Дубровський В.Ф. Філософія стандартів для громадянської освіти в США

Дубровський В.Ф. Філософія стандартів для громадянської освіти в США

кандидат педагогічних наук, доцент

Севастопольський міський гуманітарний університет
ФІЛОСОФІЯ СТАНДАРТІВ ДЛЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В США
І. Актуальність досвіду впровадження громадянської освіти у США

для освіти України

Говорячи про громадянську освіту, перш за все, слід з’ясувати, що розуміти під поняттям “громадянин”. Англійське слово “citizen” має два значення: 1) громадянин; 2) громадянин, тобто мешканець міста. Цей етимологічний розбір уявляється важливим для питання, що розглядається, тому що громадянин – це не тільки особа, яка володіє сталим політико-правовим зв’язком зі своєю державою, а й член своєї громади (спільноти), а отже і член громадянського суспільства.

Можна стверджувати, що громадянська освіта – питання, що стосується не лише освіти в цілому, а й філософії освіти зокрема. Це ще й політичне питання. Не випадково ще Аристотель під політикою (політією) розумів “мистецтво управління державою, полісом (містом)” [1, 19].

Кожна держава зацікавлена у громадянах з активною життєвою позицією. Громадяни, у свою чергу, зацікавлені в тому, щоб жити у громадянському суспільстві а соціально правовій державі, володіючи при цьому компетенціями, необхідними для політичної участі у соціально-політичному середовищі.

У закладах освіти нашої країни громадянська освіта почала впроваджуватись менш ніж 10 років тому. За цей час було створено кілька навчально-методичних комплексів і програм, проте системи громадянської освіти немає і досі. “Концепція громадянської освіти в школах України” визначає громадянську освіту як “спеціалізовану специфічну підготовку людей до життя в умовах демократії” [2, 1]. Під системою у даному випадку ми розуміємо “цілісний об’єкт, що складається з елементів, які знаходяться у взаємних відносинах. Відносини між елементами формують структуру системи” [3,  788].

Ми, безумовно, не станемо першовідкривачами ідеї громадянської освіти і під час впровадження її у наш освітній простір звичайно вивчався та використовувався, в першу чергу, закордонний досвід. Американська модель громадянської освіти є однією з найбільш системних та різноманітних, а наявність Центру Громадянської Освіти у місті Канабасіс (штат Каліфорнія), котрий добре фінансується, забезпечує її успішну реалізацію. Громадянська освіта у США, як і у будь-якій іншій країні, має свою специфіку, котра зумовлена історичним розвитком, національно-культурними традиціями та особливостями політико-правової системи.

У 1994 році Центром Громадянської Освіти США був виданий посібник "Національні стандарти громадянських прав і держава", який було перекладено українською мовою за підтримки Американського Дому в Україні. Стислий зміст цієї праці був доведений до відома у книзі для вчителя правознавства [4,  218-225], а також у методичному журналі для вчителів історії та суспільних дисциплін [5,  46-50]. У стандартах, що були названі, приділяється особлива увага громадянському призначенню шкіл, тому що для захисту і розвитку демократичного суспільства недостатньо наявності відповідних державних інституцій. Цікавим є той факт, що самі стандарти розглядаються не як фактор покращення успішності учнів в галузі громадянської освіти, а лише як рушійна сила, що здатна її покращити. Мета освіти з основ громадянських прав і держави визначається як "свідома участь у політичному житті повноправних громадян, які віддані основним цінностям та принципам американської конституційної демократії".
ІІ. Освітньо-виховна парадигма громадянської освіти у США

Програма громадянської освіти США включає "стандарти змісту", які визначають, що саме учні повинні знати та уміти. При цьому у різних штатах ці стандарти змісту не розглядаються як обов’язкова догма. Разом з тим, учні, котрі вивчають курси громадянської спрямованості, повинні продемонструвати певні знання та уміння під час проведення контрольно-перевірочних робіт у 4-му, 8-му та 12-му класах, що відповідає закінченню І-го, ІІ-го та ІІІ-го ступенів американської загальноосвітньої школи.

