Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету й

4 
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ БЕЗПЕКОВИХ ІНСТИТУТІВ 
 
1. Президент України ‒ керівний орган у сфері національної безпеки й 
оборони держави 
Початковий період становлення суверенної державності і громадянського 
суспільства особливо потребує консолідованої влади
7
. Це об’єктивно збільшує 
роль президента як інтегративного елемента державного механізму, який 
забезпечує його цілісність й ефективність
8
. Становлення Української держави 
відбувається в умовах військової агресії та окупації частини її території 
російською федерацією. Не завершений процес формування української нації 
та громадянського суспільства. Ці обставини зумовлюють потребу в 
“сильному” президенті. Президент України повинен бути інституційним 
уособленням єдності державної влади. Як глава держави, він покликаний 
об’єднувати суспільні сили навколо ключових конституційних цінностей та 
завдань, стабілізувати економічну та політичну ситуацію у країні
9
, обмежувати, 
швидко й ефективно вирішувати небезпечні для суспільства протиріччя, 
кризи
10
. Він повинен забезпечувати ефективність державної влади взагалі, 
єдність цілей державної політики
11
. Позиція Президента України з ключових 
суспільно-політичних питань повинна орієнтувати Верховну Раду України й 
Кабінет Міністрів України. 
Президент України здійснює широкий комплекс функцій і повноважень, 
спрямованих на забезпечення національної безпеки й обороноздатності 
держави. Роль Президента України у сфері національної безпеки й оборони 
України пов’язана із загальним (політичним) керівництвом органами, які 
забезпечують національну безпеку й обороноздатність України. Серед цих 
органів Президент України посідає провідне місце, оскільки очолює їх систему, 
контролює, узгоджує й координує їхню діяльність. 
Аналіз конституційного статусу 
Верховної Ради України, Президента 
України, Кабінету Міністрів України засвідчує, що всі ці органи мають окремі 
конституційні 
повноваження у сфері національної безпеки і оборони держави. 
Водночас 
лише 
Президент 
України 
наділений 
конституційними 
повноваженнями здійснювати керівництво в цій сфері. Це означає, що 
Президент України, здійснюючи таке керівництво, спрямовує діяльність усіх 
суб’єктів сектору безпеки й оборони
12
. Тому саме Глава Української держави є 
провідним суб’єктом забезпечення її національної безпеки й обороноздатності. 
7
Арутюнян А. Институт президента Республики Армения. Сравнительно-правовой анализ. Ереван: 
Мхитар Гош, 1996. С. 122. 
8
Арутюнян А. Место президента в системе политико-правовых институтов постсоветских республик. 
Jurisprudencija. 2005. Т. 77 (69). С. 6. 
9
Заяць Н. Теоретико-правові проблеми інституту президентства в механізмі реалізації державної влади в 
Україні. Право України. 2006. № 6. С. 105. 
10
Нижник Н. Проблеми президентської влади в Україні. Бюлетень законодавства і юридичної практики 
України. 1999. № 8: Президент в Україні: Законодавче забезпечення діяльності. С. 10. 
11
Бурчак Ф. Конституційний статус Президента України. Правова держава. 1997. № 8. С. 26. 
12
Рішення Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів 
України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України “Про деякі 

5 
У ст. 17 Основного Закону України вказано, що “захист суверенітету й 
територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та 
інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього 
Українського народу”
13
. Згадані функції здійснює ціла система органів 
державної влади (державних органів) в межах своєї компетенції. Забезпечення 
національної безпеки України, гарантування її суверенітету й територіальної 
цілісності вирішальною мірою залежать від узгодженої діяльності відповідних 
органів державної влади (державних органів) у сфері національної безпеки й 
оборони
14
. Як глава держави, координатор механізму взаємодії вищих органів 
держави, Президент України покликаний забезпечити їх взаємодію й у сфері 
національної безпеки й оборони України. 
Відповідно до ст. 104 Конституції України, Президент України, складаючи 
присягу, обіцяє “всіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність 
України”
15
. Згідно ст. 102 Конституції України, Президент України є гарантом 
державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання 
Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, гарантом реалізації 
стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в 
Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Це 
засвідчує, що Президент України тісно пов’язаний з усіма аспектами 
національної безпеки держави і з усіма проявами загроз для неї
16
. 
Серед суб’єктів, що забезпечують захист державного суверенітету і 
територіальної цілісності України, Президент України відіграє винятково 
важливу роль. Саме Президент України як Верховний Головнокомандувач 
Збройних Сил України визначає основні напрями реформ у сфері національної 
безпеки й оборони, концепцію військового будівництва, ставить завдання перед 
Кабінетом Міністрів України та іншими органами виконавчої влади щодо 
створення ефективної системи державного управління обороною країни
17
. 
В Україні прийнята змішана республіканська форма правління. У змішаній 
республіці повноваження президента обумовлені його статусом глави держави 
і, на відміну від повноважень інших органів влади, які мають принципово вужчу 
функціональну спеціалізацію, зв’язані з реалізацією всіх внутрішніх і зовнішніх 
функцій держави взагалі. Президент змішаної республіки – координатор 
механізму взаємодії вищих органів держави й поряд з органом конституційної 
юрисдикції – гарант конституційних цінностей. Це пояснює, чому більшість 
питання здійснення керівництва у сферах національної безпеки і оборони” від 25 лютого 2009 р. № 5-рп/2009.
URL :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-09#Text.
13
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254/96-вр. Відомості Верховної Ради 
України. 1996. № 30. Ст. 141. 
14
Рішення Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів 
України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України “Про деякі 
питання здійснення керівництва у сферах національної безпеки і оборони” від 25 лютого 2009 р. № 5-рп/2009.
URL :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-09#Text.
15
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254/96-вр. Відомості Верховної Ради 
України. 1996. № 30. Ст. 141. 
16 Тодыка Ю., Яворский В. Президент Украины: конституционно-правовой статус : моногр. Х.: Факт, 
1999. С. 154. 
17
Тодыка Ю., Яворский В. Президент Украины: конституционно-правовой статус : моногр. Х.: Факт, 1999. 
С. 157. 

6 
повноважень президента змішаної республіки є елементами системи 
стримувань і противаг, конституційно-правовими інструментами забезпечення 
єдності (цілісності) державної влади. 
Складне і багатоаспектне завдання забезпечення національної безпеки й 
обороноздатності Української держави в умовах масштабної збройної агресії 
російської федерації особливою мірою зумовлює потребу узгодження дій 
суб’єктів сектору безпеки й оборони. За таких умов набуває й особливого 
значення вимога, щоб принцип чіткого розмежування повноважень органів 
державної влади у сфері національної безпеки й оборони не перешкоджав їхній 
взаємодії в цій сфері. Ефективне поєднання принципів поділу державної влади 
та її єдності у сфері національної безпеки й оборони покликаний забезпечити 

жүктеу/скачать 1.96 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: