Войтович Леонтій " баварський географ": спроба локалізації слов’янських князівств у ІХ столітті. Опубліковано



бет5/5
Дата06.07.2016
өлшемі0.6 Mb.
#181683
1   2   3   4   5
Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. – T.2. – S.181.

141 Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., – S.3637.

142 Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. – T.2. – S.182.

143 Wasilewski T. Dulebowie – Lendzianie – Chorwaci: z zagadnień osadnictwa plemiennego i stosunków politycznych nad Bugiem, Sanem i Wislą w X wieku // Przegląd Historyczny. – R.67. – Warszawa, 1976. – N 2/ – S.181–193.

144 Łowmiański H. Początki Polski. – T.4. – Warszawa, 1970. – S.491493.

145 Labuda G. Narodziny polsko-ukrainskiej granicy etnicznej – w polskiej historiografii // Początki sąsiedztwa. Pogranicze etniczne polsko-rusko-slowackie w średniowieczu. – Rzeszów, 1996. – S.917.

146 Nalepa J. Prapolski bastion toponimiczny w Bramie Przemyskiej i Łedzanie // Początki sąsiedztwa. Pogranicze etniczne polsko-rusko-slowackie w średniowieczu. – Rzeszów, 1996. – S.4764.

147 Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х – первой половины ХІІІ в. Киев, 1988. С.9

148 Королюк В.Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши в Х веке // Кр. сообщ. ин-та славяноведения. 1952. N 9. С.4849.

149 Дашкевич Я. Галицько-волинські землі на перехресті орієнтацій: Захід.Русь.Схід (кінець Х – середина ХІV ст.) // Українські землі часів короля Данила Галицького: церква і держава. Статті й матеріали. – Львів, 2005. – С. 28–29.

150 Горский А.А. Баварский Географ. – С.276.

151 Szafarzyk P.J. Słowianskie starożitnosti. – T.2. Poznań, 1844. – S.188, 782; Niderle L. Slovanske starożitnosti. – D.4. – Praha, 1924. – S.150.

152 Филипчук М. Генезис Прикарпатських городищ VIII-ХIV ст. з позицiї полiсної структури суспiльства // Тези доп. мiжнар. конференц. „Еволюцiя розвитку слов'янських градiв VIII-XIV ст. у передгiр'ї Карпат”. – Львiв, 1994.

153 Zakrzewski S. Opis grodów i terytoriów z północnej strony Dunaju czyłi t. zw. Geograf Bawarski. –Lwów, 1917. – S.52; Nalepa J. Z badań nad nazwami płemiennymi u Słowian Zachodnich. Thafnezi Geografa Bawarskiego // Dobnicy Arsbok. 19571958. – Lund. 1961. – S.6485.

154 Kucharski E. Polska w zapisce karolińskiej zwanej newłaściwe "Geografem Bawarskim" // Pamiętnik IV Powszchnego Zjązdu historyków Polskich. – T.1, sekcja 2. – Lwów, 1925. – S.8.

155 Lewicki T. Leizike Konstantina Porfirogenety // Roczniki Historyczne. – T.32. – Poznań, 1956. – S.3233; Labuda G. Żródła skandynawskie i anglosaskie do dziejów słowiańszyzny. – Warszawa, 1961. – S.6669, 83.

156 Łowmiański H. O pochodzeniu Geografa Bawarskiego // Roczniki Historyczne. – T.20. – Poznań, 19511952. – S.51.

157 Крип'якевич I. Галицько-Волинське князiвство. – Львiв, 1999. – C.29, 81, 84.

158 Назаренко А.В. Немецкие латиноязычные источники., – С.14, 35.

159 Исаевич Я.Д. О происхождении названий Червен, Червенские города, Червонная Русь // Доклады и сообщения Львовского отдела Географического об-ва СССР за 1966 г. – Львов, 1969. – С.135–138 [Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Львів, 1996. С.75-80]; Його ж. До питання про західний кордон Київської Русі // Історичні джерела та їх використання. – Вип.6. – Київ, 1971. – С.83–100; Його ж. Територія і населення “Червенських градів” (Х-ХІІІ ст.) // Український історико-географічний збірник. – Вип.1. – Київ, 1971. – С.71–83; Його ж.”Грады Червенские” и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными и западными славянами (конец ІХ – начало ХІ в.) // Исследования по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее славянские соседи. – Москва, 1972. – С.107–124.

