З українського літературного слововживання
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
Біліти, неперех. Ставати білим, білішим; виділятися білим кольором, виднітися (про щось біле). Зоря розсвітало, день почав біліти (Марко Вовчок); Хлопець то червоніє, то біліє (Б.Грінченко); В саду біліють колонади Над пишним берегом Дніпра (Г.Чупринка); Геть-геть біліють гостроверхі намети козацького табору коло Чигирина (Д.Мордовець); Біліють, як білі лілеї, квітки, І мають, як крила, на їх пелюстки (О.Олесь). Білітися. Виділятися білим кольором, виднітися (про щось біле). Скрізь на полянці біліються тріски (М.Черемшина); Понад ставом білілися крізь туман хатки (Панас Мирний). Білішати. Ставати білішим. Маруся., не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Б.Грінченко). білль див. біль. БІЛУГА - БІЛУХА Білуга. Риба родини осетрових. Білуха. Ссавець родини дельфінових. БІЛЬ - БІЛЛЬ Біль1, болю, ор. болем, ч. Відчуття фізичного страждання. Він аж застогнав від болю (Марко Вовчок). Біль2, білі, ор. біллю, ж. зрідка. Білі нитки; білість. На рушники та на хустки Білять біль дівчата (П.Куліш); Вона [Лукія] була як біль біла, очі мов у божевільної (Б.Грінченко); Усю ніч не спала Та біль сукала; По горі ходила Та до тої білі говорила: – Ой біле ж моя тонесенька! Кому ж ти будеш вірнесенька? (пісня). Білль, -я, ор. -ем. У США, Великій Британії тощо – проект закону, що виноситься урядом або членом парламенту. БІЛЬШІСТЬ, -шості, ор. -шістю. При підметові, вираженому сполученням слова більшість з іменником або займенником у родовому відмінку однини чи множини, присудок ставиться у формі однини або множини. 1. Присудок у формі однини звичайно вживається: а) якщо при слові більшість немає керованого слова. Більшість впевнена була, що в тому піску є золото (М.Трублаїні); Більшість, особливо молодь, вбачала в поїздці до Морниці веселу розвагу (Ірина Вільде); б) якщо слово більшість має кероване слово в однині. Переважна більшість народу підтримала цей захід] в) при безпосередньому сусідстві підмета й присудка (хоч кероване слово і вжите в множині). Більшість молодих інтелігентних людей сидить по великих містах (Леся Українка); Більшість бійців зосередилась у залі другого поверху (О.Гончар). 2. Присудок у формі множини (в так званому узгодженні за змістом) звичайно вживається: а) якщо між підметом і присудком є інші члени речення, особливо дієприкметниковий зворот або означальне підрядне речення зі сполучниковими словами який, котрий, що при підметі. Більшість делегатів при обговоренні питання, що стояло на порядку денному, підтримали доповідача; б) якщо при слові більшість є кілька керованих слів у формі множини. Більшість командирів і бійців полягли в цьому бою; в) якщо при підметі є однорідні присудки. Він бачив на фронті, що більшість людей гинуть тому, що не можуть використати місцевості для свого захисту і для наступу, не знають взаємодії родів військ, бояться ближніх боїв, авіації і танків (Григорій Тютюнник); г) якщо підкреслюється активність і роздільність дії, здійснюваної виконавцями. Більшість десятикласників готувались до екзаменів групками по двоє, по троє (О.Донченко). БІО... Перша частина складних слів, що відповідає слову біологічний; пишеться разом: біодатчик, біоелектростимулятор. біографія див. автобіографія. ...