 Раз Дж. Моральні засади свободи: Пер. з англ. В. Василюка та О. Тереха. – К.: Веселка, 2001. – С. 422.

2 Кон И. С. Социологическая психология. Избранные психологические труды. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 1999. – С. 342.

1 Рабінович П. М. Загальна теорія права і держави. – Київ-Бородянка, 1995. – С.14.

2 Рабінович П. М. Загальна теорія права і держави. – С. 15.

3 Див, наприклад: Карапетян Л. М. Грани суверенитета и самоопределение народов // Государство и право. – 1993. – № 1. – С. 13; Шевцов В. С. Национальный суверенитет (проблемы теории и методологии). – М.: Юрид. лит., 1978. – С. 35; Бараташвили Д. И. Социалистические и молодые национальные государства (Международно-правовые принципы сотрудничества). – М.: Международные отношения, 1973. – С. 67; Кушніренко О. Г., Слинько Т. М. Права і свободи людини та громадянина. – Х.: Факт, 2001. – С. 8-9.

4 Основи етнодержавознавства: Підручник / За ред. Ю. І. Римаренка. – С.126-128.

1 Авторханов А. Империя Кремля. – Минск – Москва: Полифакт – Дружба народов, 1991. – С. 5.

2 Див.: КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК.– М., 1970. – Т.1. – С. 62-63.

3 Декларация прав народов России // Образование СССР. Сборник документов. – М.: Наука, 1972. – С. 22.

4 Ленін В. І. Повне зібрання творів. – Вид. 5-те. – К.: Політвидав України, 1972. – Т. 23. – С. 301.

5 Ленін В. І. Повне зібрання творів. – Вид. 5-те. – К.: Політвидав України, 1973. – Т. 25. – С. 263.

1 Абашидзе А. Х. Защита прав меньшинств по международному и внутригосударст­венному праву. – С. 184.

2 Грушевський М. На порозі нової України // Вивід прав України. – Львів: Слово, 1991. – С. 107.

3 Бердяев Н. А. Философия неравенста. – С. 91-92.

1 Златопольский Д. Л. Федерация и национальный вопрос (исторический опыт Советского Союза) // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 1998. – № 5. – С. 28.

2 Див.: Фердросс А. Международное право: Пер. с нем. Ф. А. Кублицкого и Р. Л. Нарышкиной / Под ред. Г. И. Тункина. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1959. – С. 63.

3 Див.: История дипломатии / Под. ред. акад. В. П. Потёмкина. В 3 т. – М., Л.: Госполитиздат, 1945. – Т. 3. – С. 21.

1 Див.: Фердросс А. Международное право. – С.63-65.

2 Див.: Фердросс А. Международное право. – С. 65-66.

3 Шевцов В.С. Национальный суверенитет (проблемы теории и методологии). – С. 3.

1 Шевцов В.С. Национальный суверенитет (проблемы теории и методологии). – С. 4.

2 Садохин А. П., Грушевицкая Т. Г. Этнология. – С. 249.

3 Карапетян Л. М. Грани суверенитета и самоопределение народов. – С. 13.

4 Аречага Э. Х. Современное международное право. – М.: Прогресс, 1983. – С. 161.

5 Бараташвили Д.И. Социалистические и молодые национальные государства (Международно-правовые принципы сотрудничества). – С. 67.

1 Буроменский М. В. Политические режимы государств в международном праве. Влияние международного права на политические режимы государств. – Х.: Ксилон, 1997. – С. 98.

2 Етнонаціональні чинники державотворення: Монографія / О. М. Куць, В. В. Лісничий, Ю. О. Куц; керівник авт. кол. О.М. Куць. – С. 50.

3 Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, ХХІ век. – М.: Спарк, 2000. – С.153.

4 Карташкин В. А., Ст. П. Маркс. Международное регулирование прав человека // Вне конфронтации. Международное право в период после холодной войны: Сб. статей. – М.: Спарк, 1996. – С. 305.

5 Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, ХХІ век. – С.153.

1 Карташкин В. А., Ст. П. Маркс. Международное регулирование прав человека // Вне конфронтации. Международное право в период после холодной войны: Сб. статей. – С. 304-305.

1 Тимофеев Е. В. Новые аспекты принципа права наций на самоопределение // Московский журнал международного права. – 1993. – № 4. – С. 107.

2 Тимофеев Е. В. Новые аспекты принципа права наций на самоопределение. – С. 107.

3 Ахметшин Р. И. Народ как субъект права на самоопределение // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 1998. – № 2. – С. 111.

4 Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, ХХІ век. – С. 154.

1 Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, ХХІ век. – С. 155.

2 Тишков В. Феномен сепаратизма // Федерализм. – 1999. – № 3. – С. 5-6.

3 Карапетян Л. М. Федеративное устройство Российского государства. – С. 265.

4 Беліцер Н. В. Сучасні уявлення про право націй на самовизначення у контексті політичного майбутнього посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи // Права людини в Україні: Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-американського Бюро захисту прав людини. – Вип. 10. – Київ-Харків, 1994. – С. 41.

