З українського літературного слововживання
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
Ажіотаж, -у, ор. -ем. Спекулятивна гарячка на біржах і ринках; штучно викликане збудження, хвилювання. [Бережний:] Запишіть. В питанні про вченого секретаря не припускати склоки й непотрібного ажіотажу (І.Микитенко). Ажитація, -ї, ор. -єю, заст. Збуджений стан, хвилювання. В ажитації він замахав руками й порозкидав папери (Ю.Смолич). АЗАРТ - АЗАРТНІСТЬ Азарт, -у. Сильне захоплення, гарячковість; запал: працювати з азартом, охоплений азартом, приводити в азарт, спортивний азарт. Азартність, -ності, ор. -ністю. Властивість азартного; захопленість, гарячковість: азартність футболістів, азартність суперечок, дух азартності. АЗБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову азбестовий; пишеться разом: азбометалевий, азбошифер. АЗБУКА - АБЕТКА - АЛФАВІТ Азбука. 1. Сукупність літер якогось письма, розташованих у прийнятому порядку; переносно – основні, найпростіші засади якоїсь науки, справи: нотна азбука, слов’янська азбука, азбука математики, оволодівати азбукою, вчити (вивчати) азбуку. 2. Книжка для початкового навчання; буквар. Та й зачали пана дяка в штири киї прати: – А до школи, пане дяче, азбуки читати! (П.Чубинський). Абетка. Те саме, що азбука: за абеткою, слов’янська абетка. Наташа подарувала їм ту абетку, за якою вона колись вчилася читати й писати (З.Тулуб). Алфавіт, -у. Те саме, що азбука 1: за алфавітом, латинський алфавіт, фонетичний алфавіт. АЗБУЧНИЙ - АБЕТКОВИЙ - АЛФАВІТНИЙ. У словосп.: азбучна (абеткова) істина, азбучне (абеткове) поняття, абетковий (алфавітний) порядок, в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку, алфавітна система, алфавітне письмо, алфавітний покажчик, алфавітний список, укладений за алфавітним принципом. Пор. азбука. аїл див. аул. АКАДЕМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову академічний; пишеться разом: академмістечко, академвідпустка. АКВА... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "водний"; пишеться разом: акваплан, акватехніка. АКВІЗИТОР, -а. Агент транспортних або страхових організацій, в обов’язки якого входить залучення нових вантажів чи нових договорів страхувань. АКОРДОВИЙ - АКОРДНИЙ Акордовий. Який стосується гармонійного поєднання музичних звуків: акордовий склад, акордовий супровід, акордова музика. Акордний. 1. Який виконується, виготовляється за угодою: акордний наряд, акордна оплата праці, акордна робота, акордна розцінка. 2. зрідка. Те саме, що акордовий. АКСЕЛЕРАТ, -а. Дитина, підліток, які виділяються прискореним фізичним, фізіологічним і психічним розвитком. АКТ, -у. 1. Окремий вияв якоїсь діяльності; дія, подія, вчинок; закінчена частина (дія) театральної вистави. Зав’ялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Л.Дмитерко). 2. Писаний указ, грамота, постанова державного, суспільного значення; офіційний документ, запис про якийсь факт. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те саме місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть (Григорій Тютюнник). АКТИВАЦІЯ - АКТИВІЗАЦІЯ Активація, -ї, ор. -єю. Збудження чогось, посилення діяльності організму: активація вугілля, ферментна активація, рівень активації, активація молекул. Активізація. Спонукання когось, чогось до діяльності, активніших дій; більший вияв чогось: активізація громадського життя, активізація навчального процесу, активізація світла, творча активізація. АКТИВІЗУВАТИ - АКТИВУВАТИ Активізувати, -ую, -уєш, недок. і док. Робити діяльнішим, активнішим когось, щось: активізувати дослідження, активізувати зусилля, активізувати діяльність організму (серця), активізувати життєдіяльні ферменти. Пох.: активізація, активізований (активізований навчальний процес), активізуватися. Активувати, недок. і док. Збільшувати нагромадження енергії в організмі або речовині, посилювати діяльний стан: активувати молекули, активувати ріст організму, активувати фізіологічні функції людини. Пох.: активатор, активація, активований (активоване вугілля). АКТИНО... Перша частина