БЮЗ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "життя", "життєвий процес": анаеробіоз, некробіоз. БІОНІКА - ГІДРОБІОНІКА Біоніка. Наука, яка вивчає побудову організмів для створення машин, приладів, механізмів тощо. Гідробіоніка. Розділ біоніки, який вивчає особливості тварин, що живуть у воді, щоб створювати технічні пристрої для роботи у водному середовищі. ...БІОНТ. Кінцева частина складних слів, що означає "живий організм": батибіонт, гідробіонт. БІР - БОР Бір, бору. Шпильковий ліс або мішаний з переважанням сосни; будь-який ліс. І лісів видно багато: одні зелені соснові бори, другі чорні, стоять, о чімсь шепчуться стиха межи собою, вигріваються до сонця (Т.Бордуляк); Нероздільний, тьмою спаяний, В чорній масі тоне бір (Г.Чупринка). Бор1, -у. Хімічний елемент. Бор2, -а. Свердло, що застосовується в зуболікарській справі. БІСТР - БІСТРО Бістр, -у. Темно-бура акварельна фарба з деревної сажі. Бістро, невідм., с. Невеликий ресторан, закусочна. БЛАГАЮЧЕ - БЛАГАЮЧИ Благаюче, присл. З благанням. Трохи згодом голова його знову почала витягатися вперед і очі благаюче здіймалися до образів (С.Васильченко); – Ти не спіши, дитино, – сказав [Осмомисл] благаюче. – Повернеться Всеволод – порадимось (Д.Міщенко). Благаючи. Дієприсл. від благати. Арсен зігнувся нижче, цілуючи її в голову і благаючи: – Ну не треба, чуєш, не треба... Перестань плакати (Є.Гуцало); Був рік 1920-й, і знесилений світ корчився у муках, благаючи долю, аби змовкли нарешті гармати (Є.Куртяк). БЛАКИТНІТИ - БЛАКИТНІШАТИ Блакитніти. Ставати блакитним, блакитнішим; виділятися блакитним кольором, виднітися (про щось блакитне). Здригалась [Раїса] кожен раз, коли вікна раптом блакитніли од сильної блискавки (М.Коцюбинський); А море радісно й ніжно блакитніє крізь світанкову імлу (З.Тулуб). Блакитнішати. Ставати блакитнішим. ...БЛАСТ. Кінцева частина складних слів, що означає "зародок": остеобласт, фібробласт. БЛАСТО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "відгалуження", "зародок"; пишеться разом: бластодиск, бластоциста. БЛИЗЬКО, прийм. Крім іншого, широко вживається для позначення приблизної кількості при назвах міри, часу, числа: близько двох тисяч, близько трьох годин, йому близько сорока років (і йому під сорок років). БЛІДНУТИ, БЛІДНІТИ - БЛІДНІШАТИ Бліднути, рідше блідніти. Ставати блідим, блідішим; блідо виднітися, виділятися. Уже починають бліднути зорі на небі (М.Трублаїні); Стала я блідніти (Панас Мирний); її обличчя блідне навіть крізь пудру (Ю.Яновський). Бліднішати. Ставати бліднішим. Чим більше він [городничий] наливався супом, тим дальше все бліднішав та білішав (Панас Мирний). БЛІСТЕР - БЛІСТР Блістер, -ера. 1. Протимінне потовщення корпусу корабля. 2. Сферичний виступ з прозорої пластмаси в корпусі літака, призначений для поліпшення огляду, розміщення озброєння, прицілювальних приладів тощо. Блістр, -у. Чорнова мідь. БЛОК-... Перша частина складних слів, що відповідає словам блокувальний, блокування; пишеться через дефіс: блок-діаграма, блок-сигнал (але блокпост). БО, наст, спонук., підсил. Вживається переважно при дієслівних формах наказового способу, при питальних займенниках, прислівниках, дієсловах тощо; пишеться через дефіс: іди-бо, послухай-бо, дивіться-бо, чий-бо ти.?(але іди ж бо). – Василино! Чого-бо ти плакала? (І.Нечуй-Левицький); [Оксана:] Згадайте-бо – і ви ж бо, тату, винні!.. (Б.