1 Див.: Общая теория права и государства. Учебник для юрид. вузов/ Под ред. В. В. Лазарева. – М.: Юристъ, 1994. – С. 337.

2 Див.: Кушніренко О. Г., Слинько Т. М. Права і свободи людини та громадянина. – С. 9.

3 Сравнительное конституционное право. – С. 489.

1 Див.: Ахметшин Р. И. Народ как субъект права на самоопределение // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 1998. – № 2. – С. 110.

2 Права людини в Україні. Щорічник 1994. – К.: Право, 1996. – С. 130.

3 Страшуненко Г. Б. Не только тушить, но и предупреждать конфликты // Московский журнал международного права. – 1997. – № 1. – С. 29.

4 Карапетян Л. М. Федеративное устройство Российского государства. – С. 269.

1 Див.: Права людини: Підручник для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій. – К.: Право, 1997. – С. 147.

2 Карташкин В. А., Ст. П. Маркс. Международное регулирование прав человека // Вне конфронтации. Международное право в период после холодной войны: Сб. статей. – С. 306.

3 Лепёшкин А. И., Ким А. И., Мишин Н. Г., Романов П. И. Курс советского государственного права / Под общ. ред. проф. А. И. Лепёшкина: В 2 т. – М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1962. – Т. 2. – С. 86-87.

1 Златопольский Д. Л. Национальная основа государственности народов СССР // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 1989. – № 4. – С. 3.

2 Див.: Астахов Д. И., Калугин В. М. Межнациональные отношения: некоторые социально-политические и экономические аспекты . – С. 38.

3 Стешенко Л. А. Многонациональная Россия: государственно-правовое развитие Х-ХХI вв. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – С. 194.

4 Ахметшин Р. И. Народ как субъект права на самоопределение // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 1998. – № 2. – С. 112.

1 Див.: Ахметшин Р. И. Народ как субъект права на самоопределение // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 1998. – № 2. – С. 113.

2 Карташкин В. А., Ст. П. Маркс. Международное регулирование прав человека // Вне конфронтации. Международное право в период после холодной войны: Сб. статей. – С. 305.

3 Карапетян Л. М. Федеративное устройство Российского государства. – С. 279.

4 Карапетян Л. М. Федеративное устройство Российского государства. – С. 280.

1 Карапетян Л. М. Федеративное устройство Российского государства. – С. 280.

2 Карапетян Л. М. Федеративное устройство Российского государства. – С. 280.

3 Карапетян Л. М. Федеративное устройство Российского государства. – С. 280.

1 Пэ О. Процесс международного признания бывших югославских республик – опасный прецедент для многонациональных государств // Этнические и религиозные конфликты в Евразии: В 3 кн. – М.: Весь Мир, 1997. – Кн. 3. Международный опыт разрешения этнических конфликтов / Общ. ред. Б. Коппитерс, Э. Ремакль, А. Зверев. – С. 148.

2 Пэ О. Процесс международного признания бывших югославских республик – опасный прецедент для многонациональных государств // Этнические и религиозные конфликты в Евразии: В 3 кн. –Кн. 3. Международный опыт разрешения этнических конфликтов / Общ. ред. Б. Коппитерс, Э. Ремакль, А. Зверев. – С. 148.

3 Пэ О. Процесс международного признания бывших югославских республик – опасный прецедент для многонациональных государств // Этнические и религиозные конфликты в Евразии: В 3 кн. – Кн. 3. Международный опыт разрешения этнических конфликтов / Общ. ред. Б. Коппитерс, Э. Ремакль, А. Зверев. – С. 148.

1 Садохин А. П., Грушевицкая Т. Г. Этнология. – С. 249.

2 Куц Ю. О. Етнополітичні державотворчі процеси в Україні: управлінський аспект. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ «Магістр», 2002. – С. 101-102.

3 Національно-державне будівництво: Концептуальні підходи, сучасна наукова література / Ю. Римаренко, І. Курас, Ю. Шемшученко та ін. / За ред. Ю. І. Римаренка. – К.: Довіра, 1999. – С. 246; Етнонаціональні чинники державотворення: Монографія / О. М. Куць, В. В. Лісничий, Ю. О. Куц; керівник авт. кол. О. М. Куць. – С. 50.

1 Нечаев К. И. Право наций на самоопределение во Всеобщей декларации прав человека 1948 г. и его отражение в Конституции Украины // Всеобщая декларация прав человека как международный стандарт правового положения личности в Украине. Материалы республиканской научно-практической конференции 16-17 апреля 1999 г. – Луганск, РИО ЛИВД МВД Украины, 1999. – С. 164.

1 Нечаев К. И. Право наций на самоопределение во Всеобщей декларации прав человека 1948 г. и его отражение в Конституции Украины. – С. 164.

2 Нечаев К. И. Право наций на самоопределение во Всеобщей декларации прав человека 1948 г. и его отражение в Конституции Украины. – С. 164.