У “Стандартах” зазначається важлива роль сім’ї, церкви та засобів масової інформації у формуванні громадянських настановлень в свідомості американських школярів. Школа при цьому, як соціальний інститут, “несе історичну відповідальність за розвиток розуміння учнями громадянських прав та обов’язків”. Громадянська освіта повинна сприяти розумінню учнями принципів функціонування американської та інших політичних систем, а також міжнародної політики США. Система громадянської освіти реалізується шляхом вивчення комплексу обов’язкових та факультативних курсів, котрі вивчаються у 1 – 12 класах за допомогою міжпредметних зв’язків. Соціальну значущість громадянської освіти американці вбачають у тому, що “суспільство повинно спиратися на знання та навички своїх громадян і осіб, яких обрано на державні пости".

Розглянемо лише два курси з громадянської освіти, які вивчають у школах США. Це курс “Ми – народ (Громадянин і Конституція)” та проект “Ми – громадяни”. Якщо можна умовно розділити навчально-виховний процес, то перший курс – освітній, а другий – виховний. У статті Роберта Лемінга, директора програми правової освіти при Індіанському університеті [5,  1] наводиться аналіз результатів впровадження курсу "Ми – народ (Громадянин і Конституція)"у школах США. Ця Національна освітня програма має на меті допомогти учням навчальної та базової середньої школи (І-го та ІІ-го ступенів навчання) вивчити історію США та принципи їх конституційного устрою. Окрім цього, програма допомагає учням розвивати компетенції, які забезпечують їх соціалізацію у демократичному суспільстві. Програма націлена на вивчення Конституції США та Американського білю про права, а також на формування громадянських компетенцій та відповідальності в учнів.

Зазначена програма почала впроваджуватись у 1987 році Центром Громадянської Освіти за підтримки Департаменту освіти та Конгресу США. З цього часу у програмі мали можливість взяти участь 20 мільйонів учнів та 70 тисяч вчителів в усіх штатах. Програма також вивчалась на Гуамі, Американському Самоа, Вірджинських островах та в Пуерто-Рико. Було здійснено апробацію та перевірку програми на предмет її ефективності у 1988-му, 1990-му та 1991-му роках. Тестування пройшли учні усіх трьох ступенів навчання. Учні, які навчались за цією програмою, показали більш високі знання Конституції США.

У 1994 році професор Стенфордського університету Річард Броуді досліджував особливості впливу цього курсу на політичну толерантність 1351 старшокласника. Результати дослідження підтвердили наявність більш високого рівня політичної культури та толерантності у школярів, які вивчались за програмою з 1-го по 12-ий класи. У цьому ж році Рада з базової освіти США досліджувала особливості впливу цього курсу на етнічні погляди школярів. Школярі, які вивчали цей курс, проявляли більш високу етнічну та релігійну терпимість. Загалом американські вчені та педагоги внаслідок різнопланових досліджень результативності цього навчального курсу дійшли висновків про успішність його впровадження.

Програма з громадянської освіти “Громадянин” оцінюється професором університету штату Міссісіпі Сьюзі Барроуз як “чудова ідея”. Впровадження проекту здійснювалось Центром Громадянської Освіти та Національною Конференцією Державного Законодавства. Проект розрахований на учнів 1 – 8 класів і спрямований на вивчення основних положень щодо місцевого самоврядування та особливостей громадянської участі у своєму населеному пункті. Така спрямованість зумовлена тим, що американські старшокласники вже вивчають загальні федеральні принципи існування американського суспільства та функціонування державного механізму. Проект “Громадянин” покликаний допомогти учням набути компетенції щодо відповідальної участі у місцевому самоврядуванні, а також в умінні здійснювати вплив на політику місцевої адміністрації. Під час вивчення цього навчального курсу учні виконують низку проектів, котрі пов’язані з розв’язанням реальних проблем, що існують у їхньому регіоні.

Реалізація проекту передбачає 5 етапів – кроків від постановки проблеми до її розв’язання:

1. 
   Визначення проблеми публічного політичного характеру.
   
2. 
   Збирання інформації за проблемою та її аналіз.
   
3. 
   Вироблення рішення.
   
4. 
   Пропозиція щодо реалізації проблеми з точки зору громадськості.
   
5. 
   Представлення плану дій місцевій адміністрації у вигляді оформленої папки – справи.
   

Визначивши освітньо-виховну парадигму на прикладі двох курсів з громадянської освіти у США, доцільно розглянути функціонування трьох концентрів громадянської освіти у США.

