З українського літературного слововживання
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
ГОРДИТИСЯ - ГОРДУВАТИ Гордитися, -джуся, -дишся. Відчувати перевагу в чомусь над кимсь; пишатися. – Сином край увесь гордиться: Хазяює, як годиться (М.Шпак). Гордувати, -ую, -уєш. 1. (ким, чим). Бути гордим; вихвалятися, гордитися, звисока ставлячись до інших. І батько і мати гордували своїм сином, хвалили дома, хвалили в людях (Панас Мирний); Ти гордуєш своєю красою.. Пишним станом, густою косою (Я.Щоголів). 2. Зневажливо, звисока ставитися до інших, нехтувати кимсь, чимсь. "Не вмію я говорити з народом! – думав він, ідучи вулицею. – Вони мов бояться мене чи гордують мною – не розбереш" (Б.Грінченко); – Може б, і не напився на вхідчинах, та небіж образився на дядька, що той, мовляв, гордує (Є.Гуцало). ГОРЕЦЬ, ГОРЯНИН - ГІРНИК Горець, -рця, ор. -рцем, горянин, -а. Житель гір. Гірник, -а. Робітник гірничої промисловості, гірничий інженер тощо. гористий див. гірський. ГОРІЛИЦЬ - ДОЛІЛИЦЬ Горілиць, присл. Обличчям догори, вгору; навзнак. Семен лежав горілиць, звертаючись із своїм питанням до неба (М.Коцюбинський); Він розлігся горілиць на колодках, заклав руки за голову і мріє (П.Колесник); Він сів, а далі горілиць ліг на покіс, і перед ним розкрилось безмежжя нічного неба (Є.Гуцало). Долілиць, присл. Обличчям до землі, вниз; ниць. Пахомій лежав долілиць на помості, зв’язаний ремінною волокою (Р.Іваничук); Василь спав на животі, долілиць, сховавши обличчя в долонях (П.Загребельний). ГОРЛАСТИЙ - ГОРЛАТИЙ Горластий, розм. Який має гучний голос; крикливий. По дворах співали горласті півні (І.Цюпа); Горласті перекупки з базарів.. мотали без упину язиками (Ю.Яновський). Горлатий, розм. 1. Те саме, що горластий. Закричав горлатий півень І прогнав мій страх (Л.Глібов); [Гострохвостий:] Оця горлата баба наробить такого крику, що й Євфросина почує (І.Нечуй-Левицький). 2. Широкогорлий (про посуд, отвір тощо): горлатий глечик, горлата пляшка. горло – горлянка див. глотка. ГОРН - ГОРНО Горн, -а, ч. Мідний духовий інструмент. Горно, с. Піч для нагрівання або плавлення металів; частина доменної печі, вагранки, а також переносно. ГОРОДИНА. Загальна назва городніх рослин та їх плодів, що є продуктами харчування (капуста, огірки, морква тощо); овочі. На самій середині балки грядки з усякою городиною. Капуста, буряки, морква, кавуни, огірки (А.Чайковський); А городи і садки в нас не йдуть: солонець.. Городина несмачна (Дніпрова Чайка); В його садибі не росла ніяка городина, лише виноград, яблуні, вишні і квіти, квіти (В.Симоненко). ГОРЩОК - ГОРЩИК Горщок, -шка. Переважно глиняний посуд, в якому варять страву, в який садять квіти тощо. Горщик, -а. Зменш, від горщок; те саме, що горщок. горянин див. горець. ГОСТИНЕЦЬ, -нця. Крім загальновідомого значення "подарунок", уживається також для позначення великого битого шляху. Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна, серед зеленого лісу (Н.Кобринська); Подорожні звернули з гостинця і вийшли на вузеньку, досить добре убиту гірську стежку (І.Франко). ГОСТРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову гострий і поняттю "надзвичайний"; пишеться разом: гострогранний, гостроконфліктний. ГОТОВИЙ. 1. (до чого). Який підготовився до чогось. Глушак встає із-за стола з виглядом людини, завжди готової до дії (О.Довженко); За півгодини аул був готовий до виступу (З.Тулуб). 2. (на що і робити що). Схильний до чогось, який виявляє бажання робити щось. Черниш, готовий на все, рішуче обернувся і поповз назад (О.Гончар); І скільки на землі оцій синів є, Готових вмерти, як батьки, в бою (Л.