The Resource for Professional Journalists Рене Дж. Каппон Настанови журналістам Ассошіейтед Пресс Професійний порадник Переклад з англійської Андрія Іщенка Київ Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»
жүктеу/скачать 0.74 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Непродумані посилання
- Неповні цитати
- Стежте за контекстом
Зайві уточненняІноді автори пояснюють те, що вже й так зрозуміло з контексту — вставляють у свій матеріал зайві сказав про: Хоча гравці й не знали, що Майкла вчора ледь не звільнили, вони знали те, що принаймні один раз у цьому сезоні він вже був під загрозою втрати роботи. З власного досвіду вони також знали, що власник команди часто тисне на підлеглих і чинить їм перешкоди, вважаючи це способом підвищення результативності. «Десь це, можливо, і спрацьовує, але не тут», — сказав Ватсон про методи роботи Стейнбреннера. «Я йому покажу», — сказав про нього тоді Джордж Стейнбреннер. Ще один приклад: «Рідко коли так буває. Зазвичай ми не отримуємо стільки прохань», — сказав представник залізниці Річард Маркс про 300 підписів, які зібрав Філдз. Краще: Філдз зібрав 300 підписів. «Рідко коли так буває, — сказав представник залізниці Річард Маркс. — Зазвичай ми не отримуємо стільки прохань». Зі статті про лозошукачїв: «Я відчуваю слабке тремтіння, і вона починає рухатися», — каже Остін про свою чарівну лозу. Ефектніше розкриття секрету: Остін так описує дію своєї чарівної лози: «Я відчуваю слабке тремтіння, і вона починає рухатися». Непродумані посиланняНеобхідно, щоб читач завжди знав, хто говорить, але не слід переобтяжувати цитати посиланнями: «Я називаю її мертвою водою. Я не можу знаходити мертву воду у підземних печерах», — Остін називає воду, що тече, «живою водою» і каже, що тільки таку воду він може знаходити. «Потрібно, щоб був якийсь рух», — каже лозошукач. Не ставте непродумане посилання в цитаті там, де воно перериває речення й уповільнює читання: «Обвинувачення, — каже адвокат, — є абсолютно необґрунтованим». «Це вже другий раз, — сказав розгніваний сенатор, — коли управління порушує свої власні правила». Поставте хитрого адвоката і розгніваного сенатора на початку чи в кінці речень. Коли посилання стоїть в середині речення, воно має міститися між словосполученнями або там, де мовець природно робить паузу: «Я думала, що вже давно буду на волі, — каже вона, — але так не вийшло».
Мер назвав паркінговий комплекс «ключовим» елементом свого плану. Він зазначив, що план підтримують «багато громадян». Критик назвав цей фільм «чудовим». Проте якби той критик назвав його «сліпучо яскравим», то лапки були б доречніші. Ці слова досить незвичайні для того, щоб бути відзначеними такими еполетами. Лапки, що позначають цитування, також виправдані у таких випадках: Під час арешту Сміт назвав себе «Імпортером». (Передають сумнів.) Президент сказав, що Рейган в жодному сенсі не є «расистом». (Щоб наголосити, що президент сам вживав це вкрай небезпечне слово.) Радянське агентство новин ТАРС сьогодні заявило про спалах «злочинної активності» в Кабулі. (На Заході під цим розуміють дещо інше.) Стежте за контекстомДруга за важливістю річ після точного подання слів — передача контексту. Помилки зазвичай допускаються тоді, коли необачно випускається частина цитати, і вона стає категоричнішою, ніж була насправді. Застереження може бути пропущене або «заговорене», обґрунтування аргументу — випущене, а жартівливе зауваження може бути подане як серйозне. Можливо, численні але, це і ймовірно, якими мовець оточує свої твердження, стомлюють, але якщо він сам вирішив бігти підтюпцем, то автору новин не слід змушувати його переходити на галоп. Потрібно бути особливо обережним з використанням неповних цитат у лідах. Необхідні застереження мають бути в самій цитаті або подаватися безпосередньо після неї. Навіть якщо повна цитата, у своєму посиленому або пом’якшеному варіанті, з’являється у матеріалі пізніше — цього недостатньо; читач так далеко може і не заходити. Розгляньте повну заяву зліва та її нову версію справа:
Неповні цитати правильні, але смисл — припущення, яке робить мовець — трохи змінився. Не таким незначним було те, що випало на долю Джеймса Ватта, міністра внутрішніх справ за президентства Рейгана. Його власне висловлювання, яке потім часто цитували поза контекстом, завдало йому тяжкого удару. На слуханнях у Конгресі Ватта запитали, чи вважає він, що частину природних ресурсів потрібно законсервувати для майбутніх поколінь. Повна відповідь: «Саме так. Міністр внутрішніх справ має підтримувати тонку рівновагу щодо природних ресурсів для теперішнього покоління, як і для майбутніх поколінь. Не знаю, на скільки майбутніх поколінь ми можемо розраховувати до повернення нашого Господа. Та скільки б їх не було, ми маємо вміло розпорядитися ресурсами так, щоб ними могли користуватися і наступні покоління». Можливо, якийсь посадовець, обізнаніший на стилі роботи засобів масової інформації, відчув би небезпеку привнесення релігії до свого свідчення, однак ті, хто подавав виділене курсивом речення без контексту, без сумніву, передавали значення, що відрізняється від значення висловлювання в цілому. Чесний журналіст цього не допускає. Цитату також можна перекрутити, перетворивши довге складне запитання на відповідь мовця: Репортер: Ви вважаєте, що вирок помилковий, тобто що це величезний провал правосуддя? А: Ну, так. Матеріал: Він сказав, що «вважає, що вирок помилковий і що це величезний провал правосуддя». Невже він так і сказав? Репортери не мають ставити багатослівних запитань, але дехто це робить і робитиме, особливо у телевізійних новинах. У таких випадках слід проводити чітку межу: він відповів «так» на запитання журналіста, чи вважає він, що і так далі. У наступному фрагменті таку практику доведено до абсурду: 87 % тих, хто взяли участь у загальнодержавному опитуванні, сказали, що вони «особисто глибоко переживають з приводу долі заручників і готові чекати стільки, скільки буде потрібно, для того, щоб заручників було звільнено неушкодженими». Мабуть, цікавий вийшов хор. Цитата, звичайно ж, стосується запитання, а не відповіді опитаних. Ніколи не приписуйте пряму цитату більш ніж одній особі, якщо, звичайно, ви не знайшли компанію, яка говорить хором. В одній газеті з’явилося таке: Феміністки люто накинулися на змагання серед чоловіків на швидкість посадки дерева в одному з баварських парків. «Ми не приймаємо такого увічнення чоловічого образу», — кричали вони. «Нью-Йоркер» вмістив це повідомлення під заголовком «Крики, які навряд чи лунали».
жүктеу/скачать 0.74 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|