Грінченко). БОБЕР - БОБИР Бобер, -бра. Водяний гризун, що має цінне хутро; хутро цього гризуна. Бобир, -я, ор. -ем, діал. Дрібна прісноводна риба з колючими плавцями. БОБИНА - БОБІНА Бобина. Зернина бобу. Бобіна. Барабан, котушка для намотування дроту, ниток, канатів, стрічок тощо. бобир див. бобер. бобіна див. бобина. богатир див. багатир. БОЄ... Перша частина складних слів, що відповідає слову бойовий; пишеться разом: боєпостачання, боєспроможний. БОЙЛЕР - БРОЙЛЕР Бойлер, -а. Пристрій для нагрівання води в системі теплопостачання й гарячого водопостачання. Пох.: бойлерна, бойлерний. Бройлер, -а. 1. Відгодоване на м’ясо курча віком 60–70 днів. 2. Приміщення для відгодівлі таких курчат. Пох. бройлерний.
2. перен. Те саме, що бійня. Закінчується квітень. Увійдуть у береги річки, і вийде з берегів людська кров. Почнеться нечувана в світі бойня (О.Довженко). Бійня, р. мн. боєнь. Масове знищення людей; бій з великою кількістю жертв. Був ще двічі поранений – віддав свою данину всесвітній бійні Андрій-столяр (Є.Кротевич); Миколаївська бійня, революція, громадянська війна обпалили його та пошрамували (А.Гудима). БОЙСКАУТИЗМ - СКАУТИЗМ Бойскаутизм, -у. Одна з форм дитячого та юнацького руху (певною мірою воєнізованого). Скаутизм, -у. Одна з поширених систем позашкільного виховання, що є основою діяльності дитячих чи юнацьких організацій. БОЛІВАР, -а. 1. Грошова одиниця Венесуели. 2. Крислатий капелюх. болісний див. болючий. БОЛОТНИЙ - БОЛОТЯНИЙ - БОЛОТИСТИЙ Болотний. 1. Пов’язаний з болотом, який стосується болота; який живе, росте на болоті. Вж. зі сл.: земля, вода, туман, газ, запах, дух, твань, купиння, торфовище, іржа, дорога, стежка, дичина, гадюка, жаба, птах, пташка, фауна, горіх, мох, трава, квітка, флора. 2. Призначений для робіт на болоті, пересування болотом тощо: болотний плуг, болотний екскаватор, болотні чоботи. Болотяний. 1. Те саме, що болотний 1. 2. Те саме, що болотистий. Вж. зі сл.: край, лука, низовина, плавні, поле. Через величезні зелені луки срібною гадючкою викручувалася маленька болотяна річка (А.Кащенко). Болотистий. Багатий на болота, заболочений; багнистий. Вж. зі сл.: землі, лука, місцевість, низовина, поле, заплава, озеро. БОЛЮЧИЙ - БОЛІСНИЙ - БОЛЬОВИЙ Болючий. 1. Пов’язаний з фізичним відчуттям болю: болюча рана, болючий зуб, болючий удар. 2. перен. Який викликає важкі почуття, смуток; викликаний цими почуттями; важкий: болюча правда, болюче питання, болюча справа, болюча думка. Болісний. 1. Хворобливий: болісний хлопець, болісний вигляд. 2. перен. Те саме, що болючий 2: болісні думки, болісний сміх, болісний крик, болісна гримаса. Больовий. Пов’язаний з болем: больове відчуття, больова реакція, больовий подразник, больовий синдром, больова чутливість; больовий прийом (у спорті). БОМОНД, -у. Вищі аристократичні кола; вишукане аристократичне товариство. БОН - БОНА - БОННА Бон, -а, переважно в мн. -и, -ів. Плавуче загородження для захисту гаваней, портів; огорожа при лісосплаві. Бона. Грошовий документ. Бонна. Вихователька (переважно іноземна) дітей у багатих сім’ях; гувернантка. БОНУС, -у. 1. Додаткова винагорода, премія. 2. Додаткова знижка, що її надає продавець відповідно до умов окремої угоди. бор див. бір. БОРОНИТИ - БОРОНУВАТИ Боронити1, -оню, -ониш. Обороняти, захищати когось, щось; не дозволяти; забороняти. – Мене од всіх ти боронив (І.