Дмитерко). ГРАБУВАТИ - ГРЕБУВАТИ Грабувати, -ую, -уєш (кого, що). Відбирати що-небудь у когось насильно; переносно – нещадно експлуатувати, їй не треба зброї. До неї не прийде ніхто грабувати (О.Кобилянська); А як грабував людей Алі-Баша!.. (З.Тулуб). Гребувати, -ую, -уєш (ким, чим). Почувати огиду до когось; нехтувати когось, щось і т. ін. – Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О.Копиленко); [Варка:] Перш ви гребували нами, а тепер наша черга (М.Кропивницький). ГРАК, -а, ГАЙВОРОН, -а. Перелітний птах родини воронових з блискучим чорним пір’ям. Пор. ворона. гральний див. ігровий. ...ГРАМА. Кінцева частина складних слів, що означає "запис", "графічне зображення": криптограма, телефонограма. ГРАМАТКА. 1. заст. Буквар. Іван Федорович сходив до дяка і договорив за два мішки пшениці вивчити з Кирилком граматку (Панас Мирний). 2. церк. Поминальна книга; поминальний список. – Я вивчила напам’ять в граматці усі гріхи, то й досі пам’ятаю од слова до слова (І.Нечуй-Левицький); Маруся поставила до гурту і свою мисочку і граматку батюшці подала, щоб пом’янув її родичів (Г.Квітка-Основ’яненко). ГРАМОТНИЙ - ПИСЬМЕННИЙ - ОСВІЧЕНИЙ Грамотний. 1. Який вміє граматично правильно писати: грамотний учень. 2. В якому немає граматичних і стилістичних помилок: грамотний переклад, грамотний твір. 3. перен. Який володіє необхідними відомостями з певної галузі, знаннями в якійсь галузі, справі: грамотний керівник, грамотний інженер, грамотний хлібороб, політично грамотна людина.
2. зрідка. Те саме, що письменний. В нашім селі весь народ освічений, всі діти вміють читати і писати (І.Франко). Пох. освіченість.
2. р. -у. Мінерал. Граната1. Те саме, що гранат1. Граната2. Розривний снаряд. ГРАНАТНИЙ - ГРАНАТОВИЙ Гранатний. Прикм. від граната2: гранатний бій, гранатні осколки. Гранатовий1. Прикм. від гранат1; яскраво-червоний: гранатове дерево, гранатовий колір. Гранатовий2. Прикм. від гранат2; зроблений з гранату (гранатів); темно-червоний: гранатовий браслет, гранатовий колір. ГРАНІТ, -у. Множина вживається при позначенні сортів: темні і світлі граніти. ГРАТ, -у. Зайвий метал, що залишається на краях виробів після штампування чи іншої обробки. грати див. відігравати. ...ГРАФ. Кінцева частина складних слів, що означає особу або прилад, який пише, записує: бібліограф, пневматограф. ...ГРАФІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "записування", "відображення": каліграфія, літографія. ГРАФО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "письмо", "почерк", "креслення", "малювання"; пишеться разом: графоаналітичний, графомеханічний. гребувати див. грабувати. Гренада див. Гранада. ГРИВНА - ГРИВНЯ Гривна, -и, ор. -ою, р. мн. -вен. Металева прикраса (обруч), яку носили на шиї. Пастух.. Знайшов у приміському лісі гривну, Яку носив на грудях Мономах (М.Руденко). Гривня, -і, ор. -ею, р. мн. -вень. 1. У Стародавній Русі – срібний злиток вагою близько фунта, який служив основною грошовою одиницею; мідна монета вартістю 3–2,5 коп. 2. Сучасна українська грошова одиниця, яка дорівнює 100 копійкам. григоріанський календар див. юліанський календар. громадський див. суспільний. ГРОМАДЯНСЬКИЙ. 1. Який стосується правового стану громадян у державі: акти громадянського стану. Вж. зі сл.: закон, кодекс, шлюб, право. 2. Пов’язаний з громадянами; властивий свідомому громадянинові, спрямований на користь суспільства. Вж. зі сл.: обов’язок, подвиг, рух, відвага, гідність, ідея, клятва, мужність, обрядовість, панахида, поезія, позиція, рівність, совість, права. 3. Невійськовий, цивільний. Вж. зі сл.: клуб, мир, битва, боротьба, війна, страта. Пор. суспільний.
2. Бруд у приміщенні, на одязі, тілі тощо. На долу грязь, якийсь барліг, тріски, шматки дерева (І.Нечуй-Левицький); – У хатах тісно.., грязь, дихати нічим (М.Коцюбинський); Грязь великого нечистого хазяйства, стайні, корівника і свинарника лягла на її біляве обличчя, тільки не торкнулася по-дитячому чистих і скорботно-терплячих очей (М.Стельмах). 3. переважно у мн. Намул морів, озер, що використовується як лікувальний засіб. Грязі бердянського лиману – особливий дар природи. Вони містять у собі дуже цінні лікувальні речовини (з газети); Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір я посіріло (Є.Гребінка).
2. Пройнятий гуманізмом, піклуванням про добробут народу, повагою до людської гідності; гуманний: гуманітарна справедливість, гуманітарне мистецтво, гуманітарна допомога, гуманітарний вантаж. гуманність див. гуманізм. ГУСЕНИЦЯ - ГУСІНЬ Гусениця, -і, ор. -ею. 1. Личинка метелика; збірн. – зрідка. З гусениці – Метелик став Хороший (Л.Боровиковський); Сойка поїдає в травні хрущів, гусениць, дрібних гризунів (В.Гжицький); Горобці стрибали... ловлячи гусеницю, метеликів (Панас Мирний). 2. Широкий ланцюг, що накладається на колеса трактора, танка тощо. Скрегочучи гусеницями, назустріч швидко йшли трактори (О.Донченко); Всюди, по всьому плацдарму, сліди від гусениць танків (О.Гончар). Гусінь, -сені, ор. -сінню. 1. збірн. Гусениці. Хижа гусінь сад об’їла (І.Франко). 2. рідше. Те саме, що гусениця 1. По дорозі довгою гусінню тягся резервний полк (П.Панч); Софія бачить на зеленій траві розтягнуту, мов гусінь, гармонь (А.Шиян). ГУСТІТИ - ГУСТІШАТИ Густіти. Ставати густим, густішим. Між гіллястими липами густіє темінь (М.Стельмах). Густішати. Ставати густішим. Ніч густішала й чорнішала (І.Нечуй-Левицький); Ліс густішав і густішав (О. Гончар). ГУЩА - ГУЩАВИНА - ГУЩИНА Гуща, -і, ор. -ею. 1. Густий відстій у рідині: гуща в олії, чорнильна гуща. 2. Те саме, що гущавина 1: гуща чагаря, лісова гуща. 3. Місце найбільшого скупчення чогось, когось: базарна (ярмаркова) гуща, гуща бою, гуща народу, селянська гуща. Гущавина. 1. Густий ліс, густі зарості: гущавина бору, гущавина очерету, гущавина лісу, лісова гущавина, гущавина джунглів, гущавина парку, гущавина саду. Ми ввійшли в таку гущавину, в якій я ще до сього часу ніколи не бував (А.Чайковський); Чути було тільки тьохкання соловейка в гущавині верболозу (Д. Мордовець). 2. зрідка. Те саме, що гуща 1. Гущина. Те саме, що гущавина 1: гущина заростей, гущина лісу, гущина чагарнику, гущина ялиць, лісова гущина. Ґ (ґе). Як назва літери вживається в с. р.: початкове г, як назва звука вживається в ч. р.: проривний ґ. ґава див. ворона. ҐЛЕЙ - ГЛЕЙ Ґлей, ґлею, ор. ґлеєм. Загуслий сік, що виступає на стовбурах вишень, черешень, слив тощо. Повітря темніло набряклим вишневим ґлеєм (М.Стельмах). Глей, глею. Пластична, переважно гончарна глина сизого, червоного та інших кольорів; мул. Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить. Поки не зліпить гнізда (М.Зеров). ҐНІТ - ГНІТ Ґніт, ґнота. Стрічка або шнур, що використовується для горіння в гасових лампах, свічках тощо. Тихо потріскує ґніт у лампі (В.Кучер); Свічка нагоріла; велика жужелиця на ґноті задержувала світ (Панас Мирний); Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі ґноти (Н.Рибак). Гніт. 1. р. -у. Гноблення, пригнічення. Народ століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю (О.Олесь); Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (П.Грабовський); Вперше в житті наліг йому на душу тяжкий гніт розпачливої безвиході (С.Голованівський). 2. р. -а. Важкий предмет, що його кладуть на що-небудь для постійного тиснення. Часом він [Єгипет] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо покрикував, наче підземний вогонь, Тяжко придавлений гнітом гори кам’яної (Леся Українка). ҐРАТИ, ґрат, мн. Переплетення переважно металевих прутів, штаб, що використовується для загорожі. Стогнуть брати наші в тюрмах проклятих, Ґрати залізні рвучи (О.Олесь); Ми бачили світ неначе із-за ґрат – Впадає в око грубе, пересічне (М.Руденко). ҐУЛЯ - ҐУЛЯ Ґуля, -і, ор. -ею. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару тощо. їй здавалось, що вона або наб’є собі ґулю на голові, або завалить стелю в старенькій хаті (М.Коцюбинський); Лице услалося синіми плямами, на лобі в кулак завбільшки вигнало гниючу ґулю (Панас Мирний); – Годі сидіти в плавнях та рибу ловити! – лементував козак з ґулею на лобі (М.Лазорський). Гуля, -і, розм. Голуб. А гуля біленька, Дитина маленька (пісня); Ой люлі, люлі, Прилетіли гулі (пісня). Д (де). Як назва літери вживається в с. р.: мале д; як назва звука вживається в ч. р.: кінцевий д, приголосний д. ДАВНИНА - ДАВНІСТЬ Давнина. Давноминулі часи: глибока давнина, глуха давнина, давня давнина, сива давнина, пам’ятки давнини, свідок давнини, від давнини, прийти з давнини, звичаї давнини, згадати давнину. Давність, -ності, ор. -ністю. 1. Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чогось: вікова давність, двадцятирічна давність, тисячорічна давність, давність української культури. 2. Довгочасне існування: за давністю років, пожовтів від давності. 3. зрідка. Те саме, що давнина: глибока давність, у сиву давність. ДАГЕРОТИПІЯ - ДАГЕРОТИП Дагеротипія, -ї, ор. -єю. Старий спосіб фотографування на металевій пластинці. Дагеротип. 1. р. -у. Те саме, що дагеротипія. 2. р. -а. Знімок, зроблений дагеротипією. ДАЙНА - ДОЙНА Дайна. Назва видів литовських пісень. Дойна. Молдовська й румунська народна пісня з вільною елегійною мелодією. Вечори слухали голосіння сиріт та дойни наречених, яким судилося посивіти без пари (А.М’ястківський). ДАКТИЛО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "палець"; пишеться разом: дактилограма, дактилоскопія. ДАЛЕБІ, ест. сл. розм. Правду кажучи, справді. – Гей, давай, давай, батьку, переміни, Бо, далебі, загинем (пісня); – Я, далебі, в тім не виною, Що так роз’їхався з тобою (І.Котляревський). ДАЛЕКОГЛЯДНИЙ - ДАЛЕКОЗОРИЙ Далекоглядний. Здатний передбачати події, наслідки чогось; передбачливий. Мачехін ще раз переконався, наскільки далекоглядна була його поведінка, коли наполягав на прилюдній аудієнції у короля (Н.Рибак); [Мацько:] Завжди треба бути далекоглядним, Маріє Гаврилівно, може, колись він стане і моїм родичем (В.Собко). Пох. далекоглядність. Далекозорий. Який добре бачить на великій відстані; який має ваду зору, що перешкоджає чітко бачити на близькій відстані. її далекозорі очі сягнули через пшеничний квадрат, на протилежному боці якого в’язала Настя (І.Рябокляч); Він був далекозорий і близько себе бачив кепсько (І.Ле). Пох. далекозорість. ДАЛІ - ДАЛЬШЕ, ДАЛЬШ Далі, присл. 1. Вищ. ст. від далеко. А ще далі на захід вставали гори (О. Гончар). 2. Після цього (того), потім; крім того. З овечок перше вовну драли, А далі м’яса забажали (Л.Глібов); Сиділи мовчки. Далі один шапку під голови, за ним другі. Поснули... (С.Васильченко). 3. Продовжуючи розпочате; більше, довше. Говоріть – говоріть ще далі! (Марко Вовчок); [Деві:] Ну, далі, дядьку! Що ж ти не говориш? (Леся Українка); Так далі тривати не може (О.Довженко).
2. зрідка. Те саме, що далі 2, 3. [Циган:] Що дальш буде? Розказуй дальше (Т.Шевченко); "Добре наше діло, побачимо, що дальш буде"(Г.Квітка-Основ’яненко); Від поконвіку нас повчали І нині раду подають, Щоб люди злодіїв прощали, – Хай ближніх дальш собі цькують (П.Грабовський). жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|