ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В СИСТЕМІ БЕЗПЕКОВИХ

37 
ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В СИСТЕМІ БЕЗПЕКОВИХ 
ІНСТИТУТІВ 
 
1. Кабінет Міністрів України в системі безпекових інститутів 
 
Розподіл компетенції у сфері національної безпеки і оборони України 
між Президентом України і Кабінетом Міністрів України 
Чинна редакція Конституції України закріплює змішану республіканську 
форму правління, відмітною юридичною ознакою якої є дуалістична організація 
виконавчої влади. Дуалізм виконавчої влади передбачає наявність її двох 
керівних центрів – уряду і президента, поєднаних між собою не структурно, а 
функціонально. Співвідношення цих суб’єктів із виконавчою владою не 
однакове: якщо уряд є її вищим керівним органом, то президент поєднаний із 
виконавчою владою засобом своїх виконавчих повноважень
94
. Такі 
повноваження, хоча й належать президенту, є виконавчими за своїм характером 
(юридичною природою)
95
. 
Загальний для змішаних республік підхід до розподілу повноважень між 
президентом і прем’єр-міністром у виконавчій галузі полягає в тому, що хоча 
відповідні повноваження цих суб’єктів “переплітаються”, повноваження 
президента мають вирішальне значення. Глава держави – президент – відповідає 
переважно за вирішення стратегічних питань, контролює такі сфери державно-
владної діяльності, як зовнішня політика, оборона, а прем’єр-міністр вирішує 
тактичні завдання і здійснює оперативне, повсякденне управління. Саме тому 
згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України, “Кабінет Міністрів України у своїй 
діяльності керується … указами Президента України”, а відповідно до п. 1 
ст. 116 Основного Закону, Уряд “забезпечує … виконання … актів Президента 
України”. Наведені конституційні положення безпосередньо вказують на 
верховенство нормативних рішень Президента України в системі підзаконного 
правового регулювання
96
. Відтак засобом своїх відповідних указів Президент 
України держави спрямовує діяльність Кабінету Міністрів України. 
У Конституції України сумісну компетенцію Президента України й 
Кабінету Міністрів України, зокрема у сфері національної безпеки й оборони 
України закріплено в розділах п’ятому та шостому. Хоча “Кабінет Міністрів 
України є вищим органом у системі органів виконавчої влади” (ст. 113 
Конституції України), який “спрямовує і координує роботу міністерств, інших 
органів виконавчої влади” (п. 9 ст. 116 Конституції України), Президент України 
керує урядовою діяльністю в таких сферах, як здійснення зовнішньої політики, 
гарантування державного суверенітету та територіальної цілісності України, 
94
Авер’янов В. Виконавча влада в Україні: організація та розвиток інститутів. Державотворення і 
правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи / За ред. Ю. Шемшученка : моногр. К.: Ін-т держави і 
права ім. В. М. Корецького. 2001. С. 139. 
95
Петришин О. Форма державного правління в Україні: до пошуку конституційної моделі. Право України. 
2014. № 8. С. 109. 
96
Горбунова Л. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади : моногр. К.: 
Юрінком Інтер, 2008. С. 71. 