Котляревський); Засватав Павло Варку, пани не боронили, весілля одбулося (Марко Вовчок); Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити (Панас Мирний). Боронити2. Те саме, що боронувати. Боронувати, -ую, -уєш. Розпушувати землю бороною; волочити. Орати, боронувати й сіяти учив мене батько (Т.Масенко). БОРОТИСЯ, -рюся, -решся. 1. (з ким і без додатка). Схопившись один з одним, намагатися подужати, перемогти. При світлі я побачив, що той, кого я ударив веслом, повзе до борту, а другий бореться з Севом (Ю.Яновський); Вони сходилися тихо, ніби йшли обніматися, а не боротися (Григорій Тютюнник). 2. (з ким-чим, проти кого-чого). Змагатися, битися, намагаючись перемогти, подолати, знищити. Вж. зі сл.: з ворогами (проти ворогів), із загарбницькими війнами (проти загарбницьких воєн), з конкурентами (проти конкурентів), з окупантами (проти окупантів), проти гноблення. 3. (з чим, рідше проти чого). Намагатися подолати, знищити, викоренити щось, запобігти чомусь. Вж. зі сл.: з алкоголізмом, з браком, з голодом, з дрімотою, із загазованістю повітря, зі злом, з посухою, зі сльозами, зі смертю, зі спекою, із сумнівами, з хворобою. 4. (за що). Добиватися чогось, долаючи перешкоди. Вж. зі сл.: за [високий] урожай, за Вітчизну, за владу, за волю, за життя, за збереження миру, за щастя. БОРОТЬБА. 1. (з ким-чим і – з відтінком підкресленої дії – проти кого-чого, між ким-чим, кого, чого). Активне зіткнення між протилежними соціальними групами, станами, напрямками, інтересами тощо. Вж. зі сл.: з бандитами, з бандитизмом, із загарбниками, з реакційними силами, проти агресорів, проти інтервентів, між конкурентами, між суперниками, двох станів, двох думок. 2. (з чим). Діяльність, спрямована на подолання, знищення, викоренення, підпорядкування чогось. Вж. зі сл.: з алкоголізмом, з безробіттям, з браконьєрством, з бур’янами, з вітрами, з епідемією, із зловживаннями, з культурною відсталістю, з посухою, з поширенням хвороби, зі сваволею, із стихійним лихом, з труднощами, зі шкідниками сільськогосподарських культур. 3. (проти чого). Діяльність, спрямована на запобігання чогось, відвернення чогось. Вж. зі сл.: проти воєнної небезпеки, проти поширення епідемії. 4. (за що). Діяльність, спрямована на створення, досягнення чогось. Вж. зі сл.: за визволення батьківщини, за волю, за демократію, за життя, за існування, за мир і дружбу між народами, за свободу і незалежність, за технічний прогрес, за щастя, за якість продукції. БОРТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову бортовий; пишеться разом: бортмеханік, бортпровідниця. БРАЗИЛІЯ - БРАЗИЛІА Бразилія, -ї, ор. -єю. Найбільша держава Південної Америки. Пох. бразильський. Бразиліа, невідм. Столиця Бразилії. БРАМА. Великі ворота, здебільшого при монументальних спорудах, а також переносно. Відкрилась міська брама (І.Франко); Величезна заґратована брама визначала місце в’їзду (Ю.Смолич); Вороже військо ломиться у брами. Глухі ворота (Л.Костенко); Дощ перестав; хмари розійшлися; західна брама неба розчинилася, з неї ринуло стільки світла, що боляче стало очам (Григорій Тютюнник). БРАТ, -а. 1. Сполучається з прізвищем: а) при слові брати іншомовні прізвища ставляться у формі однини: брати Грімм (чеські, польські та інші слов’янські прізвища мають у такій позиції форму множини: брати Гавранеки, брати Пшепюрські); б) при сполученні брат і сестра іншомовні прізвища звичайно ставляться у формі множини: брат і сестра Шлегелі. 