Стандарти для учнів – це вимоги, які уточнюють, що саме учні повинні знати й уміти, а також рівень їх успішності. До стандартів для учнів належать норми змісту та норми навичок.

У стандартах використовується термінологія, відібрана за двома критеріями: 1) терміни, необхідні для всіх учнів; 2) терміни, необхідні для розуміння подій у світі політики та управління. У першому випадку стандарти уникають застосування суто академічних термінів і подекуди використовують загальновідомі терміни. У другому випадку стандарти використовують вмотивовані терміни. Це пояснює використання певних наукових термінів, що необхідні для розуміння процесів політики та управління. Такі терміни стисло пояснюються у посібнику або внесені до словника, що містить понад 130 термінів та їх визначень. Терміни, що використовуються у стандартах, слугують опорою для набування учнями навичок та вмінь, а саме:

“Визначати” – вміти відрізняти головне від другорядного, встановлювати етимологію речей і явищ та класифікувати їх за певними ознаками у конкретних умовах.

“Описувати” об’єкти через характерні рецептори, процеси та інститути, а також функції, цілі, засоби та якості із застосуванням причинно-наслідкового зв’язку.

Стандарти обумовлюють і практичні навички учнів, необхідні їм для ефективної участі у політичному процесі. Сюди належать: здатність впливати на політичну поведінку та рішення інших, співпрацюючи з ними; чітко обстоювати свої інтереси аж до провідних політиків; розв’язувати конфлікти; створювати коаліції; вести переговори; досягати компромісу та шукати консенсус.

Учні набувають практичних навичок завдяки таким засобам навчання:

1. 
   Моніторинг політичної діяльності – спостереження за перебігом політичного процесу та рішеннями на урядовому рівні через засоби масової інформації тощо.
   
2. 
   Вплив на політику уряду.
   

Непідробну зацікавленість викликають “Стандарти для вчителів”, що є критеріями здатності вчителів допомагати учням досягати високого рівня успішності під час засвоєння стандарту змісту. Ці критерії включають: 1) якість професійної підготовки вчителя; 2) здатність передавати власні знання і навички; 3) якою мірою педагог відповідає вимогам курсів, що викладаються.

Що ж стосується змісту стандартів у галузі основ громадянських прав і держави, то він визначається змістом посібника, який розбитий на п’ять розділів. Кожен розділ вивчається у 1 – 4, 5 – 8, 9 – 12 класах американської школи. Власне, це три концентри, через які проходять сектори-розділи. Подібна структура потребує дещо детальнішого пояснення.

Стрижнем розділу для 1 – 4 класів є питання “Що таке уряд і що він повинен робити?” У ІІ Розділі, що вивчається у 5 – 8, 9 – 12 класах, головним є питання “Що таке суспільне життя, політика і уряд?” Як бачимо, питання не змінено, а лише розширено для 5 – 12 класів.

Визначальними у змісті з 1-го по 12-й клас є такі питання:

• 
  необхідність та завдання уряду;
  
• 
  обмежені та необмежені уряди.
  

1. 
   Визначення уряду.
   
2. 
   Визначення повноважень влади.
   
3. 
   Функції уряду.
   
4. 
   Значення обмеженого уряду.
   

1. 
   Що таке суспільне життя, політика і уряд?
   
2. 
   Визначення суспільного життя, політики і уряду.
   

У 1 – 4 класах вивчаються:

• 
  Цілі правил та законів.
  
• 
  Оцінка правил та законів.
  

• 
  Верховенство права.
  
• 
  Завдання та переваги конституції.
  

• 
  Умови, за яких діє конституційний уряд (поєднання понять “уряд” та “конституція” у якісно нове поняття).
  
• 
  Розподіл повноважень і парламентська система (на основі знання категорій “влада” та “правила і закони”, що вивчаються у 1 – 4 класах).
  

Учні 9 – 12 класів розглядають такі питання:

1. 
   Етимологія представництва.
   
2. 
   Громадянське суспільство та уряд.
   
3. 
   Мета політики та уряду.
   

З 1-го по 12-й класи розглядаються такі питання:

1. 
   Основні цінності та принципи.
   
2. 
   Характерні ознаки американського суспільства.
   
3. 
   Американська самостійність (у 9 – 12 класах це поняття сформульовано як “американська національна самостійність і політична культура).
   