складних слів, що означає відношення до променистої енергії, випромінювання; пишеться разом: актинобацильоз, актинометрія. актор див. артист. АКУМУЛЯЦІЯ, АКУМУЛЮВАННЯ - КУМУЛЯЦІЯ Акумуляція, -ї, ор. -єю, акумулювання. Збирання, нагромадження, зосередження чогось: акумуляція алювію, акумуляція енергії [вітру], акумуляція речовини. Кумуляція. Нагромадження в організмі людини і тварини різних речовин (ліків, отрут тощо) внаслідок тривалого вживання їх; зосередження застрахованих об’єктів на обмеженій території – в одному будинку, порту, складі тощо; концентрація енергії спрямованого вибуху: кумуляція дії снодійних, кумуляція сонячного проміння. акцент див. вимова. АКЦЕНТОЛОГІЧНИЙ - АКЦЕНТУАЦІЙНИЙ Акцентологічний. Який стосується акцентології – розділу мовознавства про наголошування: акцентологічна характеристика, акцентологічне дослідження, акцентологічний словник. Акцентуаційний. Який стосується акцентування – наголошування: акцентуаційна модель. АКЦЕПТАНТ, -а. Особа, яка зобов’язалася сплатити за пред’явленим рахунком. АКЦЕСІЙНИЙ - АКЦЕСОРНИЙ - АКЦЕСОРНИЙ Акцесійний: акцесійний договір – договір, яким держава приєднується до раніше укладеного договору між іншими державами. Акцесорний: акцесорний договір – додатковий договір, який існує лише у зв’язку з іншим (головним) договором (також акцесорне зобов’язання). Акцесорний: акцесорні мінерали – мінерали, що становлять кількісно незначну, але якісно дуже характерну складову частину гірських порід (апатит, монацит, циркон тощо). АКЦИДЕНЦІЯ, -ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи. АКЦИЗ, -у. Основний вид непрямих податків, здебільшого на предмети широкого вжитку, комунальні й транспортні послуги. Пох. акцизний. АКЦІОНЕРНИЙ - АКЦІОНЕРСЬКИЙ Акціонерний. Який стосується акцій, заснований на акціях: акціонерний банк, акціонерна компанія, акціонерне товариство, акціонерна власність. Акціонерський. Який належить акціонерові, властивий акціонерам: акціонерські внески. АЛАБАСТР, -а. Старогрецька посудина для олії. АЛГОЛ, -у. Назва кількох алгоритмічних мов і створених на їхній основі мов програмування для числових обчислювальних машин. АЛЕВРИТ - АЛЕВРОЛІТ Алеврит, -у, мн. -и, -ів. Дрібнозерниста осадова гірська порода (проміжна між глинами та піском). Пох. алевритовий. Алевроліт, -у, мн. -и, -ів. Уламкова гірська порода, зцементований алеврит. Пох. алевролітовий. АЛЕГРЕТО - АЛЕГРО Алегрето. 1. присл. Помірно швидко (про темп виконання музичного твору). 2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі. Алегро. 1. присл. Швидко, жваво (про темп виконання музичного твору): виконати алегро. 2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі: сонатне алегро. АЛЕЙКІЯ - АЛЕЙКЕМІЯ Алейкія, -ї, ор. -єю. Захворювання, що характеризується порушенням функції кровотворення (зменшення кількості лейкоцитів, тромбоцитів, еритроцитів). Алейкемія. Пухлинне захворювання кровотвірної системи; лейкоз. Александрія див. Олександрія. алігатор див. крокодил. АЛІТЕРАЦІЯ - АЛЬТЕРАЦІЯ Алітерація, -ї, ор. -єю. Поетичний прийом, який полягає в доборі слів з повторюваними однаковими приголосними звуками. Вітер в гаї не гуляє – Вночі спочиває, Прокинеться – тихесенько В осоки питає: "Хто се, хто се по сім боці Чеше косу? Хто се?.. Хто се, хто се по тім боці Рве на собі коси?.. Хто се, хто се?"– тихесенько Спитає-повіє Та й задріма, поки неба Край зачервоніє (Т.Шевченко). Альтерація. У музиці – підвищення або зниження тону на півтон або тон. АЛКОГОЛІЗМ - АЛКОГОЛІЗ Алкоголізм, -у. Захворювання, що спричиняється систематичним уживанням алкогольних напоїв. Алкоголіз, -у. Обмінний розклад речовин при взаємодії зі спиртом. АЛМАЗ - ДІАМАНТ, БРИЛЬЯНТ Алмаз. 1. р. -у. Мінерал, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали: кристали алмазу, вуглець існує в природі у вигляді алмазу та графіту. 2. р. -а. Окремий коштовний камінь; осколок цього каменя, що вживається для різання скла чи інших технічних потреб. Діамант, -а, також брильянт, -а. Відшліфований і гранований алмаз. [Францишка (бере персня й милується з блиску діаманта):] Яка чудова гра! (І. Кочерга); Переливалась веселка, блищало дорогоцінне каміння, грали брильянти (М.