2. При підметі, вираженому зворотом брат із сестрою, брат з братом тощо, присудок ставиться: а) у формі множини, якщо дія приписується двом рівноправним суб’єктам. Чесною працею он скільки надбали! Чесно вони й проживуть його., у миру та в ладу, як брат з сестрою (Панас Мирний); Я через тебе тільки квітки мої порозсипала! Бачиш – он братик та сестриця: це брат із сестрою побралися (Б.Грінченко); І брат з братом обнялися (Т.Шевченко); б) у формі однини, якщо підметом є тільки слово брат, а слово в орудному відмінку (із сестрою, з братом тощо) означає особу, що супроводить того, хто діє (особливо коли інші однорідні присудки стосуються тільки слова брат). І розговоривсь із нею Петро, як брат із сестрою (П.Куліш); Брат з братом сварився за наділ. Та й рубнув сокирою (М.Рильський); До Лемішки заїхав, прямуючи туди, брат у перших із жінкою (І.Нечуй-Левицький). БРАТЕРСТВО - БРАТСТВО Братерство, тільки оди. Теплі, товариські взаємини між ким-небудь, братська спорідненість, братське єднання, велика дружба. Добра святого. Волі! волі! Братерства братнього (Т.Шевченко); Де ви, правди всенародної Та братерства сіячі? (П.Грабовський); Рівність, братерство і воля усім – наші були ідеали (О.Олесь). Братство. 1. Товариство людей, об’єднаних спільною діяльністю й метою; релігійно-національна організація: Кирило-Мефодіївське братство, Київське братство, Львівське братство, церковне братство. 2. Те саме, що братерство. А на дальнім пожарищі Іскра братства тліла (Т.Шевченко); Кругом усе старе лицарство розтавало. Не стало рівності, не стало братства (Панас Мирний). братерський див. братів. БРАТИ, ВЗЯТИ (УЗЯТИ). Сполучаються зі словами участь, до уваги, до відома, до серця. БРАТИСЯ, беруся, берешся. 1. (за кого-що). Хапатися руками. Вона не злюбила Мелащиних батьків, і тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці (І.Нечуй-Левицький); Беріться за мене, понесу (казка). 2. (за що, рідше до чого). Брати якесь знаряддя, щоб діяти ним. Вж. зі сл.: за весла, за кий, за книжку, за ложку, за лопату, за ніж (до ножа), за плуг, за рушницю, за сокиру, за шаблю, до зброї, до іграшок. 3. (за що, до чого, а також що робити). Приступати до чогось; рідше – збиратися щось робити. Вж. зі сл.: за впорядкування, за господарство, за діло (до діла), за переклад (до перекладу, перекладати), за працю (до праці), за снідання, до сніданку, до бійки, до сівби (сіяти), до справи, бити, допомагати, їсти, йти, писати, просити, розважати, розповідати, читати. 4. (до кого, за кого). Застосовувати до кого-небудь якісь дії, докоряти комусь. Рішуче береться до неї (М.Коцюбинський); Він за мене береться (Ганна Барвінок). 5. (до кого-чого). Приставати, липнути. Болото береться до коліс (Словник Б.Грінченка). 6. (чим). Укривати чим-небудь. Вж. зі сл.: барвами, жовтизною, зморшками, іржею, кригою, памороззю, парою, плівкою, плямами, попелом, потом, пушком, росою, рум’янцем, синявою, складками, сльозою, смугами, сяйвом, туманом, чорнотою. Всюди почорнілий сніг береться водою (Панас Мирний); Проти сонця її волосся ніби бралось жаром (П.Панч). 7. (чим). Набувати певного стану, виразу тощо. Вж. зі сл.: байдужістю, благанням, болем, гнівом, жалем, задумою, зажурою, острахом, смутком, сумом, тривогою, хвилюванням. 8. (безос. – на що, рідше до чого) розм. Наближатися до певного віку, часу, стану. Вж. зі сл.: на вечір (до вечора), на світанок, до ранку, на ніч, на мороз. 9. (з ким і без додатка) розм. Одружуватися. Він хоче братися з якоюсь панною (І.Нечуй-Левицький); Не хочу я женитися, Не хочу я братись (Т.Шевченко). БРАТІВ - БРАТНІЙ - БРАТЕРСЬКИЙ - БРАТСЬКИЙ Братів, -това, -тове. Належний братові: братова хата, братова родина. Братній, -я, -є. Належний братові, братам, а також те саме, що братерський. Вж. зі сл.: заклик, звичай, народ (народи), віра, воля, допомога, засада, земля, країна, кров, література, любов, могила, пісня, сім’я, єднання, життя, чуття, почуття, обійми, пестощі, стосунки. Чарували тебе його братні речі, що він з тобою, як брат з сестрою, розмовляв (П.Куліш). Братерський. Переважно властивий братам, товариський, який живе в братньому єднанні, рідше – належний братові, братам. Вж. зі сл.: заповіт, народ, поцілунок, довіра, допомога, дружба, єдність, земля, кров, культура, любов, могила, підтримка, співдружність, єднання, слово, співробітництво, відносини, зв’язки, стосунки. Братський. Властивий братові, братам, братерський (але вживається рідше), а також прикметник до слова братство. Вж. зі сл.: обеліск, потиск, душа, могила, організація, школа, змагання. братство див. братерство. братський див. братів. БРАХІОПОД - БРАХІОПОДІЙ Брахіопод, -а. Безхребетна тварина. Брахіоподій, -ю, ор. -єм. Рослина куцоніжка. БРЕТОНЦІ - БРИТАНЦІ Бретонці, -ів, мн. (одн. бретонець, -нця). Народність, що населяє півострів Бретань. Британці, -ів, мн. (одн. британець, -нця). Англійці. БРИДЖ - БРИДЖІ - БРИЖІ Бридж, -у. Картярська гра. Бриджі, -ів, мн. Штани для верхової їзди. Брижі, бриж і брижів, мн. Дрібні хвилі; складки одягу тощо. бриль див. капелюх. брильянт див. алмаз. Британія див. Англія. британці див. бретонці. БРИФІНГ, -у. Коротка, менш офіційна прес-конференція, яку проводять представники зовнішньополітичних відомств та інших державних органів, а також міжнародних організацій в основному для інформування журналістів про якісь важливі події; після брифінгу звичайно журналістам не виділяють часу для питань і відповідей. бройлер див. бойлер. БРОКЕР, -а. Окрема особа або фірма, яка спеціалізується на посередницьких біржових операціях, одержуючи за це винагороду у формі певного відсотка з суми угоди. БРОНЕ... Перша частина складних слів, що відповідає слову броньовий; пишеться разом: бронежилет, бронетанковий. БРОШУРА. Книжка обсягом не більше 4–5 друкованих аркушів переважно в м’якій обкладинці. бруд див. грязь. БРУТТО - НЕТТО Брутто, незм. прикм. і присл. Маса товару разом з упаковкою: вага брутто 10 кг. У скл. сл.: брутто-маса, брутто-тонна. Нетто, незм. прикм. і присл. Без тари й упаковки (про вагу товару): ціна нетто. У скл. сл.: нетто-баланс, нетто-маса. БУД... Перша частина складних слів, що відповідає слову будівельний; пишеться разом: буддеталі, будматеріали. БУДИНОК - БУДІВЛЯ - БУДОВА - ДІМ Будинок, -нку. 1. Споруда, призначена під житло. Я знайшов будинок, де він живе (М.Коцюбинський). 2. Науковий, культурно-освітній, побутовий, торговельний та інший заклад, а також будівля, в якій він міститься. Вж. зі сл.: відпочинку, інвалідів, побуту, творчості, гральний, дитячий, заїжджий; з великої літери пишеться у скорочених власних назвах, якщо відповідна повна назва вже згадувалася в тексті, а також на вивісках, наприклад: Київський будинок архітектора – Будинок архітектора, Львівський будинок учителя – Будинок учителя. 3. Те саме, що будівля 1: будинок бібліотеки, будинок посольства, будинок лікарні.
жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|