1 Кремнев П. П. Образование и прекращение СССР как субъекта международного права // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 2000. – № 4. – С. 32-33.

2 Смолій В. А., Гуржій О. І. Як і коли почала формуватися українська нація. – К.: Наук. думка, 1991. – С. 106.

1 Див.: Лук’яненко Л. Сповідь у камері смертників. – К.: Вітчизна, 1991. – С. 21-22.; Національні відносини в Україні у ХХ ст. Зб. документів і матеріалів. – К.: Наук. думка, 1994. – С. 337-339; Клейнер І. Національні проблеми останньої імперії (національне питання в СРСР очима радянських дисидентів). – Париж: Перша Українська Друкарня у Франції, 1978. – С. 166-167.

2 Див.: Карапетян Л. М. Федеративное устройство Российского государства. – С. 71-72.

3 Правда. – 1992. – 8 декабря.

1 Литвин В. Біловезька угода. Спогади про майбутнє // Віче. – 1994. – № 9. – С. 92, 95.

2 Див.: Колісник В. Біловезька угода у контексті права та під тиском міфів // Віче. – 1995. – № 3. – С. 135-144.

3 Конституція (Основний Закон) СРСР. – К.: Політвидав, 1977. – С. 27.

1 Венгеров А. Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. – М.: Новый Юрист, 1998. – С. 145.

2 Образование и прекращение СССР как субъекта международного права // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 2000. – № 4. – С. 35.

3 Образование СССР. Сборник документов. – М.: Наука, 1972. – С. 410.

4 Більш повний та глибокий аналіз положень зазначених законів див.: Кремнев П. П. Образование и прекращение СССР как субъекта международного права // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, право. – 2000. – № 4. – С. 33-39.

1 Амальрік А. ще в 1969 р. написав статтю «Просуществует ли Советский Союз до 1984 года?» – Див.: Погружение в трясину (Анатомия застоя) / Сост. и общ. ред. Т. А. Ноткиной. – М.: Прогресс, 1991. – С. 643-683.

2 16 листопада 1988 р. Верховна Рада Естонської РСР прийняла закон ЕРСР і Декларацію ЕРСР, які передбачали положення про те, що Закони СРСР мають вступати в силу на території республіки лише після їхньої реєстрації Верховною Радою Естонської РСР. – Див.: Астахов Д. И., Калугин В. М. Межнациональные отношения: некоторые социально-политические и экономические аспекты . – С. 13.

3 Латвією – 28 липня 1989 р., Азербайджаном – 25 вересня 1989 р.; Литвою – 11 березня 1990 р.; Естонією – 30 березня 1990 р., Молдовою – 23 червня 1990 р.; Росією – 12 червня 1990 р.; Україною – 16 липня 1990 р.; Білорусією – 27 липня 1990 р.

4 10 лютого 1991 р. у Литві було проведено референдум, в якому взяло участь близько 85% громадян, з яких понад 90% висловилося за те, щоб «литовська держава була незалежною самостійною державою». 1 березня 1991 р. Верховна Рада Вірменії прийняла постанову про проведення референдуму з питання: «Чи Ви за те, щоб республіка Вірменія була незалежною демократичною державою поза складом СРСР?» 21 вересня 1991 р. «за» проголосувало 99,31 %, а взяли участь у референдумі понад 94% громадян, внесених до списків. – Див. Кремнев П. П. Образование и прекращение СССР как субъекта международного права // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 2000. – № 4. – С. 36-37.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 30. – Ст. 429.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 30. – Ст. 429.

3 Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 30. – Ст. 429.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 30. – Ст. 429.

1 Поділ державного суверенітету на внутрішній і зовнішній є умовним.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 30. – Ст. 429.

3 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 30. – Ст. 429.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 42. – Ст. 555.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 617.

3 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 799.

4 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 799.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 8. – С. 199.

2 Кремнев П. П. Образование и прекращение СССР как субъекта международного права // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 2000. – № 5. – С. 84-85.

3 Див.: Михальченко М., Самчук З. Україна доби межичасся. Блиск та убозтво куртизанів. – Дрогобич: Відродження, 1998. – С. 98.

1 Бердяев Н. А. Философия неравенста. – С. 103.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 294.

1 Див. також деякі міркування з приводу форм реалізації права на самовизначення: Колісник В. П. Правовий статус національностей в Україні: Конспект лекції. – Х.: УкрЮА, 1994. – С. 8-9.

1 Римаренко Ю., Волошин Ю. Конституційно-правові засади національно-культурної автономії національних меншин в Україні: проблеми теорії та практики // Вісник Академії правових наук. – 2001. – № 2. – С. 45.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 30. – Ст. 429.

3 Асанов А. Особливості здійснення місцевого самоврядування кримських татар // Вісник УАДУ. – 2001. – № 1. – С. 239.

1 Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. – 5-е вид., зі змінами. – К.: Атіка, 2001. – С. 20.

2 Див.: Права людини в Українi: Iнформацiйно-аналiтичний бюлетень Українсько-американського бюро захисту прав людини. – Вип. 21. Права меншин. – С. 127.

1 Див.: Абашидзе А. Х. Защита прав меньшинств по международному и внутригосударственному праву. – 476 с.; Нікітюк В. О. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правовий аспект). – К., 1996. – 188 с.; Рябошапко Л. І. Правове становище національних меншин в Україні (1917-2000). – Львів, ЛНУ, 2001. – 484 с.; Римаренко Ю. Права людини та громадянина, права народів, права етнічних меншин // Український часопис прав людини. – 1996. – № 3-4. – К.: Українська правнича фундація, 1997. – С. 22-40; Його ж. Етнічні росіяни – нова суперменшість України // Український часопис прав людини. 1996. – № 3-4. – К.: Українська правнича фундація, 1997. – С. 47–52; Шульга М. Міжнародний досвід захисту прав національних меншин // Права людини в Українi: Iнформацiйно-аналiтичний бюлетень Українсько-американського бюро захисту прав людини. – Вип. 21. Права меншин. –С. 6 – 30; Товт М. Міжнародно-правовий захист національних меншин в Україні та система контролю Ради Європи // Право України. – 2001. – № 7. – С. 28-31; Попеску І. Права національних меншин у законодавстві та міжнародних зобов’язаннях України // Людина і політика. – 1999. – № 2. – С. 51-52; Пєтков В. П., Пєтков С. В. Питання наукової розробки проблеми правового статусу національних меншин в Україні // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 1998. – № 2. – С. 44-56; Левицька Г. Р. Правовий статус національних меншин в Україні // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 1996. – С.55-57; Римаренко Ю., Волошин Ю. Конституційно-правові засади національно-культурної автономії національних меншин в Україні: проблеми теорії та практики // Вісник Академії правових наук. – 2001. – № 2. – С. 42-51; Биков О. М. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 354 с.; Биков О. Внутрішньодержавні нормативно-правові гарантії забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні // Право України. – 2000. – № 8. – С. 51-55.

1 Пєтков В. П., Пєтков С. В. Питання наукової розробки проблеми правового статусу національних меншин в Україні // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 1998. – № 2. – С. 50-51.

2 Римаренко Ю., Волошин Ю. Конституційно-правові засади національно-культурної автономії національних меншин в Україні: проблеми теорії та практики // Вісник Академії правових наук. – 2001. – № 2. – С. 45.

3 Левицька Г. Р. Правовий статус національних меншин в Україні // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 1996. – С. 55

4 Конституційне право України / За ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – С. 125.

1 Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999. – С. 203-204.

2 Князєв В. Поняття та елементи конституційного статусу людини і громадянина // Право України. – 1998. – № 12. – С. 30.

3 Німченко В. Правовий статус особи за Конституцією України // Вісник Конституційного Суду України. – 1998. – № 3. – С. 35.

4 Німченко В. Правовий статус особи за Конституцією України // Вісник Конституційного Суду України. – 1998. – № 3. – С. 38.

5 Кушніренко О. Г., Слинько Т. М. Права і свободи людини та громадянина. – С. 16-17.

1 Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. – 5-е вид., зі змінами. – С. 20.

2 Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. – 5-е вид., зі змінами. – С. 25.

3 Див.: Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького / Редкол. Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К.: Довіра, Генеза, 1996. – С. 587.

4 Див.: Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького / Редкол. Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – С. 588.

5 Див.: Колісник В. П. Про визначення поняття правового статусу національних меншин та його головних елементів // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 1.; Колісник В. П. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні // Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. – Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – С. 175-186.

6 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.

1 Див.: Колісник В.П. Правовий статус національностей в Україні. Конспект лекції. – С. 5-6.

1 Див.: Римаренко Ю. Права людини та громадянина, права народів, права етнічних меншин // Український часопис прав людини. 1996. – № 3-4. – К.: Українська правнича фундація, 1997. – С. 37-38.

2 Див.: Шульга М. Міжнародний досвід захисту прав національних меншин // Права людини в Україні. Iнформацiйно-аналiтичний бюлетень Українсько-американського бюро захисту прав людини. – К., 1998. – Вип. 21. Права меншин. – С. 11-12.

3 Див.: Колісник В.П. Правовий статус національностей в Україні: Конспект лекції. – С. 6.

1 Див.: Биков О. М. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – С. 62-66.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.

3 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.

1 Цивільний кодекс України. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2003. – С. 13.

2 Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про деякі питання, пов’язані з поверненням кримських татар у Кримську АРСР» від 28.01.92 р., «Про фінансування заходів, пов’язаних з поверненням в Україну депортованих кримських татар і осіб інших національностей» від 16.05.96 р., встановив 15 березня 1999 р. Порядок забезпечення депортованих осіб та членів їх сімей, які повернулися в Україну, житлом, збудованим або придбаним за рахунок цільових державних капіталовкладень. Між Україною та Республікою Узбекистан підписано та ратифіковано Договір про дружбу і подальше поглиблення всебічного співробітництва від 19.02.98 р., в якому сторони взяли на себе зобов’язання сприяти вирішенню проблем добровільного повернення депортованих осіб в Україну.

3 Ваттель Э. Право народов или принципы естественного права, применяемые к поведению и делам наций и суверенов. – М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1960. – С. 264-265.

1 Див.: Журне Ш. Христианские требования в политике. – К.: Дух и Литера, 1998. – С. 221-234.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.

1 Конституційний Суд України. Рішення. Висновки. 1997-2001. У 2-х кн. / Відповід. редакт. канд. юрид. наук П. Б. Євграфов. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – Кн. 1. – С. 490.

2 Див.: Биков О. М. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні: Монографія. – С. 103.

3 Див.: Карпачова Н. І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – 2-е вид. – С. 369.

1 Биков О.М. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні: Монографія. – С. 72-106.

2 Див.: Україна–Росія: Концептуальні основи гуманітарних відносин / За ред. О. П. Лановенка. – К.: Стилос, 2001. – С. 185-187.

1 Див.: Україна–Росія: концептуальні основи гуманітарних відносин / За ред. О. П. Лановенка. – С. 187.

2 Див.: Україна–Росія: концептуальні основи гуманітарних відносин / За ред. О. П. Лановенка. – С. 187.

3 Биков О. М. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні: Монографія. – С. 103.

1 Журне Ш. Христианские требования в политике. – С. 224-225.

1 Колісник В. Правовий статус національностей в Україні. Конспект лекції. – С. 16-17.

2 Див.: Биков О. Внутрішньодержавні нормативно-правові гарантії забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні // Право України. – 2000. – № 8. – С. 51.

3 Див.: Биков О. М. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні: Монографія. – С. 107.

1 Див.: Хоменко В. Влада робить менше // Голос України. – 2002. – 5 листопада.

2 Україна–Росія: Концептуальні основи гуманітарних відносин. – С. 200.

3 Див.: Биков О. Внутрішньодержавні нормативно-правові гарантії забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні // Право України. – 2000. – № 8. – С. 53-54.

1 Див.: Юрченко М. Діяльність культурних товариств півдня України у сфері національно-культурного відродження регіону // Молода українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне майбутнє демократичної, правової держави Україна. Збірник наукових праць. – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ, 2001. – С. 277.

2 Див.: Нікітюк В.О. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правовий аспект). – К., 1996. – С. 123-156.

3 Див.: Биков О.М. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні: Монографія. – С. 107-174.

4 Див.: Товт М. Міжнародно-правовий захист національних меншин в Україні та система контролю Ради Європи // Право України. – 2001. – № 7. – С. 28-31.

5 Про порядок зміни громадянами України національності: Указ Президента України № 24 від 31 грудня 1991 р. // Укази Президента України. – Т. 1. 1991-1994. – К.: Право, 1997. – С. 784.

1 Див.: Колісник В. Національний суверенітет та право націй на самовизначення // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 1. – С. 33-39.

1 Див.: Римаренко Ю., Волошин Ю. Конституційно-правові засади національно-культурної автономії національних меншин в Україні: проблеми теорії та практики // Вісник Академії правових наук. – 2001. – № 2. – С. 44.

2 Чиркин В. Е. Индивид и общество: коллективные конституционные права // Право и политики. – 2001. – № 4. – С. 92.

3 Див.: Аналіз поняття, видів та змісту національно-культурної автономії див. у § 4 глави 3 цього дослідження.

4 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.

2 Римаренко Ю., Волошин Ю. Конституційно-правові засади національно-культурної автономії національних меншин в Україні: проблеми теорії та практики // Вісник Академії правових наук. – 2001. – № 2. – С. 45.

3 Римаренко Ю., Волошин Ю. Конституційно-правові засади національно-культурної автономії національних меншин в Україні: проблеми теорії та практики // Вісник Академії правових наук. – 2001. – № 2. – С. 45.

1 Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л.А.Окунькова. – М.: НОРМА-ИНФА-М, 1999. – С.95.

2 Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л.А.Окунькова. – М.: НОРМА-ИНФА-М, 1999. – С.95.

1 Див.: Альтерматт У. Этнонационализм в Европе. – С. 170-171.

2 Антология мировой политической мысли / Национальный обществ. фонд Академии полит. наук; Руковод. проекта Г. Ю. Семигин и др.: В 5 т. Полит. документы. – М.: Мысль, 1997. – Т. V. – С. 244-252.

3 Див.: Конституції буржуазних країн: Конституції великих держав і західних сусід СРСР. – К.: Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936. – С. 90.

4 Див.: Конституції буржуазних країн: Конституції великих держав і західних сусід СРСР. – К.: Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936. – С. 258-259.

5 Див.: Конституції буржуазних країн: Конституції великих держав і західних сусід СРСР. – К.: Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936. – С. 259.

1 Литвин В. Тисяча років сусідства і взаємодії // Голос України. – 2002. – 9 листопада.

2 Див.: Субтельний О. Україна. Історія: Пер. з англ. Ю. І. Шевчука. – К.: Либідь, 1991. – С. 372.

3 Див.: Кульчицький В.С., Лісна І.С. Апарат управління Західною Україною в складі Польщі (1921-1939) // Проблеми формування суверенної правової Української держави. – С. 13.

4 Див.: Борозан Д. Югославія та Албанія у ХХ столітті // Ї. Незалежний культурологічний часопис. – 1999. – № 15. – С. 42.

5 Современные зарубежные конституции: Сб. документов. – М.: 1996. – С. 145.

6 Сущинская С. И. Правовое положение иностранцев различных категорий в ФРГ // Конституционное и муниципальное право. – 2000. – № 1. – С. 35.

1 Див.: Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – С. 246.

2 Конституции зарубежных государств: Учеб. пособие / Сост. В. В. Маклаков. – М.: БЕК, 2000. – С. 32.

3 Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. –– С.12.

1 Див.: Конституции зарубежных государств: Учеб. пособие / Сост. В. В. Маклаков. – С. 239.

2 Конституции зарубежных государств / Сост. В. В. Маклаков – С.173.

3 Конституции зарубежных государств / Сост. В. В. Маклаков – С.173.

4 Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – С. 372.

1 Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – С. 372.

2 Див.: Шаповал В. М. Державний лад країн світу. – К.: Укр. Центр Правничих Студій, 1999. – С. 44-45; Иностранное конституционное право / Под ред. В. В. Маклакова. – М.: Юристъ, 1996. – С. 63.

3 Шаповал В. М. Державний лад країн світу. – С. 45.

4 Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л. А. Окунькова.– С. 325.

1 Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – С. 325-326.

2 Конституция Республики Армения. – Ереван: МХИТАР ГОШ, 1996. – С. 83-84, 87-88.

3 Плешова М. А. Индийская Федерация. Единство в многообразии // Федерализм: теория и история развития (сравнительно-правовой анализ): Учеб. пособие / Отв. ред. М. Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2000. – С. 210-211.

1 Конституцiї нових держав Європи та Азiї. – К.: Право, 1996. – С. 454-455.

2 Конституцiї нових держав Європи та Азiї. – С. 455.

3 Конституцiї нових держав Європи та Азiї. – С. 455.

1 Конституция Российской Федерации. – М.: Юрид. лит., 1993. – С. 10.

2 Конституция Российской Федерации. – С. 12.

3 Конституция Российской Федерации. – С. 12-13.

4 Конституция Российской Федерации. – С. 26.

5 Конституция Российской Федерации. – С. 26.

1 Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – С. 103.

2 Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – С. 109.

3 Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – С. 112.

4 Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – С. 112.

1 Конституцiї нових держав Європи та Азiї. – С. 12-13.

2 Див.: Етнонаціональні чинники державотворення: Монографія / О. М. Куць, В. В. Ліс­ни­чий, Ю. О. Куц; Керівник авт. кол. О.М. Куць. – С. 47-48.

3 Див.: Етнонаціональні чинники державотворення: Монографія / О. М. Куць, В. В. Лісничий, Ю. О. Куц; Керівник авт. кол. О.М. Куць. – С. 48.

4 Конституция Республики Беларусь 1994 года (с изменениями и дополнениями). Принята на республиканском референдуме 24 ноября 1996 г. 2-е изд. – Мн.: «Полымя», 2002. – С. 52.

1 Конституция Республики Беларусь 1994 года (с изменениями и дополнениями). Принята на республиканском референдуме 24 ноября 1996 г. 2-е изд. – С. 59-60.

2 Конституции зарубежных государств: Учеб. пособие / Сост. В. В. Маклаков. – С. 409.

3 Конституции зарубежных государств: Учеб. пособие / Сост. В. В. Маклаков. – С. 417.

4 Конституции зарубежных государств: Учеб. пособие / Сост. В. В. Маклаков. – С. 416.

5 Конституции зарубежных государств: Учеб. пособие / Сост. В. В. Маклаков. – С.517

1 Конституции зарубежных государств: Учеб. пособие / Сост. В. В. Маклаков. – С. 525.

1 Див.: Абашидзе А. Х. Защита прав меньшинств по международному и внутригосударственному праву. – С. 374-375.

2 Див.: Колісник В. Конституційні засади досягнення міжнаціональної злагоди // Драгоманівський збірник. «Вільна спілка» і сучасний український конституціоналізм / За ред. Т. Г. Андрусяка – Львів: Світ, 1996. – С. 213-220.

1 Тодыка Ю. Н. Конституция Украины: проблеми теории и практики. Монография. – Х.: Факт, 2000. – С. 227.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

1 Див.: Національні відносини в Україні у ХХ ст.: Збірник документів і матеріалів. – С. 235.

2 Див.: Национальный состав населения СССР. По данным Всесоюзной переписи населения 1989 г. / Госкомстат СССР – М.: Финансы и статистика, 1991. – С. 78.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2 Тодыка Ю. М. Основы конституционного строя Украины: Учеб. пособие. – Х.: Факт, 1999. – С. 147.

3 Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

4 Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

1 Голос України. – 1991. – 29 листопада.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2 Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – Ст. 81.

3 Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

1 Речицкий В. Конституционализм. Украинский опыт / Харьковская правозащитная группа. – Х.: Фолио, 1998. – С.132.

2 Тодыка Ю. М. Основы конституционного строя Украины: Учеб. пособие. – С. 145.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5. – Ст. 43.

1 Див.: Колісник В. Право людини на збереження національної ідентичності як передумова досягнення міжнаціональної злагоди // Права людини в Україні. Вип. 11. – Х., 1995. – С. 30-31.

1Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. – С. 22.

2 Бердяев Н. А. Судьба России. Опыты по психологии войны и национальности. – С. 93-94.

3 Франко І. Поза межами можливого // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – С. 170.

1 Етнонаціональні чинники державотворення: Монографія / О. М. Куць, В. В. Лісничий, Ю. О. Куц; керівник авт. кол. О. М. Куць. – С. 47.

2 Бенджамін Р. Барбер. Націоналізм / Енциклопедія політичної думки. – С. 257.

3 Див.: Каменка Ю. Політичний націоналізм: еволюція ідеї // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – С. 218.

4 Каменка Ю. Політичний націоналізм: еволюція ідеї // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – С. 220.

1 Див.: Кимлічка В. Лібералізм і права меншин. – С. 33-34.

2 Драгоманов М. П. Вибране. – К.: Либiдь, 1991. – С. 505.

3 Див.: Восленский М. С. Номенклатура. Господствующий класс Советского Союза. – М.: Советская Россия, МП «Октябрь», 1991. – С. 410-415.

4 Голові Ради Національностей Верховної Ради СРСР // Національні процеси в Україні: історія і сучасність.

Документи і матеріали. Довідник: у 2 ч. – К.: Вища школа, 1997. – Ч. 2. – С. 451.

1 Див.: Права людини в Українi: Iнформацiйно-аналiтичний бюлетень Українсько-американського бюро захисту прав людини.– К., 1998. – Вип. 21. Права меншин. – С. 455.

2 Тищик Б. Й., Вівчаренко О. А. Українська Народна Республіка (1917-1920). – Коломия: Вік, 1994. – С. 31.

3 Липитчук О. Надзвичайні суди та їх роль у судовій системі міжвоєнної Польщі // Науковий вісник Чернівецького університету: Збір. наук. праць. . – Чернівці: Рута, 2001. – Вип. 125: Правознавство. – С. 25.

1 Баглей Б. Становище національних меншин у Північній і Південній Буковині. Інтеграція чи конфронтація // Вісник УАДУ. – 2001. – № 2 (ч. 2). – С. 284.

1 Шаповал Ю. І. У ті трагічні роки: сталінізм на Україні. – К.: Політвидав України, 1990. – С. 133.

2 Україна – Росія: концептуальні основи гуманітарних відносин. – С. 183.

1 Шаповал Ю. І. У ті трагічні роки: сталінізм на Україні. – С. 120-136.

2 В. Врублевський наводить у своїх спогадах такий приклад: талановита письменниця Маргарита Малиновська, працюючи в газеті «Літературна Україна», тимчасово виконувала обов’язки редактора і «опублікувала дискусійну статтю про літеру «Ґ» в українській мові. Це було розцінено Маланчуком як прояв націоналізму і достатньою підставою для того, щоб звільнити Малиновську з роботи в газеті». – Див.: Врублевский В. К. Владимир Щербицкий: правда и вымыслы. Записки помощника: воспоминания, документы, слухи, легенды, факты. – К.: Довіра, 1993. – С. 122.

1 Цветов В. Я. Пятнадцатый камень сада Рёандзи. Мафия по-японски. – Мн.: Беларусь, 1989. – С. 44-46.

2 Разом з тим з 1989 р. по 2001 р. кількість українців зросла лише на 0,3 % (питома вага серед жителів України – 77,8 %), а от кількість росіян зменшилася на 26,6% (питома вага серед жителів України зменшилася на 4,8% і складала 17,3%

3 За розрахунками О. Куця кількість росіян в Україні з 1926 р. по 1989 р. зросла в 5,6 рази. – Див.: Куць О. Права людини і права нації як політологічна проблема // Розбудова держави. – 1994. – № 6. – С. 55.

1 Дашкевич Я. Національне питання в Україні // Україна. Наука і культура. – К.: Знання України, 1994. – Вип. 28. – С. 10.

1 Див.: Национальная государственность союзной республики / В. В. Цвєтков, В. Ф. Сиренко, В. Б. Аверьянов и др. / Отв. ред В. В. Цветков, В. Ф. Сиренко; АН УССР. – К.: Наук. думка, 1991. – С. 24.

2 Див.: Цветов В. Я. Пятнадцатий камень сада Рёандзи. Мафия по-японски. – С. 41.

3 Див.: Колісник В. П. Конституційні засади досягнення міжнаціональної злагоди // Драгоманівський збірник. «Вільна спілка» та сучасний український конституціоналізм / За ред. Т. Г. Андрусяка. – Львів: Світ, 1996. – С. 217.

1 Див.: Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства и другие работы: Пер. с исп. / Сост. М. Тетерян и др. – М.: Радуга, 1991. – С. 543-544.

2 Солженицын А. Темплтоновская лекция // Новый мир. – 1992. – № 2. – С. 181.

1 Уайтхед А. Избранные работы по философии: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. М. А. Киселя. – М.: Прогресс, 1990. – М., 1990. – С. 270.

2 Нельга О. Самосвідомість особистості і її етнічний зміст // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 7-8. – С. 123.

3 Нельга О. Самосвідомість особистості і її етнічний зміст // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 7-8.. – С. 123.

4 Куц Ю. О. Етнополітичні державотворчі процеси в Україні: управлінський аспект. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ «Магістр», 2002. – С. 172.

1 Каменка Ю. Політичний націоналізм: еволюція ідеї // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 226.

2 Тодыка Ю.Конституция Украины: проблемы теории и практики: Монография. – С. 226.

3 Зелинский С. А. Истоки терроризма: этнополитические концепции // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових Одеса, Юридична література, 2002. – Вип. 14. Актуальні проблеми кримінального права, кримінології та праць. – кримінально-виконавчого права. – С. 80.

4 Комментарий к Конституции Российской Федерации. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – С. 82.

5 Україна – Росія: концептуальні основи гуманітарних відносин / За ред. О. П. Лановенка. – С. 140-203.

6 Хюбнер К. Нация: от забвения к возрождению. – С. 292.

1 Хобсбаум Э. Дж. Принцип этнической принадлежности и национализм в современной Европе // Нации и национализм. – М.: Праксис, 2002. – С.335-336.

2 Рудницький С. Л. Чому ми хочемо самостійної України? / Упор., передмова О. І. Шаблія. – Львів: Світ, 1914. – С. 131.

3 Краснов Ю. К. Государственное право России. История и современность: Учеб. пособие. – М.: Юристъ, 2002. – С. 334-335.

4 Див.: Хабибулин А. Г., Рахимов Р. А. Государственная идентичность как элемент правового статуса личности // Гос-во и право. – 2000. – № 5. – С. 7-8.

1 Баронин А.С. Этнопсихология. – К.: МАУП, 2000. – С. 43

2 Кон И. С. Социологическая психология. Избранные психологические труды. – С. 323.

3 Сравнительное конституционное право. – С. 46.

4 Сравнительное конституционное право. – С. 280-281.

5 Альтерматт У. Этнонационализм в Европе. – С. 120.

1 Україна–Росія: концептуальні основи гуманітарних відносин. – С. 210.

2 Тамір Я. Ідея людини // Лібералізм: антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К.: Смолоскип, 2002. – С. 380.

3 Тамір Я. Ідея людини // Лібералізм: антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – С. 381.

4 Потебня О. Мова. Національність. Денаціоналізація / Упоряд. і вступ. стаття Ю. Шевельова. – Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1992. – С. 97.

1 Шульга М. Людина не повинна бути засобом... Етнічна самоідентифікація особистості // Вісник НАН України. – 1997. – № 9-10. – С. 50.

2 Тишков В., Амиров Р. Национальность по личному выбору. Создается новый перечень народов России // Российская газета. – 2000. – 31 мая.

3 Права людини в Українi. Iнформацiйно-аналiтичний бюлетень Українсько-амери­канського бюро захисту прав людини. – К., 1998. – Вип. 21. Права меншин. – С. 249.

4 Права людини в Українi. Iнформацiйно-аналiтичний бюлетень Українсько-амери­канського бюро захисту прав людини. – К., 1998. – Вип. 21. Права меншин. – С. 135.

1 Див.: Весёлкин Е. А. Расизм как этическая проблема в западной этнологии // Расы и расизм. История и современность. – М.: Наука, 1991. – С. 149.

2 Золотарьов В. Є. Мова моя – ворог твій, або ще раз про політичні підміни // Права людини в Україні. Iнформацiйно-аналiтичний бюлетень Українсько-американського Бюро захисту прав людини. Вип. 14. – Київ-Харків, 1994. – С. 19.

3 Див.: Митрохин Н. Мирослав Маринович: «На вопрос, кто я – отвечал: Христианин» // Российско-украинский бюллетень. – 2000. – № 6-7. – С. 77.

1 Майборода О. М. Чи буде дозволено етнічним українцям залишитися самими собою в незалежній Україні // Права людини в Україні. Iнформацiйно-аналiтичний бюлетень Українсько-американського Бюро захисту прав людини. Вип. 14. – Київ-Харків, 1994. – С. 13-14.

2 Грицак Я. Про можливість побудови політичної нації в окремо взятій (У)країні або чого нас учить досвід Польщі // Ї. Незалежний культурний часопис. – 1998. – № 13. – С. 37.

1 Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори. – С. 375-376.

2 Див.: Мінюкова Т. Право на індивідуальність // Вісник прокуратури. – 2001. – № 1. – С. 40.