З українського літературного слововживання
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
ДРУК - ПРЕСА Друк, -у. 1. Процес виготовлення друкованої продукції; видавнича і друкарська справа: вийти з друку (друком), з’явитися друком, здати до друку, свобода друку, комбінат друку. 2. Спосіб друкування; зовнішній вигляд надрукованого тощо: високий друк, глибокий друк, кольоровий друк, офсетний друк, плоский друк, чіткий друк. Преса. Періодичні друковані видання (газети, журнали, бюлетені), зрідка неперіодичні (книжки, листівки тощо): місцева преса, центральна преса, виступати в пресі, з’явитися в пресі, мати велику пресу, роль преси, стежити за пресою, критика в пресі, мова преси, орган преси. ДУБЛЕТ - ДУПЛЕТ Дублет. 1. р. -а. Другий примірник якогось предмета, один з двох однакових предметів: дублети ключів, дублети записів, словотворчі дублети. 2. р. -у. Одночасний постріл з обох стволів мисливської рушниці: вистрілити дублетом. Дуплет, -у. 1. Удар у більярдній грі. 2. Те саме, що дублет 2: вистрілити дуплетом, пролунало кілька дуплетів. ДУБЛІКАТ, -а. 1. Другий примірник предмета, який має таку саму юридичну силу, що й оригінал: дублікати медалей, дублікати орденів, літературний дублікат, дублікат посвідчення. 2. Те саме, що дублет 1: дублікат ключів. ДУБЛЬ, -я, ор. -ем. 1. розм. Повторення того самого двічі. Все, все в однім змигку життя, дублів нема, дублів життя не знає! (О.Гончар). 2. Резерв спортивного колективу: зіграти за дубль. 3. Завоювання одночасно двох нагород: зробити дубль.
2. Народна ліро-епічна пісня, що її виконують сольним співом-декламацією в супроводі кобзи або бандури. 3. Представницький виборний орган центрального або місцевого управління. ДУПЕЛЬ, -я, ор. -ем. Невеликий болотяний птах. дуплет див. дублет. ДУРИТИ - ДУРІТИ Дурити, дурю, дуриш, перех. Обдурювати, спокушати когось тощо. Кайдашиха була зовсім здорова й дурила свою невістку (І.Нечуй-Левицький); Нехай стара не дурить голови ні собі, ані дівці: хазяйський син не візьме убогої (М.Коцюбинський). Дуріти, -ію, -ієш, неперех. Втрачати ясність свідомості; забавлятися дурощами, робити необдумані вчинки тощо. – Чи не дурію я справді? – інколи думається їй (Панас Мирний); Хлопці зскакували з возів, рвали на межах дикі квіти, перекидались, дуріли (І.Микитенко); – Ой дочко! не дурій! що се ти химеруєш? (Марко Вовчок). ДЮЙМ, -а. Одиниця довжини в англійській і в російській системі мір (2,64 см). дяк див. диякон. дякуючи див. завдяки. Е. Як назва літери вживається в с. р.: мале є; як назва звука вживається в ч. р.: відкритий є. ЕВАКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову евакуаційний; пишеться разом: евакогоспіталь, евакопункт. евальвація див. девальвація. ЕВЕНИ - ЕВЕНКИ Евени, -ів, мн. (одн. евен, -а). Народ, що живе переважно в Якутії та на Чукотці (застаріле ламути). Пох.: евенка, евенський. Евенки, -ів, мн. (одн. евенк, -а). Народ, що живе переважно в лісовій смузі Сибіру (від Єнісею до Охотського моря) (застаріле тунгуси). Пох.: евенкійка, евенкійський. ЕВОЛЮЦІОНІСТИЧНИЙ - ЕВОЛЮЦІОНІСТСЬКИЙ - ЕВОЛЮЦІЙНИЙ Еволюціоністичний. Переважно який стосується еволюціонізму, рідше – еволюціоніста: еволюціоністична теорія, еволюціоністичні погляди. Еволюціоністський. Переважно який стосується еволюціоніста, рідше – еволюціонізму: еволюціоністський підхід до вивчення явищ природи, еволюціоністський метод. Еволюційний. Який стосується еволюції; безперервний, поступовий: еволюційний розвиток, еволюційна зміна, еволюційна палеонтологія, еволюційна теорія, еволюційне вчення. ЕГОЇЗМ - ЕГОЇСТИЧНІСТЬ Егоїзм, -у. Себелюбство, байдужість до людей, нехтування суспільними інтересами задля особистих. [Орест:] Ти хочеш відібрати від мене моє життя, моє щастя, се просто егоїзм, насильство (Леся Українка); Він керувався звичайним почуттям егоїзму і властолюбства (Ю.Бедзик). Егоїстичність, -ності, ор. -ністю. Властивість егоїстичного: егоїстичність поведінки. – Куди не глянь, скрізь бачиш здирство, нечесність, грубу матеріальність, егоїстичність (І.Нечуй-Левицький). ...ЕДР. Кінцева частина назв багатогранників: гексаедр, поліедр. ЕКЗАЛЬТАЦІЯ - ЕКЗАЛЬТОВАНІСТЬ Екзальтація, -ї, ор. -єю, книжн. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чогось: хвороблива екзальтація, сентиментальна екзальтація, надмірна екзальтація. Екзальтованість, -ності, ор. -ністю. Властивість і стан екзальтованого: юнацька екзальтованість, пасивна екзальтованість. екземпляр див. примірник. ЕКЗО... ЕКТО... Префікси, що означають "зовні", "поза чимсь": екзотермічний, ектопаразити. ЕКЗОГАМІЯ - ЕНДОГАМІЯ Екзогамія, -ї, ор. -єю. За первіснообщинного ладу – звичай, який забороняв шлюби між членами однієї родової групи. Ендогамія. Звичай, за яким дозволялися шлюби лише між особами однієї суспільної групи. ЕКЗОГЕННИЙ - ЕНДОГЕННИЙ Екзогенний, книжн. Який відбувається або утворюється під впливом зовнішніх сил на поверхні Землі: екзогенні ґрунти, екзогенне походження. Ендогенний, книжн. Який виникає, діє всередині чогось, пояснюється внутрішніми причинами: ендогенний розвиток, ендогенна інфекція, ендогенний процес. ЕКЗОТИКА, ЕКЗОТИЗМ - ЕКЗОТИЧНІСТЬ Екзотика, рідше екзотизм, -у. Все характерне для природи, побуту, культури віддалених, маловідомих країн: рослинна екзотика, словесна екзотика, екзотика південних країн, екзотика в музиці. Екзотичність, -ності, ор. -ністю. Властивість екзотичного: екзотичність костюма, зовнішня екзотичність. ЕКЛЕКТИЗМ - ЕКЛЕКТИКА - ЕКЛЕКТИЧНІСТЬ Еклектизм, -у, книжн. Безпринципне, механічне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів тощо: еклектизм у мистецтві, політичний еклектизм. Еклектика, книжн. Те, що містить у собі еклектизм, є еклектичним: ідейна еклектика. Еклектичність, -ності, ор. -ністю. Властивість еклектичного: еклектичність поглядів. ЕКО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "оселя", "середовище"; пишеться разом: екосфера, екотип. ЕКОНОМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову економічний; пишеться разом: економгеографія, економполітика. ЕКОНОМЕТРІЯ, -ї, ор. -єю, ЕКОНОМЕТРИКА, -и, д. і м. -ці. Наука, що вивчає конкретні кількісні закономірності і взаємозв’язки економічних об’єктів і процесів з допомогою математичних і статистичних методів та моделей. ЕКОНОМІКА - ЕКОНОМІЯ Економіка. Сукупність суспільно-виробничих відносин: стан господарства (країни, району тощо); наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальний бік якоїсь галузі господарської діяльності: економіка праці, економіка торгівлі, економіка транспорту, військова економіка, цивільна економіка. Економія, -ї, ор. -єю. 1. Бережливе, ощадне витрачання чогось, вигода від цього; наука тощо: комплексна економія, економія від впровадження, боротися за економію палива, принципи економії, політична економія. 2. Поміщицьке господарство в колишній Росії. Паничеві з поміщицького маєтку, чи пак економії, як тоді звали, склепав [коваль] поламаного велосипеда (Б.Антоненко-Давидович). ЕКОНОМІЧНИЙ - ЕКОНОМНИЙ Економічний. 1. Який стосується сукупності суспільно-виробничих відносин, господарського життя тощо: економічна боротьба, економічна криза, економічне життя, економічний журнал, економічна географія. 2. Вигідний у господарському відношенні: економічний проект, економічний режим, економічний холодильник, економічна технологія. Економний. Який ощадливо витрачає щось, сприяє економії тощо: економне витрачання коштів, економні рухи, економний опис, бути економним. Пох.: економність, економно. економія див. економіка. економний див. економічний. ЕКРАНУВАТИ - ЕКРАНІЗУВАТИ Екранувати, -ую, -уєш, недок. і док. Захищати когось, щось екраном від зовнішнього впливу, шкідливого діяння тощо: екранувати деталі машини, екранувати кабель. Пох.: екранування, екранований. Екранізувати, недок. і док. Втілювати на екрані засобами кіномистецтва літературні твори та сценічні постановки: екранізувати романи й повісті, екранізувати трилогію. Пох.: екранізація, екранізований. ЕКС-... - ЕКС... Екс-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "колишній"; пишеться через дефіс: екс-президент, екс-чемпіон. Екс... Префікс, що означає відокремлення, рух догори, позбавлення, звільнення, зміну якості, завершення: експатріація, екстрадиція. ЕКСКАВАТОР - ЕСКАЛАТОР Екскаватор, -а. Самохідна землерийна машина. Ескалатор, -а. Механічні рухомі сходи. ЕКСПАНДЕР - ЕСПАНДЕР Експандер, -а. Пристрій, інструмент для розширювання труб, свердловин тощо; пневматичний двигун, що діє за допомогою стиснутого газу. Еспандер, -а. Спортивний прилад для розвитку м’язів. ЕКСПОНАТ - ЕКСПОНЕНТ Експонат, -а. Предмет, продукція, що їх показують на виставці або виставляють у музеї, галереї для огляду: музейний експонат, оглядати експонати. Експонент, -а. 1. Особа чи організація, експонати якої показані на виставці: вітчизняні експоненти. 2. У математиці – назва показника степеня. експорт див. імпорт. ЕКСПРЕСИВНИЙ - ЕКСПРЕСНИЙ Експресивний. Який характеризується експресією; виразний: експресивна поведінка, експресивний жест, експресивна мова. Експресний. 1. Прикм. від експрес: експресний ешелон, експресна їзда. 2. Дуже швидкий: експресні методи аналізів. ЕКСПРЕСИВНІСТЬ - ЕКСПРЕСІЯ Експресивність, -ності, ор. -ністю. Властивість експресивного: експресивність мови. Експресія, -ї, ор. -єю. Виразність, сила вияву, висловлення (почуттів, переживань тощо): експресія п’єси, експресія акторської гри, експресія світла в декораціях. ЕКСПРЕСІОНІСТИЧНИЙ - ЕКСПРЕСІОНІСТСЬКИЙ Експресіоністичний. Переважно який стосується експресіонізму, рідше – експресіоністів: експресіоністичний стиль. Експресіоністський. Переважно який стосується експресіоністів, рідше – експресіонізму: експресіоністський гурток. експресія див. експресивність. експресний див. експресивний. ЕКСТЕНСИВНИЙ - ІНТЕНСИВНИЙ Екстенсивний. Пов’язаний з простим кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням, поширенням: екстенсивне господарство, екстенсивна система, екстенсивний шлях розвитку тваринництва. Інтенсивний. 1. Напружений, посилений, дійовий, продуктивний. 2. Про колір – яскравий, соковитий, густий. екстер’єр див. інтер’єр. ЕКСТРА... Префікс, що означає надмірність, винятковість, розташування поза чимсь: екстралінгвістичний, екстраординарний. ЕКСТРАКТОВИЙ, ЕКСТРАКТНИЙ - ЕКСТРАКТИВНИЙ - ЕКСТРАКЦІЙНИЙ Екстрактовий, екстрактний. Призначений для виробництва екстракту: екстрактовий (екстрактний) цех, екстрактова галузь промисловості. Екстрактивний. 1. Одержаний шляхом екстрагування; який має властивості екстракту: екстрактивні речовини, екстрактивний замінник, екстрактивні сполуки. 2. Те саме, що екстракційний: екстрактивний метод. Екстракційний. У хімії – який стосується екстракції: екстракційний спосіб переробки, екстракційний метод опріснення води. екто... див. екзо... ЕЛЕКТОРАТ, -у. Коло виборців, які голосують за якусь політичну партію на парламентських, президентських або муніципальних виборах. ЕЛЕКТРИК, прикм. незм. Блакитний або синій з сірим полиском: колір електрик. ЕЛЕКТРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову електричний; пишеться разом: електровозо-ремонтний, електрокомунікація (але електро- і радіоапаратура). елімінація, елімінування див. ілюмінація. ЕЛІПС - ЕЛІПСИС Еліпс, -а. 1. У математиці – плоска замкнена крива, сума відстаней кожної точки якої від двох даних точок (фокусів) лишається постійною. 2. лінгв. Те саме, що еліпсис. Еліпсис, -а, лінгв. Пропуск у реченні слова або словосполучення, зрозумілого з контексту. ЕЛІТА. 1. Найдоброякісніше, сортове насіння, найкращі рослини або тварини, отримані в результаті селекції, призначені для подальшого розмноження чи розведення: еліта картоплі. Пох. елітний (елітна порода, елітне господарство). 2. книжн. Люди, які виділяються серед інших своїм суспільним становищем, розумом, здібностями тощо. Внутрішній шляхетності цієї жінки могли б позаздрити найвишуканіші кола нашої еліти (А. Дімаров). Пох. елітний. ЕЛЛІН - ЕЛЛІНІСТ Еллін, -а (мн. елліни, -ів). Представник стародавніх греків. Еллініст, -а. Фахівець із старогрецької філології. ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ - ЕЛЛІНСЬКИЙ Елліністичний. Який стосується еллінізму: елліністична культура, елліністична доба. Еллінський. Який стосується еллінів: еллінська мова, еллінський театр. ЕЛЬДОРАДО, невідм., с. Міфічна країна казкових багатств і чудес. ЕЛЮВІЙ - ІЛЮВІЙ - АЛЮВІЙ Елювій, -ю, ор. -єм. Продукт вивітрювання й вилуговування гірських порід, які лишаються на місці свого утворення. Пох. елювіальний. Ілювій, -ю. Мінеральні й органічні речовини, вплутувані водою з верхніх шарів грунту й відкладені в його нижній частині. Пох. ілювіальний. Алювій, -ю. Відклади, нагромаджені в долинах водними потоками: (галька, гравій, пісок, глина). Пох. алювіальний. ЕМБАРГО, невідм., с. Заборона ввезення або вивезення золота, іноземної валюти, деяких видів товарів (наприклад, зброї). ЕМІГРАЦІЯ - ІМІГРАЦІЯ - МІГРАЦІЯ Еміграція, -ї, ор. -єю. 1. Масове переселення з батьківщини в іншу країну; тривале перебування за межами батьківщини внаслідок переселення: економічна еміграція, вимушена еміграція. 2. збірн. Емігранти: ірландська еміграція. Іміграція. 1. В’їзд іноземців у якусь країну на постійне або тривале проживання: інтенсивна іміграція. 2. збірн. Імігранти: українська іміграція в Америці. Міграція. 1. Переселення народів усередині країни або за її межі; переміщення капіталу тощо: соціальна міграція, міграція населення, міграція грошей. 2. У біології – пересування тварин у зв’язку зі змінами умов життя або з проходженням циклу розвитку: міграція птахів, міграція риб. 3. Переміщення, перерозподіл якихось елементів, клітин: міграція хімічних елементів. ЕМІГРУВАТИ - ІМІГРУВАТИ -МІГРУВАТИ Емігрувати, -ую, -уєш, недок. і док. Переселятися зі своєї батьківщини в іншу країну. Імігрувати, недок. і док. Переїжджати до якоїсь країни на постійне або тривале проживання (про іноземців). Мігрувати, недок. і док. Здійснювати міграцію. Пор. еміграція. ЕМІСІЯ1, -ї, ор. -єю. Випуск банкнотів, цінних паперів державними установами та акціонерними товариствами. Пох. емісійний (емісійний банк). ЕМІСІЯ2. Висилання електронів, іонів з поверхні твердих і рідких тіл під впливом нагрівання, освітлення тощо. Пох. емісійний. емітувати див. імітувати. ЕНДО... ЕНТО... Префікси, що означають знаходження всередині чогось: ендокринологія, ендодерма, ендотоксин, ентогенез, ентокінетичний, ентомезодерма. ендогамія див. екзогамія. ендогенний див. екзогенний. ЕНДОКАРД, ЕНДОКАРДІЙ - ЕНДОКАРДИТ Ендокард, -а, ендокардій, -я, ор. -єм. Внутрішній шар стінки серця. Ендокардит, -у. Запалення ендокарда. Пор. епікард. ЕНЕРГО... Перша частина складних слів, що відповідає словам енергія, енергетичний; пишеться разом: енергомагістраль, енергоносії. ЕННИЙ - ЕНСЬКИЙ Енний. 1. Кожний, всякий, певний (про величини): енне число. 2. розм. Невизначено великий, необмежений: енна кількість. Енський. Уживається замість назви, яка з певних причин має бути невідомою: енське місто, енський завод, в енському напрямі. ЕНТЕРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "кишка"; пишеться разом: ентерогепатит, ентероколіт. енто... див. ендо... ...ЕНХЇМА. Кінцева частина складних слів, що означає живу тканину: паренхіма, склеренхіма. ЕПІ... Префікс, що означає перебування над чимсь або на чомусь, рух проти чогось чи до чогось, супроводження, додавання, надмірність, наступність, послідовність, причинність: епігенетичний, епідіаскоп. ЕПІКАРД, ЕПІКАРДІЙ - ЕПІКАРДИТ Епікард, -а, епікардій, -я, ор. -єм. Зовнішній шар стінки серця. Епікардит, -у. Запалення епікарда. Пор. ендокард. епіляція див. апіляція. ЕПІЦЕНТР, -у. 1. Місце на поверхні Землі, яке знаходиться безпосередньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил. 2. перен. Місце, де з найбільшою силою щось виявляється. Ми були в епіцентрі осені, відокремлені від усього світу нашим коханням (Ю.Щербак). ЕРАТИЧНИЙ: Ератичні валуни. Валуни, занесені водою або кригою далеко від виходів корінних порід, з яких вони утворилися. ЕРОДОВАНИЙ - ЕРУДОВАНИЙ Еродований, спец. Який зазнав руйнівної сили води або вітру; про метал – який зазнав руйнування під дією механічних факторів або електричних розрядів: еродовані ґрунти, еродовані метали. Ерудований. Який має глибокі, різнобічні знання в певній галузі науки й життя. Ось і молодий хлопець – агроном... Ерудований, самовпевнений, нещодавно закінчив академію, готує дисертацію (О.Бедзик); Ерудований краєзнавець сам запропонував кілька матеріалів про архітектурні пам’ятники Закарпаття (В.Поліщук). ерозія див. корозія. ЕРОТИКА - ЕРОТИЗМ - ЕРОТИЧНІСТЬ Еротика. Почуттєвість, підвищений інтерес до проблем статі, до зображення їх; твори літератури й мистецтва, перейняті хтивістю. Еротизм, -у. Надмірна почуттєвість, підвищений потяг до статевого життя: патологічний еротизм. Еротичність, -ності, ор. -ністю. Властивість еротичного: еротичність мислення, хвороблива еротичність. ерудований див. еродований. ЕСЕ, невідм., с. Нарис, який характеризує літературні, філософські, соціальні та ін. проблеми не в систематизованому науковому вигляді, а у вільній формі. ескалатор див. екскаватор. еспандер див. експандер. ЕСПЕРАНТО, невідм., с. Міжнародна мова, штучно створена на основі граматичних і лексичних елементів західноєвропейських мов: писати на есперанто. ЕСТАКАДА - ЕСТОКАДА Естакада. Мостова споруда для підняття вгору шляхів сполучення, переходу або переїзду через дорогу, причалювання суден, а також завантаження чи вивантаження чогось. Естокада. Прямий перпендикулярний удар рапірою, шпагою, еспадроном у фехтуванні. ЕСТЕТ - ЕСТЕТИК Естет, -а. Прихильник естетизму; прихильник, шанувальник прекрасного, витонченого. Естетик, -а. 1. зрідка. Те саме, що естет. 2. розм. Справжній цінитель мистецтва. ЕСТЕТИКА - ЕСТЕТИЗМ, ЕСТЕТСТВО - ЕСТЕТИЧНІСТЬ Естетика. Наука про прекрасне; система чиїхось поглядів на мистецтво; краса, художність чогось: естетика Шевченка, естетика слова. Естетизм, -у, естетство. Надмірна пристрасть до ефектних зовнішніх форм у мистецтві на шкоду змістові твору: індивідуалістичний естетизм. Естетичність, -ності, ор. -ністю. Властивість естетичного. – Але що там не говоріть, а се картина дуже гарна. Я розумію її естетичність (І.Нечуй-Левицький). ЕСТЕТИЧНИЙ - ЕСТЕТНИЙ - ЕСТЕТСЬКИЙ Естетичний. Який стосується естетики; пов’язаний із створенням і сприйняттям прекрасного; пройнятий естетизмом. Вж. зі сл.: аналіз, ідеал, смак, думка, картина, мета, оцінка, роль, теорія, форма вираження, цінність, виховання, враження, задоволення, значення, погляди, потреби, принципи, видовище. Естетний, розм. Пройнятий естетством: естетні крайнощі. Естетський. Який стосується естета; з претензією на естетизм: естетська витонченість, естетська споглядальність, естетське штукарство, естетські манери. естетичність див. естетика. естетний див. естетичний. естетство див. естетика. естетський див. естетичний. естокада див. естакада. ЕТИКА - ЕТИКЕТ - ЕТИЧНІСТЬ жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|