The Resource for Professional Journalists Рене Дж. Каппон Настанови журналістам Ассошіейтед Пресс Професійний порадник Переклад з англійської Андрія Іщенка Київ Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»

Надмірні посилання

ВАШИНГТОН — У квітні безробіття по країні підскочило з 6,2 до 7 % — найвищий рівень за останні два з половиною роки та потужний сигнал, що вражена інфляцією економіка скорочується в результаті рецесії. Про це сьогодні повідомили в уряді.

Все це, поза сумнівом, чиста правда, але ж в урядовому звіті про це сказано не так.

У наступному прикладі маємо просто надмірно розтягнуте посилання:

«Воно вражає все твоє життя», — каже гарненька дружина Вілсона, Ненсі, яка працює секретаркою в суді, і ця робота допомагає їм прожити. «Ти на краю. Це як хвороба, яка ось-ось тебе вразить».

Ця хвороба набула розмаху епідемії в негритянській громаді, що потерпає від тридцятивідсоткового рівня безробіття, як розповів преподобний отець Томас Робінсон, керівник організації, яка допомагає працевлаштуванню безробітних.

Однак преподобний отець Робінсон нічого не казав про хвороби й епідемії. Крапка після громаді і нове речення мали внести в це ясність.

Виправляйте незначні помилки

Наприклад, у новинах цитується міністр фінансів Ріган: «Джім Бейкер знає про політику набагато більше, ніж я колись міг би дізнатися.

Але я думаю, що я знаю про фінанси більше нього». Автор міг би спокійно написати від нього чи зо нього, а ще краще поставити крапку після більше.

Зауважте, що тут ідеться про мінімальні виправлення. Героїчне втручання з метою залагодження кричущих невідповідностей — річ інша. Коли, скажімо, політик відповідає на запитання так, що потім незрозуміло, з якого кінця за все це братися, не підтягуйте і не згладжуйте цитат, не перетворюйте їх штучно на зразки стислості й чіткості. Провідниками на цих мілинах вам будуть здоровий глузд, точність і неупередженість.

А що, коли люди просто говорять нелітературною, вуличною мовою, вживають просторіччя? Широта вживання незвичних виразів залежить від мети матеріалу. Якщо він змальовує життя у передгір’ях Аппалачів, фрагменти нестандартної мови, особливі місцеві вирази і поодинокі порушення граматичних правил будуть додавати глибини та колориту і не викликатимуть роздратування.

Проте в більшості новинних матеріалів такий стиль є просто недоречним. Можна звертати увагу на кульгавість людини, яка виходить на бігову доріжку, але не можна, коли ця людина спускається в метро.

Для ілюстрації — уривок зі статті про перестрілку в барі в Орегоні:

Причину стрілянини не встановлено.

«Він геть нічого не сказав, — розповів Брент Єгл, управляючий нічного бару, популярного серед місцевої молоді, — Він просто відчинив двері і почав стріляти. Я й не думав, що все це насправді, поки не побачив, що люди падають».

Власник бару Джон Гелтон сказав: «Я таки сподіваюся, що він мав хоч якусь причину, а не зробив цього просто тому, що настрій був поганий».

Матеріал Ассошіейтед Пресс, який розповідає про передвиборні настрої в Ешвіллі, Північна Кароліна, показує, як по-іншому можна і слід використовувати просторіччя.

«Половина в нас скаче, а половина плаче», — каже сумна жінка у черзі до каси. Перед нею чоловік купує м’ясо — більше, ніж вона може собі дозволити. Платить він пільговими продуктовими талонами.

«Ми нічого не можемо вдіяти з цими дикими іранцями, які тримають в заручниках наших людей, — ідеться в редакційній статті однієї сільської газети, — але ми можемо щось зробити з податками. Ми можемо їх обмежити».

«Я порівняно забезпечений, але чи буде в мене можливість вчити дітей у коледжі?» — запитує виконавчий директор того, що колись було підвалиною американського оптимізму, місцевої Торгової палати.

«Вибори? — міркує старий горянин, — я не чув, щоб про це балакали. Лишень у телевізорі».

Останній мовець виступає як пересічний горянин, сказати б, типовий представник, і балакали та лишень тут так само природні, як кусень жувального тютюну за щокою базарного торговця. Тут нічого змінювати.

«Нецензурне пропущено»

Межі прийнятного у різних газетах різні. Кожна має власну добре визначену політику (що не заважає час від часу її переглядати).

Добра порада — і політика Ассошіейтед Пресс — полягає в тому, щоб уникати лайки й вульгаризмів. Багато лайливих слів і непристойних мовних «прокладок» є такими загальноприйнятими у певних розмовних ситуаціях багатьох суспільних груп, що їх, як і інші незначущі словесні заповнювачі, можна просто усунути з прямої цитати. Якщо це здається незграбним — передавайте цитату непрямою мовою.

Практичний критерій прийнятності вульгаризмів — їхня необхідність для матеріалу. Таке трапляється нечасто. Знаменитий виняток — непрезидентська мова Джіммі Картера на адресу сенатора Едварда Кеннеді, якого той обіцяв «відшмагати по задниці». І навіть у цьому випадку деякі газети прикрили цей іменник фіговим листком дужок чи зірочок.

З часів Картера «копняки під зад» у вищих сферах стали замовчувати менше. Подібні «досягнення» Джорджа Буша цитували принаймні двічі, вперше — коли він обіймав посаду віце-президента, вдруге — коли вже був президентом.

Помірне вживання непристойностей у наступному прикладі також є необхідним — воно допомагає наочніше уявити суворий характер однієї серйозної дами, яка не пускала федеральних інспекторів на свою вугільну шахту з допомогою пістолета:

Коли двоюрідний брат зробив спробу залицятися до неї, вона наставила на нього пістолета і наказала згинути. Одного разу, коли вона накривала на стіл, до неї почав клеїтися місцевий серцеїд — вона ошпарила його кавою. Її відмова у прихильності до іншого упадальника відбилася на вітровому склі його машини — вона розбила скло. Не ставайте на шляху у Віолетти Сміт.

«До біса, хлопче, я ніколи цих поліцейських не боялася.

Одного разу, у мене тоді був гастрономчик у Дуранго, прийшов інспектор з податкової і каже мені, що я не заплатила податків. А я їх заплатила. То я трохи порівняла цього... кулаком, а потім з ноги під задній міст викинула його за двері».

Між іншим, Віолетта Сміт трикрапки не вживала і жодних пропусків не робила.