38 
забезпечення прав людини і громадянина, конституційної законності, 
національної безпеки й обороноздатності України. 
Координація діяльності органів виконавчої влади у сфері національної 
безпеки й оборони України, яку здійснює Президент України засобом Ради 
національної безпеки і оборони України, не обмежує відповідної компетенції 
Кабінету Міністрів України. Згідно з п. 7 ст. 116 Конституції України, 
здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки й обороноздатності 
України є власним повноваженням Кабінету Міністрів України. По суті, 
національна безпека й оборона ‒ одна зі сфер сумісної компетенції Президента 
України і Кабінету Міністрів України. Тому забезпечення Президентом України 
національної безпеки й обороноздатності України безпосередньо пов’язане з 
діяльністю в цій сфері Кабінету Міністрів України. 
Згідно зі ст. 102 Конституції України, “Президент України є гарантом 
державного суверенітету, територіальної цілісності України”, а відповідно до 
пп. 1 та 3 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Президент “забезпечує державну 
незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави”, “представляє 
державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною 
діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори 
України”
97
. Наведені конституційні положення вказують, що в таких сферах, як 
гарантування державного суверенітету, зовнішньополітична діяльність держави, 
її національна безпека й оборона Президенту України належить не лише 
провідна й керівна роль. У цих сферах державно-владної діяльності він є 
реальним суб’єктом виконавчої влади, уповноваженим ухвалювати важливі 
рішення
98
. З іншого боку, у пп. 1 та 7 ст. 116 Конституції України закріплено, що 
“Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет і економічну 
самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, 
виконання Конституції і законів України, актів Президента України”, “здійснює 
заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України”
99
. 
Відповідно до ст. 102 Конституції України, Президент України є гарантом 
“додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина”, 
“реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства 
України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного 
договору”
100
. Водночас відповідно до пп. 1, 1
-1
та 2 ст. 116 Конституції України, 
Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції України, 
“реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства 
України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного 
договору”, “вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і 
громадянина”
101
. 
97
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254/96-вр. Відомості Верховної Ради 
України. 1996. № 30. Ст. 141. 
98
Шаповал В. Виконавча влада в Україні у контексті форми державного правління (досвід після прийняття 
Конституції України 1996 року). Право України. 2016. № 4. С. 74. 
99
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254/96-вр. Відомості Верховної Ради 
України. 1996. № 30. Ст. 141. 
100
Там само. 
101
Там само. 

39 
Зазначені повноваження Глави держави й Уряду окреслюють сфери їх 
сумісної компетенції. У цих сферах вони повинні узгоджувати свої позиції і 
взаємодіяти з метою реалізації єдиної і системної державної політики. 
Отже, Кабінет Міністрів України та очолювана ним система органів 
виконавчої влади, з огляду на їхню компетенцію, є провідними суб’єктами 
забезпечення національної безпеки й обороноздатності України. Кабінет 
Міністрів України ‒ керівна ланка в системі органів виконавчої влади, яка керує 
діяльністю цих органів у сфері національної безпеки й оборони України. 
Водночас відповідно до Конституції України, Президент України координує та 
контролює діяльність Кабінету Міністрів України у сфері національної безпеки 
й оборони України та в зовнішньополітичній сфері. Керівну роль Президента 
України щодо діяльності Кабінету Міністрів України у згаданих сферах 
засвідчують і вже цитовані положення ч. 3 ст. 113 Конституції України про те, 
що “Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується … указами 
Президента України” та п. 1 ст. 116 Основного Закону про те, що Уряд 
“забезпечує … виконання … актів Президента України”. 
Нормативно встановлений розподіл сумісної компетенції між Президентом 
України і Кабінетом Міністрів України у сфері національної безпеки й оборони 
України та в зовнішньополітичній сфері вимагає створення ефективного 
конституційного механізму взаємодії цих суб’єктів у згаданих сферах. 
Конструктивним засобом узгодження діяльності Президента України та 
Кабінету Міністрів України у сфері національної безпеки й оборони України та 
в зовнішньополітичній сфері може бути конституційна вимога ухвалення на 
засіданнях Кабінету Міністрів України під головуванням Президента України 
актів, які забезпечують реалізацію статусу Президента України як гаранта 
державного суверенітету, територіальної цілісності України, реалізації 
стратегічного курсу України на набуття її повноправного членства в 
Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, 
керівника зовнішньополітичної діяльності держави. Скликання та визначення 
порядку денного таких засідань Уряду повинні бути прерогативою Президента 
України. Ухвалені на цих засіданнях акти повинні скріплювати своїми підписами 
Президент України, Прем’єр-міністр України та профільний міністр. 
Контрасигнація 
відповідних 
урядових 
актів 
Президентом 
України 
кореспондуватиме 
його 
статусу 
гаранта 
державного 
суверенітету, 
територіальної цілісності України, реалізації стратегічного курсу держави на 
набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в 
Організації Північноатлантичного договору, керівника зовнішньополітичної 
діяльності держави. 

жүктеу/скачать 1.96 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: