З українського літературного слововживання
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
ВИГЛЯДАТИ. Останнім часом це слово набуло надзвичайного поширення з мало властивим йому значенням "мати вигляд". У російській мові, звідки перенесено таке його значення, с два дієслова: выглядывать – виглядати (выглядывать из окна) і выглядеть – українське мати вигляд (кого, чого), здаватися (на кого-що), бути подібним (до кого-чого), бути (яким) тощо. Цими синонімами і варто переважно користуватися, хоча б для збереження милозвучності рідної мови. Але часто автори, перекладачі й промовці, нехтуючи такою багатою синонімікою, вживають (іноді й на шкоду змісту висловлюваного) тільки виглядати: Ви зараз краще виглядаєте; На роботі треба гарно виглядати; Тоді вона виглядала старшою, ніж тепер; Ґудзики добре виглядають на синьому; Виявилося, що галявина не така маленька, як вона виглядала з літака; Як усе це виглядає на війні; Справа з постачанням виглядає не так безхмарно. виговорювати див. висловлювати. ВИГОДА - ВИГОДА Вигода, р. мн. -гід. Те, що дає добрі наслідки, якийсь прибуток. Мир між братами поміцнішав ще більше задля господарської справи, задля спільної вигоди (І.Нечуй-Левицький); [Товкач:] Які ви будете для нас, такі ми для вас. Зробите ви нам вигоду, то ми вам і дві зробимо (І.Франко). Вигода, р. мн. -год. Зручність у чомусь, сприятливі умови; те, що створює зручності для людини. І ворогом стала графиня-жона, турбот свого пана не тямить вона, – для неї то марні розмови, спокійно живе серед панських вигод (Леся Українка); Так п’янко тут пахне лугове зілля, і сам ти пропах, мов лісовик. Ти зовсім одвикнеш од примх і вигод міста (Т.Масенко). ВИГОЛОШУВАТИ - ОГОЛОШУВАТИ - ПРОГОЛОШУВАТИ Виголошувати, -ую, -уєш, виголосити, -ошу, -осиш. Прилюдно виступати (з промовою, доповіддю), вимовляти якісь слова, фрази: виголошувати доповідь, виголошувати тост. Оголошувати, оголосити, -ошу, -осиш. Публічно заявляти про щось, робити відомим; офіційно заявляти про початок чогось тощо. Вж. зі сл.: вирок, наказ, присуд, подяку, порядок денний, рішення, війну, тривогу, похід. Проголошувати, проголосити. 1. Декларувати, обнародувати. Вж. зі сл.: братерство, єдність, закон, незалежність, рівність, свободу совісті. 2. Те саме, що виголошувати. Вж. зі сл.: промову, монолог, тост, свої думки. вид див. вигляд. видаток див. витрата. ВИДЕЛКА. Знаряддя для їди, що має форму ручки із зубцями. В одній руці рантьє була виделка з м’ясом, а в другій для чогось годинник (В.Винниченко); Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (Б.Антоненко-Давидович). ВИЗВОЛЕНИЙ - ВИЗВОЛЬНИЙ Визволений. Звільнений від ворога, з ув’язнення тощо: визволена країна, визволене місто, визволений раб, визволений в’язень. Визвольний. Який ставить за мету визволити або визволяє когось, щось: визвольна боротьба, визвольна війна, визвольні прагнення. Населення Запорізької Січі, відки почався визвольний похід Богдана Хмельницького, складалося головним чином з українських козаків (М.Рильський). ВИЗВОЛЯТИ - ЗВІЛЬНЯТИ - ВИВІЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯТИ Визволяти, визволити. Вживаються переважно у значеннях: "врятовувати когось з неволі, полону, ув’язнення тощо; надавати свободи комусь; здобувати в бою волю для когось, відвойовувати захоплену ворогом територію тощо". – Ост-а-пе! – співала Соломія. – Ми їдемо теб-е визволяти!.. (М.