160 Widajewicz J. Początki Polski. – Warszawa, 1948. – S.43.

161 Lehr-Spławiński T. Najstarsze nazwy płemion polskich w obcych żródłach // Język Polski. – T.41. –Kraków, 1961. – S.265.

162 Войтович Л. Черв’яни у працях І.Крип’якевича (до питання про початки державності) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Т.8. Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. – Львів, 2001. – С.818–822.

163 Томенчук Б. Річкові шляхи в геополітичних зв’язках., – С.214.

164 Херрманн И. Ruzzi Forsderen Liudi., – С.166.

165 Карамзин Н.А. История государства Российского. – Т.1. – Санкт-Петербург, 1818. – C.22.

166 Dobrovski J. Die Sloven stamme auf der Nordseite der Donau // Archiv fur Geschichte, Statistik, Literatur und Kunst. – Т.18. – 1827. – N 92-93. – S.150.

167 Kraliček A. Der sogenannte Baierische Geograph und Mähren Zeitschrift des Vereines für die Geschichte Mährens und Schlesiens. – V.2. – 1898. – S.220.

168 Krysiński A. Pomorze pleminne w swietle przekazy t. zw. Geografa Bawarskiego // Materiały Zachodnio-Pomorskie. – Т.7. – 1961. – S.499.

169 Kiersnowski R. Plemiona Pomorza Zachodniego w swietle najstarszych żródeł pisanych // Slavia Antiqua. – Т.3. – 1951–1952. – S.81; Łowmiański H. O pochodzeniu Geografa Bawarskiego., – S.15.

170 Войтович Л. Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.). – Вип.4. – Київ, 2004. – С.117118.

171 Przemysl w starożytności i średniowieczu. – Rzeszów, 1966. – S.38.

172 Новосельцев А.П. Образование древнерусского государства и первый его правитель // Вопросы истории. – 1991. – N 23.

173 Горский А.А. Баварский Географ. – С.276–278.

174 Toeppen M. Historischcomparative Geographie von Preussen. – Gota, 1858; Būga K. Lietuviu kalbos žodynas. – T.12. – 19241925; Łowmiański H. Stan badań nad dziejami dawnych Prusów. – Olsztyn, 1947; Id., Stosunki polsko-pruski za pierwszych Piastów // Przegląd Historyczny. – T.41. – 1950. – S.152179; Ślaski K. Stosunki Prusów z innymi ludami nadbałtyckimi w VIIXII wieku // Rocznik Olsztyński. – T.5. 1963 r. – Olsztyn, 1965. – S.927; Powierski J. Najważniejsze nazwy etniczne z terenu Prus i niektórych obszarów sąsiednich // Komunikaty Mazursko-Warmińskie. – 1965. – N 2 (88); Antoniewicz J. Terytoria plemienne ludów bałtyjskich w okresie starożytnym w świetle badańarcheologii і hydronimii // Komunikaty Mazursko-Warmińskie. – 1965. – N 4 (90). – S.513530.

175 Седов В.В. Восточные славяне в VIXIII вв. – Москва, 1982. – С.119122.

176 Херрманн И. Ruzzi Forsderen Liudi., – С.164, 166.

177 Томенчук Б. Річкові шляхи в геополітичних зв’язках., – С.215.

178 Войтович Л. Проблема утворення Тмутараканського князівства у світлі русько-хазарських стосунків Х ст. // Хазарский альманах. – Т.6. КиевХарьков, 2007. – С.6577.

179 Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., – S.42.

180 Krysiński A. Pomorze pleminne w swietle przekazy t. zw. Geografa Bawarskiego., – S.483.

181 Томенчук Б. Річкові шляхи в геополітичних зв’язках., – С.215.

182 Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., – S.43; Горский А.А. Баварский Географ. – С.278.

183 Назаренко А.В. Немецкие латиноязычные источники IX-XI вв.: Тексты, пер., коммент. – Москва, 1993. – С.1351; Його ж. “Хазары, русь, луколяне, венгры”: народы Восточной Европы в “Баварском географе” // Древняя Русь в свете зарубежных источников. – Москва, 2000. – С.292–295; Його ж. Древняя Русь на международных путях. Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX-XII веков. – Москва, 2001. – С.5170; Горский А.А. Баварский Географ. – С.278.