4. 
   Розмаїття американського суспільства (провідна ідея “Усі різні – усі рівні”).
   
5. 
   Запобігання конфліктам та їх регулювання (провідна ідея “Краще солом’яна згода, ніж золота суперечка”).
   

У 5 – 12 класах розглядаються такі питання:

1. 
   Роль добровільних послуг в американському суспільному житті (у 9 – 12 класах додається питання “Роль організованих груп у політичному житті”).
   
2. 
   Американська концепція конституційного уряду (деталізація поняття “конституційний уряд”, що вивчається у Розділі І, з урахуванням американських особливостей.
   
3. 
   Розрив між ідеалами та реальністю в американському політичному та суспільному житті.
   

• 
  Лібералізм та американська конституційна демократія.
  
• 
  Республіканізм та американська конституційна демократія.
  

У 1 – 4 класах вивчаються такі питання:

• 
  Значення та значимість Конституції США.
  
• 
  Визначення членів уряду.
  

- Структура та основні обов’язки федерального уряду (у 5 – 12 класах це питання сформульовано як “Розділ та обмеження повноважень федерального уряду”).

- Структура та основні обов’язки урядів штатів та органів місцевого самоуправління.

У рамках Розділу учні 5 – 12 класів вивчають блок питань, пов’язаних з федеральним устроєм та розділом повноважень між органами влади:

• 
  Розділ повноважень між федеральним урядом та урядами штатів.
  
• 
  Основні (внутрішньополітичні та зовнішньополітичні) обов’язки уряду.
  
• 
  Фінансування діяльності уряду через оподаткування.
  
• 
  Уряди штатів.
  

• 
  Право в американському суспільстві.
  
• 
  Громадський порядок.
  
• 
  Судовий захист прав особи.
  

• 
  Засоби політичної комунікації: телебачення, радіо і т.ін.
  
• 
  Політичні партії, виборчі кампанії.
  
• 
  Асоціації та групи.
  
• 
  Створення та здійснення державної політики.
  

У 1 – 4 класах учням пояснюють, що таке “нації”, а у 5 – 12 – що таке “національні держави”. У початковій школі з’ясовують “взаємовідносини між націями”, а у 5 – 12 класах – “взаємовідносини між національними державами” (США поставили за мету створення у ХХІ сторіччі американської нації і тому вже зараз відносять себе до типу національних або титульних держав).

У 5 – 12 класах вивчається великий блок питань, що пов’язані як із внутрішньою, так і з зовнішньою політикою США:

• 
  Відносини США з іншими національними державами. Історичний контекст зовнішньої політики США. Цілі та засоби зовнішньої політики США.
  
• 
  США та міжнародні організації.
  
• 
  Вплив американської теорії демократії та прав особи на решту світу (Посібник неодноразово наголошує на провідній ролі США, аргументуючи це як історичними аспектами, так і теоретичними викладками).
  

Останній Розділ V права присвячений “громадянину США”, і головне питання, що розглядається з 1-го по 12-й клас – “Якими є функції громадянина в американській політиці?”

Протягом усього періоду навчання у школі вивчаються такі питання:

1. 
   Значення громадянства.
   
2. 
   Набуття громадянства.
   
3. 
   Особисті обов’язки.
   
4. 
   Форми участі.
   
5. 
   Політичне керівництво і державна служба.
   
6. 
   Настанови, що посилюють активність громадян та сприяють правильному функціонуванню американської демократії.
   

1. 
   Особисті права.
   
2. 
   Політичні права.
   
3. 
   Економічні права.
   
4. 
   Обсяг та обмеження прав.
   

Окремим блоком вивчаються питання участі у політичному та суспільному житті країни:

1. 
   Участь у суспільному та політичному житті країни та досягнення громадських та особистих цілей.
   
2. 
   Форми політичної участі.
   
3. 
   Політичне керівництво та державна служба.
   
4. 
   Поінформованість та участь.
   

Так, учні 9 – 12 класів повинні:

• 
  базовий рівень: навести суттєві ознаки обмежених та необмежених урядів і хоча б по одному прикладу з сучасності та історичного минулого.
  
• 
  вищий рівень: окрім відповідності базовому рівню, учні мають пояснити різницю між таким видом обмеженого уряду, як конституційний і тоталітарний режим.
  
• 
  найвищий рівень: окрім відповідності знань та навичок базовому та вищому рівням, виявити глибоке розуміння вищевказаних політичних режимів, а також ролі громадянського суспільства та ідеології в обмежених та необмежених урядах.
  

Розглянемо стандарти громадянської освіти США через призму громадянських компетенцій.

• 
  Захист своїх прав, свобод і інтересів. Учні опановують цю компетенцію з 1-го по 12-й клас, завдяки сукупності відповідних знань, умінь та навичок.
  
• 
  Як впливати на державну владу (уряд).
  

• 
  Знання теорії і практики політичного представництва учні набувають також протягом 12-ти років, починаючи з принципів американської демократії та цінностей, які склалися в їх суспільстві. У 9 – 12 класах у тісному взаємозв’язку вивчаються обов’язки громадян і обов’язки державно-владних структур.
  
• 
  Оволодіння двома фактично поєднаними компетенціями здійснюється у США під двома провідними ідеями: “Усі різні – усі рівні”, “Суспільство рівних прав, але не рівних можливостей”. Мова йде про оволодіння культурою розв’язання конфліктів на основі навичок полікультурного й толерантного ставлення до інших.
  
• 
  Оволодіння переліченими компетенціями формує в американських молодих громадян відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків перед суспільством і державою на рівні моральної якості особистості.
  

Проаналізувавши докладно зміст стандартів, доцільно узагальнити тему, що розглядається, їх філософією. Філософія демократичного устрою США і демократичних цінностей розроблялась та продовжує розвиватись вже більш ніж 200 років. Не випадково цитати із робіт та доповідей “архітекторів американської демократії” і “батьків-творців” Конституції США є основоположними у системі американських цінностей і принципів демократії. Саме їх вислови розміщені на полях видання, в якому містяться стандарти громадянської освіти США [8].

Значущість громадянської освіти відображена у високому статусі громадянина США, а також у необхідності освіти американського народу як основи життя у громадянському суспільстві. Так, Луіс Брандайс зазначає, що “Єдиним титулом у нашій демократії, вищим над титул Президента, є титул громадянина”. А Томас Джефферсон вважав, що “якщо нація очікує цивілізованого життя, будучи водночас вільною і неосвіченою, вона очікує нездійсненного”.

Найважливішим принципом американської демократії є неухильне додержання законів. Не випадково у стандартах згадується фраза Джона Локка: “Там, де закінчується закон, починається тиранія”.

Забезпечення прав і свобод людини – одна з ключових компетенцій. Її зміст коротко у свій час сформулював Томас Джефферсон: “Рівні права кожному, особливих привілеїв нікому”.

Система громадянської освіти у США сконцентрована на формуванні активної життєвої позиції громадян. Едмунд Берк зазначав, що “Єдина річ, необхідна для торжества зла, є бездіяльність добрих людей”. Проблема толерантних взаємовідносин між людьми проходить через кілька громадянських компетенцій. Президент США Гаррі Трумен ще за часів другої світової війни сказав: “Якщо ми (американці) не бажаємо помирати разом на війні, ми повинні навчатися жити разом у мирі”.

Громадянська освіта у США має чітку систему з критеріями успішності її впровадження. Вона становить великий інтерес для освітян нашої країни. Стандарти громадянської освіти США засновані на демократичних принципах і цінностях, котрі створюють філософію освітньої політики цієї країни загалом.

1. 
   Аристотель. Политика. – М., 1989. – 234 с.
   
2. 
   Концепція громадянської освіти в школах України. – К., 2002. – С.1.
   
3. 
   Современный философский словарь. – М., 1998. – 1064 с.
   
4. 
   Дубровський В.Ф. Національні стандарти громадянської освіти в США // Конституція України і основи правознавства в школі: книга для вчителя. – К., 1999. – 357с.
   
5. 
   Дубровський В.Ф. Національні стандарти США з основ громадянських прав і держави // Історія в школах України. – К., 1999. – № 4. – С. 46-50.
   
6. 
   Дубровский В.Ф. Словарь конституционных терминов и понятий. – Севастополь, 1996. – 96 с.
   
7. 
   Дубровський В.Ф., Наровлянський О.Д. Тести “Конституція України”. Завдання для перевірки знань учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. – К., 1996. – 47 с.
   
8. 
   National Standards for Civic and Government. – Calabasas: Center for Civic Education. 1994.