Коцюбинський). АЛО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "інший", "сторонній", "чужорідний"; пишеться разом: аломорфоз, алопластика. алфавіт див. азбука. алфавітний див. азбучний. АЛЬПАКА - АЛЬПАК Альпака, -й, д. ім. -ці. Парнокопитна тварина родини верблюдових з цінним хутром. Альпак, -у. Легка тканина з шерсті цієї тварини. Пох. альпаковий. альтерація див. алітерація. АЛЬФА-... Перша частина складних слів, що означає стан речовини або зв’язок з альфа-частинками; пишеться через дефіс: альфа-залізо, альфа-розпад (але альфаметр). алювій див. елювій. алюзія див. ілюзія. АЛЮМО... Перша частина складних слів, що відповідає слову алюмінієвий; пишеться разом: алюмокалієвий, алюмосилікат. АМІЛАЗА - АМІЛОЗА Амілаза. Фермент, що міститься в організмі тварин і рослин. Амілоза. Легкорозчинна у воді складова частина крохмалю. АМІЛАН - АМІЛЕН Амілан, -у. Синтетичне волокно з поліамідів. Пох. амілановий. Амілен, -у, мн. -и, -ів. Ненасичені вуглеводні, полімери яких використовують як мастила, компоненти поліграфічних фарб тощо. Пох. аміленовий. амілоза див. амілаза. АМІНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову аміни; пишеться разом: амінокислота, амінофенол. АМОНІТ - АМОНІЙ Амоніт , -а, мн. -и, -ів. Викопний молюск. Амоніт , -у. Вибухова суміш. Амоній, -ю, ор. -єм. Сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, широко застосовуваних у техніці та сільському господарстві: вуглекислий амоній, сірчанокислий амоній. ампір див. вампір. АМУР, -а (з малої літери). Назва білого й чорного видів риб родини коропових, які водяться в ріках Китаю й басейні Амуру. АМФІБОЛ - АМФІБОЛІТ Амфібол, -у. Породотвірний мінерал класу силікатів, що становить кременекисневу сполуку (магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію та лугів). Амфіболіт, -у. Гірська порода, що складається переважно з амфіболів, плагіоклазів та мінералів-домішок. АНА... Префікс, що означає рух угору, підсилення, зміну, повторну або зворотну дію: анаграма, анаплазія. АНАЛОГІЧНИЙ - АНАЛОГІЙНИЙ Аналогічний, (кому, чому, з ким, чим). Який становить аналогію до чогось, подібний, схожий: аналогічний випадок, аналогічні висновки, аналогічне дослідження, аналогічні слова, аналогічні факти. Аналогійний. Який грунтується на аналогії, утворений за аналогією: аналогійний метод. АНАЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Подібність, схожість у чомусь між предметами, явищами, поняттями тощо: аналогія чому (до чого), аналогія між ким-чим, за аналогією з ким-чим (кому, чому). АНАРХІЧНИЙ - АНАРХІСТСЬКИЙ Анархічний. Властивий анархізму й анархії; схильний до анархії: анархічний ухил, анархічний вчинок. Анархістський. Належний анархістові, анархістам, властивий їм: анархістський гурток, анархістська організація, анархістський настрій, анархістський погляд. АНГІДРИД - АНГІДРИТ Ангідрид, -у. Хімічна сполука, що містить кисень і утворює з водою кислоту. Ангідрит, -у. Мінерал – безводний сірчанокислий кальцій білого, сіруватого або блакитного кольору. АНГІО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до судинної системи; пишеться разом: ангіокардіографія, ангіоневроз. англійсько-... див. англо-... АНГЛІКАНСЬКИЙ. Який стосується англіканства – протестантської релігії в Англії: англіканська церква, англіканський священик. АНГЛІЯ - БРИТАНІЯ - ВЕЛИКА БРИТАНІЯ Англія, -ї, ор. -єю. Адміністративно-політична частина Великої Британії, ядро якої займає південь і центр острова Великобританії. Британія. Одна з давніх назв сучасної території Англії, Шотландії та Уельсу. Велика Британія. Держава в Західній Європі на Британських островах. АНГЛО-... (АНГЛО...) - АНГЛІЙСЬКО-... Англо-... (англо...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується Англії, англійців". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: англо-бурський, англо-норманський, англо-французький словник. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пишеться разом: англоканадець, англомовний, англосаксонський. Англійсько-... Те саме, що англо-..., але коло вживання вужче; пишеться через дефіс: англійсько-шотландське узбережжя. АНДАНТЕ - АНДАНТИНО Анданте. 1. присл. Помірно повільно, плавно (про темп виконання музичного твору). 2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі. Андантино. 1. присл. Трохи жвавіше від анданте. 2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі. АНДЕЗИН - АНДЕЗИТ Андезин, -у. Мінерал класу силікатів білого або сіруватого кольору зі скляним блиском; використовують для виготовлення кислототривких керамічних виробів. Андезит, -у. Гірська порода темно-сірого, бурого або майже чорного кольору, яка складається переважно з плагіоклазу з домішкою амфіболу, авгіту тощо. ...АНДРІЯ. Кінцева частина складних слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі: поліандрія, протерандрія. АНДРО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі; пишеться разом: андроген, андрокефалізм. АНЕМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "вітер"; пишеться разом: анемоклінограф, анемометр. АНІ - А НІ Ані, спол., наст. Варіант ні, вживаний для підсилення. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т.Шевченко); Ані явилась, Ані приснилась Ти, зоре (А.Кримський); І виходить... вона ані риба, ані рак, ані хрущ – а так собі організм (О.Кобилянська); Ніде ані однісінького вогника (Г. Хоткевич); Вони не сміли ані слова сказати, ані кивнути, ані рукою махнути, лише дивилися широко витріщеними очима або з-під насуплених брів (І.Багряний). Пор. ні. А ні, спол. з наст. Уродися – вдайся, а ні, то скапарайся (М. Номис); "Зима ось-ось потисне, – подумала вона, – а ні я, ні Остап не маємо ним загорнутись, треба заробляти" (М.Коцюбинський). АНІЗОМЕРІЯ - АНІЗОМЕТРІЯ Анізомерія, -ї, ор. -єю. Неоднаковість властивостей або кількості повторюваних частин організму, клітини. Анізометрія. Неоднаковий зір обох очей. АНОКСІЯ - АНОКСЕМІЯ Аноксія, -ї, ор. -єю. Відсутність кисню в окремих тканинах, органах і в усьому організмі. Аноксемія. Відсутність кисню в крові. АНОНС, -у. Попереднє оголошення про спектакль, концерт тощо без детальних відомостей: анонс про бенефіс артистки. АНОРТИТ - АНОРТОЗИТ Анортит, -у. Мінерал групи польових шпатів. Анортозит, -у. Магматична гірська порода, що складається в основному з плагіоклазу. АНОРХІЗМ, -у. Вада розвитку – відсутність яєчок у людини й тварин. АНОТАЦІЯ - НОТАЦІЯ Анотація, -ї, ор. -єю (на що, чого, рідше про що). Коротка бібліографічна довідка, характеристика змісту книжки, статті тощо: анотація на твір, анотація про (на) видані твори (виданих творів), анотація про (на) опубліковані книжки. Нотація. 1. спец. Система умовних позначень (у музиці, лінгвістиці, шахах тощо): графічна нотація, лінійна нотація, префіксна нотація. 2. перен. розм. Настанова, повчання із засудженням чиєїсь поведінки, вчинків, промахів і т. ін. Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задерикуватість та пиху (З.Тулуб); Образився, думає Марія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями (М. Слабошпицький). АНТАРКТИКА - АНТАРКТИДА Антарктика, -и, д. ім. -ці. Південна полярна область земної кулі, що включає Антарктиду і прилеглі частини Тихого, Атлантичного та Індійського океанів з островами. Антарктида. Материк, який займає центральну частину Антарктики. АНТИ... - ПРОТИ... Анти... преф. Означає протилежність, протидію, заміну тощо; надає словам книжного відтінку, а деяким суспільно-політичним словам – відтінку несхвалення, зневажливості: антиалкогольний, антибіотики, антивоєнний, антиінфекційний, антиісторичний, антиколоніальний, антинауковий, антисептичний, антихудожній. Проти... преф. Те саме, що анти...; вживається переважно для означення засобу боротьби з якимись захворюваннями, захисту від якоїсь небезпеки, загрози; стилістично нейтральний: протигангренозний, протигрипозний, протизаконний, протимінний, протиотрута, протиприродний, протиударний, протишоковий. Іноді (найчастіше в суспільно-політичній літературі) ці префікси вживаються паралельно: антибактеріальний – протибактеріальний, антигромадський – протигромадський, антидержавний – протидержавний, антиерозійнии – протиерозійний, антинародний – протинародний, антитіла – протитіла, антиурядовий – протиурядовий. АНТИМОНІД - АНТИМОНІТ Антимонід, -у. Сполуки сурми з металом. Антимоніт, -у. Мінерал – сіль сурм’янистої кислоти. АНТИПІРЕН - АНТИПІРИН Антипірен, -у, мн. -и, -ів. Речовина, суміш, що надає деревині, тканинам та іншим органічним матеріалам вогнетривкості. Антипірин, -у. Протигарячковий та болезаспокійливий засіб. АНТИЦИПАЦІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Передбачення, здогад, прогноз. 2. Передчасне настання якогось явища. 3. Заздалегідь складене уявлення про щось. АНТРАКОЗ - АНТРАКНОЗ Антракоз, -у. Захворювання легень, що розвивається внаслідок систематичного вдихання кам’яновугільного пилу. Антракноз, -у. Хвороба рослин, спричинювана паразитичними грибами. ...АНТРОП. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "викопна людина": пітекантроп, синантроп. АНТРОПО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "людина", "людство"; пишеться разом: антропоморфний, антропоструктурний. АНФАС, присл. Обличчям до того, хто дивиться: сфотографуватися анфас (не в анфас). апартеїд див. расизм. АПЕЛЯЦІЯ - ЕПІЛЯЦІЯ Апеляція, -ї, ор. -єю. Оскарження ухвали суду у вищу судову інстанцію з метою перегляду справи. Епіляція. Видалення волосся з лікувальною або косметичною метою. АПЕНДИКС - АПЕНДИЦИТ Апендикс, -а. Червоподібний відросток сліпої кишки. Апендицит, -у. Запалення апендикса. АПО... Перша частина складних слів, що означає віддалення, відокремлення, завершення, заперечення, припинення, перетворення; пишеться разом: апогамія, апоселеній, апофермент. АПОГЕЙ - ПЕРИГЕЙ Апогей, -ю, ор. -єм. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо); переносно – найвищий ступінь розвитку, розквіту. Апогею загальне збудження досягло по обідній перерві, коли повернулась обрана дівчатами комісія (Ю.Шовкопляс). Перигей, -ю. Найближча до центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо). апозиція див. опозиція. АПОЛІТИЗМ - АПОЛІТИЧНІСТЬ Аполітизм, -у. Пасивне, байдуже ставлення до питань політики, уникнення участі в громадсько-політичному житті: тенденції аполітизму, теорії аполітизму. Аполітичність, -ності, ор. -ністю. Властивість аполітичного: гасло аполітичності, прояви аполітичності. АПОЛОГ - АПОЛОГЕТ Аполог, -у. Невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки. Апологет, -а. Захисник тих або інших учень, теорій або течій. АПОСТРОФ - АПОСТРОФА Апостроф, -а. Надрядковий знак, яким позначається роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного. Пишеться перед я, ю, є, ї: а) після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’є, п’ять, в’язати (підв’язати), в’ялити (зів’ялити), у здоров’ї, м’ясо, тім’я, В’ячеслав (не пишеться, коли перед губним приголосним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, духмяний, мавпячий, свято, тьмяний, цвях (але верб’я, торф’яний, черв’як)); б) після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї (не пишеться, коли ря, рю, ре означають сполучення м’якого р з наступними а, у, є: буря, буряк, крякати, крюкати, рябий, ряд); в) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’явитися, об’єм, дит’ясла, мін’юст (перед наступними і, є, а, о, у не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти). У словах іншомовного походження апостроф пишеться після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р, а також після кінцевого приголосного префікса: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, кар’єра, П’ємонт, Рів’єра, Женев’єва, Фур’є, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура (не пишеться перед йо, а також коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: курйоз, бюджет, бюро, фюзеляж, кювет, Вюртемберг, Мюллер, Гюго). Цим знаком також позначають усічену розмовну форму слова: ба’ (бабо), ма’ (мамо), мо’ (може).
жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|