184 Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. – С.162169; Войтович Л. Київський каганат? До полеміки П.Толочка з О.Пріцаком // Хазарский альманах. – Т.4. – Киев-Харьков, 2005. – С.109117.

185 Zakrzewski S. Opis grodów i terytoriów., – S.60.

186 Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. – S.623.

187 Keltsch V. von. Der bairische Geograph // Alpreussische Monatsschr. – N 23. – 1886. – S.507560.

188 Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., – S.4445.

189 Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. – С.167168.

190 Rudnicki M. Geograf Bawarski w oświetleniu językoznawczym. // Z polskich studiów slawistycznych. –T.1. – Warszawa, 1958. – S.157; Назаренко А.В. Немецкие латиноязычные источники. – С.43.

191 Lehr-Spławiński T. Fresiti // Słownik Starożytności Słowiańskich. – T.2. – Cz.1. – Wrocław-Warszawa-Kraków, 1964. – S.72.

192 Łowmiański H. O identyfikacji nazw., – S.18.

193 Zakrzewski S. Opis grodów i terytoriów., – S.6062.

194 Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., – S.4445.

195 Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. – С.168.

196 Riasanovsky V.J. The Embassy of 838 revisited: Some comments in connection with a “Normanist” source on Early Russian history // Jarbücher für Geschichte Osteuropas. – T.10. – 1962; Boba I. Nomads, Nortbmen and Slavs. Eastern Europe in the ninth centery // Slavio-Orientalia. – T.2. – Wisbaden , 1967. –P.23; Łowmiański H. Początki Polski. – T.5. – Warszawa, 1973. – S.130132; Лебедев Г.С. Эпоха викингов в Северной Европе. Историческо-археологические очерки. – Ленинград, 1985. – С.190; Кирпичников А.Н., Дубов Л.В., Лебедев Г.С. Русы и варяги (Русско-скандинавские отношения домонгольского времени // Славяне и скандинавы . Под ред Е.А.Мельниковой. – Москва, 1986. –С.189, 285; Treadgold W. The Byzantine Revival 780-842. – Stanford, 1988. – P.309; Nelson J.L. The Annals of St-Bertin // Ninth-century histories. – T.1. – Manchester, 1991. – P.613.

197 Szafarzyk P.J. Słowianskie starożitnosti. – T.2. – Poznań, 1844. – S.189; Горский А.А. Баварский Географ. – С.278.

198 Lelewel J. Geographie du moyen-age. – T.3-4. – Breslau, 1852. – P.34; Kraliček A. Der sogenannte Baierische Geograph., – S.234.

199 Kucharski E. Polska w zapisce karolińskiej zwanej niewlasciwie “geografem bawarskim”. – S.8.

200 Zakrzewski S. Opis grodów i terytoriów., – S.61.

201 Łowmiański H. O identyfikacji nazw., – S.18.

202 Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. – S.623.

203 Niderle L. Slovanské starožitnosti. – T.4. – S.186.

204 Rudnicki M. Geograf Bawarski w oświetleniu językoznawczym. // Z polskich studiów slawistycznych. –T.1. – Warszawa, 1958. – S.190.

205 Zakrzewski S. Opis grodów i terytoriów., – S.62.

206 Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. – С.163.

207 Томенчук Б. Річкові шляхи в геополітичних зв’язках., – С.215, 219.

208 Войтович Л. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. – Біла Церква, 2006. – С.205206.

209 Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. – С.163.

210 Томенчук Б. Річкові шляхи в геополітичних зв’язках., – С.215, 219.

211 Исаевич Я.Д. Висляне и лендзяне // Формирование раннефеодальных славянских народностей. –Москва, 1981. – С.156169; Його ж. Древнепольская народность и ее этническое самосознание // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. – Москва, 1982. – С.144166.

212 Исаевич Я.Д. Древнепольская народность и ее этническое самосознание., – С.145146, 150.

213 Schlesinger W. Die Verfassung der Sorben // Siedlung und Verfassung der Slawen zwischen Elbe, Saale und Oder / Hrsg. H.Ludat. – Giesen, 1960. – S.7079.