Коцюбинський); Он усюди, кажуть, купляться круг панів люде та компонують, як би Сомка на волю визволити (П.Куліш); Сонце ясне! Сонце волі! Визволи з тюрми! (А. Кримський); Він пообіцяв Парасці, що вона його буде, що він її визволить з-під кріпацтва (Панас Мирний); – Бийте ката, мої ви орлята, наче леви ви будьте в бою! Україну ідіть визволяти, Україну і вашу, й мою!.. (В.Сосюра); Ось я прийшов, щоб визволить свою дочку і зятя (Леся Українка). Звільняти, звільнити, -ню, -ниш. У тих значеннях, що й визволяти, визволити, вживаються рідше; переважно вони означають "випускати когось з-під арешту, з в’язниці". – Коли вас звільнять, ви намалюєте мені портрет померлого чоловіка ось за цим маленьким дагеротипом (З.Тулуб); – Я пропоную вам і вимагаю., негайно звільнити осіб, яких ви захопили на березі (О.Гончар). Вивільнювати, -юю, -юєш і вивільняти, вивільнити. 1. Витягати, видобувати з чого-небудь, звільнивши від чогось, що зв’язує, затримує: вивільнити руку, вивільнити ногу із стремен. 2. Звільняти щось, щоб використати, застосувати інакше, з іншою метою: вивільняти кошти, вивільняти час для навчання, вивільняти робочі руки. Шульга добре тепер розуміє, що атом урану при розщепленні вивільнює величезну енергію (Н.Рибак). ВИЗНАЧАЛЬНИЙ - ВИЗНАЧНИЙ Визначальний. Який визначає суть чогось: основний, істотний. Вж. зі сл.: елемент, момент, принцип, фактор, особливість, подія, риса, умова, якість, стати визначальним. Визначний. Який відзначається своїми позитивними рисами; важливий своїм значенням; видатний. Вж. зі сл.: артист, діяч, критик, письменник, людина, особа, роль, талант, успіх, заслуга, відкриття, дослідження, досягнення, твір, місця. Одразу потрапив [І.Франко] в оточення молоді, яка вже бачила в ньому визначний поетичний талант (П.Колесник). ВИКЛАД - ВИКЛАДАННЯ Виклад, -у. Письмова чи усна розповідь про щось; стиль, манера розповіді, опису: детальний виклад, популярний виклад, форма викладу, ясність викладу. Подам деякі приклади просто-таки в хронікальному викладі (М.Рильський); Доцент перейшов до викладу головних думок свого реферату (М.Руденко); Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни (М.Коцюбинський). Викладання. Дія або результат її, коли щось викладають, виймаючи з чого-небудь тощо; читання лекцій: викладання товарів у крамниці, викладання візерунків, викладання в університеті. виключати див. вимикати. виключний див. винятковий. ВИКОНАВСЬКИЙ - ВИКОНАВЧИЙ Виконавський. Який стосується виконання музичного, літературного твору, певної ролі в театральній виставі тощо: виконавський колектив, виконавська майстерність, виконавське мистецтво, виконавський стиль. Виконавчий. Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чимось: виконавчий комітет, виконавчий орган, виконавчий лист, виконавча команда. ВИКУП - ВІДКУП Викуп, -у. За гроші, плату забирання назад чогось відданого в заставу; звільнення когось за гроші, плату; кошти на це. Виговський поїхав в Чигирин, щоб привезти викуп за Богдана (І.Нечуй-Левицький); Кинув жених срібного полтиника на тарілку, думав, на тому й зійдуться, але хлопець, насупившись, заправив за сестру такий викуп, що гості ахнули (О.Гончар). Відкуп, -у. 1. Право на стягання безпосередньо з населення податків на оренду чого-небудь, яке надавала держава приватній особі за певні гроші; територія, на якій діяло це правило. Збір мита звичайно здавали на відкуп або в оренду (з журналу). 2. Те саме, що викуп. ВИЛУДЖЕНИЙ - ВИЛУЖЕНИЙ Вилуджений. Дієприкм. від вилудити – вкрити полудою: добре вилуджений мідний посуд. Вилужений. Дієприкм. від вилужити – добути за допомогою певних розчинів, піддати дії лугу: вилужений цукор з буряків, вилужений кварц із залізних кварцитів. ВИМИКАТИ - ВИКЛЮЧАТИ Вимикати, вимкнути. Припиняти дію чого-небудь, перериваючи зв’язок із загальною системою: вимикати, вимкнути струм, вимикати телефон, вимкнути мотор, вимкнути опалення, вимкнути воду. Виключати, виключити. В цьому значенні вживається зрідка – тільки стосовно машин: виключити мотор, виключити верстат. ВИМИКАЧ - ВМИКАЧ Вимикач, -а, ор. -ем. Пристрій для вмикання і вимикання електричних кіл. Вмикач, -а. Те саме, що вимикач, але переважно в технічних пристроях. ВИМІСИТИ - ВИМІШАТИ Вимісити, -ішу, -ісиш. Док. до місити: вимісити тісто, вимісити глину. Пох. вимішений. Вимішати. Док. до мішати: вимішати кашу. Пох. вимішаний. Пор. місити. ВИМОВА - АКЦЕНТ Вимова. Спосіб вимовляння слів, звуків; особливості звукової системи якоїсь мови, діалекту: дитяча вимова, полтавська м’яка вимова, французька вимова, уповільнена вимова, чіткість вимови. Акцент, -у. 1. Своєрідний характер вимови: грузинський акцент, французький акцент. 2. Наголос у слові; ритмічний наголос. 3. перен. Особлива увага до чогось, підкреслення чогось. Є прицільна доброта, Доброта з акцентом... Він за неї виверта Гонорар з процентом (С.Воскрекасенко). вимовляти див. висловлювати. ВИМУШЕНИЙ - ЗМУШЕНИЙ - ПРИМУШЕНИЙ Вимушений. 1. Дієприкм. від вимусити; змушений: вимушений був піти на заробітки; війська вимушені зайняти оборону. 2. прикм. Який здійснюється чи здійснений проти бажання, потреби, під тиском обставин: вимушена зупинка, вимушене неробство, вимушене сидіння. Гірке почуття вимушеної розлуки з сином запанувало всім його тілом (Г.Епік). 3. прикм. Здійснюваний через силу; роблений, нещирий: вимушений спокій, вимушений усміх, вимушена увага, вимушені рухи. Змушений. Дієприкм. від змусити; який мусить, повинен через певні обставини, причини робити щось: змушені були відступити, змушені зупинитись, змушені працювати. Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (М.Коцюбинський). Примушений. Дієприкм. від примусити – присилувати робити саме так; змушений: примушений був піти з роботи, примушений відмовитись від прогулянки. Була б якась потіха мені з того, якби ти заїхала, я б, може, чогось довідалась, що вивело б мене з сеї примушеної пасивності (Леся Українка). ВИНАГОРОДА. Плата за працю, нагорода за якісь послуги; те, що дається або робиться замість чого-небудь втраченого, заподіяного тощо. Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов’язались до ранішньої роботи (І.Франко); Другого дня вони знайшли собі роботу в миловара – дрова пиляли та рубали. Винагорода – по півфунта мила (Ю.Збанацький); – Панство нас підтримало і внесло.. послам вимогу домагатися справедливої винагороди всім, хто постраждав у поході (З.Тулуб). ВИНАХІДЛИВИЙ - ВИНАХІДНИЦЬКИЙ Винахідливий. Здатний вигадати щось, знайти вихід із скрутного становища; здатний винаходити: винахідливий воїн, винахідливий студент, винахідливий інженер. Винахідницький. Який стосується винахідника та його діяльності: винахідницький талант, винахідницька ідея, винахідницька пропозиція, винахідницькі зусилля. ВИНЯТКОВИЙ - ВИКЛЮЧНИЙ Винятковий. Який становить виняток із загальних правил; особливий, надзвичайний. Вж. зі сл.: випадок, закон, організатор, результат, розум, талант, урожай, успіх, вага, вимогливість, винахідливість, вправність, гідність, гостинність, дипломатичність, зустріч, людина, можливість, оперативність, особистість, особливість, пам’ять, причина, роль, сила, ситуація, скупість, слабість, стійкість, точність, увага, чесність, значення, явище, здібності, обставини, права, умови. Пох.: винятковість, винятково (дуже, надзвичайно, особливо, не так, як усі: винятково важкі умови, винятково важливий задум). Виключний. Який поширюється тільки на когось, щось; єдиний. Вж. зі сл.: власність, місце, право, становище, обставини. Пох.: виключність, виключно (лише, тільки): Старшини даром пробують добути з нього те, що він виключно для себе ховає (Б.Лепкий). ВИНЯТОК, -тку. Відхилення від звичайного, загального правила. Те, що було винятком для Гордого, мусить стати законом для всіх (М.Руденко) (неправильно Ці два випадки були виключенням). У словосп.: без винятку – не виключаючи нікого, нічого. – Всіх треба повипускати без винятку (З.Тулуб) (неправильно без виключення); за винятком – крім когось, чогось. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера (М.Трублаїні) (неправильно за виключенням). Пох.: винятковий, винятковість, винятково (неправильно виключна роль, виключення з правил, виключно посушливе літо). ВИПИТИ, -п’ю, -п’єш. 1. (що). Якусь рідину без залишку, повністю. – Через п’ятнадцять хвилин я чекаю вас на західній веранді. Там ми вип’ємо вечірнє кофе (Ю.Смолич); Опівночі до царського двору зайшов собі велетень – голова поверх хат!.. Нахилився і все молоко з колодязя випив (казка). 2. (чого). Певну кількість, частину рідини. Давид., відчув трохи втому й випив води (А. Головко); Опришок скривився, мовби оцту випив (Г.Хоткевич). ВИПЛАТА - СПЛАТА - ОПЛАТА Виплата. Видача плати за що-небудь; сплата боргу: виплата відсотків, виплата робітникам зарплати (зарплатні), закінчити виплату. При тижневих виплатах почалися., чимраз бурливіші та грізніші крики (І.Франко). Сплата. Внесення плати за що-не-будь, на відшкодування чогось; плата за встановлений державою, установою, організацією збір: сплата векселя, сплата заборгованості, сплата податків, сплата членських внесків. Оплата. Виплачувані за що-небудь гроші; внесення плати, платіж: гарантована оплата праці, оплата податків, розмір оплати, умови оплати. ВИПРОБОВУЮЧЕ - ВИПРОБОВУЮЧИ Випробовуюче, присл. – Прапорщик Рокотов? – випробовуюче дивлячись йому в обличчя, неголосно запитав той, що зайшов (з перекладу). Випробовуючи. Дієприсл. від випробовувати. Коло "яструбка" вештались техніки, обдивляючись, заправляючи, заряджаючи, випробовуючи (Ю.Яновський); А за хвилину вони вже обіймались, били по плечах, ніби випробовуючи силу, розпитували один одного (І.Цюпа). ВИПРОМІНЮВАЛЬНИЙ - ВИПРОМІНЮВАНИЙ Випромінювальний. Який випромінює щось: випромінювальний пристрій. Випромінюваний. Який випромінюється чимось: випромінювана енергія частинок. вира див. віра. вирізнятися див. відрізнятися. ВИРІШАЛЬНИЙ - РІШУЧИЙ Вирішальний. Найважливіший, основний; від якого залежить остаточне вирішення: вирішальний бій, вирішальна хвилина, вирішальний голос. Рішучий. Сміливий, непохитний у своїх рішеннях; наполегливий, сильний, енергійний; найважливіший, найістотніший тощо: рішуча людина, рішучий погляд, рішуча хода, рішуча боротьба, рішуча хвилина. ВИСВІТЛЮВАТИ - ОСВІТЛЮВАТИ, -юю, -юєш. У переносному значенні "робити відомим, пояснювати, роз’яснювати щось у деталях" вживається висвітлювати (освітлювати – зрідка). В журналах вона часто знаходила новий матеріал, читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (О.Донченко). ВИСЛІВ - ВИСЛОВЛЕННЯ -ВИСЛОВЛЮВАННЯ Вислів, вислову. Сполучення слів, Що виражає закінчену думку; стале словосполучення. Дмитро Іванович [Яворницький] уважно слухав Залізняка, інколи всміхався, перепитував окремі слова та вислови (І.Шаповал); [Ярчук:] Минулого разу на влучні вислови Сергія Михайловича присутні кілька разів сміялися (І.Микитенко). Висловлення. Дія за знач, висловити, а також висловлені міркування, погляд тощо. Висловлювання. Дія за знач, висловлювати, висловлюватися, а також висловлені міркування, погляд тощо. Кожна людина має свій, притаманний їй, своєрідний спосіб висловлювання (Ю.Смолич). ВИСЛОВЛЮВАТИ - ВИМОВЛЯТИ - ВИГОВОРЮВАТИ Висловлювати, -юю, -юєш, висловити, -влю, -виш. Передавати словами думки, почуття тощо; виражати тим або іншим способом. Комишук раптом полегшено зітхнув і жвавим радісним голосом почав висловлювати думки, що хвилювали його, видно, раніше (Л.Смілянський); Свої почуття робітники висловлювали словами пісні (С.Скляренко). Вимовляти, вимовити. Передавати голосом звуки, слова; говорити певним чином. Кожне слово він вимовляв повільно, не поспішаючи (В.Кучер); – Марусю, біжи додому, біжи хутенько, рибочко, – вимовляє Михайло по-тихесечку (Марко Вовчок). Виговорювати, виговорити. Переважно дорікати комусь, говорячи, домагатися одержання чогось тощо (у значенні "висловлювати" – розмовне) [Мокрина:] Учора тільки почала їй виговорювати, а вона голову в подушку і зараз почала пацати ногами (М.Кропивницький). вислухати див. заслухати. ВИСНАЖЕННЯ - ВИСНАЖЕНІСТЬ Виснаження. Велике ослаблення, знесилення когось, чогось; позбавлення грунту родючості: виснаження мозку. Мати померла від виснаження (Ірина Вільде). Виснаженість, -ності, ор. -ністю. Стан чогось внаслідок виснаження: виснаженість організму, виснаженість грунту. ВИСНОВОК, -вку. Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок чогось: висновки до книжки, практичні висновки, дійти (прийти) до висновку (неправильно заключення першого розділу, у заключенні до книжки, заключати, заключити замість робити, зробити висновок). ВИСТРЕЛИТИ - ВИСТРІЛЯТИ Вистрелити. Зробити постріл; вилетіти з чогось з тріском; викинути стебло, стрілку (про рослини). Вистріляти. Стріляючи, витратити; пострілами знищити всіх або багатьох: вистріляти всі набої, вистріляти всіх вовків. витати див. вітати. ВИТІКАТИ - ВИПЛИВАТИ Витікати, витекти, -ече. Вживається переважно в прямих значеннях – литися звідкись, брати початок десь (про річку, джерело тощо). Випливати. Крім прямих значень, уживається переносно – бути висновком, логічним наслідком чогось попереднього: зі сказаного випливає. ВИТРАТА - ВИТРАТИ - ВИДАТОК - ЗАТРАТИ Витрата. Використання, витрачання чого-небудь з якоюсь метою, для чогось: витрата води, витрата електроенергії, норма витрати пального на кілометр шляху. Витрати, -ат, мн. Гроші, кошти, витрачені на щось: воєнні витрати, дрібні витрати, незаконні витрати, непередбачені витрати, судові витрати, витрати на освіту. Видаток, -тку. Видача коштів, матеріалів для чого-небудь, викликана чимсь; у бухгалтерії – кошти, витрачені або необхідні для витрат при здійсненні чогось: адміністративно-господарські видатки, бюджетні видатки, воєнні видатки. Затрати, -ат, мн. Гроші, матеріальні цінності, енергія, сила, праця тощо, витрачені на щось: затрати на будівництво заводу, капітальні затрати, затрати на побутові потреби, виробничі затрати, затрати робочого часу, затрати праці. ВИХВАЛЯТИСЯ - НАХВАЛЯТИСЯ Вихвалятися. 1. Дуже хвалити себе, своїх близьких, щось своє. Малашка бігала по селу та вихвалялася сестрою (Л.Яновська); – Я, коли сплю, – все на світі чую, – не раз вихвалявся він поміж селянами (Григорій Тютюнник). 2. розм. зрідка. Нахвалятися. – О, ми з такими паничами вміємо поводитися! – вихвалявся один (І.Франко). Нахвалятися, розм. Погрожувати заподіяти комусь яке-небудь лихо, неприємність тощо; хвастовито обіцяти зробити щось. Молодші нахвалялися не пустити ворогів на виноградник, перестріляти з рушниць (М.Коцюбинський); [Невідомий:] Кажуть, Кармелюк нахвалявся всю вашу комісію перепороти різками, а всі папери спалити (С.Васильченко). ВИЧИТУВАТИ - ВІДЧИТУВАТИ У значенні "робити зауваження комусь, повчати когось" тотожні. Вичитувати, -ую, -уєш (кому), розм. Вона йому вичитувала, вона його сповідала (М.Коцюбинський); Юрко думав про те, що мама не спить знову і знову буде йому вичитувати (П.Дорошко). Відчитувати (кого), розм. Бабуся стояла на порозі, підперезана хусткою, відчитувала дітей (Є.Кравченко); – Ти чого це мене відчитуєш? (М.Зарудний). вишка див. вежа. ВИЩЕ... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "раніше"; пишеться разом: вищезгаданий, вищенаведений (або згаданий вище, наведений вище). виясняти див. з’ясовувати. ві див. вві. ВІБРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову вібраційний; пишеться разом: вібропоглинальний, вібропресувальний, вібропрокат, вібростійкий, вібростіл. ВІВАРІЙ - ТЕРАРІЙ, ТЕРАРІУМ Віварій, -ю, ор. -єм. Приміщення для утримування тварин з навчальною або експериментальною метою. Терарій, -ю, тераріум, -у. Приміщення для утримування і розведення невеликих хребетних тварин (переважно земноводних і плазунів). ВІД, ОД, прийм. Вж. у словосп.: від (од) радості (і з радості), кричати від (од) болю (і з болю), газета від (за) І січня 1998 року. відбирати див. вибирати. ВІДВАРНИЙ - ВІДВАРЕНИЙ Відварний. Виготовлений відварюванням: відварне м’ясо. Відварений. Дієприкм. од відварити; у знач, прикм. – доведений варінням до готовності: відварені й відціджені вареники, відварена картопля. ВІДВЕРТАТИ - ВІДВОЛІКАТИ - ВІДВОЛІКАТИСЯ Відвертати, відвернути, -ерну, -ернеш. Крім прямого значення, часто вживаються у значенні "спрямовувати чиюсь діяльність, думку, увагу тощо в інший бік від чого-небудь". Думки про Мар’ю на який час одвернули її від міста (Панас Мирний). У словосп. відвертати, відвернути увагу – спрямовувати увагу на щось інше. Щоб відвернути увагу від настирливих думок, давав волю фантазії (О.Ільченко). Відволікати, відволікти, -лочу, -лочеш. Вживаються в основному в прямому значенні – відтягати, відтягнути. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх (Марко Вовчок). У значенні "відвертати, відвернути увагу" використовуються зрідка, тому недоречно вживати тільки ці слова: відволікати від справи, відволікати від пошуків, не відволікайте мене, щоб командувача не відволікали, це відволікало мою увагу, треба відволікти й заспокоїти її. Вживання зворотних дієслів відволікатися, відволіктися в подібному значенні не завжди вмотивоване: не час відволікатися на спогади, відволікатися від діла, відволікатися від своїх думок тощо (краще відриватися, відвертати свою увагу тощо). ВІДГИН - ВІДГІН жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|