214 Wojciechowski Z. Uwagi nad powstaniem Państwa Polskiego I Czeskiego // Przegląd Zachodni. – 1951. – N 12. – S.142; Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., – S.50.

215 Lippert W. Űber die Anwendung des Namens Lausutz auf die Ober lausitz im 14. Jh // Neues Archiv für sächsische Geschichte una Altertumskunde. – T.15. – Drezden, 1894. – S.41, 62; Jecht R. Die Besitzverhältnisse und die Besitzer der Oberlausitz von 10671158 // Neues Lausitzischez Magazin. – N 106. – Görlitz, 1930. – S.172; Widajewicz J. Serbowie nadłabscy. – Kraków, 1948. – S.1015; Helbig H. Die slawische Siedlung im sorbischen Gebiet // Siedlung und Verfassung der Slawen zwischen Elbe, Saale und Oder. – Giessen, 1960. – S.63.

216 Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., – S.51.

217 Jecht R. Erste Erwähnung der Oberlausitz der Gau Besunzane und die urbs Busine sind gleich dem Orte Biesnitz an der Landdeskrone // Neues Lausitzischez Magazin. – N 96. – Görlitz, 1920. – S.188199; Kiersnowski R. Plemiona Pomorza Zachodniego w świetle najstarszych żródel pisanych // Slavia Antiqua. –T.3. – 1951/1952. – S.84; Nalepa J. Bieżuńczanie, nazwa i położenie // Pamiętnik Słowiański. – T.4. –Kraków, 1954. – S.304323.

218 Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., – S.52.

219 Tymieniecki K. Kim byli “Uerizane” Geografa Bawarskiego // Slavia Antiqua. – T.5. – 1954-1956. – S.84102.

220 Rudnicki M. Spór o zapis Geografa Bawarskiego z IX w. “Verizane” // Sprawozdania Poznańskiego Towarzystwa Przyjaciól Nauk. – Poznań, 1956. – N 3. – S.1921.

221 Hirst H. Die Urheimat der Indogermanen // Indogermanische Forschungen. – N.1. – 1892. – S.479.

222 Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. – Heidelberg, 1925. – S.653.

223 Novotný V. Česke dějny. – T.1. – Cz.1. – Praha, 1912. – S.501.

224 Chaloupecký V. // Česke časopis historický. – T.47. – Praha, 1946. – S.8184.

225 Vanéček V. Pervnich tisic let. – Praha, 1949. – S.52.

226 Keltsch V. von. Der bairische Geograph., – S.551.

227 Kraliček A. Der sogenannte Baierische Geograph., – S.222.

228 Zakrzewski S. Opis grodów i terytoriów., – S.70.

229 Horák B. Fraganeo // Časopis společnosti přatel starożitnosti. – T.55. – Praha,1947. – Č.34. – S.8184; Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., – S.5253.

230 Dąbrowski J. Studia nad początkami państwa polskiego // Rocznik Krakowski. – T.34. – Kraków, 1958. – Z.1. – S.357.

231 Tyszkiewicz J. Z badań nad wczesnośredniowiecznym osadnictwem górnego dorzecza Odry. Pierwotne brzmienie і umiejscowienie Lupiglaa i Golensizi tzw. Geografa Bawarskiego // Studia z dziejów osadnictwa. – T.1. – Warszawa, 1963. – S.772.

232 Wojciechowski Z. Najstarszy ustrój plemienno-szczepowy i administracja do roku 1139 // Historia Śląska od najdawniejszych czasów do roku 1400. – T.1. – Kraków, 1933; Hołubowicz W. Śląsk w epoce wspólnoty pirwotnej // Historia Śląska. – T.1. – Cz.1. – Wrocław, 1960. – S.127; Tyszkiewicz J. Z badań nad wczesnośredniowiecznym osadnictwem górnego dorzecza Odry. – S.772.

233 Semkowicz W. Geograficzne podstawy Polski Chrobrego. – Kraków, 1925. – S.23; Rospond S. Dzieje polszczyzny śląskiej. – Katowice, 1959. – S.53; Tyszkiewicz J. Z badań nad wczesnośredniowiecznym osadnictwem górnego dorzecza Odry. – S.772.






Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет